Постанова

від 18.07.2024 по справі 540/8113/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 540/8113/21

Головуючий І інстанції: Токмілова Л.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Коваля М.П., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Комунального підприємства «Водолій і К» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року (м.Одеса, дата складання повного тексту рішення суду 30.08.2023р.) у справі за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька і Херсонська області) до Комунального підприємства «Водолій і К» про вжиття заходів реагування під час здійснення державного нагляду у сфері господарської діяльності, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021р. ДЕІ Південного округу (Запорізька і Херсонська області) звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду із позовом до КП «Водолій і К», в якому просило суд застосувати до підприємства заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення господарської діяльності до отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства КП «Водолій і К» щодо виконання припису Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) від 13.04.2018р. №02-11/214/18 було встановлено ряд порушень природоохоронного законодавства, одним з яких є відсутність «спеціального дозволу на користування надрами» (підземними водами), що призвело до пошкодження родовищ корисних копалин, які виключають повністю або суттєво обмежують можливість їх подальшої експлуатації. Враховуючи викладене, позивач просить суд застосувати до КП "Водолій і К" заходи реагування у вигляді зупинення господарської діяльності до отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 17.12.2021р. відкрито спрощене позовне провадження.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 18.03.2022р. №11/0/9-22, відповідно до ч.7 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема, територіальна підсудність справ Херсонського окружного адміністративного суду визначена Одеському окружному адміністративному суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2023р. прийнято до свого провадження адміністративну справу №540/8113/21 та вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

01.06.2023р. від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому останній заперечував проти позову, просив у задоволенні заявлених вимог відмовити з огляду те, що КП «Водолій і К» є суб`єктом господарювання, створеним у формі комунального підприємства, а засновником якого є територіальна громада Борозенської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Для усунення виявлених перевіркою недоліків, сільською радою вживалися певні заходи до 24.02.2022р. Посилаючись на п.3 ч.1 Постанови КМУ №314 від 18.03.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні», відповідач наголошує на тому що, суб`єкти господарювання, які набули право на провадження господарської діяльності на підставі декларації, у разі відсутності відповідних дозвільних документів (документи дозвільного характеру, ліцензії та/або інші результати надання публічних послуг), невідкладно, але не пізніше 3-х місяців після припинення чи скасування «воєнного стану» звертаються до відповідних органів ліцензування, дозвільних органів та суб`єктів надання публічних (електронних публічних) послуг і отримують відповідні дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, передбачених законодавством, без зупинення (припинення) їх діяльності.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року (ухваленому у спрощеному (письмовому) провадженні) адміністративний позов ДЕІ Південного округу (Запорізька і Херсонська області) - задоволено. Застосовано до КП «Водолій і К» заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення господарської діяльності - до отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач 29.09.2023р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про те, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2023р. і прийняти нове - про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2023р. дану апеляційну скаргу відповідача - залишено без руху.

12.10.2023р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача не скористався.

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, колегія суддів дійшла висновку про відсутність належних підстав і достатніх для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Позивач - КП Борозенської сільської ради «Водолій і К»» (код ЄДРПОУ 34704283) було зареєстроване як юридична особа 15.02.2007р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: «забір, очищення та постачання води»; «монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування» та інш.

У квітні 2021р. на підставі припису від 13.04.2018р. №02-11/214/18, наказу №308-06/2-22 від 26.03.2021р., наказу №332-06/2-22 від 31.03.2021р. та направлення №196-06/1-15 від 01.04.2021р., посадовими особами Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) в період з 05.04.2021р. по 06.04.2021р. було проведено «позапланову» перевірку КП «Водолій і К» щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства.

За результатами вказаної перевірки КП «Водолій і К», Інспекцією складено «Акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів» №06/1-14/196/21 від 05-06.04.2021 р.

Цим актом перевірки встановлено порушення підприємством вимог ст.ст.125,126 Земельного Кодексу України; п.6 ч.1 ст.44, ч.3 ст.45 Водного Кодексу України; п.4 «Правового режиму зон санітарної охорони водних об`єктів» (затв. Постановою КМУ №2024); ст.ст.19,21,23 Кодексу України про надра; п."є" і ч.2 ст.17 Закону України «Про відходи».

09.04.2021р. контролюючим органом, з метою усунення підприємством порушень вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, було винесено Припис №06/1-14/196/21, яким зобов`язано КП «Водолій і К»:

1. Оформити право землекористування земельними ділянками під артезіанськими свердловинами, які використовує КП «Водолій і К»;

2. Розробити та затвердити в установленому законом порядку проекти зон санітарної охорони артезіанських свердловин, винести їх в натуру;

3. Отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами);

4. Не придатні для експлуатації свердловини на воду затампонувати або ліквідувати;

5. Скласти та подати Декларацію про утворення відходів;

6. Укласти договір зі спеціалізованим підприємством про передачу твердих побутових відходів;

7. Впровадити ведення первинного обліку відходів за встановленою формою 1-ВТ;

8. Складати та подавати статистичну звітність 1 - відходи.

Враховуючи факт невиконання вимог припису та необхідність забезпечення екологічних прав громадян на безпечне довкілля, позивач звернувся до суду із даним позовом з метою застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) щодо КП «Водолій і К».

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та доведеності заявлених позовних вимог.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, безпосередньо визначає Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991р. №1264-XII.

Як закріплено у ч.1 ст.5 вказаного Закону №1264-XII, державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Приписами ч.1 ст.20-2 цього ж Закону №1264-XII передбачено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля, про стратегічну екологічну оцінку, про моніторинг, звітність та верифікацію викидів парникових газів; про використання та охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.

Центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, правовий статус якої визначено у Положенні, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017р. №275.

Згідно пп."г" пп.2, пп.3, пп.5 п.4 вказаного Положення №275, Держекоінспекція, відповідно до покладених на неї завдань:

- здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, зокрема щодо: наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин; додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря; надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;

- проводить перевірки (у т.ч. документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування);

- звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності суб`єктів господарювання і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин.

Відповідно до п.7 Положення №275, Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Так, позивач - Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) - є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується, про що зазначено у «Положенні про Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області)» (затв. наказом ДЕІ від 20.02.2023р. №31).

Пунктом 6 розділу ІІ вказаного Положення №31, зокрема, передбачено, що Державна екологічна інспекція Південного округу звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності суб`єктів господарювання і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин.

Отже, з огляду на викладене, повноваження Державної екологічної інспекції Південного округу щодо проведення перевірок суб`єктів господарювання на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства та право звернення до суду з позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств у разі порушення ними норм природоохоронного законодавства чітко і прямо передбачена нормами законодавства.

Як загально відомо, Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007р. №877-V визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Так, за змістом норм ч.ч.6-8 ст.7 зазначеного Закону №877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Далі, на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

«Припис» - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Як визначено ч.5 ст.4 Закону №877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути «зупинені» повністю або частково виключно за рішенням суду.

Отже, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, які свідчать про наявність для життя і здоров`я людей загрози внаслідок забруднення довкілля.

Але, при цьому, слід зазначити, що застосування заходів реагування є лише «тимчасовим» заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог у сфері природоохоронного законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Так, пунктом 9 статті 44 Водного кодексу України (який порушив відповідач) чітко визначено, що «водокористувачі» зобов`язані, зокрема, здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності спеціального дозволу.

Згідно ст.48 Водного кодексу України, «спеціальне водокористування» - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у т.ч. для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Як передбачено приписами ст.49 Водного кодексу України, «спеціальне водокористування» є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

«Дозвіл на спеціальне водокористування» видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Крім того, приписами ст.19 Кодексу України про надра теж чітко визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них «спеціального дозволу» на користування ділянкою надр.

Статтею ст.21 Кодексу України про надра передбачено, що надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що користування надрами та спеціальне водокористування здійснюється виключно за наявності «спеціального дозволу».

Так, як встановлено судовою колегією з матеріалів справи, спірну позапланову перевірку КП «Водолій і К» щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства фактично було проведено задля перевірки виконання попереднього Припису від 13.04.2018р. №02-11/214/18.

Як вже зазначалося вище, під час даної позапланової перевірки, результати якої оформлено актом від 05-06.04.2021р. №06/1-14/196/21, було беззаперечно встановлено, що вимоги вказаного вище Припису від 13.04.2018р. №02-11/214/18 виконані не були, у зв`язку з чим, Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) було винесено 2-й Припис від 09.04.2021р. №06/1-14/196/21, яким КП «Водолій і К» було повторно зобов`язано:

1. Оформити право землекористування земельними ділянками під артезіанськими свердловинами, які використовує КП «Водолій і К»;

2. Розробити та затвердити в установленому законом порядку проекти зон санітарної охорони артезіанських свердловин, винести їх в натуру;

3. Отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами);

4. Не придатні для експлуатації свердловини на воду затампонувати або ліквідувати;

5. Складати та подавати Декларацію про утворення відходів;

6. Заключити договір зі спеціалізованим підприємством про передачу твердих побутових відходів;

7. Впровадити ведення первинного обліку відходів за встановленою формою 1-ВТ;

8. Складати та подавати статистичну звітність 1 відходи.

При цьому, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, звертає увагу на те, що п.3 2-го Припису №06/1-14/196/21 від 09.04.2021р. КП «Водолій і К» було повторно зобов`язано отримати «спеціальний дозвіл на користування надрами» (видобування підземних вод) з терміном виконання до 27.09.2021 року.

Саме вказане порушення і було визначене контролюючим органом у позовній заяві в якості головної підстави для вжиття до КП «Водолій і К» заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення господарської діяльності до отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Разом з тим, як станом на момент ухвалення оскаржуваного рішення, так і на даний час, в матеріалах даної справи відсутній такий «дозвіл на спеціальне користування надрами».

Посилання ж представника відповідача на наявність у підприємства «дозволу на спеціальне водокористування» від 13.04.2018р. №303/хс/499-18, який дійсний до 13.04.2023р. є безпідставним, оскільки в даному випадку спірним питанням є наявність саме «спеціального дозволу на користування надрами».

Крім того, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, також вважає за необхідне звернути увагу й на той факт, що відповідачем до цього часу не надано жодних доказів оскарження Приписів №02-11/214/18 від 13.04.2018р. та №06/1-14/196/21 від 09.04.2021р., як, до речі і доказів усунення вказаних у цих Приписах порушень, в тому числі, отримання «спеціального дозволу на користування надрами» (видобування підземних вод) у встановлені у приписах строки.

Що ж стосується посилань представника відповідача нібито на не можливість звернення до відповідних органів ліцензування, дозвільних органів та суб`єктів надання публічних (електронних публічних) послуг і отримання відповідного дозволу до припинення чи скасування «воєнного стану» без зупинення їх діяльності відповідно до Постанови Кабінету міністрів України №314 від 18 березня 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», то судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, не приймає їх до уваги, оскільки спірні відносини фактично виникли задовго до введення в України «воєнного стану».

Отже, з огляду на вищевикладене, судова колегія, оцінивши наявні у справі докази, вважає, що суд 1-ї інстанції, в даному випадку, дійшов обгрунтованого висновку про наявність усіх законних підстав для вжиття до КП "Водолій і К" заходу реагування у вигляді зупинення господарської діяльності до отримання спеціального дозволу на користування надрами, оскільки відповідач протягом тривалого часу здійснює свою господарську діяльність з порушенням вимог законодавства та не усуває ці порушення, незважаючи на винесення позивачем обов`язкових для виконання 2-х Приписів з вимогами їх усунення.

Решта доводів апелянта висновків суду першої інстанції не спростовує.

До того ж, не зайвим буде також зазначити й про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, судова колегія доходить висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж в апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи відповідача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, згідно зі ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Водолій і К» - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено: 18.07.2024р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: М.П. Коваль

В.О. Скрипченко