Постанова

від 18.07.2024 по справі 420/496/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/496/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Осіпова Ю.В.,

Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року, прийняту у складі суду судді Хурси О.О. в місті Одеса, по справі за позовом керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах Держави до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудзв`язок» про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудзв`язок» про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами від 13.06.2007 №4269, виданий ТОВ «Рембудзв`язок» для видобування корисних копалин (промислова розробка) піску на території Олександрівського родовища, надісланий до суду засобами поштового зв`язку 30 грудня 2023 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року адміністративний позов керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудзв`язок» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачеві без розгляду. .

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року адміністративний позов залишено без руху у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання ухвали суду прокурор подав заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої вказав, що факт порушення інтересів держави в даній справі встановлено прокурором 22.12.2023, після отримання в межах кримінального провадження №420211662510000059 - копії протоколу третьої сесії Кодимської районної ради V скликання та копії рішення Кодимської районної ради від 26.06.2006 № 26-V - «Про хід виконання рішення районної ради від 12.06.2003 №100 ХХІУ «Про затвердження Програми відпочинку та оздоровлення дітей Кодимського району на період до 2008 року». Дані документи підтверджують той факт, що 26.06.2006 Кодимською районною радою не розглядалось питання щодо узгодження надання дозволу на користування надрами ТОВ «Рембудзв`язок», а рішення від 26.06.2006 № 26-V взагалі немає жодного відношення до вказаного підприємства та видобування корисних копалин.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року позовну заяву керівника Подільскої окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудзв`язок» про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу повернуто.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, керівник Подільської окружної прокуратури Одеської області звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій вказує на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків встановленим обставинам справи, а також невірне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, тому просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що 22.12.2023 остаточно установлено та матеріалами кримінального провадження підтверджено, що рішення Кодимської районної ради від 26.06.2006 № 26-V взагалі не приймалось та відповідний дозвіл не надавався, а отже і ту обставину, що спеціальний дозвіл на користування надрами №4269 від 13.06.2007 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки виданий ТОВ «Рембудзв`язок» всупереч діючого на той час законодавства, а саме без попереднього погодження з органами місцевого самоврядування та на підставі підроблених документів. Апелянт вказує, що постановою процесуального керівника у кримінальному провадженні прокурора Подільської окружної прокуратури Одеської області від 22.12.2023 надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування кримінального провадження № 420211662510000059 з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави.

На думку апелянта, відлік строку звернення прокурора до суду пов`язаний із виникнення підстав для оскарження спеціального дозволу на користування надрами від 13.06.2007 №4269, виданого ТОВ «Рембудзв`язок» для видобування корисних копалин (промислова розробка) піску на території Олександрійського родовища, розпочався лише після отримання в ході досудового розслідування кримінального провадження №» 420211662510000059 копій документів, що слугували підставою для їх прийняття.

Відповідачами надано до апеляційного суду відзиви на апеляційну скаргу, у яких відповідачі зазначають про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про повернення позовної заяви у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду, суд першої інстанції дійшов висновку, що зі змісту конкретних обставин, хронології та послідовності дій прокурора не вбачається підстав для висновку про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Згідно вимог абз.2 ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Отже, спеціальним строком для звернення до суду суб`єкта владних повноважень є тримісячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Зі змісту частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» слідує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

У справі, що розглядається, прокурор звернувся із позовом до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудзв`язок», вважаючи протиправним спеціальний дозвіл на користування надрами від 13.06.2007 №4269, виданий ТОВ «Рембудзв`язок» для видобування корисних копалин (промислова розробка) піску на території Олександрівського родовища, оскільки на переконання позивача такий дозвіл було видано на підставі підроблених документів.

У постанові від 13.02.2019 року по справі № 826/13768/16, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватися судами як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо прокурор звернувся до суду протягом шести місяців з дня виявлення таких порушень. Проте направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом шестимісячного строку звернення до суду.

Колегією суддів також ураховано, що день коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна дізнатись» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Подібна позиція щодо застосування ст. 122 КАС України наведена в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 640/25034/19, від 06.07.2018 у справі № 826/3442/17, від 30.03.2021 у справі № 400/1825/20.

Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції, що строк звернення до суду, який розпочав свій перебіг з моменту прийняття протоколу третьої сесії Кодимської районної ради V скликання та рішення Кодимської районної ради від 26.06.2006 № 26-V - «Про хід виконання рішення районної ради від 12.06.2003 №100 ХХІУ «Про затвердження Програми відпочинку та оздоровлення дітей Кодимського району на період до 2008 року», оскільки сам факт прийняття вказаних рішень, без наявності фактичних даних, які б ставили їх правомірність під сумнів, не можуть свідчити про можливість прокурора дізнатись про порушення інтересів держави.

Стосовно ж доводів відповідачів з приводу наявності у відкритому доступі спеціального дозволу на користування надрами від 13.06.2007 №4269, то колегія суддів зазначає, що наявність у відкритому доступі вказаного дозволу, ще не свідчить про наявність ознак порушення інтересів держави, і таке порушення можливо встановити лише після отримання усіх документів та вивчення їх в сукупності.

Дослідивши фактичні обставини даної справи, колегія суддів вважає, що початок строку звернення до суду у контексті обставин даної справи необхідно відраховувати з моменту початку досудового розслідування у кримінальному провадженні №420211662510000059 розпочалось 14.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 358 Кримінального кодексу України, яка встановлює кримінальну відповідальність за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.

При цьому, колегія суддів враховує, що наявність інституту поновлення строків позовної давності передбачає можливість її поновлення у разі пропуску із поважних причин.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

У цьому контексті, колегія суддів враховує, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №420211662510000059, органом досудового розслідування було отримано висновки судово-почеркознавчої експертизи №22-3598 від 28.04.2022 року та судово-технічної експертизи документів №4679/23-21 від 01.09.2023 року, зміст яких свідчить наявність ознак підроблення в рішенні Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області 11 сесія V скликання від 30.05.2006 року, та Кодимської районної ради від 27.06.2006 року № 26-V.

Крім того, постановою процесуального керівника у кримінальному провадженні №420211662510000059 від 22.12.2023 року надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування кримінального провадження № 420211662510000059 для їх опрацювання та в подальшому надання до судових органів.

Відповідно до ст.222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Відтак, з долучених до матеріалів справи доказів вбачається, що відомості досудового розслідування у кримінальному провадженні № 420211662510000059 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 КК України могли бути розголошені не раніше дати, отримання дозволу від 22.12.2023 року на розголошення відомостей вказаного досудового розслідування. При цьому, із адміністративним позовом позивач звернувся 30 грудня 2023 року, тобто через 8 днів після отримання вказаного дозволу.

Колегія суддів також враховує, що Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція, зокрема, у постановах від 24.03.2020 у справі № 806/1001/17, від 16.04.2020 у справі № 826/7696/18 та від 14.05.2020 у справі № 806/998/17, відповідно до якого дотримання встановленого порядку користування надрами становить особливий суспільний інтерес, оскільки відповідно до статті 13 Конституції України надра є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. У зв`язку з цим, важливим є забезпечення та перевірка уповноваженими державними органами чіткого дотримання особами, які виявили бажання отримати спеціальний дозвіл на користування надрами, вимог користування надрами та відповідність таких осіб, визначеним законодавством критеріям (умовам). Тільки такий підхід забезпечить раціональне використання родовищ корисних копалин, а також реалізацію принципу рівності перед законом та запобігання всім формам дискримінації.

Враховуючи викладене та з урахуванням правової позиції, відображеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 року по справі №826/13768/16 та фактичних обставин даної справи, обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватися судами як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Таким чином, позивачем дійсно було пропущено строк звернення до суду, проте висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для висновку про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом є помилковими.

Згідно вимог ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви ґрунтуються на неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи та порушенні норм процесуального права, а тому у відповідності до положень ст. 320 КАС України наявні підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 312, 315, 316, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року по справі за позовом керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах Держави до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудзв`язок» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії скасувати.

Справу за позовом керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах Держави до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудзв`язок» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: Ю.В. Осіпов

Суддя: В.О. Скрипченко