Постанова

від 18.07.2024 по справі 420/2279/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/2279/24

Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В.

Дата і місце ухвалення 26.03.2024р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді доповідача Шеметенко Л.П.

судді Градовського Ю.М.

судді Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСКО ЛТД» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСКО ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСКО ЛТД» звернулось до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.08.2023 року № 20620/15-32-07-07-23.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСКО ЛТД» відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСКО ЛТД» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення та винести нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що на спірні правовідносини розповсюджуються приписи пункту 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що не було враховано судом першої інстанції. Апелянт, посилаючись на існування загальновідомих форс-мажорних обставин та відсутність вини, стверджує, що порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД було викликане об`єктивними причинами, пов`язаними із введенням на території України воєнного стану.

Відповідач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 03 грудня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСКО ЛТД» (Покупець) уклало з «ULKA SEA FOODS PVT LTD» (Продавець) контракт № 3UKR/12/2021.

Відповідно до п. 1.1. Контракту, Продавець зобов`язаний поставити у власність Покупцеві певний Товар, а Покупець зобов`язаний приймати цей Товар та і своєчасно проводити його оплату на умовах цього Контракту.

Згідно з п. 1.2. Контракту найменування Товару: риба та морепродукти, молюски та ракоподібні в асортименті.

Пунктом 2.2. Контракту передбачено, що загальна вартість, загальний об`єм та асортимент Товару що поставляється згідно з цим Контрактом можуть бути змінені Сторонами та визначаються сумою окремих поставок, на протязі дії цього Контракту.

За приписами п. 4.1. Контракту дата (строк) поставки Товару узгоджується Сторонами по кожній партії поставки окремо.

Пунктом 4.2. Контракту визначено, що в разі попередньої оплати партії Товару Покупцем, Продавець зобов`язується здійснити постачання Товару в строк не більше 90 календарних днів з моменту оплати.

Відповідно до п.5.1. Контракту, ціни на Товар, що поставляється, вказані в Інвойсах, на умовах обумовлених в п. 6.1. цього Контракту, або при зміні умов постачання у відповідних Інвойсах на конкретну партію Товару.

Згідно з п. 5.2. Контракту, Покупець здійснює оплату Товару на умовах передоплати.

Пунктом 5.6. контракту передбачено, що оплата Товару проводиться в Доларах США/Євро на розрахунковий рахунок Продавця.

На виконання пункту 5.2. Контракту Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСКО ЛТД» 18.02.2022 року здійснило попередню оплату на підставі Інвойсу № USF/21-22/209 віл 18.01.2022 в розмірі 55 300,00 доларів США, а також 23.02.2022 року на підставі Інвойсу NoUSF/21-22/210 в розмірі 40 840,00 доларів США.

Відповідно до умов Контракту, «ULKA SEA FOODS PVT LTD» 18.01.2022 року виписано комерційний Інвойс № USF/21-22/209 на відвантаження Товару (креветки заморожені в асортименті, вага 20 000 кг) на загальну суму 135 300,00 доларів США. 05.02.2022 року вказаний Товар було завантажено відповідно коносаменту NHLCUB012CVHYI в контейнер HLBU9239768 в порту Індії (NHAVA SHEVA PORT, порт призначенні (прибуття) ODESSA, UKRAINE.

Листом, який наявний в додатках, вантажоперевізник повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСКО ЛТД», що (переклад): «у зв`язку з поточною геополітичною ситуацією в Чорному морі щодо російсько-українського конфлікту, ми не можемо доставити ваш вантаж до Одеси. Ми проаналізували всі можливості транспортування вашого вантажу альтернативними маршрутами але не змогли знайти рішення, яке б не поставило під загрозу ваш вантаж, наш екіпаж і наші судна. Тому ми провели ретельний аналіз та оцінку всіх варіантів з точки зору ризику та витрат. Таким чином, ми хочемо повідомити вам, що ми вважаємо, що найкраща та найбезпечніша альтернатива - це доставити та зробити доступним для отримання вашого груза у Констанці, Румунія, найближчому до Одеси».

У зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю поставки Товару в порт Одеси Сторони уклали Додаткову угоду № 1 від 26.02.2022 року до Контракту від 03.12.2021 року № 3UKR/12/2021, якою змінено порт призначення товару з Одеса (Україна) на порт Констанца (Румунія).

В подальшому, за умовами Додаткової угоди № 1 від 10.05.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСКО ЛТД» продало OCEANIS SEAFOOD EUROPA SRL Товар (креветки заморожені в асортименті, вага 20 000 кг) коносамент від 05.05.2022 року NHLCUB012201CVHYI контейнер HLB09239768, рахунок-фактура USF/21-22/209 від 27.01.2022 року.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСКО ЛТД» та OCEANIS SEAFOOD EUROPA SRL 10.05.2022 року підписано Акт приймання-передачі Товару.

30.06.2022 року OCEANIS SEAFOOD EUROPA SRL (Покупець) здійснив оплату за поставлений Товар в розмірі 119 425,00 доларів США на валютний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСКО ЛТД».

Також, на виконання умов Контракту від 03.12.2021 року № 3UKR/12/2021 Контракту «ULKA SEA FOODS PVT LTD» 18.01.2022 року було виписано комерційний Інвойс № USF/21-22/210 на відвантаження Товару (креветки заморожені в асортименті) на загальну суму 138 550,00 доларів США. Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСКО ЛТД» перерахувало за комерційним Інвойсом 68 550, 00 доларів США. Товар за комерційний Інвойсом № USF/21-22/210 від 18.01.2022 року надійшов до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСКО ЛТД» на суму 138 550 доларів США в установлені строки.

В подальшому, на підставі направлень, виданих ГУ ДПС в Одеській від 27.06.2023 р., відповідно до п.п. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. п. 6) п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 12.05.2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», та податкової інформації НБУ, що свідчить про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСКО ЛТД» валютного законодавства в частині надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, надісланої ДПС України листом від 11.04.2023 № 7743/7/99-00-07-05-02-07, на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 27.06.2023 № 4793-п, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСКО ЛТД», код ЄДРПОУ 42238297 з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактом від 03.12.2021 N 03UKR/12/2021 (дата здійснення операції - 18.02.2022, 23.02.2022) за період з 18.02.2022 року по дату закінчення документальної позапланової невиїзної перевірки, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами перевірки було складено Акт перевірки від 21.07.2023 № 19662/15-32-07-07-18.

Перевіркою встановлено наступні порушення ТОВ «ІСКО ЛТД»:

- п.п.1, 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», з урахуванням п.21 розділу II Положення про заходи захисту. та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 № 5, із змінами, у результаті чого допущено порушення валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної операції по контракту від 03.12.2021 року № 03UKR/12/2021, у сумі 15875 дол. США (екв. 580 526,53 грн.);

- прострочену дебіторську заборгованість по розрахунках за контрактом від 03.12.2021 року № 03UKR/12/2021, у сумі 15875 дол. США.

На підставі висновків, що наведені в акті перевірки від 18.08.2023 року ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 20620/15-32-07-07-23 від 18.08.2023 року у відповідності до п. 5 ст. 13 ЗУ «Про валюту і валютні операції».

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, вирішуючи справу та відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що кількість днів прострочення дебіторської заборгованості за контрактом від 03.12.2021 року N 3UKR/12/2021 становить 147 днів, що не оспорюється сторонами, при цьому лист ТПП України не є сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх правильними та такими, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавств визначено Законом України «Про валюту і валютні операції».

Як визначено п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про валюту і валютні операції», валютний нагляд система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства;

За приписами ч.ч. 1, 2, 4 та 6 ст. 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду. Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу. Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Частинами 1 та 3 статті Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

В той же час, рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами 5 і 6 статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (абзац 2 частини 8 статті 16 Перехідні положення Закону України «Про валюту і валютні операції»).

Постановою Правління Національного банку України від 24.02.2022 року за № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» встановлено граничні строки розрахунків, а саме пунктом 142 встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Частиною 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, кількість днів прострочення дебіторської заборгованості за контрактом від 03.12.2021 року N 3UKR/12/2021 становить 147 днів, що фактично визнається учасниками справи.

Відносно доводів апелянта стосовно наявності форс-мажорних обставин, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною шостою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України»).

Відповідно до частини першої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Тобто, частина шоста статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» надає у спірних правовідносинах довідці (сертифікату) торгово-промислової палати ознаки преюдиційного характеру, оскільки визначає цей документ як достатній доказ існування форс-мажорних обставин у конкретному випадку, що не вимагає надання додаткових доказів та документів під час проведення перевірки або під час оскарження в судовому порядку її наслідків.

Це кореспондується з критеріями допустимості доказів, що визначені для адміністративного судочинства статтею 74 КАС України. Так, частиною другою цієї статті визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Натомість, як вірно зазначає суд першої інстанції, лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, на який посилається апелянт, має лише інформаційний характер та не є сертифікатом у розумінні наведеного положення закону. Разом з тим, лист також не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини, тобто не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

При цьому, Закон України «Про валюту і валютні операції» вимагає для підтвердження факту настання форс-мажорних обставин саме сертифікат (довідку), в якому буде зазначено не тільки про наявність самих по собі обстави непереборної сили, але і те, що такі обставини є форс-мажорними саме для конкретного випадку (договору, зобов`язання, операції). Зважаючи на викладене, з огляду на відсутність у позивача належного документу, який засвідчує наявність форс-мажорних обставин, колегія суддів критично оцінює доводи апелянта у цій частині.

Зазначені висновки суду також узгоджується із висновками щодо застосування норм права, викладеними, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року (справа № 620/14203/23).

Щодо посилань апелянта на положення пункту 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, як на підставу для звільнення від відповідальності, колегія суддів зазначає наступне.

Так, дійсно Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року №2260-ІХ (далі - Закон №2260-ІХ), який набрав чинності 27 травня 2022 року, підпункт 69.9 розділу XX «Перехідні положення» ПК України викладений у наступній редакції: «Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригуванню до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків; строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені; строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок».

Посилаючись на зазначені норми ПК України, апелянт стверджує, що оскільки контроль за дотриманням строків розрахунків в іноземній валюті покладено на податкові органи, вказане свідчить про зупинення перебігу строків розрахунків в іноземній валюті.

Апеляційний суд зазначає, що ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Натомість, Закон України «Про валюту і валютні операції» визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства, а отже є спеціальним у спірних правовідносинах.

При цьому, при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis, відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, що узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними зокрема у постанові від 29 січня 2019 року (справа №807/257/14). Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі «Ніколова проти Болгарії», заява № 7888/03).

Більш того, частинами першою - третьою статті 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

При цьому, колегія суддів зауважує, що маючи на меті звільнити суб`єктів господарювання, які вчинили правопорушення, у вигляді порушення строків розрахунків, від відповідальності у вигляді пені, законодавець вносить відповідні зміни саме до Закону України «Про валюту і валютні операції».

Так, Законом України № 2260-IX від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» статтю 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» доповнено пунктом 13 такого змісту: « 13. Відповідальність, передбачена частиною п`ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів - суб`єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 9 квітня 2022 року № 426.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону є пріоритетними для застосування, зокрема і в питанні визначення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, чим спростовуються доводи апелянта у вказаній частині.

З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСКО ЛТД» залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 18.07.2024 р.

Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.О. Турецька