Постанова

від 18.07.2024 по справі 560/10741/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/10741/23

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

18 липня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу начальника ГУНП в Хмельницькій області від 01 червня 2023 року № 1015 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області", яким за скоєння дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог пунктів 1,3, частини 1 статті 18, статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 3, 4, 11, 13 частини 3 статті 1, пункту 5 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" №2337-VIII, пунктів 6, 7 розділу ІІ "Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події", затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, пункту 3.2 наказу ГУНП в Хмельницькій області від 24.04.2023 №777 "Про зміцнення службової дисципліни, дотримання законності під час прийняття та реєстрації заяв і повідомлень, адміністративно-правозастосовчої діяльності, а також профілактики порушень та резонансних подій за участі особового складу", що виразилось в укритті злочину, не запобіганні вчинення правопорушення, не припиненні злочину, не наданні допомоги потерпілим особам, в не затриманні особи, яка вчинила правопорушення, не забезпеченні охорони місця події, у неповідомленні керівникові про виявлення правопорушення, а також порушенні Присяги поліцейського, застосовано до старшого оперуповноваженого зонального сектору відділу кримінальної поліції Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції (0065425), дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Хмельницькій області №154о/с "Про особовий склад" від 02.06.2023, яким звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України Про Національну поліцію за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту національної поліції України) капітана поліції (0065425), старшого оперуповноваженого зонального сектору відділу кримінальної поліції Кам`янець-Подільського РУП ГУНП, з 02.02.2023, з виплатою компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову оплачувану відпустку за фактично відпрацьований час у 2023 році, без встановлення премії за червень 2023 року;

- поновити на службі в Національній поліції України на посаді старшого оперуповноваженого зонального сектору відділу кримінальної поліції Кам`янець-Подільського РУП ГУНП, з 02.06.2023;

- стягнути з Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області на користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 02.06.2023 на дату винесення судом рішення суду про поновлення на службі.

Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого зонального сектору відділу кримінальної поліції Кам`янець-Подільського РУП Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

22.05.2023 до Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області з приймального відділення КПП "Кам`янець-Подільська лікарня" надійшло повідомлення про звернення за медичною допомогою громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які повідомили, що близько 18:00 в м. Кам`янець-Подільський у лісосмузі, що знаходиться неподалік вул. Харченко їм спричинили тілесних ушкодження троє чоловіків, які відрекомендувались працівниками поліції. Зазначене повідомлення зареєстроване в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події за номерами 5061 та 5062 Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області.

23.05.2023 сектором дізнання Кам`янець-Подільського РУП ГУНП внесені відомості до ЄРДР № 12023242060000206, № 12023242060000207 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 125 КК України за заявами громадян ОСОБА_2 , та гр. ОСОБА_3 .

Під час з`ясування обставин, встановлено можливу причетність до зазначеної події працівників Кам`янець-Подільського РУП, а саме: оперуповноваженого сектору розкриття незаконних володінь транспортними засобами ВКП Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , оперуповноваженого зонального сектору ВКП Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_5 , старшого оперуповноваженого зонального сектору ВКП Кам`янець- Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_1 , а також можливе порушення службової дисципліни іншими працівниками Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області.

З метою встановлення причетності до значеної події працівників Кам`янець-Подільського РУП та можливого порушення службової дисципліни наказом ГУНП в Хмельницькій області від 23.05.2023 №948 призначене службове розслідування.

В процесі проведення службового розслідування встановлено, що 22.05.2023, близько 17:50 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прогулювались в м. Кам`янець-Подільський у лісосмузі, що неподалік вулиці Харченко. Під час прогулянки до них біля 18.00 підійшли три невідомі особи чоловічої статі в цивільному одязі, які представились працівниками поліції, при цьому службові посвідчення не пред`явили. Запропонували ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , пред`явити документи, що посвідчують особу та запитали з якою метою вказані громадяни перебувають у цьому місці. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повідомили, що прогулюються. О 18.15 лейтенант поліції ОСОБА_4 наніс один удар правою рукою в ділянку грудної клітини гр. ОСОБА_3 , та декілька ударів руками в область обличчя ОСОБА_2 . Лейтенант поліції ОСОБА_4 , погрожуючи зазначеним громадянам можливим виявленням наркотичних засобів, запропонував задля уникнення відповідальності надати грошову винагороду в розмірі 400 доларів США. ОСОБА_3 залишився з поліцейськими на місці події, а ОСОБА_2 направився за грошовими коштами та приблизно через 40 хв. (близько 19.00) повернувся з адвокатом Воєвідком М.Я. Побачивши адвоката, поліцейські поспішно покинули місце події в невідомому напрямку. Близько 19.30 громадяни разом із адвокатом звернулись до травмпункту КНП "Кам`янець-Подільська лікарня".

В процесі опитування 23.05.2023 ОСОБА_3 пред`явлені фото, на яких він впізнав, зокрема, позивача, який перебував на місці події.

За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія склала висновок №1002/121/56/01/2023 від 31.05.2023 про скоєння позивачем дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог підпунктів 1, 3, частини 1 статті 18, статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 3, 4, 11, 13, частини 3 статті 1, пункту 5 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" №2337-VIII, підпунктів 6, 7 розділу ІІ "Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події", підпункту 3.2 наказу ГУНП в Хмельницькій області від 24.04.2023 №777 "Про зміцнення службової дисципліни, дотримання законності під час прийняття та реєстрації заяв і повідомлень, адміністративно-правозастосовчої діяльності, а також профілактики порушень та резонансних подій за участі особового складу", що виразилось в укритті злочину, не запобіганні вчинення правопорушення, не припиненні злочину, не наданні допомоги потерпілим особам, в не затриманні особи, яка вчинила правопорушення, не забезпеченні охорони місця події, у неповідомленні керівникові про виявлення правопорушення, а також порушенні Присяги поліцейського до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

На підставі висновку №1002/121/56/01/2023 від 31.05.2023 начальник ГУНП в Хмельницькій області видав наказ від 01.06.2023 №1015 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області", яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом начальника ГУНП в Хмельницькій області від 02.06.2023 №154о/с про особовий склад позивач звільнений зі служби за пунктом 6 частини 1 статті 77 відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Задовольняючи позовні вимоги в межах даної справи, суд першої інстанції виходив з того, що висновок про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку базується на доказах та матеріалах, отриманих дисциплінарною комісією з порушенням Порядку №893, у спосіб, не передбачений процедурою проведення службового розслідування у формі письмового провадження. У спірному наказі відсутнє обґрунтування щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, яке є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення.

При цьому, жодної оцінки обставинам, які стосуються факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку, судом першої інстанції не надавалось.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно із статтею 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно частин 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення (пункт 2 частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту).

Пунктом 4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі Порядок №893), затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» визначено, що службове розслідування має встановити:

наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

вид і розмір заподіяної шкоди;

причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно положень викладених в пункті 7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:

одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;

отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

У відповідності до пункту 8 розділу V Порядку №893 за рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.

Отже, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку базується на доказах та матеріалах, отриманих дисциплінарною комісією з порушенням Порядку №893, у спосіб, не передбачений процедурою проведення службового розслідування у формі письмового провадження.

Адже діяльність дисциплінарної комісії під час проведення службового розслідування полягає саме в збиранні, перевірці та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Разом з тим, способи збирання та перевірки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, в тому числі і під час розгляду справи у формі письмового провадження є не обмеженими на що вказує зміст пункту 7 розділу V Порядку №893, а саме, що збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай наведеними в цьому пункті способами. Тобто, наявність в даному пункті слова «зазвичай» вказує, що способи збирання та перевірки дисциплінарної комісією доказів вчинення поліцейським дисциплінарного проступку є необмеженими, а в порядку наведені лише основні та які найчастіше використовуються комісіями.

Окрім того, письмова форма розгляду справи та форма відкритого засідання різняться між собою лише тим, що відкрите засідання полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб, а у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Підтвердженням того, що способи збирання та перевірки дисциплінарною комісією доказів вчинення поліцейським дисциплінарного проступку є необмеженими та не зводяться лише до тих способів які вказані у пункті 7 розділу V Порядку №893, є й перелік повноважень голови та членів дисциплінарних комісій визначений розділом ІІІ Положення №893.

За змістом пункту 1 розділу ІІІ Положення №893 1 дисциплінарна комісія під час проведення щодо поліцейського службового розслідування має право:

1) відвідувати місце скоєння можливого дисциплінарного проступку, при цьому не перешкоджати здійсненню правоохоронними органами огляду місця події в межах кримінального процесуального чи адміністративного законодавства;

2) викликати поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також запрошувати інших працівників органів (підрозділів) поліції, інших осіб (за їх згодою), які обізнані або мають стосунок до обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування, й одержувати від них усні або письмові пояснення, здійснювати фіксацію технічними засобами за згодою особи, з якою проводиться бесіда, її усних пояснень, а також одержувати документи, які стосуються службового розслідування;

3) проводити одночасні опитування осіб, у поясненнях яких про обставини дисциплінарного проступку є суттєві розбіжності. Одночасне опитування проводиться за згодою опитуваних осіб, про його проведення складається довідка;

4) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів службового розслідування;

5) вивчати документи, що мають стосунок до службового розслідування, у разі потреби знімати з них копії і долучати до матеріалів службового розслідування;

6) користуватися в установленому порядку базами (банками) даних Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та інших органів державної влади;

7) залучати в разі потреби відповідних фахівців і отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування;

8) у разі перешкоджання посадовими особами поліції проведенню службового розслідування шляхом подання письмового рапорту (заяви) доповідати про це уповноваженому керівнику, який його призначив, для ініціювання питання призначення службового розслідування щодо такої особи;

9) у разі необхідності проведення значного обсягу дій звертатися з рапортом до керівника, який призначив службове розслідування, про продовження строку службового розслідування та (або) додаткове залучення працівників з метою своєчасного його завершення.

Пунктом 3 розділу ІІІ Положення №893 визначено права та обов`язки члена дисциплінарної комісії, а саме:

1) бере участь у роботі дисциплінарної комісії та її засіданнях;

2) для з`ясування питань, пов`язаних зі службовим розслідуванням, із дотриманням чинного законодавства України відвідує органи, підрозділи, установи поліції або за погодженням з адміністрацією інші органи державної влади та місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, отримує від їх працівників письмові або усні пояснення, документи та матеріали, що стосуються предмета службового розслідування;

3) готує та надсилає за підписами уповноважених посадових осіб поліції запити для отримання інформації, яка має значення для проведення службового розслідування, збирає інформацію, пояснення, документи і матеріали, здійснює їх дослідження;

4) у разі необхідності подає пропозиції щодо організації роботи дисциплінарної комісії, залучення до участі в її роботі фахівців, запрошення відповідних осіб для отримання пояснень, а також опрацювання матеріалів та висновку службового розслідування;

5) у разі незгоди з висновками і пропозиціями за результатами службового розслідування викладає в письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання або долучається до висновку службового розслідування;

6) інформує голову дисциплінарної комісії про факти перешкоджання з боку поліцейських та інших працівників Національної поліції України проведенню службового розслідування, діяльності комісії, а також про виявлені порушення законодавства, вимог нормативно-правових актів, інші недоліки;

7) у межах компетенції виявляє та досліджує причини та умови, що сприяли скоєному дисциплінарному проступку, готує пропозиції щодо їх усунення;

8) зобов`язаний зберігати інформацію, що стала йому відома під час проведення службового розслідування, а також не використовувати її у своїх інтересах чи інтересах третіх осіб;

9) зобов`язаний заявити про самовідвід у випадках, передбачених цим Положенням;

10) у разі відмови поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, надати пояснення факт відмови фіксує шляхом складання акта, що підписують члени дисциплінарної комісії, присутні під час відмови, та особи, присутні під час відмови.

У разі складання акта про відмову поліцейського надати пояснення в триденний строк з моменту складання в установленому законодавством порядку реєструє цей акт у підрозділах документального забезпечення за місцем свого проходження служби, а в разі неможливості - в органі (підрозділі) поліції, працівник якого допустив порушення, після чого зазначений акт долучає до матеріалів службового розслідування;

11) у разі відмови іншої опитуваної особи надати пояснення обов`язково документально засвідчує таку відмову складанням акта;

12) у разі встановлення під час проведення службового розслідування ознак кримінального чи адміністративного правопорушення негайно доповідає про це відповідному керівнику для вирішення питання про передання матеріалів до правоохоронних органів для прийняття рішення згідно з вимогами законодавства;

13) у разі виявлення в поліцейського, службових приміщеннях, у службовому автотранспорті предметів, речей, лікарських препаратів тощо, обіг яких згідно із законодавством заборонено або обмежено, а також предметів та речей, які надалі можуть стати речовими доказами, інформує про це компетентні органи для документування та подальшого збереження слідів і доказів скоєного правопорушення з одночасним повідомленням про це керівника, який призначив службове розслідування;

14) виконує в межах повноважень доручення голови дисциплінарної комісії, пов`язані з проведенням службового розслідування, та за дорученням голови дисциплінарної комісії веде протокол засідання дисциплінарної комісії.

Слід зауважити, що дисциплінарною комісією встановлено, що першим відділом (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023240010000168 від 25.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України про те, що 22.05.2023 гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 спричинили тілесні ушкодження троє чоловіків, які відрекомендувались працівниками поліції.

Відтак, за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла вірного висновку, що в діях капітана поліції ОСОБА_1 вбачаються ознаки порушення вимог п.п. 6, 7 розділу ІІ «Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, пп. 3, 4, 11 ст. 1, п. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, п.п. 3.2 наказу ГУНП в Хмельницькій області від 24.04.2023 № 777 «Про зміцнення службової дисципліни, дотримання законності під час прийняття та реєстрації заяв і повідомлень, адміністративно-правозастосовної діяльності, а також профілактики порушень та резонансних подій за участі особового складу», що виразилось в не вжиті будь-яких заходів щодо запобігання правопорушення, його не припинення, та не повідомлені свого безпосереднього керівника про те, що лейтенант поліції ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке виражалось у нанесені тілесних ушкоджень, вимаганні грошових коштів у гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 , а також не повідомлені про вищезазначену подію за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» проявлені неповаги до прав, честі і гідності людини, не надані допомоги та не запобіганні вчиненню правопорушень, не утримувані від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини та не стримувані інших поліцейських від вчинення правопорушень, не виконанні законного наказу свого безпосереднього керівника майора поліції ОСОБА_6 щодо прибуття до Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області для дачі пояснення в межах службового розслідування працівникам Управління головної інспекції ГУНП в Хмельницькій області.

Наведені обставини свідчать про недотримання ОСОБА_1 як поліцейським, вимог щодо необхідності з честю та гідністю поводитись на службі та в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадської безпеки та порядку.

Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення не взяв до уваги, що аналіз змісту викладених норм дає підстави для висновку про те, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, а також є несумісним з поняттям «гідно нести високе звання поліцейського».

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку (постанови від 10.06.2021 у справі № 420/241/20, від 27.04.2021 у справі № 160/6819/19, від 05.03.2020 у справі № 160/4878/19 та інших).

Відповідно до постанов Верховного Суду України від 29.09.2015 (справа № 21-1288а15) та від 20.10.2015 (справа № 21-2103а15) зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу ОВС за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників міліції (поліції) пов`язані, насамперед, із низкою моральних вимог, які ставляться до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

У відповідності до п.п. 2 п.1 наказу НПУ від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» та п.п. 2 п.1 наказу ГУНП від 21.07.2022 № 1030 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності ГУНП в Хмельницькій області», застосовувати за результатами службових розслідувань за фактами причетності до скоєння корупційних кримінальних правопорушень, надзвичайних чи резонансних подій, в тому числі, які можуть викликати суспільний резонанс, незаконного застосування табельної вогнепальної зброї або її втрати в умовах, що не пов`язані з веденням бойових дій, дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками, а також випадками керування транспортними засобами в стані (або з ознаками) сп`яніння, перебування на службі в стані сп`яніння, безпідставної відсутності на робочому місці (на службі) більше ніж добу, до винних найсуворіший вид дисциплінарної відповідальності звільнення зі служби в поліції. У разі встановлення за результатами службових розслідувань за такими фактами, що порушення службової дисципліни стало наслідком неналежної організації та проведення профілактичної роботи, спрямованої на недопущення порушення службової дисципліни, приймати рішення щодо звільнення з посади безпосереднього керівника порушника службової дисципліни, а також про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого прямого керівника.

Також, дисциплінарною комісією під час визначення виду дисциплінарного стягнення кожному працівнику поліції враховувались обставини, за яких вчинялись порушення службової дисципліни в Україні введений воєнний стан. Подібне несумлінне, недобросовісне виконання службових обов`язків поліцейським в таких умовах є неприпустимим, коли від поліції вимагається максимальна концентрація зусиль щодо забезпечення безпеки і правопорядку в Державі, негативно впливає на морально-психологічний клімат в колективі та принижує авторитет та імідж поліції в очах громадськості.

Враховуючи викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.