Ухвала

від 14.08.2024 по справі 560/10741/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 серпня 2024 року

м. Київ

справа №560/10741/23

адміністративне провадження № К/990/29482/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Муращика Олександра Віталійовича на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у справі №560/10741/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу начальника ГУНП в Хмельницькій області від 01 червня 2023 року № 1015 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області», яким за скоєння дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог пунктів 1,3, частини 1 статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 3, 4, 11, 13 частини 3 статті 1, пункту 5 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» №2337-VIII, пунктів 6, 7 розділу ІІ «Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року №100, пункту 3.2 наказу ГУНП в Хмельницькій області від 24 квітня 2023 року №777 «Про зміцнення службової дисципліни, дотримання законності під час прийняття та реєстрації заяв і повідомлень, адміністративно-правозастосовчої діяльності, а також профілактики порушень та резонансних подій за участі особового складу», що виразилось в укритті злочину, не запобіганні вчинення правопорушення, не припиненні злочину, не наданні допомоги потерпілим особам, в не затриманні особи, яка вчинила правопорушення, не забезпеченні охорони місця події, у неповідомленні керівникові про виявлення правопорушення, а також порушенні Присяги поліцейського, застосовано до старшого оперуповноваженого зонального сектору відділу кримінальної поліції Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції (НОМЕР_1), дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Хмельницькій області №154о/с «Про особовий склад» від 02 червня 2023 року, яким звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту національної поліції України) капітана поліції (НОМЕР_1), старшого оперуповноваженого зонального сектору відділу кримінальної поліції Кам`янець-Подільського РУП ГУНП, з 02 лютого 2023 року, з виплатою компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову оплачувану відпустку за фактично відпрацьований час у 2023 році, без встановлення премії за червень 2023 року;

- поновити на службі в Національній поліції України на посаді старшого оперуповноваженого зонального сектору відділу кримінальної поліції Кам`янець-Подільського РУП ГУНП, з 02 червня 2023 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області на користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 02 червня 2023 року на дату винесення судом рішення суду про поновлення на службі.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу начальника ГУНП в Хмельницькій області від 01 червня 2023 року №1015 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області», яким за скоєння дисциплінарного проступку застосовано до старшого опер-уповноваженого зонального сектору відділу кримінальної поліції Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ГУНП в Хмельницькій області №156о/с «Про особовий склад» від 02 червня 2023 року, яким ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту національної поліції України).

Поновлено ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді старшого опер-уповноваженого зонального сектору відділу кримінальної поліції Кам`янець-Подільського РУП ГУНП з 02 червня 2023 року.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 02 червня 2023 року 172351,92 грн .

Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць підлягало негайному виконанню.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року задоволено повністю апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області. Скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

29 липня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Муращика Олександра Віталійовича на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у справі № 560/10741/23. Заявник, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України від 30 вересня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами «а» - «г» цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.

Як вбачається з рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року, зазначену справу судом розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак вона може бути оскаржена до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності або розглянутих в порядку спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Верховний Суд відзначає, що, визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки, є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено.

У касаційній скарзі заявник зазначає, що касаційна скарга має виняткове значення для скаржника, що за змістом відповідає підпункту «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Щодо твердження позивача про винятковість даної справи, Суд враховує, що для кожної із сторін справа, в якій він є учасником має виняткове значення, оскільки спірні правовідносини, що склались, потребують судового втручання.

Разом з тим, скаржник повинен довести, що спірні правовідносини є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.

Проте, зазначені доводи заявника не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги відповідача у цій справі в якусь особливу категорію спорів, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції.

Щодо посилання представника позивача на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі незначної складності, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

З огляду на зазначене та враховуючи, що заявник, оскаржуючи судове рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судом апеляційної інстанції, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Слід зазначити, що суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, зазначив, що за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла вірного висновку, що в діях капітана поліції ОСОБА_1 вбачаються ознаки порушення вимог пунктами 6, 7 розділу ІІ «Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року №100, пунктів 3, 4, 11 статті 1, пункту 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, підпункту 3.2 наказу ГУНП в Хмельницькій області від 24 квітня 2023 року № 777 «Про зміцнення службової дисципліни, дотримання законності під час прийняття та реєстрації заяв і повідомлень, адміністративно-правозастосовної діяльності, а також профілактики порушень та резонансних подій за участі особового складу», що виразилось в не вжиті будь-яких заходів щодо запобігання правопорушення, його не припинення, та не повідомлені свого безпосереднього керівника про те, що лейтенант поліції ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке виражалось у нанесені тілесних ушкоджень, вимаганні грошових коштів у гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 , а також не повідомлені про вищезазначену подію за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» проявлені неповаги до прав, честі і гідності людини, не надані допомоги та не запобіганні вчиненню правопорушень, не утримувані від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини та не стримувані інших поліцейських від вчинення правопорушень, не виконанні законного наказу свого безпосереднього керівника майора поліції ОСОБА_5 щодо прибуття до Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області для дачі пояснення в межах службового розслідування працівникам Управління головної інспекції ГУНП в Хмельницькій області.

Суд дійшов висновки, що наведені обставини свідчать про недотримання ОСОБА_1 як поліцейським, вимог щодо необхідності з честю та гідністю поводитись на службі та в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадської безпеки та порядку. При цьому суд зазначив, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, а також є несумісним з поняттям «гідно нести високе звання поліцейського».

Також суд зауважив, що дисциплінарною комісією під час визначення виду дисциплінарного стягнення кожному працівнику поліції враховувались обставини, за яких вчинялись порушення службової дисципліни - в Україні введений воєнний стан. Подібне несумлінне, недобросовісне виконання службових обов`язків поліцейським в таких умовах є неприпустимим, коли від поліції вимагається максимальна концентрація зусиль щодо забезпечення безпеки і правопорядку в Державі, негативно впливає на морально-психологічний клімат в колективі та принижує авторитет та імідж поліції в очах громадськості.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив про помилковий висновок суду першої інстанції про те, що наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку базується на доказах та матеріалах, отриманих дисциплінарною комісією з порушенням Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893), затвердженого наказом МВС України від 07 листопада 2018 року № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», у спосіб, не передбачений процедурою проведення службового розслідування у формі письмового провадження, оскільки діяльність дисциплінарної комісії під час проведення службового розслідування полягає саме в збиранні, перевірці та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Апеляційний суд зазначив, що способи збирання та перевірки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, в тому числі і під час розгляду справи у формі письмового провадження є не обмеженими на що вказує зміст пункту 7 розділу V Порядку №893, а саме, що збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай наведеними в цьому пункті способами. Тобто, наявність в даному пункті слова «зазвичай» вказує, що способи збирання та перевірки дисциплінарної комісією доказів вчинення поліцейським дисциплінарного проступку є необмеженими, а в порядку наведені лише основні та які найчастіше використовуються комісіями.

Окрім того, письмова форма розгляду справи та форма відкритого засідання різняться між собою лише тим, що відкрите засідання полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб, а у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинам цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах «а» - «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суд враховує положення, що містяться в Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Муращика Олександра Віталійовича на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у справі №560/10741/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді М.В. Білак

О.А. Губська

В.Е. Мацедонськ