Постанова

від 16.07.2024 по справі 260/9781/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суддя у першій інстанції: Рейті С.І.

16 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/9781/23 пров. № А/857/12099/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Хобор Р.Б., Запотічного І.І.

за участю секретаря судового засідання:Юник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" на Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року у справі № 260/9781/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИВ :

13.11.2023р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" (далі ТзОВ "Закарпатгаз Збут") звернуся з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.09.2023р. № 262-р щодо усунення порушень ТОВ "Закарпатгаз Збут".

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.04.2024р. в позові відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ТзОВ "Закарпатгаз Збут" подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.04.2024р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.

ч.4 ст.229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

28.06.2023р. на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ( далі по тексту -НКРЕКП) № 1163 "Про проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Закарпатгаз Збут" та посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 08.08.2023р. № 392, Сектором НКРЕКП у Закарпатській області у термін: 22.08.2023р. - 04.09.2023р. проведено позапланову виїзну перевірку щодо дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017р. № 201.

За результатами позапланової перевірки ТзОВ "Закарпатгаз Збут" складено акт перевірки від 04.09.2023р. № 376.

Із змісту вказаного акту видно, що за результатами перевірки контролюючий орган встановив не дотримання ТзОВ "Закарпатгаз Збут" вимог:

- п.п.18 п.2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині складання звітності, затвердженої НКРЕКП, щодо провадження господарської діяльності з постачання природного газу у встановленому порядку, а саме достовірності наданих НКРЕКП даних у формі № 4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) (далі - форма № 4- НКРЕКП-газ-якість-постачання) за І квартал 2023 року;

-п.п.25 п.2.2 глави 2 Ліцензійних умов щодо дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП у тому числі в частині дотримання п.3.1, 3.2, 3.4 глави 3 Стандартів та вимог щодо забезпечення мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу споживачу, надання споживачам компенсації у разі недотримання мінімальних стандартів якості, а саме:

-п.3.1 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 21.09.2017р. № 1156 (далі - Стандарти та вимоги) у частині забезпечення постачальником мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу споживачу;

- п.3.2 глави 3 Стандартів та вимог, зокрема, повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати - у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача;

- п.3.4 глави 3 Стандартів та вимог, зокрема, у разі недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, зазначених у п.3.2 цієї глави, постачальник сплачує споживачу компенсацію у розмірах, наведених у додатку 3 до цих Стандартів та вимог.

26.09.2023р. на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, за результатами розгляду Акта № 376, НКРЕКП прийняті постанова №1744 "Про застереження щодо недопущення надалі ТОВ "Закарпатгаз Збут" порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу" та Розпорядження № 262-р, яким зобов`язано ТОВ "Закарпатгаз Збут":

- усунути порушення п.2.2 глави 2 Ліцензійних умов, а саме: п.п.18 у частині складання звітності, затвердженої НКРЕКП, щодо провадження господарської діяльності з постачання природного газу та подання її до НКРЕКП у встановленому порядку;

-п.п.25 у частині дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП, для чого у строк до 10.10.2023р.: надати до НКРЕКП скориговану форму звітності № 4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) "Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг з постачання природного газу та надання компенсацій споживачам", затверджену постановою НКРЕКП від 10.11.2022р. № 1416 за І квартал 2023 року;

-сплатити компенсацію 676 споживачам за недотримання Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 21.09.2017р. № 1156, про що повідомити НКРЕКП.

Не погоджуючись із прийнятим даним Розпорядженням від 26.09.2023р. 262-р, заперечуючи наявність порушень Ліцензійних умов, позивач серед іншого, зазначає, що компенсація за недотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів природного газу та порядок надання компенсації споживачам за їх недотримання затверджених постановою НКРЕКП № 1156 21.09.2017р. зазначеному в запиті переліку споживачів не надавалась виходячи з наявністю передбачених ч.2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорних обставин, а саме, збройний конфлікт, зокрема, ворожі атаки, дії іноземного ворога, загальну військову мобілізацію, військові дії, оголошену та неоголошену війну.

ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016р. N 1540-VIII (далі Закон № 1540-VIII).

Із змісту ст.1, ст.3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" видно, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

ст.19 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Постановою від 14.06.2018р. № 428 затвердила Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов.

В пп.1.1. 1.2. та 1.3. цього Порядку, видно, що його дія поширюється на суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності та регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - ліцензіати): 1) у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, зберігання енергії; постачання електричної енергії споживачу; трейдерської діяльності на ринку електричної енергії; здійснення функцій оператора ринку електричної енергії; здійснення функцій гарантованого покупця на ринку електричної енергії; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом.

Цей Порядок застосовується НКРЕКП при здійсненні контролю за дотриманням законодавства та ліцензійних умов ліцензіатами шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок.

Цей Порядок установлює процедуру організації та проведення перевірок; порядок оформлення результатів перевірок; права та обов`язки голови та членів комісії з перевірки; права та обов`язки уповноваженої особи ліцензіата; контроль за виконанням рішень НКРЕКП; порядок застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства та ліцензійних умов.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема, приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.

п.1 ч.1 ст.59 Закону України "Про ринок природного газу" встановлено, що до правопорушень на ринку природного газу віднесено, зокрема, порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності.

Стосовно покликань апелянта на прийняття Розпорядження № 262-р без врахування статусу ТзОВ «Закарпатгаз Збут», як постачальника природного газу, та безпідставності тверджень щодо суперечності його способу виконання передбаченому п.3.10 розділу ІІІ Мінімальних стандартів, колегія суддів звертає увагу на таке

Норми Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 21.09.2017р. № 1156 (далі - Мінімальні стандарти), не поширюються на ТзОВ »ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» оскільки «відповідно до Наказу Міністерства енергетики України від 08.06.2022р. № 198 з 01.05.2022р. всіх побутових споживачів ТОВ «Закарпатгаз Збут» включено до Реєстру постачальника «останньої надії» - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»

Постановою НКРЕКП від 21.04.2017р. № 527 ТОВ »ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України.

Відповідно до п.1.2 глави 1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017р. № 201 (далі - Ліцензійні умови) вони є обов`язковими для суб`єктів господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з постачання природного газу.

п.2.1 глави 2 Ліцензійних умов передбачено, що господарська діяльність з постачання природного газу здійснюється з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу.

Апеляційний суд зазначає, що НКРЕКП проаналізовав реєстри надання послуг та письмових звернень споживачів, реєстри надання компенсацій споживачам постачальників природного газу за 1-й квартал 2023 року, що подаються до НКРЕКП відповідно до вимог Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) «Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг з постачання природного газу та надання компенсацій споживачам», затвердженої постановою НКРЕКП від 10.11.2022р. № 1416, на підставі яких заповнюється форма звітності № 4- НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна), за даними яких за 1-й квартал 2023 року ТзОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» не надавалися компенсації споживачам у звітному періоді.

26.09.2023р. на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, за результатами розгляду акта № 376, НКРЕКП прийняті постанова №1744 «Про застереження щодо недопущення надалі ТОВ »ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу» (далі - постанова № 1744) та Розпорядження № 262-р.

Постановою № 1744, яка не є предметом оскарження, до ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» застосовано санкцію у вигляді застереження щодо недопущення надалі порушень Ліцензійних умов, а саме п.2.2 глави 2 Ліцензійних умов:

-п.п.18 у частині складання звітності, затвердженої НКРЕКП, щодо провадження господарської діяльності з постачання природного газу та подання її до НКРЕКП у встановленому порядку,

-п.п.25 у частині дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП.

При цьому, дотримання наведених вище положень чинного законодавства є основною вимогою для позивача за умови діючої та не скасованої ліцензії, що і було предметом позапланової перевірки.

Разом з цим, з метою усунення вищенаведених порушень, встановлених під час перевірки, Розпорядженням від 26.09.2023р. № 262-р ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» зобов`язано:

-усунути порушення пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов, а саме:

-п.п.18 у частині складання звітності, затвердженої НКРЕКП, щодо провадження господарської діяльності з постачання природного газу та подання її до НКРЕКП у встановленому порядку,

-п.п.25 у частині дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП, для чого у строк до 10.10.2023р. надати до НКРЕКП скориговану форму звітності № 4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) «Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг з постачання природного газу та надання компенсацій споживачам», затверджену постановою НКРЕКП від 10 листопада 2022 року № 1416 за І квартал 2023 року, сплатити компенсацію 676 споживачам за недотримання Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 21 вересня 2017 року № 1156, про що повідомити НКРЕКП.

Колегія суддів звертає увагу апелянта і на те, що порушення встановлені Постановою 1744, не оскаржуються, а фактично предметом даного спору є не суть вчинених порушень, а незгода позивача з їх усуненням.

Одночасно, суд апеляційної інстанції відхиляє покликання апелянта за необгрунотованістю на п. 3.5 розділу І Мінімальних стандартів, та п. 11 розділу V Правил постачання, щодо необхідності врахування компенсації начебто виключно у рахунках за спожитий природний газ та виключно за заявою споживачів, з огляду на таке.

п.3.5 розділу ІІІ Мінімальних стандартів визначено, що постачальник надає споживачу компенсацію за недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу шляхом врахування суми відповідної компенсації у рахунку за спожитий природний газ у строк не більше 45 днів з дня недотримання мінімального стандарту якості (у разі недотримання мінімального стандарту, визначеного підпунктом 2 пункту 3.2 цієї глави, - з дати зміни умов договору постачання природного газу для непобутових споживачів).

Згідно п.11 розділу V Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2496 (далі - Правила постачання), споживач зобов`язаний здійснити повний остаточний розрахунок з попереднім постачальником. Попередній постачальник не пізніше ніж через шість тижнів після виключення побутового споживача з Реєстру його споживачів в інформаційній платформі зобов`язаний виставити такому споживачеві остаточний рахунок з урахуванням усієї непогашеної суми заборгованості, у тому числі за графіком погашення заборгованості (за його наявності) за договором постачання природного газу. Побутовий споживач зобов`язаний здійснити оплату такого рахунка не пізніше десяти робочих днів з дня виставлення такого рахунка.

В п.3.8. розділу ІІІ Мінімальних стандартів видно, що постачальник за домовленістю зі споживачем може надавати компенсацію іншим способом, у тому числі шляхом перерахування коштів споживачу за банківськими реквізитами.

п.3.6 глави 3 Мінімальних стандартів постачальник самостійно визначає факт недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, визначає споживача, якому він має надати компенсацію за недотримання мінімальних стандартів якості, та надає таку компенсацію без додаткового звернення зі сторони споживача.

Отже, відсутність додаткової заяви про надання компенсацій від споживачів, у відповідності до положень п.3.10 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог, не є підставою для ненадання компенсації, а подання такої заяви є правом споживача, а не обов`язком, що вірно встановлено судом першої інстанції у рішенні.

Одночасно, колегія суддів зазначає, що в Акті № 376 зазначена Інформація щодо повернення ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» споживачам сум переплат на їх письмові вимоги у І кварталі 2023 року (стор. 4-28 Акта) та Інформація щодо даних, зазначених ТзОВ »ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» у формі № 4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) «Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг з постачання природного газу та надання компенсацій споживачам», затвердженою Постановою НКРЕКП № 1416, за І квартал 2023 року (стор. 30-51 Акта).

Тобто, така інформація надавалась до НКРЕКП самим ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» та містить, зокрема, Прізвище, Ім`я, по батькові Споживачів, Адреса об`єкта спожива, Сума переплати, сума повернутих коштів, Дата початку надання та закінчення надання послуги, тощо.

Таким чином, всі необхідні дані для ідентифікації Споживачів у позивача є.

Крім того, варто зазначити, що суть Розпорядження № 262-р зводиться саме до виплати компенсації за недотримання Стандартів. При цьому, сама сума переплат повернута споживачам, а тому у позивача залишились відповідні реквізити таких повернень (реквізити платіжних інструкцій зазначені в Акті № 376).

Стосовно доводів апелянта про те що на сьогоднішній день діють дві норми права, а саме: п. 3.2 Мінімальних стандартів та абз.4 п. 24 розділу ІІІ Правил постачання де перша має обов`язок для попереднього постачальника повертати переплати, а друга - не має, причому обидва нормативно-правові акти прийняті саме Відповідачем НКРЕКП, колегія суддів зазначає наступне.

Мінімальні стандарти та вимоги не є похідним нормативно- правовим актом від Правил постачання, а є окремим нормативно-правовим актом, прийнятим на виконання положень п. 20 ч.1 ст.17 Закону України «Про НКРЕКП», відповідно до якого для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор встановлює мінімальні стандарти та вимоги до якості обслуговування споживачів у сферах енергетики та комунальних послуг, визначає умови, порядок і розміри компенсації споживачам, що застосовується у разі недотримання встановлених стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів, здійснює моніторинг їх дотримання.

п.3.2 Мінімальних стандартів передбачено, що до мінімальних стандартів якості при наданні постачальником послуг постачання природного газу належать, зокрема, повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати - у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача.

В абз.4 п.24 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2496 (далі - Правила постачання), встановлено, що у разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу протягом п`яти робочих днів після отримання такої вимоги.

Слід зазначити, що вищезазначені норми чітко передбачають для Ліцензіата строк для повернення переплати споживачам, а саме п`ять робочих днів після отримання їх вимоги, а тому доводи апелянта, що начебто «у ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» відсутні підстави, як попереднього постачальника, повертати такі переплати побутовим споживачам на підставі їх вимог» є помилковими та з врахуванням зазначених норм, дані норми не суперечать одна одній. З даних норм не вбачається, що «перша має обов`язок для попереднього постачальника повертати переплати, а друга - не має».

п. 3.2 Мінімальних стандартів та вимог встановлюють вимогу повернення переплати як діючим, так і попереднім постачальником. Водночас абз.4 п.24 розділу ІІІ Правил постачання визначає як саме має зараховуватись така переплата постачальником.

Стосовно доводів апелянта про порушення строків застосування відповідальності за правопорушення, колегія суддів звертає увагу на таке.

Розпорядження № 262-р стосується виключно обов`язку ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» сплатити компенсацію за недотримання Мінімальних стандартів та вимог, та не стосується самої переплати споживачів, а тому будь-які покликання апелянта на норми та обставини щодо «переплати» не відносяться до предмету спору.

Крім того, вимоги щодо повернення споживачам переплати задоволені ТзОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ». Зокрема, задоволено всі отримані письмові вимоги та повернуто всім 676 побутовим споживачам переплати, які стали підставою для проведення перевірки НКРЕКП», що підтверджується матеріалами справи.

Водночас, незважаючи на наведене колегія суддів вважає за необхідне зазначити про помилковість доводів апелянта щодо розповсюдження вимог ст.17 Закону України «Про звернення громадян» в частині строків подання скарг на листи споживачів про повернення переплат.

ст.16 Закону України «Про звернення громадян» визначає процедуру розгляду скарг відповідно до частини першої якої скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Водночас, листи споживачів про повернення переплат не подавались у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, а подавались на виконання положень Мінімальних стандартів.

Одночасно, Актом перевірки зафіксовано ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» зазначає, що письмові вимоги щодо переплати, отримані Постачальником з 01.01.2023р., коли відповідні зміни до Мінімальних стандартів та вимог вже діяли. При цьому, стандарт відраховується з дати отримання такої письмової вимоги.

Отже, слід наголосити, що ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» у першому кварталі 2023 року, після набрання чинності Мінімальними стандартами та вимогами, здійснено повернення переплати 676 споживачам з порушенням строків визначених п.3.2 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог.

Оскільки у ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» відсутні договірні відносини із побутовими споживачами з травня 2022 року, товариство не постачає природний газ вказаним споживачам й не виставляє рахунки попереднім споживачам за поставлений природний газ, надання компенсації споживачам ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ», як попереднім постачальником, здійснюється відповідно до п.3.8 глави 3 Стандартів та вимог шляхом перерахування коштів споживачу за банківськими реквізитами.

Одночасно, суд апеляційної інстанції наголошує, що в ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» наявні усі необхідні дані для надання компенсації відповідно до п.3.8 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог. Зокрема, банківські реквізити споживачів, оскільки зазначені дані надавалися споживачами разом із письмовими вимогами щодо повернення переплати та відповідно до яких ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» здійснено повернення переплати вказаним споживачам.

Стосовно доводів апелянта про те, що НКРЕКП повинна проводити перевірку лише по тим зверненням, які отримала, а не перевіряти всі звернення, що відображені в у звіті № 4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) за 1-й квартал 2023року, суд апеляційної інстанції зазначає про таке.

Регулятор діє на підставі Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон про НКРЕКП), відповідно до ст.1 якого НКРЕКП є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

ст.2 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» передбачено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері комунальних послуг: діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

В ст.3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» видно, що Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом державного контролю та застосування заходів впливу.

Основними завданнями Регулятора є забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг.

ч.1 ст.19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» встановлено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених нею порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

ч.7 ст.19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» передбачено, що підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є:

-подання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб`єктом, що належить до особливої групи споживачів, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю;

-обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб`єктом, що належить до особливої групи споживачів, її законних прав;

-обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії, оператором малої системи розподілу законодавства з питань доступу до електричних / теплових / газових мереж та/або порушення ліцензійних умов;

-перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок;

-перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.

Строк проведення позапланової виїзної перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - трьох робочих днів.

У разі великих обсягів перевірки за рішенням Регулятора строк проведення позапланової виїзної перевірки може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб`єктів малого підприємництва - до п`яти робочих днів із внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки.

Під час проведення позапланової виїзної перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки.

У разі виявлення під час проведення позапланової виїзної перевірки однорідних порушень або таких, що прямо випливають із питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, Регулятор має право перевіряти такі порушення із подальшим застосуванням до суб`єкта господарювання відповідальності, передбаченої законодавством.

Колегія суддів звертає увагу на те, що НКРЕКП проаналізовано реєстри надання послуг та письмових звернень споживачів, реєстри надання компенсацій споживачам постачальників природного газу за 1-й квартал 2023 року, що подаються до НКРЕКП відповідно до вимог Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-газ- якість-постачання (квартальна) «Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг з постачання природного газу та надання компенсацій споживачам», затвердженої Постановою НКРЕКП 1416, на підставі яких заповнюється форма звітності № 4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна), за даними яких за 1-й квартал 2023 року ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» не надавалися компенсації споживачам у звітному періоді.

Варто зазначити, що у ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» у звітності для таких послуг зазначена затримка виконання послуги внаслідок форс-мажорних обставин.

Отже, на підставі постанови НКРЕКП від 28.06.2023р. №1163 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» (міститься в матеріалах справи) та посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 08.08.2023р. №392 (міститься в матеріалах справи), Сектором НКРЕКП у Закарпатській області у термін з 22.08.2023р. - 04.09.2023р. проведено позапланову виїзну перевірку щодо дотримання ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» вимог законодавства та Ліцензійних умов, а тому жодних порушень процедури проведення перевірки не відбулось.

Стосовно доводів апелянта про те, що НКРЕКП не обґрунтовує, у чому саме позивач порушив п.п.18 п.2.2 глави 2 Ліцензійних умов в частині достовірності наданих НКРЕКП даних у формі звітності № 4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) за 1-й квартал 2023 року, «адже в обґрунтуванні зазначено, що Товариство повідомило про несплату компенсації, про що вказано у звіті №° 4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) за 1-й квартал 2023 року, отже, інформація, зазначена у звіті є достовірною, а перевірка з цих підстав є необґрунтованою», колегія суддів зазначає про таке.

Постановою НКРЕКП № 1416 від 10.11.2022р. «Про затвердження форм звітності щодо показників якості газопостачання та інструкцій щодо їх заповнення» (далі - Постанова № 1416) затверджено форму звітності № 4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) «Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг з постачання природного газу та надання компенсацій споживачам» та інструкція щодо її заповнення.

Так, форма № 4-НКРЕКП-газ-якість-постачання передбачає надання постачальникам природного газу інформації щодо показників комерційної якості надання послуг з постачання природного газу та щодо дотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу та сум наданих компенсацій споживачам, у тому числі щодо повернення переплати попередніми постачальниками.

Проаналізувавши наведене та дослідивши Акт перевірки, суд першої інстанції вірно зазначив, що на ст.29 акту вказано суть порушення, а саме, що відповідь на письмові вимоги 13 побутових споживачів надані із затримкою від 12 до 24 робочих днів, що свідчить про недотримання ТОВ «Закарпатгаз Збут» п.п.3 п.3.2 глави 3 Мінімальних стандартів в частині надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача.

Також, на ст.51 Акту зазначено, що тривалість надання послуги (з урахуванням часу затримки) щодо повернення коштів на письмові вимоги побутових споживачів, становить від 6 до 33 робочих днів, що свідчить про недотримання ТОВ «Закарпатгаз Збут» пп. 3 п. 3.2 глави 3 Мінімальних стандартів в частині повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі, повернення переплати попередніми постачальниками, - у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача.

Крім того, комісія з проведення перевірки зазначила, що Ліцензіатом у формі № 4- НКРЕКП-газ-якість-постачання за І квартал 2023 року у графі «Дата початку надання послуги дд.мм.рррр» вказано дати, які не відповідають датам реєстрації заяви споживача як вхідної кореспонденції (ст. 51 Акту).

Також, комісією з проведення перевірки при перевірці достовірності наданих Ліцензіатом даних у формі звітності № 4-НКРЕКП-газ-якість-постачання за І квартал 2023 року встановлено наступне: по споживачам за порядковими №№ 109, 110, 200, 250 невірно вказано адресу; по споживачам за №№ 645, 675 невірно вказано адресу та ПІБ, по заяві споживача за №№ 778 та 779 повернення коштів здійснено два рази. За даними форми № 4-НКРЕКП-газ-якість-постачання за І квартал 2023 року безпідставно включено до «Реєстру надання послуг та письмових звернень споживачів» заяву за порядковим № 779, повернення коштів не відноситься до мінімальних стандартів якості при наданні постачальникам послуг постачання природного газу, зокрема, до повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача; по споживачам за порядковими №№ 1594, 1597, 1598, 1628, 1631, 1632, 1643, 1661, 1664, 1669 - невірно вказано адресу.

Отже, ТОВ «Закарпатгаз Збут» порушено пп.18 п.2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині складання звітності, затвердженої НКРЕКП, щодо провадження господарської діяльності з постачання природного газу у встановленому порядку (ст.53 Акту).

Аналогічні обґрунтування також викладені в Обґрунтуванні до проєкту постанови НКРЕКП «Про застереження щодо недопущення надалі ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу» та проєкту розпорядження НКРЕКП «Про усунення порушень ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» (далі - Обґрунтування) (міститься в матеріалах справи разом з проєктами рішень), які відповідно до вимог п.1.6 Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.12.2016п. № 2133 (зі змінами).

Відповідно до п.4.1 глави 4 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018р. № 428 (далі - Порядок контролю), підставою для здійснення позапланових виїзних перевірок, зокрема, є перевірка достовірності наданих НКРЕКП даних у звітності або в інших документах.

Відповідно до п.4.1 глави Порядку контролю, у разі виявлення під час проведення позапланової виїзної перевірки однорідних порушень або таких, що прямо випливають із питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, НКРЕКП має право перевіряти такі порушення із подальшим застосуванням до ліцензіата відповідальності, передбаченої законодавством.

Аналогічні норми відображені у ч.7 ст.19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»

Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що з урахуванням встановлених порушень, відповідач обгрунтовано зобов`язав ТОВ «Закарпатгаз Збут» надати скориговану форму звітності № 4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) «Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг з постачання природного газу та надання компенсацій споживачам» затверджену постановою НКРЕКП від 10.11.2022р.№ 1416 за І квартал 2023 року.

Стосовно покликань апелянта на форс- мажорні обставини в умовах воєнного стану в державі, колегія суддів звертає увагу на таке.

Із змісту положеннями Постанови № 1416 видно, що затримка у наданні послуги внаслідок форс-мажорних обставин або з вини споживачів має бути документально підтверджена (п.3.1 Розділу 3 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-газ- якість-постачання (квартальна) «Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг з постачання природного газу та надання компенсацій споживачам»), згідно з Мінімальними стандартами - настання форс-мажорних обставин підтверджується відповідно до чинного законодавства (пункт 3.14 Мінімальних стандартів).

ст.141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» встановлено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/ імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП України) та уповноваженими нею регіональними торгово- промисловими палатами відповідно до ст.ст.14, 141 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката.

ТПП України листом від 12.05.2022р. № 580/05-5 (міститься в матеріалах справи) надала НКРЕКП роз`яснення щодо недотримання суб`єктами господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг під час дії воєнного стану в Україні стандартів якості надання послуг внаслідок форс-мажорних.

Відповідно до роз`яснень ТПП України з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП та підготовки пакету документів в період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено з 28 лютого 2022 року загальний офіційний лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Даний лист, особа, яка порушує свої зобов`язання, у зв`язку із обставинами пов`язаними із військовою агресією російської федерації проти України, в період дії введеного воєнного стану, має право долучати до свого повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання зобов`язань за умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів у встановлений термін для можливості обґрунтованого перенесення строків виконання зобов`язань та вирішення спірних питань мирним шляхом.

При цьому, у разі необхідності, сторона, яка порушила свої зобов`язання в період дії форс-мажорних обставин, також має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката дотримуючись порядку встановленого Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин, який затверджено Рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 року за № 44(5), за кожним зобов`язанням окремо.

Вищевикладене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 25.01.202 р. у справі №904/3886/21. Зокрема, належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності) є відповідний сертифікат Торгово- промислової палати.

Також колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» надано до НКРЕКП лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, в якому зазначено, що ТПП України засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України та введення воєнного стану в України є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та з 24.02.2022р. до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язкам виконання яких/-го настало згідно з умовами договору контракту угоди законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Водночас, НКРЕКП визнано безпідставним покликання ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» на лист Торгово- промислової палати України від 28.02.2022р. № 2024/02.0-7.1, як на підставу настання форс-мажорних обставин.

Колегія суддів звертає увагу апелянта і на те, що Верховний Суд в постанові від 25.01.2022р. у справі № 904/3886/21 виклав наступні висновки щодо застосування ст.14-1 Закону України «Про торгово- промислові палати в Україні»:

-ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності

-форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом;

-наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2023р. у справі №910/8580/22 викладено наступні висновки:

-лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин;

-форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання;

-наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

У постанові Верховного Суду від 07.06.2023р. у справі № 912/750/22 викладено висновок про те, що лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022р. не можна вважати сертифікатом у розумінні ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

У постанові Верховного Суду від 07.06.2023р. у справі № 906/540/22 викладено наступні висновки: Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022р.№2024/02.0-7.1

-засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили);

-вказаний лист Торгово-промислової палати України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс- мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні;

-лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

У постанові Верховного Суду від 29.06.2023р. у справі № 922/999/22 викладено наступні висновки:

-лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022, на який посилався скаржник у судах попередніх інстанцій, та яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Отже лист Торгово-промислової палати України не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»;

-наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку;

-сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання;

- той факт, що Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/ неналежне виконання договірних зобов`язань.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що на момент проведення перевірки та прийняття оскаржуваного Розпорядження № 262-р ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» не додано сертифікату, який би підтверджував настання форс-мажорних обставин.

ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ», так і об`єкти споживачів, щодо яких недотримано мінімальні стандарти якості, згідно даними реєстру надання послуг та письмових звернень споживачів не знаходяться на територіях, на яких велись бойові дії у І кварталі 2023 року або тимчасово окупованих російською федерацією, згідно Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022р. № 309.

Отже, на момент проведення перевірки та прийняття оскаржуваного Розпорядження № 262-р ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» не було надано належні документи, що підтверджують настання форс-мажорних обставин при наданні послуг для кожного із 676 споживачів, вказаних в Акті № 376, та засвідчених відповідно до вимог чинного законодавства.

Також, покликання апелянта на «значне скорочення штату працівників Товариства», як на форс-мажорну обставину є необгрунтованим, оскільки зазначена обставина абсолютно не відповідає критеріям визначеним у п.п.6.9 Регламенту, та залежить виключно від кадрової політики та є відворотною обставиною, яка не може свідчити про неможливість виконання Товариством своїх зобов`язань, а тому між скороченням штату та неможливістю виконання Ліцензіатом своїх зобов`язань зі сплати 676 споживачам компенсації за недотримання Мінімальних стандартів та вимог відсутній будь-який причинно- наслідковий зв`язок.

Слід також зазначити, що переведення споживачів відповідно до наказу Міністерства енергетики України від 08.06.2022р. № 198 «Про постачання природного газу побутовим споживачам», не є свідченням непередбачуваності обставин з забезпечення виконання Ліцензіатом своїх зобов`язань відповідно до вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017р. № 201 (далі - Ліцензійні умови) та Мінімальних стандартів та вимог.

В п.п.25 п.2.2 Ліцензійних умов передбачено, що при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог, зокрема, дотримуватись мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП.

При цьому, відповідно до п.3.2 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог (у редакції постанови НКРЕКП від 10 листопада 2022 № 1415) до мінімальних стандартів якості при наданні постачальником послуг постачання природного газу належить, зокрема, повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати - у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача. Даний стандарт введений в дію з 01.01.2023р.

п.3.4 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог встановлено, що у разі недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, зазначених у пункті 3.2 цієї глави, Постачальник сплачує споживачу компенсацію у розмірах, наведених у додатку 3 до Мінімальних стандартів та вимог.

Суд звертає увагу апелянта, що Актом перевірки від 22.09.2023р. № 396 зафіксовано, надходження до ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» заяв споживачів про повернення переплати вартості природного газу на їх поточний рахунок у І кварталі 2023 року.

При цьому, проміжок часу між прийняттям Міністерством енергетики України наказу від 08.06.2022р. № 198 та отриманням ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» заяв від споживачів про повернення переплати вартості природного газу складає загалом пів року.

З огляду на зазначене, надіслані на адресу ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» вимоги про повернення переплати вартості природного газу не є подією, що Ліцензіат не міг передбачити чи подією яка носить надзвичайний характер.

Тобто, станом І квартал 2023 року, на момент надходження вимог споживачів про повернення переплати вартості природного газу, Позивач знав про наявність таких переплат та міг передбачити появу таких вимог споживачів.

Одночасно, колегія суддів зазначає, що Сертифікат № 4600-24-0179 містить суперечливі відомості щодо терміну настання форс-мажорних обставин, оскільки у ньому спочатку зазначено «у термін: до 08 червня 2022 року, а в кінці «дата настання: 08 червня 2022 року; дата закінчення: тривають на 30 січня 2024 року».

Крім того, Сертифікатом № 4600-24-0179 засвідчено форс-мажорні обставини щодо обов`язку: «щодо забезпечення повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати у строк не більше 5робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача».

п.3.2 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог (у редакції постанови НКРЕКП від 10.11.2022 № 1415) встановлено, що до мінімальних стандартів якості при наданні постачальником послуг постачання природного газу належить, зокрема, повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати - у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача. Даний стандарт введений в дію з 01.01.2023.

В п.3.4 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог видно, що у разі недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, зазначених у пункті 3.2 цієї глави, Постачальник сплачує споживачу компенсацію у розмірах, наведених у додатку 3 до Мінімальних стандартів та вимог.

Однак, відповідно до п.6.2. Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.

Встановлення форс-мажорних обставин проводять у кожному окремому випадку індивідуально щодо окремого зобов`язання (лист ТПП України від 24.02.2016р. № 473/05.0-5).

п. 4 форми Заяви про засвідчення форс-мажорних обставин (Додаток №4 до Регламенту) імперативно вимагає визначення конкретного суб`єкта (в однині), перед яким необхідно виконувати обов`язки (зобов`язання).

При цьому, у цій графі ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» у Заяві зазначено про побутових споживачів, а до Заяви на отримання Сертифіката ТТП ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» надано тільки «реєстр звернень побутових споживачів на флеш-носію» (навіть не надавались самі звернення).

Отже, Сертифікат № 4600-24-0179 видавався не щодо окремого зобов`язання перед окремим побутовим споживачем.

Суд апеляційної інстанції звертає також увагу і на те, що матеріали справи не містять жодних доказів вчинення ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» хоч якихось дій, спрямованих на реальне виконання Розпорядження № 262-р, як до 10.10.2023р. (дата у Розпорядженні, до якої мали бути усунені порушення) так і після даної дати, які б могли беззаперечно свідчити про те, що дії з виконання Розпорядження є утрудненими через форс-мажорні обставини.

Варто зауважити, що розпорядженням НКРЕКП від 16.01.2024р. № 15-р (прийнятим за результатами розгляду Акта позапланової виїзної перевірки від 20.12.2023р. № 548) внесено зміни до Розпорядження № 262-р та цифри та слово « 10 жовтня 2023» замінено цифрами та словом « 16 лютого 2024».

Вищенаведене свідчить про те, що навіть станом на 16.01.2024р. ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» не вчинив жодної дії на виконання Розпорядження № 262-р.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає доведеними виявлені контролюючим органом в ході проведення перевірки порушення позивачем Ліцензійних умов, як наслідок, викладене вище підтверджує, що Розпорядження № 262-р прийняте НКРЕКП з дотриманням вимог Законів України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Про ринок природного газу.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг діяв в межах повноважень та у спосіб визначений законами та Конституцією України.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, п.29).

Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

В ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" залишити без задоволення, а Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року у справі № 260/9781/23- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді І. І. Запотічний Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 18.07.2024р.