Ухвала

від 15.07.2024 по справі 160/18501/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 липня 2024 року Справа № 160/18501/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «КІДДІ РІТЕЙЛ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

10.07.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «КІДДІ РІТЕЙЛ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0138870408 від 29.03.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач заначив, що для складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів позивач уклав договори на використання та супроводження системи електронного документообігу "M.E.Doc" з ТОВ «ТЕХНОЦЕНТР МАЯК ІНФО» та ТОВ «ТЕХНОЦЕНТР МАЯК ІС». Позивач стверджує, що у пп. II акту перевірки зазначено: «перевіркою встановлено; Перелік податкових накладних/розрахунків коригування, термін реєстрації порушено». Такий висновок є необґрунтованим з наступних підстав. Всупереч вимогам законодавства, в переліку податкових накладних/розрахунків коригування термін реєстрації яких порушено, що зазначений в акті, відсутня інформація про дату отримання таких накладних/розрахунків коригування позивачем, з урахувань змін до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України якими доповнено п. В9, згідно з яким тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-ІХ, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних - для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Згідно реєстру податкових документів, що сформований в системі електронного документообігу «M.E.Doc» позивача реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування, позивачем відбулась з урахуванням вимог законодавства, та без порушень строків з його сторони. На підтвердження даних: реєстру були сформовані та подані до розгляду протоколи руху документа/звіту та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій до кожного зазначеного розрахунку коригування, але відповідач не врахував їх при розгляді заперечення. В період, що зазначено у акті № 0138870403 від 29.03.2024 року отримано 982 розрахунки коригування до податкових накладних на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг. Вказані розрахунки коригування постачальниками (ТОН БОНТОЙ код 38599548, ТОВ «КРАЇНА ІГРАШОК» код 36436442, ТОВ «ТОЙ-ТОЙ ТРЕЙД» код 37657933, ТОВ «МІЛЛЕНІУМ ТРЕЙД» код 388684109, ТОВ "СКАДІМАРКЕТ" код 43542818) надіслано позивачу для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних саме в ті далі, що зазначені у сформованих протоколах руху документа/звіту та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій до кожного зазначеного розрахунку коригування, та у скріншотах розрахунків коригувань з комп`ютерної програми M.E.Doc, позивача та постачальників. Інформація зазначена в скріншотах співпадає з інформацією, що вказана в протоколах руху документа/звіту та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій до кожною зазначеного розрахунку коригування які сформовані в системі M.E.Doc. Положеннями статті 192 Податкового кодексу України встановлено, що розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу-платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому отримувач мас можливість зареєструвати такий розрахунок коригування за умови виконання постачальником свого обов`язку із своєчасного надіслання складеного ним розрахунку-коригування па зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу. Виходячи з наведеної норми, для реєстрації отримувачем в ЄРПН розрахунку коригування, яким передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, постачальник повинен надіслати складений розрахунок коригування отримувачу. Таким чипом, позивач має можливість зареєструвати такий розрахунок коригування за умови виконання постачальником свого обов`язку надіслати складений ним розрахунок-коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу. Відповідно до п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (діл чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено па контролюючі органи. Позивач як отримувач товарів не вчиняв протиправних діянь, які б призвели до порушення граничного строку реєстрації розрахунків коригувань, що свідчить про відсутність у діяннях позивача такої ознаки податкового правопорушення, як протиправність. Протиправність означає невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. При цьому, пп. 4.1.4 п.4.1 ст. 4, п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різник нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого е можливість прийняти рішення на користі, як платника податків, так і контролюючого органу. Застосування відповідачем передбаченої ст. 120-1 Податкового кодексу України відповідальності до позивача - покупця у разі несвоєчасного надсилання йому продавцем розрахунку коригування на зменшення компенсації вартості призводить до відповідальності позивача за неправомірні дії продавця, оскільки саме па продавця товарів корми п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України покладають обов`язок скласти розрахунок коригувати па зменшення компенсації вартості товарів та надіслати його покупцю. Положення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не надають право на звернення із заявою-скаргою на продавця товарів у разі несвоєчасного надіслання покупцю розрахунку коригування. Відтак, спірне рішення є протиправним та належить до скасування.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2024 року, зазначена вище справа була розподілена та 11.07.2024 року передана судді Пруднику С.В.

При вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду суд виходить з такого.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Пунктом ч. 4 ст. 12 цього Кодексу визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років».

Поряд з цим, згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Також нормами ч. 2 і 3 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.

Позивачем одночасно із поданою до суду позовною заявою подано клопотання про витребування доказів.

Означене клопотання підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з ч. 4 ст.77 КАС України, суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

За приписами ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «КІДДІ РІТЕЙЛ» та витребувати у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області копії протоколів руху документа/звіту та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій до кожного зазначеного в запереченні розрахунку коригування на 1767 (одна тисяча сімсот шістдесят сими) аркушах, що були подані позивачем під час розгляду заперечення.

При цьому, суд вважає за належним звернути увагу сторін, на наступне, що положеннями статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене суд зазначає, що за приписами статті 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно частини четвертої статті 45 КАС України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Із положень статті 144 КАС України випливає, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Згідно пункту 5 частини першої статті 145 КАС України, заходом процесуального примусу є штраф.

Пунктами 1 частини другої статті 149 КАС України, визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом і стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Отже, з огляду на вказане, суд вважає за необхідне попередити учасників справи про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

Керуючись статтями 9, 80, 171, 241-243, 248, 253, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Прийняти до свого провадження позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «КІДДІ РІТЕЙЛ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та відкрити провадження в адміністративній справі.

Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду з 15 серпня 2024 року за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С. В. Прудником.

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «КІДДІ РІТЕЙЛ» про витребування доказів задовольнити.

Витребувати у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області:

- копії протоколів руху документа/звіту та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій до кожного зазначеного в запереченні розрахунку коригування на 1767 (одна тисяча сімсот шістдесят сими) аркушах, що були подані позивачем під час розгляду заперечення;

- обґрунтований та вмотивований розрахунок повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області рішення № 0138870408 від 29.03.2024 року;

- засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії усіх письмових доказів, які слугували підставою для складання повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області рішення № 0138870408 від 29.03.2024 року.

Витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 15 серпня 2024 року.

Суд попереджає Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

Роз`яснити відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник