Рішення

від 16.07.2024 по справі 205/2379/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

16.07.2024 Єдиний унікальний номер 205/2379/24

Провадження № 2/205/2081/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2024 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання Мадьонової Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ТОВ «УМ Факторинг» звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, з урахуванням уточненої позовної вимоги мотивуючи свої вимоги тим, що 10 травня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено договір №3664595 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Договір укладено в електронному форматі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію». За вказаним договором відповідач отримав позику у розмірі 14 600 грн. строком на 360 днів, шляхом переказу на його банківську картку № НОМЕР_1 з призначенням платежу - поповнення карти та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,4% від суми кредиту за кожен день користування - знижена процентна ставка та 2% від залишку суми кредиту за кожен день - стандартна процентна ставка. Станом на 01 грудня 2023 року відповідач борг та нараховані відсотки не погасив.10 листопада 2023 року ТОВ «Лінеура Україна» передала право вимоги за кредитним договором №3664595 від 10 травня 2023 року ТОВ «УМ Факторинг» в порядку передачі прав вимоги за існуючим на дату передачі договором факторингу №10112023 від 10 листопада 2023 року. Підписання вищевказаного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою та безумовною згодою відповідача з умовами договору, Правилами надання грошових коштів у позику у тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписання договору та отримання кредиту. Перерахування кредиту, відповідно до умов договору №3664595, здійснювалося поповненням банківської картки № НОМЕР_1 , компанією ТОВ «Універсальні платіжні рішення». Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та не сплатив нараховані відсотки, в порушення умов договору, отже є таким, що зобов`язання за вказаним договором не виконав. Загальна сума заборгованості відповідача за договором складає 119 720 грн., з яких: 14 600 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 105 120 грн. - заборгованість за відсотками. На підставі викладеного, представник позивача звернувся з цією позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «УМ Факторинг» суму заборгованості в розмірі 119 720 грн., а також судовий збір у розмірі 3 028 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн.

Ухвалами судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування у ТОВ «Універсальні платіжні рішення» інформацію щодо повного номеру картки № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 , а також у АТ «ОТП Банк» виписку розширену із зазначенням контрагента за період з 10 травня 2023 року по 13 травня 2023 року включно; платіжне доручення (меморіальний ордер), на підставі якого були зараховані кошти у період з 10 травня 2023 року по 13 травня 2023 року включно у розмірі 14600 грн. на рахунок за карткою № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 .

Представник позивача сформував у системі «Електронний суд» заяву в якій просив суд розглядати справу без участі їх представника, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча відповідно до ст. ст. 128, 130 ЦПК України про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, також шляхом оприлюднення повідомлення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, заперечень проти позову суду не представив, а тому суд вважає за можливе розгляд справи проводити за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів із винесенням заочного рішення.

16 липня 2024 року ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська було вирішено питання про заочний розгляд справи.

За таких обставин, суд розглянув справу у відсутності учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження з можливістю ухвалення заочного рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подав. При цьому, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, вивчивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.

Положеннями ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 10 травня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3664595, який був підписаний сторонами 10 травня 2023 року і підпис відповідача на якому вчинено із застосовуванням електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора, згідно з умовами якого відповідачу було надано кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку і строки, визначені договором, згідно якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 14600 грн. на умовах: строк кредиту - 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів; тип процентної ставки фіксована; стандартна процента ставка 2,00% в день; знижена процента ставка 1,40% в день (а.с.12-21).

Також судом встановлено, що відповідно до паспорта споживчого кредиту, який був підписаний сторонами 10 травня 2023 року і підпис відповідача на якому вчинено із застосовуванням електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора, клієнту запропоновані умови: тип кредиту кредит; сума/ліміт кредиту 14 600 грн.; строк кредитування 360 днів; мета отримання кредиту споживчі (особисті) потреби; спосіб та строк надання кредиту шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки, зазначеної споживачем не пізніше трьох календарних днів від дати підписання договору; стандартна процентна ставка 730% річних; знижена процентна ставка 511% річних; тип процентної ставки фіксована; загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою 105 120 грн.; загальні витрати за кредитом (з урахуванням зниженої процентної ставки) 103 368 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 119 720 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача (з урахуванням зниженої процентної ставки) за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 117 968 грн.; реальна річна процента ставка за стандартною ставкою 30197,97% річних; реальна річна процента ставка (з урахуванням зниженої процентної ставки) 30197,97% річних (а. с. 22-23).

Згідно з листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за вих. №3713 від 30 листопада 2023 року, було проінформовано ТОВ «Лінеура Україна» про те, що операція з перерахування коштів є успішною, а також вказано інформацію щодо переказу: ID операції 235903254; дата операції 2023-05-10 15:07:09; сума операції 14600 грн.; банківська картка НОМЕР_1 (а. с. 24).

Як вбачається з інформації, наданої АТ «ОТП Банк» на виконання ухвали суду, картка № НОМЕР_1 випускалась на ім`я клієнта ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , а також надано виписку з особового рахунку ОСОБА_1 , з якої вбачається зарахування 10 травня 2023 року грошових коштів на підставі меморіального ордеру №13975925 в розмірі 14600 грн. з призначенням платежу «зарахування переказу MoneySend через IPAY_CREDIT_MCI за 10 травня 2023 року по ПК 516887*9337 КР 262001497292», що підтверджується також долученою копією вказаного меморіального ордеру (а. с. 88-92).

Матеріалами справи підтверджено, що 10 листопада 2023 року між ТОВ «Ум факторинг» і ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір факторингу №10112023, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується відступити ТОВ «УМ Факторинг» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «УМ Факторинг» їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Лінеура Україна» за плату на умовах, визначених договором (а. с. 6-9).

Відповідно до Реєстру прав вимог №1 від 10 листопада 2023 року, який є додатком №1 до договору факторингу №10112023 від 10 листопада 2023 року, за №159 зазначено боржника ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , номер кредитного договору: 3664595, дата кредитного договору: 10 травня 2023 року, заборгованість по основному боргу (тілу кредиту) 14600 грн.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст. 1084 ЦК України).

Разом із тим щодо суб`єктного складу таких правовідносин ч. 3 ст. 1079 ЦК України визначає, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Зокрема, у п. 1 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою.

На підтвердження виконання вимог п. 3.1.2. договору факторингу №10112023 від 10 листопада 2023 року позивачем надано суду копію платіжної інструкції №487 від 13 листопада 2023 року про сплату коштів в сумі 206 140,44 грн. з призначенням платежу: «згідно договору факторингу №10112023 від 10 листопада 2023 року та реєстру прав вимог №1».

Згідно з розрахунком заборгованості, який наведено в позовній заяві заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Лінеура Україна» становила: 119 720 грн., з яких: 14600 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 105120 грн. - заборгованість за відсотками за 360 днів користування кредитом.

Пред`являючи вимогу про стягнення заборгованості за кредитним договором, ТОВ «УМ Факторинг» просило стягнути заборгованість за тілом кредиту та відсотками.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 3 ЗУ «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію,і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно із ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Отже, принцип змагальності сторін визначений законом і він передбачає, що кожна сторона повинна довести перед судом обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У кожної із сторін не має процесуальних переваг в доведенні своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що існування заборгованості відповідача за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3664595 від 10 травня 2023 року в загальному розмірі 119 720 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а відповідачем не було надано власного розрахунку або інших доказів з метою спростування обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Також судом встановлено факти укладення між ТОВ «Лінеура Україна» і відповідачем ОСОБА_1 вищевказаного кредитного договору, отримання відповідачем коштів за його умовами, та невиконання відповідачем належним чином зобов`язань з повернення кредитних коштів.

При цьому суд також приймає до уваги ту обставину, що ТОВ «Лінеура Україна» відступило право вимоги щодо заборгованості відповідача на користь позивача ТОВ «УМ Факторинг» і таке відступлення відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 512 та ст. 513 ЦК України.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ «УМ Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню в повному обсязі.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 3028 грн., враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Пунктом 2 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача також понесених позивачем витрат за надання правничої допомоги в розмірі 6 000 грн., що підтверджуються договором №15/12/2023 про надання правничої (правової) допомоги від 01 грудня 2023 року, який укладений між ТОВ «УМ Факторинг» та адвокатом Судейкіною І.В., яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого Радою адвокатів Київської області №7357/10 від 01 березня 2019 року; актом №159 від 08 грудня 2023 року з детальним переліком наданих послуг, кількістю витраченого на надану правову допомогу часу та вартістю на загальну суму 6 000 грн.; платіжною інструкцією №733 від 20 грудня 2023 року на суму 6 000 грн. (а. с. 25-28).

Проаналізувавши матеріали справи і вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу при розгляді справи в суді, суд приймає до уваги обставини справи, обсяг наданої правової допомоги, також враховує, що співмірність цих витрат відповідачем не спростовано, а тому вважає обґрунтованим стягнення витрат на надання правничої допомоги, які поніс позивач, у зв`язку з чим, дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність заявленого розміру витрат на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 206, 223, 247, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства зобмеженою відповідальністю«УМ Факторинг»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«УМ Факторинг» (код ЄДРПОУ 40274286) заборгованість за кредитним договором №3664595 від 10 травня 2023 року в розмірі 119 720 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 14600 грн.; заборгованість за відсотками - 105120 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«УМ Факторинг» (код ЄДРПОУ 40274286) понесені та документально підтверджені судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 3 028 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг», код ЄДРПОУ 40274286, місцезнаходження: 04060, м. Київ, вул. Ризька, буд. 73-Г, оф. 7/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Т.П. Терещенко