Ухвала

від 18.07.2024 по справі 646/3878/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/3878/24

№ провадження 4-с/646/19/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.07.2024 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Шиховцової А.О.,

за участю: секретаря судового засідання Святолуцької К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в залі суду скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кузьміної Тетяни Григорівни на дії державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м.Харків), -

встановив:

Представник ОСОБА_1 адвокат Кузьміна Т.Г. звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м.Харків), в якій просила суд:

-визнати дії старшого державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шляхова Д.В. щодо винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №74484210 з примусового виконання виконавчого листа №646/5697/21, виданого 13.03.2024 Червонозаводським районним судом м. Харкова про стягнення з ПАТ «Коннектор» на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 78 106, 99 грн. неправомірними;

-визнати дії старшого державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шляхова Д.В. щодо винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №74483585 з примусового виконання виконавчого листа №646/5697/21, виданого 13.03.2024 Червонозаводським районним судом м. Харкова про стягнення з ПАТ «Коннектор» на користь ОСОБА_1 судових витрати в розмірі 20 000,00 грн. неправомірними;

-скасувати постанову старшого державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шляхова Д.В. від 19.03.2024 про зупинення вчинення виконавчих дій з у виконавчому провадженні №74484210 з примусового виконання виконавчого листа №646/5697/21, виданого 13.03.2024 Червонозаводським районним судом м. Харкова про стягнення з ПАТ «Коннектор» на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 78 106, 99 грн;

-скасувати постанову старшого державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шляхова Д.В. від 19.03.2024 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №74483585 з примусового виконання виконавчого листа № 646/5697/21, виданого 13.03.2024 Червонозаводським районним судом м. Харкова про стягнення з ПАТ «Коннектор» на користь ОСОБА_1 судових витрати в розмірі 20 000,00 грн;

-зобов`язати старшого державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шляхова Д.В. поновити проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 74484210 з примусового виконання виконавчого листа № 646/5697/21, виданого 13.03.2024 Червонозаводським районним судом м. Харкова про стягнення з ПАТ «Коннектор» на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 78 106, 99 грн;

-зобов`язати старшого державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шляхова Д.В. поновити проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 74483585 з примусового виконання виконавчого листа №646/5697/21, виданого 13.03.2024 Червонозаводським районним судом м. Харкова про стягнення з ПАТ «Коннектор» на користь ОСОБА_1 судових витрат в розмірі 20 000,00 грн;

-зобов`язати старшого державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шляхова Д.В. провести виконавчі дії в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» з врахуванням вимог ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства.

В обґрунтування скарги представник заявника зазначила, що рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 19 грудня 2023 року в справі №646/5697/21, провадження №2/646/1285/2023, уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Коннектор" - задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Коннектор" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 23 212, 36 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 25 129, 73 грн., суму компенсації за невикористані дні відпустки у розмірі 4777, 90 грн., моральну шкоду у розмірі 20 000 грн., понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4994, 00 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Додатковим рішенням від 12 січня 2024 року Червонозаводський районний суд м. Харкова по справі №646/5697/21, провадження №2/646/1285/2023, заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кузьміної Тетяни Григорівни про ухвалення додаткового рішення - задовольнив. Стягнув з Публічного акціонерного товариства "Коннектор" на користь ОСОБА_1 у відшкодування понесених судових витрат на правову допомогу у розмірі 20 000 грн.

На виконання рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 19 грудня 2023 року в справі №646/5697/21, провадження №2/646/1285/2023 було видано виконавчий лист від 13.03.2024 та відкрите виконавче провадження № 74484210 від 19.03.2024.

На виконання додаткового рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 січня 2024 року по справі №646/5697/21, провадження № 2/646/1285/2023 виданий виконавчий лист від 13.03.2024 та відкрито виконавче провадження №74483585 від 19.03.2024.

19.03.2024 старшим державним виконавцем Основ?янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шляховим Дмитром Валерійовичем було винесено Постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №74484210 та Постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №74483585.

Так, відповідно до даних постанов встановлено, що виконавче провадження підлягає зупиненню відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження"(у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувана поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізацій майна боржника).

Представник заявник вважає, що дії старшого державного виконавця Основ?янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шляхова Дмитра Валерійовича із зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях: ВП №74484210, ВП №74483585 є незаконними, а Постанова про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №74484210 та Постанова про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №74483585 протиправними та підлягають скасуванню.

19 березня 2024 року старшим державним виконавцем Основ?янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шляховим Дмитром Валерійовичем, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", було винесено Постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №74484210 з примусового виконання виконавчого листа №646/5697/21, виданий 13.03.2024 Червонозаводським районним судом м. Харкова про стягнення з ПАТ «Коннектор» на користь ОСОБА_1 борг в розмірі 78 106, 99 грн. та Постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП № 74483585 з примусового виконання виконавчого листа № 646/5697/21, виданий 13.03.2024 Червонозаводським районним судом м. Харкова про стягнення з ПАТ «Коннектор» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 20 000,00 грн., у зв?язку з тим, що відносно Публічного акціонерного товариства «Коннектор» 01.02.2024 порушено справу про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.02.2024 у справі №922/5289/23 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Коннектор" (61140, м. Харків, пр-т Гагаріна, буд. 98, код ЕДРПОУ 14312275). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - Публічного акціонерного товариства "Коннектор". Введено процедуру розпорядження майном Публічного акціонерного товариства "Коннектор", розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Іваненка Євгена Володимировича (свідоцтво №? 1412 від 19.07.2013, 61001, м. Харків, вул. Юр?ївська, 14/7, каб. 1).

Представник заявника зазначила, що на вказану заборгованість, стягнуту рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 19 грудня 2023 року та додаткового рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 січня 2024 року відповідно до положень статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства, дія мораторію не поширюється, в тому зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 646/5697/21, виданого 13.03.2024 Червонозаводським районним судом м. Харкова про стягнення з ПАТ «Коннектор» на користь ОСОБА_2 боргу в розмірі 78106,99 грн. та з примусового виконання виконавчого листа №646/5697/21, виданого 13.03.2024 Черпопозаводським районним судом м. Харкова про стягнення з ПАТ «Коннектор» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 20 000,00 грн. є неправомірним. Враховуючи вищевикладені обставини, заявник був змушений звернутися до суду з даною скаргою.

Заявник та її представник в судове засідання не з`явилися, від представника заявника надійшла заява про розгляд скарги без участі заявника та її представника, вимоги скарги підтримали та просили її задовільнити.

Представник Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м.Харків) в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. Жодних заяв та клопотань до суду не надходило.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, дослідивши матеріали скарги з доданими до неї документами, дійшов таких висновків.

Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 19 грудня 2023 року в справі №646/5697/21, провадження №2/646/1285/2023, уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Коннектор" - задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Коннектор" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 23 212, 36 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 25 129, 73 грн., суму компенсації за невикористані дні відпустки у розмірі 4777, 90 грн., моральну шкоду у розмірі 20 000 грн., понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4994, 00 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Додатковим рішенням від 12 січня 2024 року Червонозаводський районний суд м. Харкова по справі №646/5697/21, провадження №2/646/1285/2023, заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кузьміної Тетяни Григорівни про ухвалення додаткового рішення - задовольнив. Стягнув з Публічного акціонерного товариства "Коннектор" на користь ОСОБА_1 у відшкодування понесених судових витрат на правову допомогу у розмірі 20 000 грн.

На виконання рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2023 року в справі №646/5697/21, провадження №2/646/1285/2023 старшим державним виконавцем Основ`янсько-Слобідськоговідділу державноївиконавчої службиу м.ХарковіСхідного міжрегіональногоУправління міністерстваюстиції (м.Харків)Шляховим Д.В.відкрите виконавче провадження № 74484210 від 19.03.2024.

На виконання додаткового рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 січня 2024 року в справі №646/5697/21, провадження № 2/646/1285/2023 старшим державним виконавцем Основ`янсько-Слобідськоговідділу державноївиконавчої службиу м.ХарковіСхідного міжрегіональногоУправління міністерстваюстиції (м.Харків)Шляховим Д.В.відкрите виконавче провадження №74483585 від 19.03.2024.

Цього ж дня старшим державним виконавцем Основ?янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шляховим Д.В. постановлено зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 74484210 та №74483585.

Відповідно до частини 1статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Суд зазначає, що провадження у справах про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (постанова Верховного Суду від 16.06.2022 у справі №905/813/20).

За приписами частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(далі -Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство(з 21.10.2019 введено в дію КУзПБ).

За правилами предметної юрисдикції господарських судів у пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначенихПодатковим кодексом України.

Справи, передбачені пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК України, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (частина тринадцята статті 30 цього Кодексу), тобто є справами виключної підсудності.

Таким чином, процесуальний закон встановив імперативне правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16, постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20, від 23.09.2021 у справі № 904/4455/19).

Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможним боржником. При цьому обов`язковим завданням провадження у справі про банкрутство є справедливе задоволення усієї сукупності вимог кредиторів в порядку черговості встановленому законом. Тому провадження у справах про банкрутство об`єктивно формується на засадах конкуренції кредиторів.

Тобто призначення провадження у справі про банкрутство полягає у збалансуванні реалізації прав та законних інтересів учасників справи. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів.

Раціональність механізму конкурсної процедури полягає саме в тому, що вона надає інструментарій для узгодження прав та інтересів усіх кредиторів, а також забезпечує взаємні права та інтереси сукупності кредиторів і боржника. При цьому інструментом гарантування прав кожного із сукупності кредиторів є принцип конкурсного імунітету, за яким кредитор не має права задовольнити свої вимоги до боржника інакше, як в межах відкритого провадження у справі про банкрутство. Кредитори можуть задовольнити свої вимоги за правилами конкретної конкурсної процедури (висновок, викладений у постановах судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №910/9535/18 та від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15).

Дотримання цього принципу забезпечується, зокрема, концентрацією судових спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про його банкрутство відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України та кореспондуючими цій нормі правилами статті 7 КУзПБ.

Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Частиною третьою статті 7 КУзПБ встановлено правило, за яким матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Отже, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), постанови Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі №910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19, від 23.09.2021 у справі № 904/4455/19).

У постановах від 15.05.2019 у справі № 289/2217/17, від 12.06.2019 у справі № 289/233/18, від 19.06.2019 у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.

Таким чином, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію 21.10.2019 КУзПБ має здійснюватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.

При цьому, вирішуючи питання про необхідність розгляду спору, стороною якого є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, суди мають виходити не лише з того, чи підлягають такі вимоги вартісній оцінці з урахуванням положень статті 163 ГПК України, а й надати оцінку змісту заявлених вимог та порушеного права або інтересу, на захист якого такий позов подано (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/585/18(916/1051/20)).

У розвиток наведених правових позицій у постанові від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20 Велика Палата Верховного Суду сформулювала такий правовий висновок: якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 62 КУзПБ усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Отже, КУзПБ розширив юрисдикційнсть господарському суду спорів, які виникають у відносинах неплатоспроможності боржника та раніше розглядалися судами інших юрисдикцій, визначивши критерій впливу спору на майнові активи боржника вирішальним при з`ясуванні питання щодо необхідності його розгляду в межах справи про банкрутство однієї із сторін.

Системний аналіз змісту приписів статті 7 КУзПБ у сукупності із зазначеними нормами ГПК України щодо предметної та територіальної юрисдикції (підсудності) свідчить, що принцип концентрації в межах справи про банкрутство всіх спорів, у яких стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна є універсальним і норми ГПК України чи КУзПБ не встановлюють винятків із цього правила.

Цей підхід є дієвим механізмом забезпечення реалізації принципу конкурсного імунітету, а також судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, за яким усі рішення чи дії, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство.

Такі рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, що безпосередньо або опосередковано впливатимуть на майнові активи боржника, можуть відбуватися, зокрема, у виконавчих провадженнях, стороною яких є боржник, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.

Здійснюючи системне тлумачення приписів статті 7 КУзПБ, підпункту 8 частини першої статті 20 ГПК України, а також статті 339 ГПК України, слід виходити з того, що процедура банкрутства - це спеціальна правова процедура, норми КУзПБ є спеціальними і під час їх зіставлення з нормами загальними вони повинні мати процесуальний пріоритет.

Телеологічне та лексичне тлумачення приписів пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України у взаємозв`язку зі статтею 7 КУзПБ свідчить, що у цих нормах законодавець, застосувавши категорії "справи у спорах з майновими вимогами", "майновий спір", "спір щодо майна" та залишивши перелік таких спорів відкритим, визначив передумови для реалізації судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, функції судового контролю щодо максимально широкого кола правовідносин за участю боржника та щодо його майна.

За приписами КУзПБ зміст судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства полягає у тому, що рішення чи дії боржника та третіх осіб, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство.

Верховний Суд у постанові від 13.04.2023 у справі № 910/21981/16зазначив,щовідповідно до приписів статті 7 КУзПБ позови щодо рішень, дій державного/приватного виконався, пов`язаної з виконанням судового рішення, ухваленого за результатом майнового спору про звернення стягнення на майно боржника, вирішеного до відкриття провадження у справі про банкрутство, підлягає розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, навіть за умови, що відповідачем є суб`єкт владних повноважень згідно з абзацом четвертим частини другої цієї норми.

Отже, за такого формулювання пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України, статті 7 КУзПБ у межах справи про банкрутство підлягають вирішенню питання судового контролю у виконавчих провадженнях за рішеннями стосовно боржника, виконання яких можливе шляхом звернення стягнення на кошти чи інше його майно, незалежно від процесуальної форми звернення (скарга, заява, позов) заінтересованої особи щодо здійснення такого контролю.

Повноваження господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, щодо здійснення відповідного судового контролю поширюються і на правовідносини з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) у виконавчому провадженні, що передбачає звернення стягнення на майно боржника або може вплинути іншим чином на майнові активи боржника, і такий контроль має здійснюватися з моменту відкриття виконавчого провадження та до його завершення чи закриття провадження у справі про банкрутство боржника ( постанова Верховного Суду від 13.04.2023 у справі №910/21981/16).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.02.2024 у справі №922/5289/23 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Коннектор" (61140, м. Харків, пр-т Гагаріна, буд. 98, код ЄДРПОУ 14312275). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - Публічного акціонерного товариства "Коннектор". Введено процедуру розпорядження майном Публічного акціонерного товариства "Коннектор", розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Іваненка Євгена Володимировича (свідоцтво №1412 від 19.07.2013, 61001, м. Харків, вул. Юр?ївська, 14/7, каб. 1).

Оскільки, на час постановлення даної ухвали провадження у справі про банкрутство ТОВ «Коннектор» не закрито, суд доходить висновку, що даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а саме господарським судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Вказаний висновок, як вище зазначалося судом, узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 13.04.2023 у справі №910/21981/16.

Керуючись статтями 19, 255, 256, 260 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження за скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Кузьміної Тетяни Григорівни на дії державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м.Харків).

Роз`яснити, що заявник має право звернутися з такою скаргою за правилами господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть отримати за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень:http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя А.О. Шиховцова