Справа № 495/12136/23
№ провадження 1-кс/495/1439/2024
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2024 року м. Білгород - Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Білгород-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
В С Т А Н О В И В:
До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 08.07.2024 року надійшло клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке було надано в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42020161020000033 від 29.07.2020 за правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191 ч. 3, ст. 27 ч. 5 ст. 191 ч. 3, ст. 27 ч. 5 ст. 366, ст. 366 ч. 1 та ст. 209 ч. 1 КК України.
1.Виклад обставин, зазначених у клопотанні.
В рамках досудового розслідування кримінального провадження № 42020161020000033 від 29.07.2020 ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, будучи фізичною особою підприємцем діючи умисно, протиправно з корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достеменно знаючи, що ремонтні робити щодо перекриття (ремонту) даху пункту технічного обслуговування і ремонту в парку прикордонного загону, який розташований по АДРЕСА_1 , ним не виконувалися, у зв`язку із чим відсутні законні підстави для отримання коштів від ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з листопада по грудень 2019 року, (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), але не пізніше 06.12.2019, перебуваючи на території м. Білгород-Дністровський Одеської області (більш точного місця досудовим розслідуванням не встановлено), будучи пособником, шляхом створення документального підтвердження підстав для подальшого перерахунку бюджетних коштів на розрахункові рахунки ФОП « ОСОБА_4 », зокрема, виготовлення, підписання та передачі службовим особам Білгород-Дністровського прикордонного загону: дефектного акту на поточний ремонт даху будівлі ПТО в/ч 2197 від 06.12.2019, локального кошторису на будівельні роботи № 2-1-1 на поточний ремонт дах будівлі ПТО військової частини НОМЕР_1 від 06.12.2019 кошторисна вартість 78,633 тис. гривень, зведеного кошторисного розрахунку поточного ремонту даху ПТО військової частини НОМЕР_1 від 06.12.2019, довідки про вартість виконаних робіт за 06.12.2019 на загальну суму 85210 гривень, підсумкової відомості ресурсів об`єкту поточного ремонту даху будівлі ПТО військової частини НОМЕР_1 від 06.12.2019, договірної ціни поточного ремонту даху ПТО військової частини НОМЕР_1 від 06.12.2019, відомості ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку від 06.12.2019, особистого підписання договору купівлі продажу послуг за державні кошти №394-19 від 06.12.2019, про надання ФОП« ОСОБА_4 » послуг з на виконання робіт щодо перекриття (ремонту) даху пункту технічного обслуговування і ремонту в парку прикордонного загону на суму 85 210 гривень; виготовлення, особистого підписання та передачі службовим особам Білгород-Дністровського прикордонного загону проектів завідомо неправдивих офіційних документів, а саме: Акту № 1 приймання виконаних робіт загрудень 2019 року, складений за типовою формою КБ-2в за договором купівлі продажу послуг за державні кошти №394-19 від 06.12.2019 року, вчинив пособництвослужбовим особамБілгород-Дністровськогоприкордонного загону ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у розтраті на користь третьої особи ФОП « ОСОБА_4 » чужого майна бюджетних коштів розміщених на казначейському рахунку ІНФОРМАЦІЯ_1 на загальну суму 85 210 гривень, в результаті чого спричинено збитки державі в особі Білгород-Дністровського прикордонного загону у великих розмірах, - тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 191 ККУкраїни, а саме пособництво у розтраті чужого майна вчиненого службовою особою шляхом зловживання своїм службовим становищем вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Також, ОСОБА_4 , підозрюється у тому, що він, будучи фізичною особою підприємцем (ФОП ОСОБА_4 ) діючи умисно, протиправно з корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в один з днів грудня 2019 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), але не пізніше 06.12.2019 року перебуваючи на території м. Білгород-Дністровський Одеської області (більш точного місця досудовим розслідуванням не встановлено) з метою створення документального обґрунтування підстав для перерахунку бюджетних коштів розміщених на казначейському рахунку ІНФОРМАЦІЯ_1 на рахунок ФОП« ОСОБА_4 », за нібито виконані роботи за договором купівлі продажу послуг за бюджетні кошти №394-19 від 06.12.2019 про надання ФОП « ОСОБА_4 » послуг на виконання робіт щодо перекриття (ремонту) даху пункту технічного обслуговування і ремонту в парку прикордонного загону, який розташований по АДРЕСА_1 на суму 85 210 гривень та подальшої розтрати бюджетних коштів розміщених на казначейському рахунку ІНФОРМАЦІЯ_1 достовірно знаючи, що роботи за вказаним договором не виконувалися, шляхом складання та особистого підписання проектів завідомо неправдивих офіційних документів, а саме: акт № 1 приймання виконаних робіт за 06.12.2019 на суму 85210 гривень за договором №394-19 від 06.12.2019, складеного за типовою формою КБ-2в, що стало передумовою для перерахунку ІНФОРМАЦІЯ_2 на рахунок ФОП « ОСОБА_4 » коштів на суму 85 210 грн. за договором купівлі продажу послуг за бюджетні кошти № 394-19 від 06.12.2019, вчинив пособництво ОСОБА_6 у службовому підробленні, а саме видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів що спричинило збитки державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 в наслідок подальшого безпідставного перерахунку на рахунок ФОП « ОСОБА_4 » бюджетних коштів на загальну суму 82 210 гривень, - тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України, тобто у пособництві службовому підробленні, а саме пособництві у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
Крім того, ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він будучи фізичною особою підприємцем(ФОП ОСОБА_4 ), діючи умисно, протиправно з корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в період часу 06.12.2019 по 17.12.2019, перебуваючи на території м. Білгород-Дністровський Одеської області (більш точного місця досудовим розслідуванням не встановлено), після надходження на поточний рахунок № НОМЕР_2 ФОП « ОСОБА_4 » відкритий в КБ«ПриватБанк» від Білгород-Дністровського прикордонного загону коштів у сумі 82 210 гривень, достеменно знаючи про відсутність законних підстав для їх отримання, злочинним шляхом в наслідок вчинення службовими особами Білгород-Дністровського прикордонного загону ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за його пособництва кримінального правопорушення, суспільно небезпечного протиправного діяння - кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 191 та ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України, шляхом подальшого здійснення господарських операцій по рахунку № НОМЕР_2 відкритого в КБ«ПриватБанк», зокрема зняття готівкових коштів та здійсненні інших видатків за наявними на рахунку коштами вчинив легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, тобто у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме, володінні та використанні коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину щодо розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою групою осіб та у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, тобто у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ст. 191 ч. 3, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 209 КК України, за вчення яких, передбачене основне покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо підозрюваного ОСОБА_4 встановлено наявність у приватній власності нерухомого майна, а саме:
- земельна ділянка, масив 6, ділянка 12, площа 4.0441 га, кадастровий номер: 5120883200:01:002:0140, яка розташована: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1034438451208. Оціночна вартість об`єкта нерухомості становить 82205,43 гривень;
- земельна ділянка, масив 20, ділянка 20, площа 1,2713 га, кадастровий номер: 5120883200:01:002:0141, яка розташована: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 736433651208. Оціночна вартість об`єкта нерухомості становить 21035,41 гривень.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
На підставі вищевикладеного, з метою недопустимості подальшої передачі будь-кому в оренду, переоформлення (перереєстрації) права власності та відчуження нерухомого майна підозрюваного ОСОБА_4 , забезпечення несення цивільної відповідальності за шкоду, завдану діями підозрюваного, який вчинив суспільно небезпечне діяння, а також враховуючи те, що не вжиття заходів щодо накладення арешту на вказані об`єкти нерухомого майна можуть призвести до незаконної перереєстрації права власності, чи будь-якого відчуження слідчий просив накласти арешт на вказане майно.
2.Позиції сторін.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України клопотання про накладення арешту на майно розглядається за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Прокурор у судове засідання не з`явився, повідомлялвся.
Представник власника майна ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_7 08.07.2024 надав заяву за вхідним 19855/24-Вх у якій просив розглянути клопотання за відсутності власника майна та його представника.
3.Мотивація суду.
Відповідно до п. 7 ч. 2ст. 131 КПК Україниарешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями131та132 КПК України.
Згідно з ч. 3ст. 131 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора, а також, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
У відповідності до ст.170КПК України арешт майна це тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення. Положеннями ч. 10ст. 170 КПК Українипередбачено, що арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
З аналізу зазначених нормКПК України, при вирішення питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів слідчий суддя має встановити:
1)чи існує обґрунтована підозра у вчиненні злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна;
2)чи відноситься майно, щодо якого вирішується питання про його арешт до виду майна, на яке можна накладати арешт та чи перебуває воно у власності осіб, щодо майна яких дозволено накладення арешту з відповідною метою;
3)чи відповідає майно ознакам речового доказу;
4)чи можливо за допомогою арешту досягнути завдань, для виконання яких слідчий звертається із відповідним клопотанням;
5)чи будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються внаслідок його застосування.
З урахуванням вказаного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя, встановлюючи наявність зазначених вище обставин, приходить до наступного.
3.1. Щодо наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна
З клопотання та долучених до нього матеріалів вбачається, що досудове розслідування здійснюється у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42020161020000033 від 29.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191 ч. 3, ст. 27 ч. 5 ст. 191 ч. 3, ст. 27 ч. 5 ст. 366, ст. 366 ч. 1 та ст. 209 ч. 1 КК України.
Встановивши наявність достатніх доказів для повідомлення особі про підозру, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця села Карналіївка Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.27 ч. 3 ст. 191 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) - пособництво у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, ч. 5 ст.27 ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) пособництво у службовому підробленні, а саме пособництво у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та ч.1ст.209 КК України легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме, володіння та використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.
Обґрунтування повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ст. 191 ч. 3, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 209 КК України підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування доказами.
Слід зазначити, що на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу злочинів, винуватість чи невинуватість осіб у їх вчиненні і не визначає ступінь вини таких осіб, а лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей встановлює, що існують об`єктивні дані про вчинення вказаного у клопотанні злочину, у зв`язку з розслідуванням якого подається відповідне клопотання.
З огляду на тяжкість та характер розслідуваного злочину, щодо якого встановлено наявність обґрунтованої підозри його вчинення, слідчий суддя вважає виправданою необхідність застосування у цьому кримінальному провадженні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
3.2. Щодо можливості накладення арешту на вказане у клопотанні майно
Частина 10статті 170 КПК Українивстановлює, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно інформації за №384472928 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо підозрюваного ОСОБА_4 встановлено наявність у приватній власності об`єктів нерухомого майна, а саме:
- земельна ділянка, масив 6, ділянка 12, площа 4.0441 га, кадастровий номер: 5120883200:01:002:0140, яка розташована: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1034438451208. Оціночна вартість об`єкта нерухомості становить 82205,43 гривень;
- земельна ділянка, масив 20, ділянка 20, площа 1,2713 га, кадастровий номер: 5120883200:01:002:0141, яка розташована: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 736433651208. Оціночна вартість об`єкта нерухомості становить 21035,41 гривень.
Враховуючи вид і характер вказаного майна, а також те, що арешт з метою збереження речового доказу може накладатися на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи, обмежень чи заборон щодо накладення арешту на вказане у клопотанні майно слідчим суддею не встановлено.
3.3. Щодо відповідності майна ознакам речового доказу
Як вбачається з положень ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Санкцією частини 1 ст. 209 КК України встановлено покарання за вчинення легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.
У зв`язку з зазначеним слідчий суддя приходить до висновку про відсутність необхідності оцінювати вказане майно в рамках кримінального провадження з точки зору характеристик речового доказу, оскільки накладення арешту на майно обгрунтовується органом досудового розслідування необхідністю застосування спеціальної конфіскації та забезпечення цивільного позову.
3.4. Щодо можливості виконання завдань арешту
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Слідчим у клопотанні наголошено, що необхідність застосування такого заходу забезпечення обґрунтовується потребою у недопустимості подальшої передачі будь-кому в оренду, переоформлення (перереєстрації) права власності та відчуження нерухомого майна підозрюваного ОСОБА_4 , а також забезпечення несення цивільної відповідальності за шкоду, завдану діями підозрюваного ОСОБА_4 , який вчинив суспільно небезпечне діяння, виникла необхідність у накладенні арешту на вищезазначене нерухоме майно підозрюваного.
Співставляючи зазначене з положенням ст. 2 КПК України щодо завдань кримінального провадження слідчий суддя зазначає, що обґрунтованим вважається необхідність накладення арешту на земельні ділянки для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження задля реалізації в майбутньому механізму конфіскації майна.
Разом з тим, слідчий суддя приходить до висновку, про недоведеність необхідності накладення арешту на об`єкти нерухомості шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження.
3.5. Щодо розумності та співрозмірності арешту
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).
На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. У цьому контексті слідчий суддя враховує, серед іншого, суспільну небезпеку ймовірно вчинених кримінальних правопорушень, їх специфіку і тяжкість, а також наявність суспільного інтересу. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження є виправданим і не буде занадто обтяжливим для власників.
Частиною 11 ст.170 КПК України зазначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
З урахуванням позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19 лютого 2021 року по справі №643/12369/19слідчий суддя зазначає, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна та роз`яснює, заборона на відчуження - це перешкода у вільному розпорядженні майном.
Враховуючи викладене вище, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для власника , слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність накладення арешту на майноу вигляді заборони відчуження (без заборони користування та розпорядження), що не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи.
Дослідивши клопотання та надані матеріали, слідчий суддя зазначає, що накладення арешту на земельні ділянки у вигляді заборони відчуження виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи володільця майна потребам досудового розслідування. З урахуванням мотивів клопотання про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане вище майно з метою подальшого застосування механізму конфіскації майна як виду покарання, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, на підставі чого клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 173 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке було надано в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42020161020000033 від 29.07.2020 за правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191 ч. 3, ст. 27 ч. 5 ст. 191 ч. 3, ст. 27 ч. 5 ст. 366, ст. 366 ч. 1 та ст. 209 ч. 1 КК України задовольнити.
Заборонити відчуження:
- земельної ділянки, масив 6, ділянка 12, площа 4.0441 га, кадастровий номер: 5120883200:01:002:0140, яка розташована: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Карналіївська сільська рада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1034438451208;
- земельної ділянки, масив 20, ділянка 20, площа 1,2713 га, кадастровий номер: 5120883200:01:002:0141, яка розташована: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Карналіївська сільська рада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 736433651208.
У задоволенні клопотання в іншій частині відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 08.07.2024 |
Оприлюднено | 22.07.2024 |
Номер документу | 120470397 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Заверюха В. О.
Кримінальне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Заверюха В. О.
Кримінальне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Заверюха В. О.
Кримінальне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Заверюха В. О.
Кримінальне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Заверюха В. О.
Кримінальне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Заверюха В. О.
Кримінальне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Заверюха В. О.
Кримінальне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Заверюха В. О.
Кримінальне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Заверюха В. О.
Кримінальне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Заверюха В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні