Рішення

від 19.07.2024 по справі 308/2660/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/2660/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючої судді Логойди І.В., за участі секретаря судового засідання Янцо М.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Ужгородська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_2 до першого відповідача - ОСОБА_1 , другого відповідача - Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Ужгородська районна державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним, за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_2 , Ужгородська районна державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 26.02.2021 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Ужгородська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позову посилається на те, що рішенням №121 від 09.08.1989 року виконавчого комітету Ужгородської районної ради народних депутатів Закарпатської області «Про оформлення права власності на житлові будинки, які належать громадянам с.Оноківці та Оріховиця», ухваленого на підставі рішення виконкому Оноківської сільської ради №39 від 20.07.1989 року «Про оформлення права власності на житлові будинки у селах Оноківці та Оріховиця» керуючись постановою РМ СРСР №136 від 10.02.1985 року та УСУ №380 від 15.07.1985, зобов`язано Ужгородське міжміське БТІ провести реєстрацію будинків згідно списку, де під номером 79 зазначено оформити право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 і видати свідоцтво про право власності ОСОБА_4 (батько позивачки). Ця обставина підтверджується випискою з рішення №121 від 09.08.1989 року виконавчого комітету Ужгородської районної ради народних депутатів Закарпатської області «Про оформлення права власності на житлові будинки, які належать громадянам с.Оноківці та Оріховиця», виданою Оноківською сільською радою та архівною копією цього ж рішення №37 від 27.02.2018 року. На будинок загальною площею 84,80 м.кв та жилою площею 54,6 м.кв був виготовлений технічний паспорт №(129)159 реєстровий номер 131 на ім`я ОСОБА_4 та згідно зі зведеним актом вартості будівель і споруд станом на 22.11.1990 року за адресою АДРЕСА_1 числились: житловий будинок, сарай, сарай, вбиральня, сарай, гараж, літня кухня, огорожі (ворота, калітка, паркан), споруди (тротуар, колодязь). Згідно з випискою з погосподарської книги від 12.04.2018 року №790 за період 1991- 1995 років за адресою: АДРЕСА_1 на особовому рахунку № НОМЕР_1 закріплений за ОСОБА_4 1934 р.н. житловий будинок на праві приватної власності про що наявний запис в погосподарській книзі №18. З 15 вересня 1956 року ОСОБА_5 (згідно актового запису ОСОБА_6 ) 1934 р.н. перебував у шлюбі з ОСОБА_7 (мати позивачки), про що виконавчим комітетом Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області складений актовий запис за номером 18 та 17.05.2012 року такий актовий запис зареєстрований в реєстрі за номером №00070463774. Ця обставина підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №00019720014 від 07.03.2018 року наданим Ужгородським районним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Закарпатській області. Позивачка ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з укладенням 06.08.1977 року (актовий запис номер 24 складений Оноківською сільською радою Ужгородського району) шлюбу прийняла прізвище ОСОБА_9 - є донькою зазначених вище ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . 12 жовтня 1991 року (не завершивши оформлення права власності на цей житловий будинок) ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) помер, про що виконавчим комітетом Оноківської сільської ради 14.10.1991 року складений відповідний актовий запис за номером 21. Після смерті батька позивачки ОСОБА_4 фактично прийняли спадщину (1/2 частину в праві спільної сумісної власності), проживаючи в спірному будинку, його дружина та мати позивачки ОСОБА_7 , яка за свого життя встигла лише оформити право власності на земельну ділянку площею 0,123га під будинком (так як це було передумовою реєстрації речових прав на успадкований за чоловіком будинок) кадастровий номер 2124884800:12:014:0022 за адресою АДРЕСА_2 , зареєструвавши речові права на неї 19.04.2016 року. 27 червня 2017 року у віці 78 років мати позивачки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 (не завершивши оформлення прав на успадкований за померлим чоловіком будинок в тому числі - і через перенесений у 2013 році ішемічний інсульт, що підтверджується довідкою про причину смерті від 29.06.2017 року №17) померла. Позивачка тривалий час доглядала свою матір, яку сама і поховала 29.06.2017 року за власні кошти, та яка залишила 18.05.2017 року на випадок своєї смерті заповіт, посвідчений секретарем виконкому Оноківської сільської ради та зареєстрований у реєстрі за номером 34, який не був скасованим. Згідно із заповітом все своє майно ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 ідентифікаційний код НОМЕР_2 заповідала своїй доньці ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . 11.09.2017 року до Спадкового реєстру Ужгородською районною державною нотаріальною конторою внесений запис про реєстрацію спадкової справи номер 61202652 за померлою ОСОБА_7 , що підтверджується витягом номер 49044683. Після смерті матері відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме зазначені вище: земельну ділянку кадастровий номер 2124884800:12:014:0022 за адресою АДРЕСА_2 та житловий будинок за цією ж адресою. 18.09.2018 року позивачу державним нотаріусом Ужгородської районної нотаріальної контори видане Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку кадастровий номер 2124884800:12:014:0022 за адресою АДРЕСА_2 площею 0,1230га, яке зареєстроване в реєстрі за номером 2-400 номер спадкової справи у нотаріуса 255/2017 у реєстрі 61202652 номер свідоцтва у реєстрі 63006167 на бланку ННК626771 у першій черзі спадкування за заповітом. Цього ж дня 18.09.2018 року речові права на земельну ділянку зареєстровані за позивачкою державним реєстратором на підставі рішення 43059955 від 18.09.2018 року на праві приватної власності на підставі зазначеного свідоцтва про право на спадщину, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 138150169 від 18.09.2018 року. Однак, цього ж дня 18.09.2018 року державним нотаріусом Ужгородської районної державної нотаріальної контори Мешко Т.М. винесена №537 про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 на житловий будинок, розташований на вказаній земельній ділянці з підстави того, що не надані правовстановлювальні документи про належність будинку спадкодавцю, які з причин вказаних вище не були оформлені спадкодавцем. Згідно довідки виконкому Оноківської сільської ради №2300 від 01.09.2017 року на день смерті зі спадкодавцем проживали 6 осіб, з яких троє - правнуки, одна повнолітня онука та повнолітня невістка відтак вони не перебувають в числі спадкоємців першої черги, якою є позивачка, а зареєстрований син спадкодавця ОСОБА_2 1964 року народження відтак не зазначений у заповіті та не був непрацездатним за віком на момент відкриття спадщини (53 роки), а тому не має права на спадкування за матір`ю. У справі 308/3138/19 рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 12.07.2019 року було визнане право власності позивачки на спірний будинок в порядку спадкування. Відповідач ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12.07.2019 року з підстави того, що йому належить на праві спадкування 1/2 частина спірного будинку. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 27.01.2021 року рішення суду першої інстанції скасоване з підстави порушення спадкових прав відповідача. Постанова апеляційного суду набула законної сили 27.01.2021 року. Спірний будинок було збудовано до 01.07.2004 року, то державна реєстрація прав на нього не була обов`язковою, а відтак виникнення права власності на нього не залежить від державної реєстрації. Крім того, порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз`яснюється: оформлення свідоцтва на право власності на об`єкти, які були закінчені будівництвом після 05 серпня 1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію, проводиться тільки за наявності актів прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями - державними приймальними або державними технічними; по об`єктах, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ. Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 05 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи. Відповідач як такий, що проживав з батьком позивачки на момент смерті фактично прийняв у рівній частці з ОСОБА_10 спадщину (у виді 1/2 частки у праві спільної сумісної власності) - таким чином частка відповідача у спірному будинку має складати 1/2 від 1/2 частини = 1/4 частина - а решта = 1/2 частина як частина спільної сумісної власності та 1/4 частина успадкована за раніше померлим чоловіком - разом 3/4 частини спірного будинку належали спадкодавиці ОСОБА_11 , за якою це майно успадкувала позивачка на підставі заповіту. Відтак право позивачки підлягає до захисту судом.

Згідно із заявою про уточнення позовних вимог від 13.05.2021 представник позивача просить визнати за ОСОБА_1 право власності (в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 1939 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ) на 3/4 частини житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.06.2021 прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , до Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог Ужгородська районна державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним та об`єднано його в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ужгородська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.

В обгрунтування зустрічної позовної заяви вказує, що ОСОБА_7 є матір`ю ОСОБА_12 та ОСОБА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 78 років. 20 грудня 2019 р. ОСОБА_12 після отримання рішення Ужгородського міськрайонного суду в цивільній справі № 308/3138/19 за позовом ОСОБА_1 до Оноківської сільської ради Ужгородського району про визнання права власності в порядку спадкування та ознайомлення з матеріалами цієї справи, стало відомо про існування заповіту ОСОБА_7 від 18 травня 2017 р. Відповідно до заповіту від 18 травня 2017 р., посвідченого секретарем виконкому Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області Бабідорич М.П. ОСОБА_7 заповіла все своє майно своїй дочці, ОСОБА_12 вважає заповіт недійсним, оскільки мати тривало хворіла, перенесла декілька інсультів, мала церебральний параліч, гіпертонічну хворобу 3 ступеню, афазію, у зв`язку з чим не мала змоги правильно сприйняти та усвідомити значення своїх дій та не могла його підписати, такий вчинений іншою особою, у такому не зазначено місце народження заповідачки, записаний зі слів ОСОБА_7 за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Вважає, що при складані заповіту порушено вимоги ст. 1253 ЦК України щодо необхідності присутності свідків, коли заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт.

Представником відповідача подано 13.05.2021 заперечення щодо позовних вимог, згідно з якими спадковий будинок та належні до нього господарські споруди, що є предметом позову не належить до спільного майна подружжя. Цей будинок збудований в 1955 році подружжям ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Факт будівництва спадкового будинку стверджується технічним паспортом на будинковолодіння АДРЕСА_1 , виготовлений на ім`я ОСОБА_7 25 червня 2014 р. ТОВ «Уж-Інвентарізатор» (розділ характеристика будівель та споруд). До завершення загальної технічної інвентаризації житлового фонду у відповідності до постанови Ради Міністрів СРСР № 136 від 10.02.1985 г. № 136 « Про порядок державного обліку житлового фонду» реєстрації права власності громадян на житлові будинки у сільській місцевості проводилась в погосподарських книгах та подворових списках. Держкомстатом СРСР 25.05.1990 г. були затверджені форми первинного обліку для сільських Рад народних депутатів, у томі числі форма № 1 «Погосподарська книга». У розділі №1 «Житловий будинок», будинок, що був приватною власністю, передбачався запис відомостей про житловий будинок, в тому числі про його приналежність особі. Як слідує з виписки по господарської книги Оноківської сільської ради по вул. Гагаріна в с. Оріховиця відкрито в 1955 р., що свідчить про відсутність належності цього будинку до спільного майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_7 . Подружжя ОСОБА_15 та ОСОБА_16 зареєструвало шлюб 15 вересня 1956 року і стало проживати в дворогосподарств і по АДРЕСА_1 разом з батьками ОСОБА_2 , де і прожили до дня своєї смерті. Оскільки ОСОБА_2 фактично успадкував спірний будинок за своїми померлими батьками, то цей будинок є його спадковим майном. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . На час його смерті в будинку проживала дружина ОСОБА_7 та його син ОСОБА_2 , що стверджується довідкою Оноківської сільської ради № 1203 від 19.06.2014 р. Відповідно до положень статей 526 і 549 ЦК УРСР, що були чинними на час смерті ОСОБА_4 , діями, які свідчать про прийняття спадщини, є фактичний вступ спадкоємців в управління чи володіння спадковим майном у межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини або подання ними протягом цього строку до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про її прийняття. Спадкоємці померлого ОСОБА_17 заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини за померлим не подавали, але прийняли спадщину фактично в рівних долях, так як проживали на час смерті і в подальшому в дворогосподарстві по АДРЕСА_1 . Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 стали власниками частини будинку кожний. Дочка померлого ОСОБА_1 в спадковому будинку не проживає з 1978 р., ні юридично, ні фактично спадщину за померлим батьком не прийняла. ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . На час смерті їй належала 1/2 частина спадкового будинку та господарських споруд.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.11.2021 відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_18 адвоката Вакули Ю.І. про залучення у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача за зустрічним позовом Оноківську об`єднану територіальну громаду у особі її виконавчого органу від 14.07.2021 року. Заяву представника позивача ОСОБА_19 про виклик свідків задоволено. Викликано у якості свідка ОСОБА_1 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 .

03.12.2021 представник третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 адвокат Дубровська О.М. подала позовну заяву про визнання заповіту недійсним.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.01.2022 клопотання адвоката Дубровської О.М. про повернення позовної особи третьої особи з самостійними вимогами в цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Ужгородська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_2 до першого відповідача - ОСОБА_1 , другого відповідача - Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Ужгородська районна державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним- задоволено. Позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_2 , Ужгородська районна державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним - повернуто третій особі, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 .

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.06.2022 прийнято позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_2 , Ужгородська районна державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Ужгородська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_2 до першого відповідача - ОСОБА_1 , другого відповідача - Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Ужгородська районна державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним.

В обгрунтування позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 зазначено, що ОСОБА_7 , що є матір`ю ОСОБА_12 та ОСОБА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 78 років. 24 березня 2014 р. ОСОБА_7 склала заповіт на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Цей заповіт посвідчено секретарем виконкому Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області ОСОБА_23 24 березня 2014 р. о 13 од.35 хв. 12 жовтня 2021 р. ОСОБА_3 встало відомо про існування заповіту ОСОБА_7 від 18 травня 2017 р., посвідченого секретарем виконкому Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області Бабідорич М.П., відповідно до якого ОСОБА_7 заповіла все своє майно своїй дочці ОСОБА_1 . ОСОБА_3 вважає, що заповіт ОСОБА_7 , складений на користь ОСОБА_24 є недійсним, оскільки ОСОБА_7 на час складання цього заповіту перенесла декілька інсультів, мала церебральний параліч, гіпертонічну хвороба 3 ступеню, афазію, у зв`язку із чим не мала змоги правильно сприйняти та усвідомити значення своїх дій та не могла його підписати. ОСОБА_3 вважає, що підпис на заповіті від 18 травня 2017 р. вчинений від імені ОСОБА_7 іншою особою. Порядок складення заповіту регламентований главою 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 1, згідно якої, нотаріус посвідчує заповіти фізичних осіб з повного цивільною дієздатністю, які складені відповідно до вимог статей 1233-1257 Цивільного кодексу України та особисто подані нотаріусу (належній посадовій особі). Посвідчення заповіту через представників не допускається. У заповіті зазначаються місце і час складення заповіту, дата та місце народження заповідача. Заповіт особисто підписує заповідач. Всупереч зазначеному Порядку місце народження заповідачки ОСОБА_7 в заповіті не зазначено. Оспорюваний заповіт було записано, як зазначено в заповіті, зі слів ОСОБА_7 за допомогою загальноприйнятих технічних засобів (комп`ютера). Заповіт перед підписанням було прочитано заповідачці вголос, про що відображено в його тексті. За приписами ст. 1248 ЦК нотаріус (відповідна посадова особа) посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.07.2022 у задоволенні заяви позивачки за первісним позовом (відповідачки за зустрічним позовом та позовом третьої особи) ОСОБА_1 , у особі представника адвоката Вакула Юрія Ігоровича, відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_12 , в інтересах якого згідно доручення діє адвокат Дубровська Олена Миколаївна, третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 про затвердження мирової угоди по цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Ужгородська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_2 до першого відповідача - ОСОБА_1 , другого відповідача - Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Ужгородська районна державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним, за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_2 , Ужгородська районна державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним, - відмовлено. Продовжено судовий розгляд даної справи у підготовчому судовому засіданні, розгляд справи призначено на 25.07.2022 на 11.00.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.09.2023 клопотання третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 про витребування доказів задоволено. Витребувано від Ужгородської районної державної нотаріальної контори оригінал заповіту ОСОБА_7 від 18.05.2017, посвідченого секретарем виконкому Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області Бабидорич М.П.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.02.2024 клопотання представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_25 про призначення почеркознавчої експертизи залишено без розгляду. Клопотання представникатретьої особи ОСОБА_3 адвоката Бойко Б.Б. про виклик свідків - задоволено. Викликано у якості свідка працівника Оноківської сільської ради ОСОБА_23 . Закрито підготовче провадження та призначити цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Ужгородська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_2 до першого відповідача - ОСОБА_1 , другого відповідача - Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Ужгородська районна державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним, за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_2 , Ужгородська районна державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним, до судового розгляду по суті на 19 березня 2024 року о 09 год. 15 хв.

Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Розгляд даної справи відкладався 19.04.2021, 13.05.2021, 03.06.2021, 22.06.2021, 08.07.2021, 13.09.2021, 15.10.2021, 08.11.2021, 17.11.2021, 03.12.2021, 11.01.2022, 28.01.2022, 04.03.2022, 06.05.2022, 02.06.2022, 01.07.2022, 25.07.2022, 14.09.2022, 27.09.2022, 20.10.2022, 16.11.2022, 14.12.2022, 16.01.2023, 21.02.2023, 20.03.2023,19.04.2023, 02.05.2023, 12.05.2023, 05.06.2023, 16.06.2023, 13.07.2023, 25.09.2023, 23.10.2023, 14.11.2023, 07.12.2023, 20.12.2023, 17.01.2024, 27.02.2024, 14.02.2024, 19.03.2024, 04.04.2024, 23.04.2024, 03.05.2024, 24.05.2024 за заявою учасників справи, у зв`язку з необхідністю належним чином повідомити сторони про розгляд справи, відпусткою, тимчасовою непрацездатністю судді надання стороні права на захист, у зв`язку з витребуванням документів, викликом свідків.

Представник позивача та позивач у судове засідання не з`явились, позивачка подала письмову заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала. Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав письмові судові дебати та просив задовольнити позовні вимоги на підставі поданих суду документів.

Представник третьої особи ізсамостійними вимогами у судове засідання у судове засідання не з`явився, подав письмову заяву про розгляд справи без його участі, підтримує заявлені позовні вимоги, подав письмові судові дебати.

Відповідач у судове засідання не з`явився, у матеріалах справи наявна його письмова заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Інші треті особи у судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, суд встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що рішенням виконавчого комітету Ужгородської районної ради народних депутатів від 09.08.1989 № 121 «Про оформлення права власності на житлові будинки, які належать громадянам с. Оноківці та Оріховиця», ухваленим на підставі рішення Оноківської сільської ради від 20.07.1989 № 39 «Про оформлення права власності на житлові будинки у селах Оноківці та Оріховиця», зобов`язано Ужгородське міжміське БТІ провести реєстрацію будинків згідно списку, де під АДРЕСА_3 зазначено оформити право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 та видати свідоцтво про право власності ОСОБА_4 .

На будинковолодіння по АДРЕСА_1 на замовника ОСОБА_26 був виготовлений технічний паспорт інвентаризаційна справа 1339, а також за інвентаризаційною справою №159 на ОСОБА_1 було видано технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , виготовлений станом на 12.04.2019, всього під забудовою житловий будинок 254,1 кв.м, під основною будівлею 131,1 кв. м, під господарськими, допоміжними будівлями і спорудами 123,0 кв.м.

За даними виписки з погосподарської книги за 1955-1957 рр. за ОСОБА_27 , 1896 р.н., особовий рахунок НОМЕР_3 , в по господарській книзі № НОМЕР_4 , сторінка НОМЕР_5 , був закріплений житловий будинок в АДРЕСА_4 , рік забудови 1952.

Згідно з доданою копією повторно виданого свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 ОСОБА_28 , такий помер ІНФОРМАЦІЯ_9 . Згідно з доданою копією повторно виданого свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 ОСОБА_29 , така померла ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Згідно з архівною довідкою Державного архіву Закарпатської області від 06.02.2020 №М-174/01-33 в документах архіву є дані про те, що ОСОБА_30 народився ІНФОРМАЦІЯ_11 , про що в книгу реєстрації актів про народження с. Оріховиця Ужгородського району внесено відповідний запис № 44 від 20 липня 1934 року. Місце народження - с. Оріховиця Ужгородського району. Батько- ОСОБА_31 , мати - ОСОБА_32 .

Згідно з витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №00019720014 ОСОБА_33 15.09.1956 року було укладено шлюб з ОСОБА_34 .

Отже, ОСОБА_27 та ОСОБА_35 були батьками ОСОБА_5 , який одружився з ОСОБА_36 .

Згідно з доданою копією повторно виданого свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 ОСОБА_4 , такий помер ІНФОРМАЦІЯ_12 , такий спадкував майно після смерті своїх батьків ОСОБА_27 та ОСОБА_29 .

Позивачка ОСОБА_37 народилася ІНФОРМАЦІЯ_13 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 , змінила прізвище на ОСОБА_9 у зв`язку з укладенням шлюбу, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_10 .

Мати позивачки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_11 , виданого виконкомом Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.

Згідно з довідкою виконавчого комітету Оноківської сільської ради від 29.06.2017 №1173 ОСОБА_7 поховала ОСОБА_1 .

Братом позивачки відповідачем за первісним позовом є ОСОБА_2 , про що подано копію свідоцтва про народження НОМЕР_12 .

Згідно з довідкою виконавчого комітету Оноківської сільської ради №2300 на час смерті ОСОБА_7 з нею за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_2 син, ОСОБА_38 невістка, ОСОБА_39 онука, ОСОБА_40 правнук, ОСОБА_41 правнучка, ОСОБА_42 правнучка.

19.06.2014 виконавчий комітет Оноківської сільської ради видав для подання в нотаріальну контору довідку № 1203, в якій зафіксовано, що на день смерті ОСОБА_43 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_12 , в АДРЕСА_1 проживали і були зареєстровані: ОСОБА_7 - дружина, 1936 р.н.; ОСОБА_2 (з довідці - « ОСОБА_44 ») - син, 1964 р.н.; ОСОБА_45 - внучка, 1988 р.н.; ОСОБА_46 - невістка, 1968 р.н.

У зазначених вище документах прізвище ОСОБА_44 зазначалося по різному: то ОСОБА_44 , то ОСОБА_47 .

ОСОБА_4 і ОСОБА_7 були батьками: ОСОБА_9 (до укладення 06.07.1977 шлюбу та зміни прізвища ОСОБА_48 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14 .

Після смерті чоловіка ОСОБА_4 , спадкоємцями майна стали дружина ОСОБА_7 та син ОСОБА_2 .

Згідно із поданим заповітом від 18.05.2017 року, посвідченим ОСОБА_23 , секретарем виконавчого комітету Оноківської сільської ради за номером у реєстрі 34 ОСОБА_7 заповіла усе своє майно, де б воно не було, де б воно не знаходилось, в чому б воно не заключалося, і взагалі все те, що буде належати на день смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно із поданим заповітом від 24.03.2014 року, посвідченим ОСОБА_23 , секретарем виконавчого комітету Оноківської сільської ради за номером у реєстрі 309 ОСОБА_7 заповіла усе своє майно, де б воно не було, де б воно не знаходилось, в чому б воно не заключалося, і взагалі все те, що буде належати на день смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 18.09.2018, номер спадкової справи 255/2017, зареєстровано в реєстрі 2-400, ОСОБА_49 , державний нотаріус Ужгородської районної державної нотаріальної контори, на підставі заповіту, посвідченого Оноківською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області від 18 травня 2017 року за реєстровим номером 34, видала свідоцтво ОСОБА_1 , 1957 року народження, податковий номер НОМЕР_13 , яка проживає в АДРЕСА_5 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: приватизованої земельної ділянки, належної померлій ОСОБА_7 , на праві власності, що підтверджується на підставі Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, зареєстрованої державним реєстратором Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області Коцан М.М. від 19.04.2016 року номер інформаційної довідки 138121831, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 906110321248, номер запису про право власності: 14234977. Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0002012802018, виданого 10 вересня 2018 року Управлінням Держземагентства в Ужгородському районі, кадастровий номер земельної ділянки: 2124884800:12:014:0022; місце розташування: АДРЕСА_1 ; цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); площа земельної ділянки 0,1230 га.; відомості про обмеження у використанні земельної ділянки: охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи площею 0,0043 га.

Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №53341924 спадкоємцем ОСОБА_7 визнана ОСОБА_1 .

Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.09.2018 ОСОБА_50 , державний нотаріус Ужгородської районної державної нотаріальної контори, при подачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 - ОСОБА_7 : заяви на видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 - ОСОБА_7 на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 роз`яснено: частина 1 статті 69 Закону України "Про нотаріат" згідно якої нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов`язково вимагаються відповідні документи. На підставі п. 4.15 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок), видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Спадкоємцем ( ОСОБА_1 ) не подано правовстановлювальних документів про належність майна спадкодавцеві, а саме: на житловий будинок. Глава 13 Розділу І Порядку встановлює: "1. Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;". На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 49,50 Закону України "Про нотаріат", Главою 13 Розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, постановлено відмовити ОСОБА_1 , у видачі свідоцтва на право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що належав померлій матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У силу положень ст.ст. 524, 525, 548, ст. 549 ч, 1 п. 1, ч. 2 ЦК Української РСР (1963 р.), спадкоємець, який вступив у фактичне управління або володіння спадковим майном, визнається таким, що прийняв спадщину, спадщина належить йому з моменту її відкриття, яким визнається день смерті спадкодавця. Відмова від спадщини має правове значення лише в разі вчинення її протягом шести місяців з часу відкриття спадщини (ст. 553 ЦК Української РСР (1963 р.) Наведені вище обставини в межах наявних документів, оскільки протилежного не встановлено, дають підстави вважати, що на час смерті ОСОБА_4 його спадкоємці першої черги за законом (ст. 529 ч. 1 ЦК Української РСР (1963 р.)) були ОСОБА_7 і ОСОБА_2 , які прийняли спадщину шляхом вступу у фактичне управління або володіння спадковим майном. Даних про відмову цих спадкоємців від спадщини, вчинену встановленим порядком і у визначений законом строк, суду не надано.

Відповідачем у запереченнях стосовно позовних вимог вказано, що як слідує із виписки по погосподарській книзі Оноківської сільської ради по вул.Гагаріна в с. Оріховиця відкрито в 1955 році, що свідчить про відсутність належності цього будинку до спільного майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , належних і допустимих доказів даного факту суду не надано, здійснені добудови і нерухомого майна не свідчать про це.

Однак, згідно з поданою випискою з погосподарської книги за 1955-1957 рр. за ОСОБА_27 , 1896 р.н., (батьком ОСОБА_7 ) особовий рахунок НОМЕР_3 , в по господарській книзі № НОМЕР_4 , сторінка НОМЕР_5 , був закріплений житловий будинок в АДРЕСА_4 , рік забудови 1952. Однак, у даній довідці вказано адресу: АДРЕСА_4 , що є відмінною від вказаної у позовній заяві АДРЕСА_1 . Хоча за спливом часу у назви вулиць, номери могли вноситись зміни, доказів наявності іншого майна у спадкодавця не надано.

Згідно з доданим рішенням виконавчого комітету Ужгородської районної ради народних депутатів від 09.08.1989 № 121 зобов`язано Ужгородське міжміське БТІ провести реєстрацію будинків згідно списку, де під № 79 зазначено оформити право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 та видати свідоцтво про право власності ОСОБА_4 як спадкоємця ОСОБА_51 та ОСОБА_52 , а у зв`язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_12 , не завершивши оформлення права власності на вказаний житловий будинок по АДРЕСА_1 , спадщину за ним прийняла його дружина ОСОБА_7 та син ОСОБА_12 (відповідач за первісним позовом), які проживала разом зі спадкодавцем на момент його смерті, отримавши право на спадкового майна.

Свою частку спірного спадкового майна ОСОБА_7 заповіла своїй доньці ОСОБА_1 , що підтверджується доданим заповітом від 18.05.2017 року. Мати позивачки хворіла, позивачка тривалий час її доглядала і поховала за власні кошти. Стосовно хвороб, то до матеріалів справи додано довідку №204 Амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Оноківці від 15.04.2016 про діагноз ОСОБА_7 : наслідки перенесених інсультів, афазії, порушення функції тазових органів, атеросклероз та ін.

У судовому засіданні 04.04.2024 свідок ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , проживає: АДРЕСА_1 , своє відношення до позивача пояснила тим, що є сусідами. Повідомила наступне. Померла при вчиненні дій була при пам`яті, донька забрала її до себе, оскільки син у будинку розбив сходи, їх не доробив, на них та зламала ключицю. Позивачка її відходила, привезла додому, оскільки вона просилася. Зятя попросила зробити сходи. При відвідуванні та була голодна, грязна, було холодно у кімнаті, діти теж були без догляду. Жінці ОСОБА_53 потрібна хата. Коли приїхав лікар до неї, то був сморід, забрали її до себе, відмили. Раніше донька з нею жила, літню кухню побудували. А син і Кролікови за нею не дивились. У хаті безлад зараз. Бабка би не дала на інших заповіт, ОСОБА_9 її доглядала, син не приходив доглядати. Чоловік ОСОБА_54 допомагав по господарству. Проживала там з 1978 р., раніше в Оноківцях. Прибудовували хату донька та її чоловік, прибудували кімнати, коридор, веранду, ремонтували, аж стіни збивали, підлогу ремонтували. ОСОБА_55 був у черепиці, перекрив шифером. ОСОБА_56 спочатку там жила. Про заповіт не дуже вникала, мати дала заповіт на доньку. Була хвора в останні дні, внуки її доглядали, адекватна до останньої хвилини, перебувала при свідомості, обслуговувала себе.

Свідок ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , яка працює на Ужгородському балонному заводі, проживає: АДРЕСА_1 , пояснив, що є родичем по лінії жінки. Проживає 26 років у селі. У тому будинку все були п`янки із-за ОСОБА_2 , поки була в нього перша жінка, то ще був порядок, жінка все доглядала, вела газдівство. Батька вже не застав. Як розлучився з жінкою, то став пити, бабу бив, хата потребувала ремонту. Сам білив там, штукатурив, баба купила шифер, то перекрили кришу. Біч там нічого не робив, ОСОБА_57 також. Побудував гараж, літню кухню, прибудував кімнату до хати, поки там жив, то будував. Як переїхали, то все на цьому, як баба давала гроші, то закладав їх, хотіла двері, то замурував їх і зробив з другої сторони. Бабка ходила 2 місяці по опалубці, а раз упала і зламала ключицю. При цьому були удома ОСОБА_57 , внучка, син, а у лікарню її не повезли, він віз її до лікарні, там їй поклали гіпс. Раніше баба була поштаркою, раз її збив бус, зять не возив до лікарні. ОСОБА_57 там нічого не робив, за кредит ОСОБА_58 чув. За бабою там не дивились, та жила у холоді, хвора. Її забрали, виходили. ОСОБА_59 змушений був переробити, бо швидка не могла дістатись. За бабкою не дивились, забрали у неї пенсійну картку, ліки не купували. З 1998 року там проживав, поважав її, та до останнього була адекватна, працювала на пошті, тому у селі всі її поважали. Заповіт на користь ОСОБА_54 склали, ОСОБА_60 прийшла, всі вийшли, баба у хаті дала заповіт, там і посвідчувався. Під час додаткового допиту свідок ОСОБА_21 повідомив, що при оформленні заповіту всіх попросили вийти, при цьому його дружина з мамою спілкувалась з юристкою, сам був окремо, була дотримана таємність дій.

Свідок ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , пенсіонер, проживає: АДРЕСА_6 , пояснила, що обов`язки по складанню заповіту на неї поклала сесія, як секретар ради зробила заповіт. Людина була при розумі. Була у ліжку, було складено заповіт, озвучено, їх було двоє в кімнаті, підписала заповіт, зареєструвала такий у реєстрі. 38 років проживає у сільській раді, всіх знає, була секретарем, є депутатом сільради. Слова «заповіт записаний з моїх слів та прочитаний мені вголос до мого підписання», з приводу їх підписалася, це було записано нею як секретарем, ОСОБА_7 могла писати, однак дуже повільно, робила би це довго, тому тільки підписала. Саму фразу писала секретар. Складався заповіт у місці проживання. Фраза написана за її дорученням та її словами, підписалася про це. Текст надрукований, бо попередньо про нього знала, про волю заповідача. Один раз до неї прийшла, підготували тест і з готовим повернулася. Попросила прочитати заповіт ОСОБА_7 ОСОБА_7 прочитала заповіт сама і їй читали заповіт.

Допитана як свідок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає: АДРЕСА_1 , пенсіонер, повідомила, що хату почали будувати у 1949 1950 роках, довга була, мала 3 кімнати, у 1952 року копали колодязь глибиною 18 м, у 1963 році помер дідо. Мати і батько продовжили будувати хату, у 1964 році народився брат, хату тоді перебудовували, щось своїми силами, щось за наймом працівників, перекривали хату. Зробили 2 коридори, 1 кімнату, у 1975 році зривали стелю, бабка померла у 1973 році. У 1976 році зробили фундамент у літній хаті. Мати керувала усім, оскільки батько почав хворіти. Тоді на вул.Минайській купили хату під знос, вальки розбирали, чоловік робив багато роботи, бо багато чого знав. У 1988 році мати сказала купити цеглу, а гроші потім дасть, однак, гроші знецінились, не дала, брат також не дав гроші, коли помер батько. Зробили гараж у 1988 році. Брату подарувала машину, бо мати так просила. Шифер купила у 2000 році у ОСОБА_61 , бо дах протікав. Зять штукатурив, чоловік і брат тоді допомагав. Сама допомагала як могла, мала тоді непогану зарплату, коли почала робити на галантерейній фабриці. Мати дістала інсульт, оскільки за день до того копала шанс, а брат не допомагав, ОСОБА_57 також. Зазначила, що сиділа біля матері разом зі старшою донькою, заробляла вдень на ліки, оскільки тоді необхідно було все у лікарню купувати. Забрали маму з лікарні, виходили, а далі вона попросилась додому. Недовго там була, встигла дати заповіт на ОСОБА_53 , там її почали бити, не доглядали. Коли прийшла до мами, то доглянула її, в подальшому забрала її до себе, де вона і померла, сама її хоронила. Коли працювала на галантерейній фабриці, то мала заробітну плату непогану, давала гроші на хату, мамі. Від старої хати залишилась основа, все потрібно було доробляти, паркан робили батьки. У момент посвідчення заповіту всі були на кухні, секретар сама зайшла, говорила з матір`ю, при виході сказала: «Дивіться, який підпис». Ставити підпис на заповіті мати тренувалась. У неї була права сторона паралізована, була правшою, заповіт могла підписати, всі молитви пам`ятала, не може вказати чи мати могла написати слова.

Згідно з вимогами статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1234ЦК Українивизначено,що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Доказів обмеження цивільної дієздатності суду не надано, довідки про діагноз спадкодавця не можуть бути такими доказами, питання проведення судової експертизи з даного питання не ставилось у ході судового розгляду.

Згідно з вимогами ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення. До обов`язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов`язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця. Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов`язкову частку.

Згідно з поданими доказами свідоцтвом про право на спадщину за заповітом позивачці видано свідоцтво про право на спадщину земельної ділянки 1/1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з вимогами статті 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно дочастини четвертої статті 207цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними устаттях 1251-1252цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі впорядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з вимогами ст. 1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Поданий суду заповіт від 18.05.2017 відповідає вимогам норми 1247 ЦК України, оскільки складений у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складення (село Оноківці, 18.05.2017 року), особисто підписаний ОСОБА_7 , що в ході судового розгляду справи не спростовано поданими доказами, які подавались і підтримувались сторонами у процесуальному порядку, посвідчений повноважною особою секретарем виконавчого комітету Оноківської сільської ради, яка в судовому засіданні надала свідчення як свідок, зареєстровано у спадковому реєстрі за №34.

Згідно з вимогами ст. 1248 ЦК України нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253цього Кодексу).

Згідно з поданими доказами заповіт написаний за допомогою загальноприйнятих технічних засобів та на прохання особи ОСОБА_7 записаний частково з її слів власноручно секретарем виконавчого комітету Оноківської сільської ради, а саме слова: «заповіт записаний з моїх слів та прочитаний мені вголос до підписання». Згідно з допитом свідка ОСОБА_23 , спадкодавець зачитала заповіт особисто та їй його зачитали. Доказів, що заповідач ОСОБА_7 через фізичні вади не може сама прочитати заповіт суду не надано, а отже, посвідчення заповіту не повинно відбуватися при свідках. Заперечення третьої особи з цього приводу спростовуються поданими доказами.

Вимогами ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановленихчастинами другою - четвертоюстатті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Враховуючи, що ОСОБА_24 у визначений законом строк звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , не відмовилась від спадщини, суд вважає, що вона належним чином прийняла спадщину після смерті матері у розмірі спірного спадкового майна, оскільки інша частина належить ОСОБА_12 , який успадкував її після смерті батька ОСОБА_4 .

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що є усі правові підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі вказаного житлового будинку. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву, згідно з якою просить визнати недійсним заповіт ОСОБА_7 від 18.05.2017, посвідчений секретарем Оноківської сільської ради Ужгородського району Бабидорич М.П.

Так, згідно з вимогами ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовомзаінтересованої особисуд визнаєзаповіт недійсним,якщо будевстановлено,що волевиявленнязаповідача небуло вільнимі невідповідало йоговолі. Недійсністьокремого розпорядження,що міститьсяу заповіті,не маєнаслідком недійсностііншої йогочастини. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

Під час розгляду справи судом не встановлено обставин нікчемності заповіту ОСОБА_7 від 18.05.2017, обставин визнання його недійсним за обставин, що волевиявлення заповідача ОСОБА_7 не було вільним і не відповідало його волі, не наведено у позовній заяві не встановлено під час судового розгляду поданими доказами, а отже, у задоволення зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до першого відповідача - ОСОБА_1 , другого відповідача - Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Ужгородська районна державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним слід відмовити.

Також третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_1 , Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_2 , Ужгородська районна державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним, обґрунтовуючи позов тим, що заповіт підписаний від імені ОСОБА_7 іншою особою, поряд з цим процесуальних питань з приводу призначення судової експертизи не заявив, також зазначив, що у заповіті не вказано місце народження заповідачки, при оголошенні заповіту не було дотримано процедури його складання.

Під час розгляду справи судом не встановлено обставин нікчемності заповіту ОСОБА_7 від 18.05.2017, обставин визнання його недійсним за обставин, що волевиявлення заповідача ОСОБА_7 не було вільним і не відповідало його волі, не наведено у позовній заяві ОСОБА_3 не встановлено під час судового розгляду поданими доказами.

Вимогами статті 1254ЦК України передбачено, що заповідач маєправо убудь-якийчас скасуватизаповіт. Заповідачмає правоу будь-якийчас скластиновий заповіт.Заповіт,який булоскладено пізніше,скасовує попереднійзаповіт повністюабо утій частині,в якійвін йомусуперечить. Кожнийновий заповітскасовує попереднійі невідновлює заповіту,який заповідачсклав передним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановленихстаттями 225і231цього Кодексу. Заповідачмає правоу будь-якийчас внестидо заповітузміни. Скасуваннязаповіту,внесення донього змінпровадяться заповідачемособисто. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому цим Кодексом для посвідчення заповіту і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі впорядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

ОСОБА_3 подав суду заповіт ОСОБА_7 від 24.03.2014 року, за яким така заповідала усе своє майно ОСОБА_3 . Поряд з цим, враховуючи норми ст. 1254 ЦК України такий вважається скасованим повністю заповітом від 18.05.2017.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_3 слід відмовити.

Стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням наведеного та встановлених обставин, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, приходить до висновку про задоволення позовних вимог за первісним позовом частково, у задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом, у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом, у задоволенні позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 слід відмовити.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд бере до уваги вимоги статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини.

В рішеннях у справах «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04,§ 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов`язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).

Судові витрати за первісним позовом покласти на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, виходячи з розміру не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2021 рік - 10945 грн., у зв`язку з відстрочкою сплати судового збору позивачем. Судові витрати за зустрічним позовом та за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору покласти на відповідну сторону та третю особу.

Керуючись статтями 4, 13, 76, 78, 80, 81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Ужгородська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності (в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 , 1939 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ) на 1/2 частини житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до першого відповідача - ОСОБА_1 , другого відповідача - Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Ужгородська районна державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним та позову третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_2 , Ужгородська районна державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету 7296,67 грн. судового збору.

Судові витрати за зустрічним позовом та за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 покласти на відповідача за первісним позовом та третю особу ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_13 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_14 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_3 , ідентифікаційний код невідомий, місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Оноківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області: с. Оноківці, вул.Головна, 59, код ЄДРПОУ 04350168.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Ужгородська районна державна нотаріальна контора, 88000, м.Ужгород, вул.Собранецька, 47, ЄДРПОУ 02884032.

Дата складення повного судового рішення 19.07.2024.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В. Логойда