Рішення

від 16.07.2024 по справі 381/6009/23

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/361/24

381/6009/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2024 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участі секретаря Кавунець А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Фастів Київської області цивільну справу за позовом Керівника Фастівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2023 року Керівник Фастівської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки. В своєму позові посилається на те, що при виконанні повноважень статті 131-1 Конституції України Фастівською окружною прокуратурою було виявлено факт порушення інтересів держави щодо незаконного перебування у приватній власності громадян російської федерації земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Так, громадянин російської федерації ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.02.2022 року набула право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням «Для колективного садівництва» із кадастровим номером 3224987200:02:003:0068 площею 0,0305 га, розташована в садовому товаристві «Лісова пісня» Мотовилівської селищної ради Фастівського району Київської області. 15.02.2022 року ОСОБА_1 зареєстровано вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. На день подачі позову вказана земельна ділянка перебуває у власності відповідача понад один рік, що є порушенням ст. 81 Земельного кодексу України. Просить конфіскувати у власність держави у ОСОБА_1 вказану земельну ділянку.

29.12.2023 року провадження у справі було відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 18.04.2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав зазначених в позові. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, що підтверджується розміщеним оголошенням на офіційному веб-порталі Фастівського міськрайонного суду Київської області про його виклик до суду.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15 лютого 2022 року посвідченого ОСОБА_2 , державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 2-81 (спадкова справа № 1184/2020) ОСОБА_1 успадкував земельну ділянку площею 0,0305 га, цільове призначенням - для колективного садівництва, яка розташована за адресою: Київська область, Фастівський район, с/рада Мотовилівська «Лісова пісня» садове товариство, кадастровий номер: 3224987200:02:003:0068.

Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано громадянином російської федерації ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.02.2022, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 341371573 від 02.08.2023 року). На момент державної реєстрації права власності відповідач ОСОБА_1 мав громадянство Російської Федерації, що зазначено в Державному реєстрі речових прав.

Згідно ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

На підставі вказаного свідоцтва за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване право власності на зазначену земельну ділянку, про що свідчать інформаційна довідка № 341371573 від 02.08.2023 року.

Таким чином, ОСОБА_1 будучи іноземним громадянином у лютому 2022 року набув право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення та упродовж одного року добровільно її не відчужив (кінцевий строк сплив 15.02.2023).

Відповідно до ст. 1 ЗК України, земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

Згідно норм ст. 19 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

Положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 ЗК України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм ЗК України, суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

У відповідності до ч. 5 ст. 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Частиною 4 ст. 81 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Право власності на земельну ділянку відповідач набув з 15 лютого 2022 року після державної реєстрації речового права на нерухоме майно, однак, в подальшому й по даний час земельна ділянка ним самостійно не відчужено, чим безпідставно порушено річний строк, установлений ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України.

Згідно пункту "е" ч. 1 ст. 140 ЗК України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку, у відповідності до п. "в" ч. 1 ст. 143 ЗК України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 145 ЗК України, у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України визначено конфіскацію, як одну з підстав припинення права власності.

Частиною 5 ст.41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92цс13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому, в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»), Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38, ч. 1 ст. 39 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

У відповідності до ч. 4 ст. 145 ЗК України, конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому, власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.

Таким чином, враховуючи вищевказане та те, що відповідач, будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку для ведення садівництва не відчужив її, є підстави для її конфіскації у власність держави, а тому, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати (судовий збір).

Керуючись ст. 4, 12-13, 76-81, 197, 258-259, 263-265, 268,273,280-283ЦПК України, на підставі ст.13, 14, 41 Конституції України, ст. 346 ЦК України, ст. 19, 22, 81, 140, 145 ЗК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Керівника Фастівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки - задовольнити.

Припинити громадянину російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0305 га, із цільовим призначенням для колективного садівництва, що розташована на території садового товариства «Лісова пісня» Фастівської територіальної громади Фастівського району Київської області, кадастровий номер 3224987200:02:003:0068, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.02.2022, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , сплачений судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 коп. на користь Київської обласної прокуратури, м. Київ, р/р UA028201720343190001000015641, МФО 820172, Державне казначейство України, м. Київ, код ЄДРПОУ 02909996).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до статті 283 ЦПК України відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Суддя Л.М.Ковалевська