Постанова

від 10.07.2024 по справі 914/86/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2024 р. Справа №914/86/24

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.

Суддів:Бонк. Т.Б.

Якімець Г.Г.

секретар судового засідання: Гавриляк І.В.

явка представників сторін:

від позивача Верхацький І.В.

від відповідача Качмар Н.В.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг б/н від 30.05.2024,

на рішення Господарського суду Львівської області від 07.05.2024 суддя: Мороз Н.В., м. Львів, повний текст рішення складено 13.05.2024,

у справі №914/86/24

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, м. Київ

до відповідача Державного некомерційного підприємства Центр комплексної реабілітації Галичина, м. Львів

про стягнення суми,

В С Т А Н О В И В:

короткий зміст позовних вимог

05.01.2024 товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (надалі ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного некомерційного підприємства Центр комплексної реабілітації Галичина (надалі ДНП Центр комплексної реабілітації Галичина) про стягнення 578 576,77 грн., з яких основний борг 297 989,91 грн., пеня - 162 280,78 грн., 3% річних - 12 828,38 грн. та інфляційні втрати у сумі 8 549,81 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами договору постачання природного газу за № 12-2631/22-БО-Т від 24.11.2022 щодо оплати вартості природного газу за період з січня 2023 року по березень 2023 року.

Правовою підставою позову позивач зазначає ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 536, 549, 610-612, 625, 655, 692, ЦК України та ст.ст. 20, 173-175, 193, 216, 218, 230-232 ГК України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.05.2024 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Державного некомерційного підприємства «Центр комплексної реабілітації «Галичина» на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 297 989,91 грн. основного боргу, 12 828,38 грн. 3% річних, 8 549,81 грн. інфляційних втрат, 81 140,39 грн. пені та 5 779,78 грн. судового збору.

Відмовлено в задоволенні позову щодо стягнення 81 140,39 грн. пені з підстав зменшення визначеного позивачем розміру пені на 50%.

Короткий зміст апеляційної скарги

В апеляційній скарзі позивач (ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг) просить рішення місцевого господарського суду скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 81 140,39 грн. пені та прийняти в цій частині нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному об`ємі, в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник (ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг) зазначає, що:

-нараховані позивачем штрафні санкції є співмірними з розміром основного боргу, в зв`язку з чим в суду першої інстанції відсутні правові підстави для зменшення розміру пені;

-судом першої інстанції не надано оцінки тривалості прострочення виконання зобов`язання щодо оплати перевищення розміру замовленої потужності, що є значним;

-тривале невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором виключає наявність виняткових випадків, які надають право суду застосувати положення ст. 233 ГК України та ч.3 ст. 551 ЦК України;

-місцевим господарським судом не враховано, що розрахунки з позивачем за отриманий природний газ, є вкрай важливими для інтересів та безпеки держави (оскільки ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» є підприємством державного сектору економіки та об`єктом, що має стратегічне значення).

Узагальнені заперечення відповідача

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого заперечує доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

В обґрунтування доводів відзиву на апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що зменшення пені на 50%, до 81 140,39 грн., з урахуванням обставин справи, відповідає вимогам чинного законодавства України, враховує істотні обставини діяльності товариства, наслідки порушення зобов`язання та забезпечує дотримання балансу між інтересами позивача і відповідача, а також не допускає використання пені, як інструменту отримання безпідставних доходів в зобов`язанні.

У судовому засіданні 10.07.2024 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених в ній, просив апеляційну скаргу задоволити, рішення місцевого господарського суду скасувати в частині відмови в стягненні пені в розмірі 81 140,39 грн.

Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду без змін.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши доводи і заперечення, наведені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається

24.11.2022 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (постачальник) та Державним некомерційним підприємством «Центр комплексної реабілітації «Галичина» (споживач) укладено договір № 12-2631/22-БО-Т постачання природного газу (надалі договір) за змістом якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ (далі - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо», а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що на виконання умов договору позивач в період з січня 2023 року по березень 2023 року поставив, а відповідач прийняв природний газ за договором постачання природного газу за № 12-2631/22-БО-Т від 24.11.2022.

Судами встановлено, що відповідач не виконав умови договору щодо оплати послуг отриманого природного газу за період з січня 2023 року по березень 2023 в розмірі 297 989,91 грн., на яку позивачем нараховано пеню в розмірі 162 280,78 грн. (на підставі п. 7.2 договору), 3% річних - 12 828,38 грн. та інфляційні втрати у сумі 8 549,81 грн. (на підставі ст. 625 ЦК України).

Доводи та вимоги апеляційної скарги зводяться до оскарження рішення місцевого господарського суду в частині зменшення розміру пені на 50% від заявленої суми до 81 140,39 грн.

Встановивши факт порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо оплати послуг отриманого природного газу, місцевий господарський суд частково задоволив вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч.1 ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п.6 ст.231 ГК України, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.

Судами встановлено, що сторони у п.7.2 договору на постачання природного газу погодили, що в разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п.5.1 та/або строків оплати за п.8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розрахованої від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідач, уклав договір № 12-2631/22-БО-Т на постачання природного газу від 24.11.2022, отже погодився на викладені в ньому умови, в тому числі і про нарахування пені за порушення або неналежне виконання зобов`язань.

Суд першої інстанції перевірив поданий позивачем розрахунок пені, і судами встановлено, що його здійснено у відповідності до вимог статті 232 ГК України.

Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставне зменшення пені, то апеляційним судом встановлено, що клопотання відповідача про зменшення розміру пені, рішенням суду першої інстанції прийнято за наявності обставин, які мають істотне значення.

За приписами частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно з ч.3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Проаналізувавши встановлені обставини в справі, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що в цій справі наявні підстави для зменшення розміру пені на 50%, враховуючи: ступінь виконання зобов`язань відповідача, який із суми заборгованості в розмірі 1 254 437,52 грн., оплатив 956 447,61 грн. Наявний борг за спожитий газ, спричинений відсутністю належного фінансування з бюджету; відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України за № 164-Н від 18.05.2023 «Про визначення підприємств, установ, організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період», Державне некомерційне підприємство «Центр комплексної реабілітації «Галичина» включено до переліку підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, окрім цього відповідно до статуту Державного некомерційного підприємства «Центр комплексної реабілітації «Галичина», основною метою діяльності останнього є здійснення заходів з реабілітації/абілітації осіб з інвалідністю, дітей віком до 3 років; відповідно до довідки за № 32 від 31.01.2024, станом на 31.01.2024 у Державному некомерційному підприємстві «Центр комплексної реабілітації «Галичина» проживають та проходять реабілітацію воїни Збройних Сил України (272 особи).

Закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення. Чинним законодавством не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, а суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення пені.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові від 23.03.2021 у справі № 921/580/19, постанові від 14.07.2021 у справі №916/878/20, постанові Верховного Суду від 24.01.2023 у справі №903/165/22, які в силу вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України враховані апеляційним господарським судом.

За змістом правових висновків викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 в справі № 902/417/18 (12-79гс19) не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання.

Конституційний Суд України в рішенні від 11.07.2014 № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013 сформував правову позицію, що наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду та зазначає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Рішення Господарського суду Львівської області прийняте з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу відповідають фактичним обставинам по справі, а тому апеляційний суд враховує їх як обґрунтовані.

Апелянтом не спростовано висновки суду першої інстанції, які тягнуть за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення, оскільки не доведено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг б/н від 30.05.2024 підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про покладення на апелянта судового збору в розмірі 3 633,60 грн., який сплачений згідно з платіжною інструкцією за № 0000020723 від 29.05.2024.

Керуючись ст.ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

рішення Господарського суду Львівської області від 07.05.2024 у справі №914/86/24 залишити без змін.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг б/н від 30.05.2024 залишити без задоволення.

Судовий збір залишити за апелянтом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Бойко С.М.

Судді Бонк Т.Б.

Якімець Г.Г.

Повний текст постанови складено 16.07.2024