Постанова

від 10.07.2024 по справі 201/14314/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5776/24 Справа № 201/14314/23 Суддя у1-йінстанції - Ткаченко Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючої - Городничої В.С.,

суддів: Петешенкової М.Ю., Красвітної Т.П.,

за участюсекретаря судовогозасідання Панасенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 11 квітня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НПЛЮС» про визнання розірваним договору про надання медичних послуг, стягнення коштів, сплачених за договором та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «НПЛЮС»про визнаннярозірваним договорупро наданнямедичних послуг,стягнення коштів,сплачених задоговором тавідшкодування моральноїшкоди (а.с. 1-2), в обґрунтування якого посилався на те, що у 2019 році він звернувся до стоматологічної клініки ТОВ «НПЛЮС» за наданням медичних послуг з виготовлення протезів зубів верхньої та нижньої щелеп.

Між ним та відповідачем 07.08.2019р. був укладений договір про надання медичних послуг.

Позивач сплатив до каси 5 660 грн, втім відповідач не приступив до виконання умов укладеного договору, у зв`язку з чим, він 02.11.2023р. направив на адресу відповідача пропозицію з вимогою в строк до 17.11.2023р. виконати умови договору про надання медичних послуг від 07.08.2019р.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань вищезазначеного договору.

На підставі викладеного, позивач просив суд визнати розірваним договір про надання медичних послуг від 07.08.2019р., укладений між ТОВ «НПЛЮС» і позивачем, стягнути з ТОВ «НПЛЮС» на користь позивача 5 660 грн, сплачених останнім за договором про надання медичних послуг від 07.08.2019р., а також стягнути на свою користь з ТОВ «НПЛЮС» в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 000 000 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 11 квітня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «НПЛЮС»про визнаннярозірваним договорупро наданнямедичних послуг,стягнення коштів,сплачених задоговором тавідшкодування моральноїшкоди відмовлено (а.с. 150-153).

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу (а.с. 160-162), посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, а також на порушення норм процесуального та невірне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

ТОВ «НПЛЮС» скористалось своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення (а.с. 185-189).

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з їх безпідставності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з 12.06.2020р. перебувала цивільна справа №201/5579/20 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «НПЛЮС» про захист прав споживача, стягнення грошових коштів і відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у цивільній справі №201/5579/20 від 01.11.2021р., яке було залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 15.02.2022р., в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 15-20, 21-26).

Ухвалою Верховного Суду від 05.08.2022р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.11.2021р., додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12.11.2021р. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15.02.2022р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «НПЛЮС» про захист прав споживача, стягнення грошових коштів і відшкодування моральної шкоди (а.с. 27-28).

В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з жовтня 2022р. перебувала цивільна справа №204/8570/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «НПЛЮС» про захист прав споживача.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська у цивільній справі №204/8570/22 від 15.02.2023р., яке було залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 17.05.2023р., в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 118-127, 128-135).

Під час розгляду обох зазначених цивільних справ судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «НПЛЮС» виконало усі взяті на себе зобов`язання щодо надання послуг за договором від 07.08.2019р. з протезування ОСОБА_1 , а останній отримав вказані послуги, сплатив їх та здійснив декілька записів у медичній картці про те, що наданими послугами задоволений, претензій не має.

Звертаючись 20.11.2023р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з новим позовом про розірвання договору від 07.08.2019р., позивач зазначає, що відповідач не приступив особисто до виконання умов укладеного між ними договору від 07.08.2019р.

Позивач до позовної заяви долучив лише квитанцію від 07.08.2019р. про оплату ним за медичні послуги з протезування суми 5 660 грн (а.с. 4).

Договору (або його копії) про надання медичних послуг від 07.08.2019р. між ОСОБА_1 та ТОВ «НПЛЮС» позивачем до позову не долучено та клопотання про його витребування у відповідача не заявляв.

Враховуючи вказане вище, суд обгрунтовано не врахував твердження позивача стосовно того, що між ним та ТОВ «НПЛЮС» 07.08.2019р. було укладено договір про надання медичних послуг, умовами якого передбачено покладання безпосередньо на працівників ТОВ «НПЛЮС» зобов`язань з надання медичних послуг з виготовлення протезів зубів верхньої та нижньої щелеп, а також відхилив в якості доказів на підтвердження вказаних тверджень позивача в рамках даної справи квитанцію до прибуткового касового ордеру від 07.08.2019р. (а.с. 4) та відповідь начальника Павлоградського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 03.10.2023р. про те, що згідно баз даних ДПС України повідомлення про укладання трудового договору за період з 11.08.2014р. по теперішній час з гр. ОСОБА_2 від ТОВ «НПЛЮС» до податкового органу не надавалися (а.с. 38).

Доводи апеляційної скарги з приводу неврахування судом першої інстанції, як доказу на підтвердження обґрунтування підстав звернення з даним позовом квитанції до прибуткового касового ордеру від 07.08.2019р. колегія суддів не бере такі доводи до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки вказаного доказу, якому судом першої інстанції надана обґрунтована правова оцінка, а тому відсутні підстави для повторного її правового аналізу. Крім того, колегія суддів зауважує, що оцінка доказів є прерогативою суду, а переоцінка доказів учасниками справи чинним законодавством не передбачена.

Зі змісту рішень Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.11.2021р. та Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15.02.2023р., вбачається, що спір між ОСОБА_1 та ТОВ «НПЛЮС» щодо виконання умов договору від 07.08.2019р. вже вирішений в межах розгляду цивільних справ №201/5579/20 та №204/8570/22. При розгляді цивільних справ судами дана оцінка правовідносинам, що виникли між сторонами та встановлено, що договір від 07.08.2019р. виконаний обома сторонами належним чином, що унеможливлює розірвання договору через те, що відповідач не приступив до його виконання.

Колегія суддів погоджується з тим, що фактично, звертаючись з даним позовом, позивач намагається переглянути встановленні рішеннями Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.11.2021р. по цивільній справі №201/5579/20 та Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15.02.2023р. по цивільній справі №204/8570/22 обставини щодо виконання умов укладеного між сторонами 07.08.2019р. договору про надання позивачу медичних послуг з протезування.

Таким чином, за умови відсутності в матеріалах даної цивільної справи письмового договору між сторонами 07.08.2019р. про надання медичних послуг з протезування позивача, де була б зафіксована домовленість між сторонами про покладання безпосередньо на працівників ТОВ «НПЛЮС» зобов`язань з надання медичних послуг, суд дійшов обгрунтованого висновку стосовно того, що позовні вимоги про визнання розірваним договору про надання медичних послуг є необґрунтованими та в їх задоволенні слід відмовити, а тому відсутні підстави і для задоволення позовних вимог в частині стягнення коштів, сплачених за договором та відшкодування моральної шкоди.

Доводи скарги щодо відсутності в матеріалах справи договору між позивачем та ТОВ «НПЛЮС» про право виконання послуг покласти виконання договору на іншу особу, то ТОВ «НПЛЮС» не мало право доручати надання позивачу послуг особі, які не має правового відношення до ТОВ «НПЛЮС» колегія суддів вважає безпідставними, оскільки такий договір не є предметом розгляду у даній справі.

Доводи скарги про те, що в рамках справ №201/5579/20 та №204/8570/22 обставини щодо факту виконання договору саме ТОВ «НПЛЮС» не досліджувалось колегія суддів відхиляє, оскільки позивачем взагалі не доведено належними доказами наявність договору між позивачем та ТОВ «НПЛЮС» від 07.08.2019 року умовами якого передбачено покладання безпосередньо на працівників ТОВ «НПЛЮС» зобов`язань з надання медичних послуг з виготовлення протезів зубів верхньої та нижньої щелеп. Разом з тим, в рамках вказаних вище справ було встановлено виконання умов договору від 07.08.2019 року з надання медичних послуг з виготовлення протезів зубів верхньої та нижньої щелеп.

Доводи скарги про те, що дійшовши висновку про те, що спір між позивачем та ТОВ «НПЛЮС» щодо виконання умов договору від 07.08.2019 року вже вирішений повинен був закрити провадження по справі є безпідставними оскільки судом було встановлено те, що в рамках справ №201/5579/20 та №204/8570/22 було вирішено спір щодо виконання договору від 07.08.2019 року з надання медичних послуг з виготовлення протезів зубів верхньої та нижньої щелеп ТОВ «НПЛЮС» та лікарем ОСОБА_2 , а не щодо виконання вказаного договору умовами якого передбачено покладання безпосередньо на працівників ТОВ «НПЛЮС» зобов`язань з надання медичних послуг з виготовлення протезів зубів верхньої та нижньої щелеп. Крім того, у суду були відсутні підстави для закриття провадження у справі, оскільки в рамках даної справи предмет позову та підстави позову є відмінними від тих, які розглядались в рамках справ №201/5579/20 та №204/8570/22.

Отже, вирішуючи спір суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані та підтверджуються письмовими доказами.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення позову, та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, особистим тлумаченням норм матеріального права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Апелянт не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої доводи апеляційної скарги, не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районногосуду м.Дніпропетровськавід 11квітня 2024року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: М.Ю. Петешенкова

Т.П. Красвітна