Номер провадження: 22-ц/813/3214/24
Справа № 522/12255/22
Головуючий у першій інстанції Ярема Х.С.
Доповідач Заїкін А. П.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.07.2024 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер судової справи: 522/12255/22
Номер провадження: 22-ц/813/3214/24
Одеський апеляційний суд у складі:
- головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),
- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,
учасники справи:
- позивач - Обслуговуючий кооператив «Граф»,
-відповідач ОСОБА_1 ,
розглянув у передбаченому ст. 369 ЦПК України порядку цивільну справу за позовною заявою Обслуговуючого кооперативу «Граф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за апеляційною скаргою адвоката Чирки Ольги Олегівни, діючої від імені ОСОБА_1 , на рішення Приморського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Яреми Х.С. 24 жовтня 2023 року, повний текст рішення складений 20 листопада 2023 року,
встановив:
2. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2023 року ОК «Граф» звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.11.2019 по 31.08.2021 у розмірі - 20 759 грн., три відсотки річних у розмірі - 1 141,46 грн., інфляційні втрати у розмірі - 2 375,05 грн.. Також позивач просить стягнути судові витрати: - судовий збір у сумі - 2 481 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі - 5 000 грн..
ОК «Граф» обґрунтовує свої вимоги тим, що 01.11.2019 р. ТОВ «Ханбер Трейд» передало на баланс ОК «Граф» житловий будинок АДРЕСА_1 . Відповідно до договору доручення від 20.10.2020 р. ТОВ «Ханбер Трейд» передало ОК «Граф» передало повноваження щодо збору коштів від фізичних та юридичних осіб (мешканців, користувачів) вказаного будинку для забезпечення його життєдіяльності, відшкодування витрат за комунальні послуги.
14.07.2020 р. проведено державну реєстрацію створеного ОСББ «Граф».
20.11.2020 ОК «Граф» та ОСББ «Граф» уклали договір про надання послуг з управління та обслуговування багатоквартирним будинком що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 .
У зв`язку з тим, що станом на 01.09.2021 виникла велика заборгованість за надані послуги перед ОК «Граф», 10.09.2021 було розірвано договір від 20.11.2020.
ОК «Граф» протягом 2020-2021 років затверджував розмір загальнообов`язкових членських внесків та платежів на обслуговування для утримання будинку та прибудинкової території (внесок УБПТ, охорона ЗМБ, вивезення поб. відходів, електропостачання, х/водопостачання та водовідведення, внесок на УБПТ паркомісце).
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 у вказаному будинку Свої зобов`язання з оплати наданих послуг належним чином не виконувала, внаслідок чого за період - з 01.11.2019 по 31.08.2021 виникла заборгованість у розмірі - 20 759 грн. (на яку нараховано - 2 375,05 грн. - інфляційне збільшення; - 1 141,46 грн. - штрафні санкції).
У зв`язку із тим, що ОСОБА_1 не сплатила борг за житлово-комунальні послуги, ОК «Граф» змушено звернутися до суду із даним позовом (Т. 1, а. с. 1 - 12).
Позиція відповідачки в суді першої інстанції
У відзивіна позовнузаяву адвокатЧирка ОльгаОлегівна,діюча відімені ОСОБА_1 ,проситьвідмовитиу задоволеннівищевказанихпозовних вимог.
Представник відповідача посилається на те, що ОСОБА_1 стала власником квартири лише з 25.02.2020, тому заборгованість, що виникла з 01.11.2019 по 25.02.2020 є заборгованістю попереднього власника квартири, за яку ОСОБА_1 не несе відповідальності.
Щодо решти заборгованості зазначає, що договір між нею та ОК "Граф" не укладався, тому вона не має жодних обов`язків перед ОК "Граф". Позивач не надав рішення співвласників багатоквартирного будинку про обрання форми договору (індивідуальний чи колективний) з ОК "Граф" на отримання комунальної послуги. Акт прийому-передачі будинку, договір з ТОВ «Ханбер Трейд», з ОСББ «Граф» не є договором про надання послуг з управління будинком, тому не є обов`язковим для ОСОБА_1 ..
Крім того, лише 20.11.2020 між ОСББ «Граф» та ОК "Граф" було укладено договір про надання послуг з управління будинком. Після створення ОСББ «Граф» будинок був прийнятий на баланс ОСББ «Граф», а не ОК "Граф". Отже, внаслідок відсутності договорів між ОСББ та ОК "Граф" останній не мав повноважень надавати послуги у період - з 14.07.2020 по 20.11.2020.
Тому вимоги ОК "Граф" до ОСОБА_1 можуть мати місце лише в період, коли вона стала власником квартири, а ОК "Граф" мав повноваження надавати послуги (з березня 2020 року по серпень 2021 року). Також представник відповідачки звертає увагу на те, що ОК "Граф" не має угод на електро-, водопостачання, тому не може нараховувати заборгованість за ці послуги. Крім того, за цей період ОСОБА_1 сплатила кошти у сумі - 35 689,82 грн.. Тому різниця між нарахованими позивачем сумами та сплаченими відповідачко становить 7 53,86 грн. (Т. 1, а. с. 144 - 147).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2023 року частково задоволено вищевказану позовну заяву Обслуговуючого кооперативу «Граф».
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу «Граф» заборгованість у загальному розмірі - 15 036,48 грн., з яких: - 13 312,51 грн. основний борг; - 1 132,02 грн. - інфляційні втрати; - 591,95 грн. - три відсотки річних.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу «Граф» судовий збір у розмірі - 1 536,78 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі - 3 097 грн..
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відсутність договору не позбавляє споживачів обов`язку сплачувати за спожиті послуги, оскільки такі зобов`язання у них виникають на підставі статей 11, 509, 526 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та «Правил надання послуг з централізованого опалювання, постачання холодної і гарячої води і водовідведення», внаслідок фактичного споживання цих послуг, і є обов`язковими для виконання.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі №6-59цс13 споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними, і відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному обсязі.
Разом з тим, відповідачка стала власником квартири у житловому будинку у лютому 2020 р., тому відсутні правові підстави для покладення на відповідачку обов`язку зі сплати боргу, який існував станом на час придбання квартири.
Відсутність поточної заборгованості станом на 10.05.2023, тобто після укладення угоди від 20.09.2021 між ОСББ «Граф» та ОК «Граф», не є доказом того, що у відповідачки відсутня заборгованість перед ОК «Граф» за період до 20.09.2021, який мав повноваження на обслуговування будинку до розірвання договору.
Доводи відповідачки про недотримання порядку укладення рішенням зборів співвласників (кооперативу) відповідних договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, суд до уваги не взяв, оскільки відповідно до правової позиції Верховного Суду 13.10.2020 в постанові у справі № 683/351/16-ц не підвідомче судам загальною юрисдикції та має розглядатися в порядку господарського судочинства.
Щодо періоду за який необхідно стягнути заборгованість суд першої інстанції зазначив наступне.
З 01.11.2019 по 14.07.2020 ОК «Граф» на підставі акту прийому-передачі від 01.11.2019, що був укладений між ТОВ «Ханберг» та ОК «Граф», обслуговував будинок та отримував плату від власників квартир.
Після цього 14.07.2020 було створено ОСББ «Граф», а будинок вже прийнятий на баланс ОСББ «Граф», а не ОК «Граф».
І лише з 20.11.2020 за договором ОК «Граф» надавав відповідні послуги для ОСББ «Граф».
Отже, ОК «Граф» не мав договірних повноважень на стягнення комунальних послуг на користь ОСББ «Граф» в період з 14.07.2020 до 20.11.2020.
У зв`язку з вказаним, суд прийшов до висновку про наявність у позивача договірних повноважень, як управителя будинку на обслуговування будинку та стягнення коштів з отримувачів комунальних послуг (власників квартир), після укладення договору 20.11.2020 й до його розірвання (в межах спірного періоду це - з 20.11.2020 до 31.08.2021).
Отже, позивачем безпідставно включено до заборгованості у розмірі - 20 759,21 грн. в межах періоду з 01.11.2019 по 31.08.2021 заборгованість за період з 14.07.2020 до 20.11.2020, де нараховано - 6 709,61 грн. (серпень 2 218,72 грн. + вересень 2 272,17 грн. + жовтень 2 218,72 грн.). З урахуванням цього, сума боргу підлягає зменшенню і становить - 14 049,60 грн. = 20 759,21 грн. - 6 709,61 грн..
Суд погодився з доводами відповідачки про відсутність підстав для стягнення вартості послуг з електро- та водопостачання, оскільки позивачем не надано відповідних доказів про право на надання послуг водо-, електропостачання до багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 . Отже, позивач не мав підстав для нарахування витрат на водопостачання у розмірі - 60,05 грн. та електропостачання в сумі - 677,04 грн. за період з 01.11.2019 по 31.08.2021 (за виключенням періоду з 14.07.2020 до 20.11.2020).
З урахуванням вказаного, сума боргу підлягає зменшенню на вищевказані суми. Таким чином, основна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 13 312,51 грн. = 14 049,60 грн. 60,05 грн. 677,04 грн..
Щодо стягнення інфляційний втрат та трьох відсотків річних позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних здійснено за період - з 01.11.2019 по 31.08.2021.
Разом з тим, розрахунок інфляційних втрат має бути проведений виключно з листопада 2019 по липень 2020 та з листопада 2020 по серпень 2021, а розрахунок 3% річних включно за період з 01.11.2019 по 13.07.2020 та з 21.11.2020 по 31.08.2021.
Виходячи з основної сумі боргу - 13 312,51 грн., інфляційні втрати становлять -1 132,02грн. = 172,88 грн. + 959,14 грн., а 3% річних становлять 591,95 грн. = 281,20 грн. + 310,75 грн. (Т. 2, а. с. 95 - 101).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Адвокат Чирка Ольга Олегівна, діюча від імені ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2023 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга адвоката Чирки Ольги Олегівни, діючої від імені ОСОБА_1 , обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.
Апелянт вказує на те, що: 1) позивач пред`явив вимоги про стягнення заборгованості за період з 01.11.2019 р. по 31.08.2021 р., разом з тим, відповідачка стала власником квартири у житловому будинку тільки - 05.02.2020 р. За період березень 2020 р. червень 2020 р. та грудень 2020 р., а також за період січень 2021 р. серпень 2021 р. нараховано 34935,96 грн., а сплачено за цей період 35689,82 грн.. Тому переплата становить 753,86 грн.; 2) Акт прийому-передачі, укладений 01.11.2019 р. між ТОВ «Ханбер Трейд» та ОК «Граф», Договір доручення між ТОВ «Ханбер Трейд» та ОК «Граф`від 20.10.2020 р., Договір від 20.11.2020 р. між ОСББ «Граф» та ОК «Граф», Угода від 10.09.2021 р. про розірвання договору не є договорами про надання послуг з утримання будинку, а отже не є обов`язковими для відповідачки; 3) у розгляді справи брав участь не адвокат Кротов І.О., а інший ОСОБА_2 , який не надав доказів виконання робіт та їх оплату (Т. 2, а. с. 110 - 112).
Узагальнені доводи позивача в апеляційному суді
Відзиву Обслуговуючого кооперативу «Граф» на апеляційну скаргу адвоката Чирки Ольги Олегівни, діючої від імені ОСОБА_1 , не надійшло.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30.11.2023 року апеляційну скаргу адвоката Чирки Ольги Олегівни, діючої від імені ОСОБА_1 , на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2023 року залишено без руху (Т. 2, а. с. 116 - 116 зворотня сторона).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.12.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Чирки Ольги Олегівни, діючої від імені ОСОБА_1 , на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2023 року (Т. 2, а. с. 126 - 127).
Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, з пропозицією надати відзив протягом встановленого строку, та копію апеляційної скарги було надіслано учасникам справи.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 15.12.2023 року документ в електронному вигляді «01 (Р) Відкриття» від 14.12.2023 року доставлено до електронної скриньки адвоката Чирка Ольги Олегівни, діючої від імені ОСОБА_1 (т. 2, а. с. 126).
Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 15.12.2023 року документ в електронному вигляді «01 (Р) Відкриття» від 14.12.2023 року доставлено до електронної скриньки Обслуговуючого кооперативу «Граф» (Т. 2, а. с. 126 зворотня сторона).
За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що учасники справи є повідомленими про надходження апеляційної скарги та розгляд справи в апеляційному суді.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24.06.2024 року закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) її учасників.
Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (їх виклик). У такому випадку судове засідання не проводиться.
Пунктом 1 ч. 4, п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.
Малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно п. 1 ч. 1, ч. ч. 2, 4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднанні з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1 5 цієї частини.
Дана справа з ціною позову є малозначною, тому згідно зі ст. 369 ЦПК України справу розглянуто апеляційним судом без виклику її учасників.
3. Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Чирки Ольги Олегівни, діючої від імені ОСОБА_1 , не підлягає задоволенню.
Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин
28.10.2019 створено ОК «Граф», якій є неприбутковою організацією. Видами його діяльності є - підвищення життєвого рівня членів та асоційованих членів кооперативу, захист їх майнових інтересів і соціальних потреб; належне утримання будинку та прибудинкової території; забезпечення сприяння членам та асоційованим членам кооперативу в отриманні комунальних послуг належної якості та обґрунтованими цінами та виконання ними своїх завдань, пов`язаних із діяльністю кооперативу.
01.11.2019 ТОВ «Ханбер Трейд» на підставі акту-прийому передачі житлового комплексу з балансу на баланс (в управління) передало на баланс ОК «Граф» багатоквартирний житловий будинок на АДРЕСА_1 .
14.07.2020 створено ОСББ «Граф».
Після створення ОСББ «Граф» багатоквартирний будинок на АДРЕСА_1 передано на баланс ОСББ «Граф».
На підставі договору доручення ТОВ«Ханбер Трейд» від 20.10.2020 ТОВ «Ханбер Трейд» (довіритель) передав ОК «Граф» (повіреній) повноваження щодо збору коштів від фізичних або юридичних осіб (мешканців, користувачів) для забезпечення життєдіяльності будинку, а також для відшкодування витрат ТОВ «ХанберТрейд» за комунальні послуги.
20.11.2020 ОСББ «Граф» та ОК «Граф» та уклали між собою договір про надання послуг з управління будинку на АДРЕСА_1 . Предметом договору є діяльність, спрямована на обслуговування будинку за яким довіритель доручає, а повіреній приймає в обслуговування будинку та зобов`язання здійснювати комплексдій від імені довірителя за його рахунок та у відповідності до його вказівок. Повірений здійснює збір коштів від фізичних та юридичних осіб (мешканців, користувачів) для забезпечення життєдіяльності будинку, відшкодування витрат довірителю на комунальни послуги електроенергії, водопостачання та постачання, технічного обслуговування ліфтів, витрат на опалення, перевірку приладів, інших послуг, пов`язаних із забезпеченням життєдіяльностібудинку, понесених довірителем до моменту укладання прямих договорів з постачальниками комунальних послуг та повіреним.
З моменту укладання Договору від 20.11.2020 відповідно до п. 8 Управитель ОК «Граф» набув право вимагати від співвласників оплату наданої Послуги в порядку, розмірі, внеску на утримання багатоквартирного житлового будинку та у строки, встановлені рішенням Управителя.У свою чергу кожен із співвласників зобов`язаний своєчасно сплачувати Управителю надані Послуги в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим Договором. (п. 7). ОСББ «Граф» має право одержувати від Управителя ОК «Граф» своєчасно та належної якості послуги умовами цього договору (п.5).
Для утримання будинку та прибудинкової території ОК «Граф» затвердив розмір загальнообов`язкових членських внесків таплатежів протоколами від 06.10.2020, 01.11.2020, 03.12.2020, 05.01.2021, 03.02.2021, 04.03.2021, 05.03.2021, 06.04.2021, 04.05.2021, 04.04.2021.
У зв`язку з тим, що станом на 01.09.2021 заборгованість мешканців за надані послуги по будинку перед ОК «Граф» становила - 2 330 694,68 грн., 10.09.2021 розірвано договір про надання послуг між ОК «Граф» та ОСББ «Граф» від 20.11.2020.
З 25.02.2020 ОСОБА_1 набула у власність квартиру АДРЕСА_3 .
Згідно наданого ОК «Граф» розрахунку заборгованість ОСОБА_1 з оплати житлово-комунальних послуг (внесок на УБПТ, охорона ЗМБ, вивезення сміття, електроенергія, водопостачання та водовідведення, внесок на УБПТ паркомісце) за період з 01 листопада 2019 по серпень 2021 року становить - 20 759,21 грн..
На суму боргу - 20 759,21 грн. ОК «Граф» нарахував 3% річних у сумі - 1 141,46 грн. та інфляційні витрати у сумі - 2 375,05 грн.
ОСОБА_1 сплатила комунальні послуги в грудні 2020 року в сумі - 8 492,34 грн. та лютому 2021 року в сумі - 27 197,48 грн..
По справі виникли правовідносини щодо надання, оплати житлово-комунальних послуг.
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції.
Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі
Доводи апелянта про те, що Акт прийому-передачі, укладений 01.11.2019 р. між ТОВ «Ханбер Трейд» та ОК «Граф», Договір доручення між ТОВ «Ханбер Трейд» та ОК «Граф`від 20.10.2020 р., Договір від 20.11.2020 р. між ОСББ «Граф» та ОК «Граф», Угода від 10.09.2021 р. про розірвання договору не є договорами про надання послуг з утримання будинку, а отже не є обов`язковими для відповідачки, колегія суддів відхиляє з оглядну на наступне.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»у редакції, чинній на час розгляду справи судом, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»виконавець зобов`язаний, підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Враховуючи наведене, обов`язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.
Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
У частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг саме по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.
Статтею 162 ЖК України передбачено, що плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Відповідно до ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги.
У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 також зроблено висновок, що "споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі".
Аналогічний висновок щодо застосування норм права в подібних правовідносинах викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 904/7183/17 та в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року в справі № 750/12850/16.
Вказана практика Верховного Суду у справах про стягнення за житлово-комунальні послуги за умови відсутності договору є сталою.
З урахуванням наведеного є необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що за відсутності укладеного між сторонами договору відсутні підстави для стягнення за житлово-комунальні послуги.
Доводи апелянта про те, що новий власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що суд першої інстанції відмовив у стягненні вартості наданих послуг до часу придбання відповідачкою квартири.
Суд першої інстанції ретельно перевірив наданий позивачем розрахунок боргу, відмовив у стягненні заборгованості за період коли позивач не мав повноважень на стягнення заборгованості, врахував сплачені відповідачкою суми. Дійшов вірного висновку про часткове стягнення заборгованості.
Посилання відповідачки на недотримання порядку укладення рішенням зборів співвласників (кооперативу) відповідних договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, суд першої інстанції правильно відхилив, оскільки відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладено у постанові від 13.10.2020 р. по справі № 683/351/16-ц, такі позовні вимоги не підвідомчі судам загальною юрисдикції та мають розглядатися в порядку господарського судочинства.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що у розгляді справи брав участь не адвокат Кротов І.О., а інший адвокат Дудкевич В.В., який не надав доказів виконання робіт та їх оплату, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 30.06.2022 р., укладеного між адвокатом Кротовим І.О. та ОК «Граф» (Т. 1, а. с. 94 95) вартість наданих послуг за цим договором становить 5000,00 грн. (п. 3.1). Відповідно до платіжної інструкції №23 від 24.03.2023 року ОК «Граф» перерахувало адвокату Кротову І.О. кошти згідно договору про надання правничої допомоги у сумі 5000,00 грн. (а. с. 124). Відповідно до матеріалів справи, адвокатом Кротовим І.О. підготовлено позовну заяву (Т. 1, а. с. 1 14) зі значним обсягом доданих до неї матеріалів (Т, 1, 15 93). Адвокат Кротов І.О. звертався до суду першої інстанції із заявою про усунення недоліків позовної заяви (Т. 1, а. с. 121 123). Суд першої інстанції стягнув з відповідачки витрати на правничу допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 3097,00 грн., виходячи з вищевказаних наданих суду доказів. Питання щодо стягнення витрат з надання правничої допомоги адвокатом Дудкевичем В.В. суд першої інстанції не вирішував. Таким чином, вищевказані доводи апеляційної скарги щодо стягнення витрат на правничу допомогу є неспроможними.
Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із надання відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується апеляційний суду. Доводи апеляційної скарги зводяться до власного тлумачення правовідносин, які склалися між сторонами, та до переоцінки доказів, що не є підставою для скасування, зміни рішення суду.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги адвоката Чирки Ольги Олегівни, діючої від імені ОСОБА_1 , є недоведеними, а тому вона підлягає залишенню без задоволення.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.
За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відсутні.
Дата ухвалення рішення, порядок та строк касаційного оскарження
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
4. Резолютивна частина
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України,
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Чирки Ольги Олегівни, діючої від імені ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий суддя: А. П. Заїкін
Судді: С. О. Погорєлова
О. М. Таварткіладзе
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.07.2024 |
Оприлюднено | 22.07.2024 |
Номер документу | 120482052 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Заїкін А. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні