Постанова

від 03.07.2024 по справі 534/1439/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 534/1439/22 Номер провадження 22-ц/814/2667/24Головуючий у 1-й інстанції Солоха О.В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Обідіної О.І.,

суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.,

за участю секретаря: Дороженка Р.Г.

розглянула увідкритому судовомузасіданні вм.Полтаві,в режимівідеоконференції,апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мух Катерини Борисівни на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 31 січня 2023 року по справі за позовом Комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та постачання гарячої води,-

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2022 року Комунальне виробниче підприємство «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та постачання гарячої води.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що КВП «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» є виконавцем послуг з постачання гарячої води і теплової енергії споживачам м. Горішні Плавні.

Товариство надає комунальні послуги відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

В результаті невиконання відповідачем зобов`язань щодо оплати наданих послуг станом на 01.10.2022, за період з жовтня 2019 року по вересень 2022 року у відповідачів виникла заборгованість в сумі 91885,69 грн.

Враховуючи вищенаведене, позивач просив стягнути з побутових споживачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 91885,69 грн. та судовий збір.

Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 31 січня 2023 року позовні вимоги Комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» заборгованість за послуги з теплопостачання та постачання гарячої води в сумі 91855,69 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» судовий збір у сумі по 1240,50 грн. з кожного.

Рішення суду обґрунтовано доведеністю позовних вимог та не спростуванням відповідачами доказів існування заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання.

Не погодившись з даним судовим рішенням, представника відповідача ОСОБА_1 адвокат Мух К.Б. оскаржила його в апеляційному порядку, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставам справи, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Зазначала, що суд першої інстанції ніяким чином не аргументував свої висновки щодо наявності заборгованості у відповідачів з приводу послуг з теплопостачання за період з жовтня 2019 року по вересень 2022 року, розмір якої є значно більшим ніж заборгованість, яка утворилась впродовж трьох років, безпідставно суд прийняв до уваги довідку про реєстрацію та склад сім`ї, яку надано не компетентним органом.

У зв`язку з чим, довідка про склад сім`ї не може вважатися належним доказом, оскільки не містить дат реєстрації відповідачів за адресою: АДРЕСА_1 .

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу України (даліЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що КВП «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» надає комунальні послуги з централізованого теплопостачання та гарячої води відповідачам, які проживають в багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

У результаті невиконання відповідачами зобов`язань по своєчасній оплаті наданих послуг станом на 01.10.2022 виникла заборгованість, яку позивач просив стягнути у відповідності до довідки про нарахування боргу, визначивши його в сумі 91885,69 грн. та вказавши період утворення заборгованості за останні три роки з жовтня 2019 року по вересень 2022 року.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами фактично існують правовідносини в сфері надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, сама по собі відсутність укладеного між ними договору не може розцінюватись як факт не отримання таких послуг, а відтак, взявши до уваги період заборгованості та надану позивачем довідку про її нарахування, стягнув відповідачів, як з побутових споживачів, заборгованість в розмірі 91885,69 грн.

Колегія суддів не може в повному обсязі погодитися з даним судовим рішенням.

Відповідно до статті 1 Законом України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідност.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація; з послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води.

Частиною 2 ст. 7 та ст. 12 вказаного Закону визначений обов`язок саме споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послу підготовлений виконавцем на основі типового договору. Обов`язком виконавця згідно норм даного Закону є підготовка для укладання договору про надання відповідних послуг.

Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відсутність укладеного між сторонами договору не позбавляє споживача обов`язку щодо оплати наданих їм послуг централізованого опалення, постачання гарячої води (підігріву питної води).

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно до висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 712/8916/17 (14-448цс19) від 07.07.2020 року, факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

В даному випадку позивачем доведено факт надання послуг з централізованого теплопостачання та подачі гарячої води до квартири АДРЕСА_2 , в якій зареєстровані відповідачі, а відтак у останніх наявний обов`язок по сплаті отриманих послуги.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) - ст. 610 ЦК України.

За змістом наведених норм вбачається, що цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню до виконання як договірних, так і не договірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник. Власником закон визначає фізичну або юридичну особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку (абз. 7 ч. 1ст. 1 цього Закону); споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (абз.14 ч. 1 ст. 1 Закону).

Споживачами в даному випадку є відповідачі як особи, що зареєстровані в зазначеній квартирі.

Останні відповідних заяв підприємству з приводу не отримання таких послуг чи необхідності припинити їх надання у зв`язку з їх тривалою відсутністю не подавали.

Будь-яких доказів на спростування отримання зазначених житлово-комунальних послуг суду відповідачі суду також не надали.

Згідно довідки про нарахування по о/р НОМЕР_1 заборгованість за спожиті послуги станом на 01.10.2022 р. становить 91885,69 грн. , яку просив стягнути позивач, зазначивши, що остання обрахована за період з жовтня 2019 року по вересень 2022 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності.

Разом з цим, колегією суддів звернуто увагу на те, що дана заборгованість виникла за значно більший календарний період, ніж той, який вказаний підприємством і перевищує трирічний строк позовної давності.

Аналізуючи зазначену довідку, судовою колегією встановлено, що вже за жовтень 2019 року у відповідній графі «Початковий залишок» підприємством вказано 42446,68 грн., тобто зараховано утворену за попередні роки заборгованість, до якої, власне, і донараховувались подальші щомісячні оплати за послуги з теплопостачання та гарячої води до вересня 2022 року.

Так, в довідці про нарахування в графі «гаряча вода» початковий залишок вже становив 25223,33 грн., «послуги по теплопостачанню» залишок вказаний - 18223,35 грн., тоді як щомісячний платіж складав 838 грн.

За жовтень 2019 року заборгованість вже в розмірі 43446, 68 грн., з них гаряча вода 26062,12 грн., послуги теплопостачання 8223,35 грн.; листопад 2019 року 44285,47 грн. гаряча вода 26990,78 грн., постачання пост.теплов 19128,82 грн.; грудень 2019 рік 46119,60 грн. гаряча вода 27919,44 грн. посл. з пост. теплов. 19126,65 грн.

Наведене свідчить про те, що посилаючись на обрахування заборгованості за період з жовтня 2019 р. по вересень 2022 р., тобто в межах строку позовної давності, позивачем фактично до цієї заборгованості включено заборгованість за попередні роки, тобто ту заборгованість, яка утворилась за межами строку позовної давності.

Разом з цим, приймаючи до уваги визначений підприємством період утворення заборгованості з жовтня 2019 р. по вересень 2022 р. та вказану в довідці інформацію про нараховану споживачам щомісячну оплату за послуги з теплопостачання та гарячої води (графа «нараховано грн.») загальний розмір заборгованості буде становити 50163,05 грн.

Враховуючи принцип диспозитивності цивільного процесу, тобто коли самим позивачем визначено період виникнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги, який в даному випадку становить - жовтень 2019 р. по вересень 2022 р., з побутових споживачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь підприємства підлягає стягненню заборгованість в розмірі 50163,05 грн.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу та не свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції.

Так, відхиляються твердження апелянта про те, що в справі відсутні належні докази про реєстрацію відповідачів в квартирі АДРЕСА_2 .

В даному випадку, в матеріалах справи є офіційна інформація про місце реєстрації відповідачів, яка в порядку Закону України «Про захист персональних даних» надана компетентним органом.

Так, з справи вбачається, що судом в порядку виконання вимог ч.7 ст. 187 ЦПК України було направлено запит до органу місцевого самоврядування про надання відомостей про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та отримано відповідь Горішньопланівської міської ради в особі в.о. завідуючого сектору про зареєстроване місце вказаних осіб за адресою - АДРЕСА_1 .

На спростування зазначеної інформації самі відповідачі жодних інших довідок, або виписки з своїх національних паспортів не надали.

За вказаних обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині розміру заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання та гарячої води шляхом зменшення такої заборгованості за період з жовтня 2019 р. по вересень 2022 р. - з 91 855,69 грн. до 50168, 65 грн.

В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п. 4, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мух Катерини Борисівни задовольнити частково.

Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 19 грудня 2023 року змінити, зменшивши стягнуту в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» заборгованість за послуги з теплопостачання та постачання гарячої води з 91 855,69 грн. до 50168, 65 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 19 липня 2024 року.

Судді: О.І. Обідіна С.Б. Бутенко О.В. Прядкіна