Постанова

від 17.07.2024 по справі 910/13539/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2024 р. Справа№ 910/13539/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Вовка І.В.

суддів: Палія В.В.

Сибіги О.М.

розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024

у справі № 910/13539/23 (суддя Карабань Я.А.)

за позовом Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "ЕСТМ-БУД"</a>,

про стягнення 5 875,86 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2024 у справі № 910/13539/23 відмовлено у задоволенні позову Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України до ТОВ "ЕЛЕКТРО-САНТЕХНІЧНО-МОНТАЖНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕСТМ-БУД" про стягнення суми завищених витрат у розмірі 5 875,86 грн.

Короткий зміст клопотання та заперечення на це клопотання

Відповідач - ТОВ "ЕЛЕКТРО-САНТЕХНІЧНО-МОНТАЖНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕСТМ-БУД" звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, у якому відповідач просив стягнути з позивача на його користь 12 325,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Позивач - Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України подав до суду першої інстанції заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у зв`язку з тим, що витрати відповідача на правову допомогу не відповідають критеріям реальності.

Додаткове рішення

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі № 910/13539/23 заяву відповідача задоволено частково. Стягнуто з позивача на користь відповідача 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. У іншої частини заяви відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції, Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі № 910/13539/23 та прийняти нове додаткове рішення про відмову в задоволенні заяви відповідача в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване додаткове рішення ухвалено судом без з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм права.

Так, скаржник вважає, що судом першої інстанції не було враховано недостовірність доказів наданих відповідачем при ухваленні додаткового рішення, що свідчить про його незаконність на необґрунтованість.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2024, матеріали апеляційної скарги Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України у судовій справі № 910/13539/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Вовк І.В., судді: Сибіга О.М., Палій В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи № 910/13539/23.

18.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/13539/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України б/н від 28.03.2024 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 та призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Позиції учасників справи

Відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на апеляційну скаргу.

Порядок розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч.10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного додаткового судового рішення, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 29.02.2024 відповідач звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з позивача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12 325 грн.

Із наявних у справі матеріалів вбачається та як встановлено судом, між Адвокатом Косар Богдан Михайлович (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРО-САНТЕХНІЧНО-МОНТАЖНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕСТМ-БУД" (клієнт) було укладено договір про надання правової допомогу № 25-05/23 від 25.05.2023, з урахуванням додаткової угоди до цього договору, за умовами якого адвокат зобов`язується надавати клієнту правову допомогу, а замовник зобов`язуються оплатити кошти за надану правову допомогу.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно акту №1 приймання-передачі послуг від 23.02.2024 сторони підтверджують, що за період з 01.11.2023 по 23.02.2024 адвокат надав клієнту послуги з правової допомоги, за договором про надання правової допомогу № 25-05/23 від 25.05.2023, на загальну суму - 12 325 грн, враховуючи розрахунок наведений в цьому акті.

Зазначені договір та акт підписані сторонами без будь-яких зауважень.

Судом першої інстанції встановлено, що складу витрат на правову допомогу відповідачем, зокрема, включено наступні послуги: вивчення та аналіз позовної заяви та доданих до неї документів по справі №910/13539/23 - 2 900 грн, аналіз судової практики та формування правової позиції - 1 450 грн, написання відзиву на позовну заяву в справі №910/13539/23 - 3 625 грн, враховуючи акт №1 приймання-передачі послуг від 23.02.2024.

При цьому, місцевий господарський суд вірно встановив, що під час написання відзиву необхідно вивчити та проаналізувати позовну заяву, здійснити аналіз судової практики та формування правової позиції, тому для цього не потрібно додатково витрачати час і тому нарахування за послуги адвоката 2 900 грн - за 2 год. вивчення та аналіз позовної заяви та доданих до неї документів у даній справі та 1 450 грн - за 1 год. аналізу судової практики та формування правової позиції, є безпідставним, оскільки ці дії фактично вчинені адвокатом під час написання відзиву на позовну заяву в справі №910/13539/23 - за 2 год. 30 хв. Вартістю послуг у розмірі 3 625 грн.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, до складу витрат на правову допомогу включено підготовлення заяви про ухвалення додаткового рішення у розмірі 1 450 грн, враховуючи, що написання та подання заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат відповідно до положень ч. 8 ст. 129 ГПК України є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що така заява не підлягає відшкодування.

Враховуючи наведене, спірні правовідносини, рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у даній справі, обсяг і обґрунтованість підготовлених та поданих до суду відповідачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру, враховуючи ціну позову, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу адвоката є доведеними та підлягають задоволенню у розмірі 6 000 грн, зворотного належними та допустимими доказами не доведено.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 16 ГПК України передбаченого, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації) консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, як сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї) що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 5 статті 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (зазначена правова позиція викладена у постанові Верховною Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі N 755/9215/15-ц, Верховним Судом у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19.

Разом з тим, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі N 912/1025/20).

Під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Беручи до уваги те, що висновки "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося іншою стороною відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

За результатами розгляду справи № 902/347/18 22.11.2019 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалила постанову, у якій зазначила, що при вирішенні усіх наступних спорів у подібних правовідносинах має враховуватись правова позиція щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, тому висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав неспівмірності із складністю справи та часом, витраченим на виконання відповідних послуг не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права

Зазначена вище правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 923/121/20.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

За таких обставин, з урахуванням вище наведеного, місцевий господарський суд надавши оцінку доказам та доводам сторін щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, керуючись, зокрема, такими критеріями як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин цієї справи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для зменшення заявленого відповідачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Доводи про надмірність стягнутих судом першої інстанції витрат на правничу допомогу не спростовують висновків судового рішення, які підтверджені матеріалами справи та ґрунтуються на вимогах закону.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з яким погоджується апеляційний господарський суд, правомірно частково задовольнив заяву відповідача стягнувши з Головного центру капітального будівництва реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України на користь ТОВ "ЕЛЕКТРО-САНТЕХНІЧНО-МОНТАЖНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕСТМ-БУД" 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Відтак, подана позивачем апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене додаткове рішення підлягає залишенню без змін.

З огляду на наведене та керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного центру капітального будівництва реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України - залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі №910/13539/23 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/13539/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 18.07.2024.

Головуючий суддя І.В. Вовк

Судді В.В. Палій

О.М. Сибіга