Постанова

від 17.07.2024 по справі 907/133/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року Справа № 907/133/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Пензов С.В. (в режимі відеоконференції)

відповідача: представник не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Місто буд" на рішення Господарського суду Житомирської області, ухвалене 15.05.2024, повне рішення складено 20.05.2024, у справі № 907/133/23

за позовом Державної митної служби України в особі відокремленого структурного підрозділу Закарпатської митниці

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Місто буд"

про стягнення 801 715,68 грн

В червні 2024 року Державна митна служба України в особі відокремленого структурного підрозділу Закарпатської митниці звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Місто буд" 801 715,68 грн штрафних санкцій, в т.ч. 682 800,45 грн пені та 118 915,23 грн 7% штрафу, у зв`язку з неналежним виконанням договору підряду № 167 від 14.05.2020.

Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 01.03.2023 надіслав матеріали позовної заяви з доданими до неї документами до Господарського суду Житомирської області.

Господарський суд Житомирської області ухвалою від 17.04.2023 відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 15.05.2024 у справі № 907/133/23 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Місто буд" на користь Державної митної служби України в особі Закарпатської митниці: - 183 111,42 грн пені; - 70 042,62 грн штрафу; - 3 797,31 грн витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовлено.

Відповідач ТОВ "Перспектива "Місто буд", частково не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в електронній формі, в якій просить рішення Господарського суду Житомирської області від 15.05.2024 у справі № 907/133/23 скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі /т. 2 а.с. 109-112/.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає наступне:

- за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України). Договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 914/3132/20, у п. 51 постанови Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 911/2320/20);

- якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв`язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника (ч. 1 ст. 856 ЦК України);

- статті 851 та 856 ЦК України, які визначають для підрядника окремі наслідки невиконання замовником зобов`язань за договором підряду, стосуються виняткових випадків. Однак такими випадками не обмежується прострочення кредитора за договором підряду в розумінні ст. 613 ЦК України, оскільки сторонам в договорі не заборонено передбачити такі умови, які не відповідатимуть випадкам, визначеним ст. 851, 856 ЦК України (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 910/9397/20);

- оскільки договір підряду має двосторонній характер, тобто певні обов`язки покладаються як на одну, так і на іншу сторону, то у такому зобов`язанні кожна зі сторін одночасно є боржником та кредитором;

- з точки зору виконання такі зобов`язання є зустрічними, оскільки виконання свого обов`язку однією із сторін обумовлюється виконанням другою стороною свого обов`язку. Виконання зустрічних зобов`язань передбачає виконання кожною із сторін свого обов`язку у порядку, встановленому в даному випадку договором підряду. Якщо ж одна із сторін зобов`язання не виконує свого обов`язку у порядку і строки, встановлені договором, то відповідно друга сторона має право або зупинити виконання свого обов`язку, або відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі;

- виконання підрядником своїх зобов`язань за договором (навіть у випадку невиконання зобов`язань замовником) не може свідчити, що він погодився з простроченням оплати замовником. Виконання робіт без оплати не є вчиненням конклюдентних дій, які призвели до фактичної зміни умов договору, зокрема щодо порядку розрахунків, оскільки підрядник скористався своїм законним правом у зустрічному зобов`язанні (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 911/105/18);

- так за несвоєчасно проведені розрахунки, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18.10.2023 у справі № 907/357/22 стягнуто із замовника, крім суми основного боргу у розмірі 663 271,09 грн, також 18 898,68 грн пені, 72 206,05 грн інфляційних нарахувань та 8 667,95 грн 3% річних;

- тобто в порушення вимог договору замовник відмовився оплачувати виконані роботи підрядником, що і зумовило зупинення подальших робіт за договором;

- судом першої інстанції залишено поза увагою, що замовник не оплатив виконані роботи, а тому заявляючи вимоги про стягнення штрафних санкцій за умови невиконання своїх зобов`язань по оплаті діє явно недобросовісно;

- застосовуючи до відповідача відповідальність у вигляді стягнення штрафних санкцій відповідно до судом першої інстанції не надано належної оцінки наявним у матеріалах справи документам відповідно до вимог ст. 86 ГПК України; не звернуто увагу на те, що укладений між сторонами договір є двостороннім і, що виконання однією із сторін свого обов`язку (виконавцем) обумовлюється виконанням другою свого (замовником); не застосував вимог ст. 538 ЦК України про зустрічне виконання зобов`язання, на необхідність чого вказав Верховний Суд у п. 5.2.4 постанови від 20.12.2018 у справі № 911/105/18; не встановив чи здійснив замовник оплату за вже виконані роботи;

- судом першої інстанції не проведено належної оцінки прострочення замовника в розумінні ст. 613 ЦК України, що мало наслідком унеможливлення виконання відповідачем робіт за договором та чи скористався останній правом на зупинення виконання своїх обов`язків за договором у зв`язку з простроченням замовника (вказане відповідає висновку, викладеному у п. 25 постанови Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/123/17).

За наведених обставин скаржник вважає висновок суду першої інстанції про прострочення підрядником виконання своїх обов`язків та застосування до нього відповідальності у вигляді стягнення штрафних санкцій передчасним, зробленим без належної оцінки наявних у матеріалах справи доказів та без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13.02.2018 у справі № 910/123/17, від 20.12.2018 у справі № 911/105/18.

Листом № 907/133/23/3940/24 від 10.06.2024 матеріали справи було витребувано з Господарського суду Житомирської області.

18.06.2024 до суду надійшли матеріали справи № 907/133/23.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 відкрито апеляційне провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 17.07.2024 об 11:00 год /т. 2 а.с. 131/.

Ухвалою суду від 28.06.2024 задоволено клопотання (вх. № 3170/24) представника Закарпатської митниці про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /т. 2 а.с. 139/.

28.06.2024 (вх.№ 5829/24) на адресу суду від Державної митної служби України в особі відокремленого структурного підрозділу Закарпатської митниці надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області від 15.05.2024 у справі № 907/133/23 залишити без змін /т. 2 а.с. 141-142/.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Тимошенка О.М. у період з 01.07.2024 по 30.07.2024 проведено його заміну у судовій справі № 907/133/23, протокол від 15.07.2024, яким визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Юрчук М.І., Олексюк Г.Є.

Ухвалою суду від 15.07.2027 колегією суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Олексюк Г.Є., Юрчук М.І., прийнято справу № 907/133/23 до свого провадження.

Відповідач явку повноважних представників в судове засідання 17.07.2024 не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що ухвалою суду від 27.06.2024 явка представників сторін в судове засідання 17.07.2024 обов`язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача, оскільки його не явка не перешкоджає перегляду справи.

Представник позивача надав заперечення щодо апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи заслухавши пояснення представника позивача, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.05.2020 між Закарпатською митницею Держмитслужби (замовник, реорганізовано в Державну митну службу України в особі Закарпатської митниці (позивач)) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Місто буд" (підрядник, відповідач) укладено договір підряду № 167 (далі договір, відповідно до п. 1.1 якого підрядник з власних матеріалів зобов`язується за завданням замовника на свій ризик згідно проектно-кошторисної документації робочого проекту, наданої замовником, відповідно до визначеної у цьому договорі договірної ціни (додаток № 1), виконати роботи з реконструкції туалету (літера Л) на ділянці виїзду з України в МАПП Чоп (Тиса) за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Соломоново (ДК 021:2015:45210000-2 Будівництво будівель) та здати в установлений договором строк закінчені роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці роботи у відповідності до умов даного договору /т.1 а.с. 8-15/.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав умови договору в частині закінчення робіт у встановлений строк, у зв`язку з чим, у відповідності до п. 11.1 договору, нарахував до стягнення з відповідача пеню у розмірі 0,1% від загальної вартості невиконаних робіт, що складає 682 800,45 грн та 7% штрафу у розмірі 118 915,23 грн.

Тобто, за розрахунком позивача, загальна сума виконаних робіт становить 2 032 361,07 + 698 180,10 грн = 2 730 541,17 грн, сума невиконаних робіт - 1 000 608,83 грн. Також позивач здійснив перерахунок пені та штрафу, а саме: пеню у розмірі 0,1% від загальної вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожний день прострочення, з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, нараховано за 183 дні (виходячи з того, що 25.12.2021 кінцевий термін виконання робіт), що складає 183 111,42 грн (1000 608,83 грн х 0,1% х 183 дні). Сума штрафу становить 70 042,62 грн (1 000 608,83 грн х 7%).

Наведені вище обставини слугували підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідача 801 715,68 грн штрафних санкцій, в т.ч. 682 800,45 грн пені та 118 915,23 грн 7% штрафу, у зв`язку з неналежним виконанням договору підряду № 167 від 14.05.2020.

За результатами розгляду справи № 907/133/23 Господарський суд Житомирської області позов задоволив частково, стягнув з ТОВ "Перспектива "Місто буд" на користь Державної митної служби України в особі Закарпатської митниці: - 183 111,42 грн пені; - 70 042,62 грн штрафу; - 3 797,31 грн витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовив.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, переглядаючи в апеляційному порядку судові рішення, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Враховуючи вищевикладене, а також доводи та вимоги апеляційної скарги відповідача, суд апеляційної інстанції переглядає рішення Господарського суду Житомирської області від 15.05.2024 у справі № 907/133/23 лише в частині задоволених позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно з п.1 ч. 2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Спірні правовідносини між сторонами виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору підряду № 167 від 14.05.2020.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За ч.1 ст. 839 ЦК України, підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що за умовами п. 1.1 договору, підрядник з власних матеріалів зобов`язується за завданням замовника на свій ризик згідно проектно-кошторисної документації робочого проекту, наданої замовником, відповідно до визначеної у цьому договорі договірної ціни (додаток № 1), виконати роботи з реконструкції туалету (літера Л) на ділянці виїзду з України в МАПП Чоп (Тиса) за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Соломоново (ДК 021:2015:45210000-2 Будівництво будівель) та здати в установлений договором строк закінчені роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці роботи у відповідності до умов даного договору.

Відповідно до п. 3.1, 3.2 договору, загальна вартість робіт, згідно пропозиції конкурсних торгів та договірної ціни, складає 3 731 150 грн, в т.ч. ПДВ 621 858,33 грн. Ціна є твердою та підлягає зміні виключно з підстав, визначених законодавством за погодженням сторін.

Оплата виконаних робіт проводиться замовником протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту про виконані роботи форми КБ-2в, КБ-3, за умови надання дозволу органом Держказначейської служби України на проведення оплати (п. 3.4 договору).

Проміжні розрахунки за виконані роботи здійснюються в межах 95% виконаних робіт на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт (п. 3.5 договору).

Кінцева оплата здійснюється замовником за виконані роботи після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт, видачі Держархбудінспекцією або її територіальними органами декларації про готовність об`єкта до експлуатації та закінчення періоду відповідальності за дефекти (якщо такі були встановлені), коли усунені усі дефекти та пошкодження (п. 3.6 договору).

Згідно з п. 4.8, 4.9 договору, початок виконання робіт протягом 3-х робочих днів з дати отримання підрядником від замовника дозволу на початок будівельних робіт. Початок та закінчення робіт визначається календарним планом виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору (додаток 3). Кінцевий термін виконання робіт до 30.09.2020.

Відповідно до п. 17.1 договір діє з моменту його підписання до 31.12.2020, а в частині розрахунків - до повного виконання, гарантійних зобов`язань - протягом строку, визначеного пунктом 16.1, 16.2 цього договору.

Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Додатковими угодами № 168 від 14.05.2020, № 222 від 19.06.2020, № 293 від 09.10.2020, № 359 від 11.12.2020, № 402 від 30.12.2020, № 265 від 30.09.2021 та № 152 від 17.12.2021 сторони вносили зміни до договору, зокрема, щодо ціни договору, кінцевого терміну виконання робіт та Календарного графіку виконання робіт /т. 1 а.с. 85-96/.

Зокрема, додатковою угодою № 265/90 від 30.09.2021, у зв`язку з реорганізацією 3акарпатської митниці Держмитслужби, сторони дійшли згоди замінити замовника в договорі на Державну митну службу України в особі Закарпатської митниці як її відокремленого підрозділу.

Крім того додатковою угодою № 265/90 від 30.09.2021 викладено п. 17.1 договору в наступній редакції: 17.1 Термін дії договору: з моменту його підписання до 31.12.2022, а в частині розрахунків до повного виконання гарантійних зобов`язань протягом строку, визначеного пунктом 16.1, 16.2 цього договору, та внесено зміни до зазначених у договорі реквізитів замовника.

Додатковою угодою № 152 від 17.12.2021 сторони доповнили п. 3.1 договору абзацом наступного змісту: "Ціна цього договору та зобов`язання згідно кошторисних призначень на 2021 рік становить 1 698 788,93 грн, в т.ч. ПДВ 283 131,49 грн, щодо виконання будівельних робіт у 2021 році та 101 618,05 грн кредиторська заборгованість 5% за виконані роботи у 2020 році"; викладено п. 4.9 договору в новій редакції: "4.9. Кінцевий термін виконання робіт до 25.12.2021" та доповнено договір додатком № 3.1 Календарний графік виконання робіт на 2021 рік /т. 1 а.с. 96-97/.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору відповідач, відповідно до узгодженої проектно-кошторисної документації, здійснив будівельні роботи на загальну суму 2 032 361,07 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи та довідками про вартість виконаних будівельних робі за вересень-грудень 2020 року /т. 1 а.с. 19-83/ та актами акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в): № 1 за липень 2020 року, № 2 та № 3 за вересень 2020 року, № 4, № 5, № 6 та № 7 за листопад 2020 року, № 8, № 9, № 10 та № 11 за грудень 2020 року /т. 1 а.с. 190-326/.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18.10.2023 у справі № 907/357/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Містобуд" до Державної митної служби України, в особі Закарпатської митниці Держмитслужби, стягнуто з Державної митної служби України, м. Київ в особі Закарпатської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Містобуд": 763 043,77 грн, в тому числі 663 271,09 грн заборгованості за виконані роботи, 18 898,68 грн пені, 72 206,05 грн інфляційних нарахувань та 8 667,95 грн трьох процентів річних, а також 11 445,66 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Згідно з вказаним рішенням Господарським судом Закарпатської області встановлено, що на виконання умов договору № 167 від 14.05.2020, підрядником, відповідно до узгодженої проєктно-кошторисної документації, проведено будівельні роботи, які, у свою чергу, передано замовнику у декілька етапів, зокрема, в липні 2020 року на суму 390 090,23 грн, у вересні 2020 року на суму 408 144,79 грн, у листопаді 2020 року на суму 530 383,17 грн, у грудні 2020 року на суму 703 742,88 грн та у грудні 2021 року на суму 698 180,10 грн, свідченням чого є долучені позивачем акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) №1 за липень 2020 року, № 2 та № 3 за вересень 2020 року, № 4, № 5, № 6 та № 7 за листопад 2020 року, № 8, № 9, № 10 та № 11 за грудень 2020 року, № 12, № 13 та № 14 за грудень 2021 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) № 1 за липень 2020 року, № 2 за вересень 2020 року, № 3 за листопад 2020 року, № 4 за грудень 2020 року, б/н за грудень 2021 року, а також акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем, як додаток до акту приймання виконаних будівельних робіт № 12 за грудень 2021 року.

Частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищевикладене, факт виконання відповідачем будівельних робіт, на виконання умов договору підряду № 167 від 14.05.2020, на загальну суму 2 730 541,17 грн (виконані роботи в липні 2020 року на суму 390 090,23 грн, у вересні 2020 року на суму 408 144,79 грн, у листопаді 2020 року на суму 530 383,17 грн, у грудні 2020 року на суму 703 742,88 грн та у грудні 2021 року на суму 698 180,10 грн) не потребує доказування.

Водночас доказів виконання відповідачем решти робіт на суму 1 000 608,83грн (3 731 150,00 грн (загальна вартість робіт за договором) - 2 730 541,17 грн (вартість виконаних робіт), матеріали справи не містять.

Факт невиконання робіт на суму 1 000 608,83 грн відповідач не заперечує, водночас вказує, що невиконання відбулося внаслідок невиконання позивачем своїх зобов`язань щодо оплати частини виконаних будівельних робіт.

Згідно з ч. 4 ст. 612 ЦК України, прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

За ч. 1 ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу.

Аналогічні приписи містять ч. 3 ст. 220 та ч. 1 ст. 221 ГК України.

Однак укладений між сторонами договір не містить погодження сторонами того, що за умови неналежного виконання оплати частини виконаних будівельних робіт, підрядник має право зупинити роботи і не виконувати їх.

За прострочення виконання обов`язку, визначеного у п. 3.4 договору (оплата виконаних) робіт, у п. 11.3 договору сторони передбачили відповідальність у вигляді сплати замовником підряднику пені у розмірі 0,1% від суми простроченого зобов`язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Так за несвоєчасно проведені розрахунки рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18.10.2023 у справі № 907/357/22 стягнуто із замовника крім суми основного боргу у розмірі 663 271,09 грн, також 18 898,68 грн пені, 72 206,05 грн інфляційних нарахувань та 8 667,95 грн 3% річних /т. 2 а.с.21-33/.

Також у п. 8.2 договору сторони визначили, що підрядник негайно, але не пізніше наступного дня у письмовій формі повідомляє замовника про можливе сповільнення або зупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин.

Однак у матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача з пропозиціями щодо внесення змін до графіку виконання робіт та строку виконання робіт за договором, повідомлень про можливе сповільнення або зупинення виконання робіт з незалежних від нього обставин, як це передбачено п.8.2 договору підряду.

Наведеним вище спростовуються доводи апелянта про те, що порушення строків виконання робіт та подальше їх непроведення зумовлене тим, що замовник не оплатив вартості виконаних робіт.

Крім того всі наведені відповідачем доводи не свідчать про неможливість виконання підрядних робіт за договором у строки, встановлені договором та календарним графіком виконання робіт, з урахуванням продовжених сторонами строків, згідно з укладеними додатковими угодами.

Також безпідставним є посилання відповідача на постанови Верховного Суду у справах № 911/105/18 та № 910/123/17, оскільки спірні правовідносини у названих справах виникли у зв`язку із несвоєчасним внесенням замовником попередньої оплати за договором підряду, тоді як предметом спору у справі № 907/133/23 є стягнення штрафних санкцій у зв`язку із несвоєчасним виконанням підрядником робіт за договором підряду.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором підряду в частині закінчення виконання підрядних робіт у встановлений договором строк - до грудня 2021 року, що є підставою для стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 883 ЦК України, за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

За змістом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 11.1 договору за порушення термінів виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від загальної вартості робіт за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості робіт, з яких допущено прострочення.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 801 715,68 грн штрафних санкцій, а саме: 682 800,45 грн пені та 118 915,23 грн 7% штрафу, нарахованих на вартість невиконаних робіт в сумі 1 698 788,93 грн /т. 1 а.с. 102/.

Водночас при здійсненні вказаних нарахувань позивач не врахував виконані відповідачем роботи у на суму 698 180,10грн, вартість яких підтверджена та стягнута у розмірі 95% (згідно з п. 3.5 договору) в сумі 663 271,09 грн рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18.10.2023 у справі №907/357/22 /т. 2 а.с. 21-33/.

Суд першої інстанції, здійснивши перерахунок пені та штрафу у розмірі 7% від суми невиконаного зобов`язання у розмірі 1 000 608,83 грн, дійшов висновку, що пеня у розмірі 0,1% від загальної вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожний день прострочення, з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахована за 183 дні - за період з 26.12.2021 по 26.06.2022, становить 183 111,42 грн. Сума штрафу становить 70 042,62 грн (1 000 608,83 грн х 7%).

А тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно задоволив вимоги позивача у загальному розмірі 253 154,04 грн, з яких: 183 111,42 грн пені та 70 042,62 грн 7% штрафу.

Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п. 1 част. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що заперечення апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, є необгрунтованими. Рішення Господарського суду Житомирської області від 15.05.2024 у справі № 907/133/23 ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання позову та апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Місто буд" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 15.05.2024 у справі № 907/133/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу № 907/133/23 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "19" липня 2024 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Олексюк Г.Є.