Рішення

від 05.07.2024 по справі 906/585/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/585/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Зінчук Я.В. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів) - адвокат, довіреність №12 від 21.03.2024;

від відповідача: Слюсар О.М. - адвокат, довіреність №007-3-1223 від 22.12.2023;

від третьої особи на стороні відповідача: Митюк С.П. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів) - адвокат, довіреність №568 від 28.09.2023.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерне товариство "Мегабанк"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на

сторонні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України"

про стягнення 168 657,40 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 168 657,40 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивача зазначив, що відповідач порушив умови договору № 393 від 29.10.2021 про надання гарантії в частині сплати комісійної винагороди, починаючи з 01.02.2022.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 01.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

05.06.2024 на електронну пошту суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що договір про надання гарантії передбачає надання АТ "Мегабанк" гарантії платежу на користь ТОВ "Оператора ГТС України" в якості забезпечення виконання ТОВ "Житомиргаз Збут" зобов`язання перед Оператором ГТС за договором транспортування природного газу, а також сплату ТОВ "Житомиргаз Збут" комісії АТ "Мегабанк" за надання останнім вказаної гарантії.

З моменту прийняття Національним банком України рішення від 02.06.2022 року № 361-рш/БТ "Про віднесення АТ "Мегабанк" до категорії неплатоспроможних" банківська гарантія АТ "Мегабанк" є такою, що не відповідає вимогам Кодексу ГТС до фінансового забезпечення у формі банківської гарантії, оскільки неплатоспроможний банк не міг забезпечити виконання грошового зобов`язання банка-гаранта перед оператором газотранспортної системи, а саме сплатити на його першу вимогу кошти за замовника послуг транспортування в разі невиконання останнім у повному обсязі або частково своїх фінансових зобов`язань перед Оператором ГТС за договором транспортування природного газу.

На думку відповідача, дана обставина підтверджується тим, що 03.06.2022 Оператором ГТС на інформаційній платформі обмежено строки дії банківської гарантії АТ "Мегабанк".

Відповідач стверджує, що послуга з видачі гарантії на користь ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" з метою забезпечення виконання Клієнтом (ТОВ "Житомиргаз Збут") зобов`язання перед бенефіціаром (ТОВ "Оператор ГТС України") за закупівлею: договором транспортування природного газу № 1910000138 від 17.12.2019 згідно договору про надання гарантії № 393 віз 29.10.2021 з 03.06.022 фактично не надавалась. ТОВ "Оператор ГТС України" гарантії відхилив.

Відповідач вважає, що розрахунок заборгованості за період з 03.06.2022 по 21.07.2022 є безпідставним.

Також ТОВ "Житомиргаз Збут" зазначено, що 15.03.2023 між ТОВ "Житомиргаз Збут" та ТОВ "ЙЕ Енергія" було укладено договір № 12А167-20- 23 про відступлення права вимоги.

Відповідно до п. 1.2. договору про відступлення права вимоги № 12А167-20-23 новий кредитор (ТОВ "Житомиргаз Збут") одержує право замість первісного кредитора (ТОВ "ЙЕ Енергія") вимагати від АТ "Мегабанк" виконання визначеного в Основному договорі зобов`язання з повернення грошових коштів (вкладу) в розмірі 120 328,77 грн.

27.03.2023 року ТОВ "Житомиргаз Збут" направило на адресу АТ "Мегабанк" повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні за вих. № 217007-Сл-291-0323, яким відповідач повідомив позивача, що ТОВ "Житомиргаз Збут" є новим кредитором за зобов`язанням АТ "Мегабанк" повернути грошові кошти (вклад) в розмірі 120 328,77 грн. за договором № 59/2021 банківського строкового вкладу юридичної особи (з виплатою процентів щомісяця) від 24.09.2021.

Також 27.03.2023 року ТОВ "Житомиргаз Збут" направило на адресу АТ "Мегабанк" заяву про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 217007-Сл-291-0323, згідно якої повідомило АТ "Мегабанк" про припинення свого зобов`язання з погашення заборгованості по сплаті комісійної винагороди за договором про надання гарантії № 393 від 29.10.2021 за період з 01.02.2022 по 02.06.2022 включно в сумі 120 328,77 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідач стверджує, що після зарахування зустрічних однорідних вимог зобов`язання ТОВ "Житомиргаз Збут" перед АТ "Мегабанк" щодо погашення заборгованості по сплаті комісійної винагороди в сумі 120 328,77 грн. за договором про надання гарантії № 393 від 29.10.2021 слід вважати припиненими.

05.06.2023 на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням по справі № 910/8311/23.

В обґрунтування згаданого клопотання позивач зазначив, що між ТОВ "Житомиргаз збут" (Новий кредитор) та ТОВ "ЙЕ Енергія" (Первісний кредитор) 15.03.2023 укладено договір № 12А167-20-23 про відступлення права вимоги, відповідно до якого Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника (АТ "Мегабанк") виконання визначеного в Основному договорі зобов`язання з повернення грошових коштів (вкладу) в розмірі 120 328,77 гривень. Згідно з п. 1.4. договору № 12А167-20-23 право вимоги, що відступається за цим договором, переходить до Нового кредитора з моменту укладення цього договору. Додаткового оформлення відступлення права вимоги не вимагається. Після переходу права вимоги до Нового кредитора останній стає кредитором по відношенню до Боржника та набуває відповідне право вимоги.

В результаті укладення договору № 12А167-20-23 про відступлення права вимоги ТОВ "Житомиргаз збут" 27.03.2023 направило на адресу АТ "Мегабанк" повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні (вих.№107007-Сл-291-0323 від 27.03.2023), яким позивач повідомив відповідача про те, що ТОВ "Житомиргаз збут" є Новим кредитором за зобов`язанням АТ "Мегабанк" повернути грошові кошти (вклад) в розмірі 120 328,77 грн. за договором № 59/2021 банківського строкового вкладу юридичної особи (з виплатою процентів щомісяця) від 24 вересня 2021 року.

Також ТОВ "Житомиргаз збут" надіслано на адресу АТ "Мегабанк" заяву про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог (вих.№107007-Сл- 291-0323 від 27.03.2023).

У зв`язку з наведеним, ТОВ "Житомиргаз збут" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до АТ "Мегабанк" про визнання припиненим зобов`язання за договором про надання гарантії № 393 від 29.10.2021 в сумі 120 328,77 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 згадану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8311/23.

З посиланням на дані обставини позивач зазначив, що предметом спору у справі № 910/8311/23 є встановлення факту припинення зобов`язання за Договором про надання гарантії № 939 від 29.10.2021 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що неодмінно вплине на розмір заборгованості, який в свою чергу є предметом спору у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.06.2023 клопотання Акціонерного товариства "Мегабанк" (вх. №01-44/1873/23 від 05.06.2023) про зупинення провадження у справі задоволено; зупинено провадження у справі №906/585/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/8311/23.

За результатом розгляду справи № 910/8311/23 Господарським судом міста Києва 02.11.2023 в задоволенні позову відмовлено. В послідуючому постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 рішення Господарського суду міста Києва залишено без змін.

В послідуючому ухвалою суду від 01.03.2024 провадження у справі №906/585/23 поновлено з 11.04.2024 та призначено підготовче засідання.

Також Господарський суд Житомирської області ухвалою від 16.04.2024 залучив до участі у справі № 906/585/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на сторонні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України" (ЄДРПОУ 42795490, 03065 м. Київ, проспект Любомира Гузара, 44).

09.05.2024 через систему "Електронний суд" від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких ТОВ "Оператор ГТС України" повідомив, що між замовником послуг ТОВ "Житомиргаз Збут" та ТОВ "Оператор ГТС України" існують договірні взаємовідносини - наявний укладений договір транспортування природного газу від 17.12.2019 №1910000138 в Типовій формі, затвердженій постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497.

Відповідно до пункту 12.1 розділу ХІІ Договору, протягом всього строку отримання Послуг Замовник надає Оператору та підтримує на належному рівні фінансове забезпечення відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Згідно з абз. 1 пункту 1 глави 2 розділу VIII Кодексу ГТС, з метою забезпечення виконання зобов`язань замовника послуг транспортування щодо оплати послуг оператора газотранспортної системи за договором транспортування природного газу замовник послуг транспортування зобов`язаний надавати оператору газотранспортної системи фінансове забезпечення у випадках та відповідно до вимог, встановлених у цьому Кодексі, або здійснити попередню оплату таких послуг на підставі договору транспортування природного газу.

Замовником послуг транспортування ТОВ "Житомиргаз Збут" 01.11.2021 надано Оператору ГТС банківську гарантію від 29.10.2021 № 393 на суму 12 000 000,00 гривень, видану банком АТ "Мегабанк".

При цьому, третя особа відзначала, що рішенням Правління Національного банку України від 02.06.2022 № 261-рш/БТ АТ "Мегабанк" віднесено до категорії неплатоспроможних. Тому, починаючи з 03.06.2022 банківська гарантія від 29.10.2021 № 393 не використовувалася в якості забезпечення виконання ТОВ Житомиргаз збут" зобов`язання перед ТОВ "Оператор ГТС України" за договором транспортування природного газу від 17.12.2019 № 1910000138.

ТОВ "Житомиргаз Збут" листом від 13.07.2022 за вих. № 10701-Сл-1767-0722 попросив повернути банківську гарантію від 29.10.2021 № 393 як таку, в якій немає необхідності.

Оригінал банківської гарантії було повернуто Оператором ГТС разом з супровідним листом від 19.07.2022 за вих. № ТОВВИХ-22-7555.

Не дивлячись на повернення в липні 2022 року оригіналу банківської гарантії від 29.10.2021 № 393, вказана банківська гарантія не використовувалась Товариством при перевірці номінацій/реномінацій ТОВ "Житомиргаз Збут" саме з 03.06.2022 - з наступного дня після віднесення АТ "Мегабанк" до категорії неплатоспроможних.

Ухвалою суду від 10.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи в судовому засіданні просив прийняти рішення з урахуванням письмових пояснень, наданих третьою особою.

Заслухавши представників учасників процесу та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2021 між Акціонерним товариством "Мегабанк" (позивач/банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз Збут" (відповідач/клієнт) укладено договір про надання гарантії № 393 (далі договір), пунктом 1.1. якого передбачено, що банк надає клієнту послуги з видачі тендерної гарантії на користь ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (далі - бенефіціар) з метою забезпечення виконання клієнтом зобов`язання перед бенефіціаром за закупівлею: Договором транспортування природного газу №1910000138 від 17.12.2019 (гарантія/зобов`язання) на наступних умовах:

сума гарантії - 12 000 000,00 UAH;

строк дії гарантії - до 28 жовтня 2022 року включно (а.с. 16-17).

Відповідно до пункту 2.1.2. договору у випадку отримання від бенефіціара протягом строку дії гарантії письмової вимоги (що відповідає умовам гарантії), а також усіх документів, передбачених умовами гарантії (якщо таке подання в ній передбачено), про оплату банком зобов`язань по гарантії в зв`язку з тим, що клієнт порушив зобов`язання, здійснити платіж по гарантії на користь бенефіціара на суму, що вказана в письмовій вимозі.

Згідно пункту 2.3.1. договору за надання банком послуг за цим договором клієнт зобов`язується щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця протягом строку дії гарантії сплачувати банку комісійну винагороду в розмірі 3,0% (три) відсотки річних із розрахунку суми гарантії, фактичної кількості днів у місяці та у році.

Відповідно до пункту 2.4.1. договору клієнт має право отримувати інформацію від банку стосовно припинення гарантії чи отримання від банку письмової вимоги про оплату за гарантією.

Положеннями пункту 5.1. договору сторони встановили, що цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 28.10.2022, але не менше ніж до повного виконання сторонами усіх зобов`язань за договором.

29.10.2021 між позивачем та відповідачем було укладено договір №1 про внесення змін до договору №393 про надання гарантії від 29.10.2021, згідно з яким сторони погодили доповнити абзац 1-й підпункту 2.3.1. пункту 2.3. умовою, що комісійна винагорода за жовтень 2021 року сплачується не пізніше 08.11.2021. (а.с. 18).

02.06.2022 року Правлінням Національного банку України прийнято рішення №261-рш/БТ "Про віднесення Акціонерного товариства "Мегабанк" до категорії неплатоспроможних".

На підставі вказаного рішення Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.06.2022 року прийнято рішення №383 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Мегабанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", згідно якого розпочато процедуру виведення банка з ринку та запроваджено тимчасову адміністрацію з 03.06.2022 по 02.07.2022 (включно).

21.07.2022 року Правлінням Національного банку України прийнято рішення №362-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства "Мегабанк" (т. 1 а.с.12, 177).

На виконання цього рішення Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 21.07.2022 року прийнято рішення №506 "Про початок процедури ліквідації АТ "Мегабанк" та делегування повноважень ліквідатора банку" згідно з яким розпочато процедуру ліквідації "Мегабанк" з 22.07.2022 по 21.07.2025 та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Мегабанк" провідному професіоналу з управління активами та ліквідації відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Білій Ірині Володимирівні строком на три роки з 22.07.2022 по 21.07.2025 включно.

Дані відомості встановлені судом з сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за посиланням: https://www.fg.gov.ua/banki-v-upravlinni-fondu/banki-shcho-likviduyutsya/at-megabank.

13.07.2022 ТОВ "Житомиргаз Збут" листом за вих. № 10701-Сл-1767-0722 попросив повернути банківську гарантію від 29.10.2021 № 393 як таку, в якій немає необхідності (а.с. 161).

Оригінал банківської гарантії було повернуто Оператором ГТС разом з супровідним листом від 19.07.2022 за вих. № ТОВВИХ-22-7555 (а.с. 159).

Також з матеріалів справи вбачається, що 15.03.2023 між ТОВ "Житомиргаз Збут" та ТОВ "ЙЕ Енергія" було укладено договір № 12А167-20- 23 про відступлення права вимоги (а.с.43 зворот - 44).

27.03.2023 ТОВ "Житомиргаз Збут" направило на адресу АТ "Мегабанк" повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні за вих. № 217007-Сл-291-0323, яким відповідач повідомив позивача, що ТОВ "Житомиргаз Збут" є новим кредитором за зобов`язанням АТ "Мегабанк" повернути грошові кошти (вклад) в розмірі 120 328,77 грн. за договором № 59/2021 банківського строкового вкладу юридичної особи (з виплатою процентів щомісяця) від 24.09.2021 (а.с. 45).

Також 27.03.2023 ТОВ "Житомиргаз Збут" направило на адресу АТ "Мегабанк" заяву про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 217007-Сл-291-0323, згідно якої повідомило АТ "Мегабанк" про припинення свого зобов`язання з погашення заборгованості по сплаті комісійної винагороди за договором про надання гарантії № 393 від 29.10.2021 за період з 01.02.2022 по 02.06.2022 включно в сумі 120 328,77 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с. 46).

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ "Житомиргаз Збут" за договором № 393 про надання гарантії від 29.10.2021 станом на 12.04.2023 позивачем нараховано комісію, що підлягає сплаті в сумі 262 356,15 грн., проте відповідач взяті на себе зобов`язання щодо сплати комісійної винагороди банку виконав частково у розмірі 93 698,75 грн. за період з 29.10.2021 по 31.01.2022 року (а.с. 6).

Відповідно до розрахунку заборгованості за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті комісійної винагороди за період з 01.02.2022 по 21.07.2022 у розмірі 168 657,40 грн.

Доказів сплати відповідачем комісійної винагороди в сумі 168 657,40 грн. матеріали справи не містять.

Порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання гарантії в частині сплати комісійної винагороди у розмірі 168 657,40 грн. є підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення суми заборгованості у примусовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Предметом спору у цій справі є матеріально - правова вимога позивача про стягнення з відповідача за договором про надання гарантії № 393 від 29.10.2021 заборгованості зі сплати комісійної винагороди в сумі 168 657,40 гривень за період 01.02.2022 по 21.07.2022.

Відповідно до ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань).

Приписами статті 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є договором гарантії, до регулювання правовідносин якого застосовуються відповідні положення параграфу 4 глави 49 ЦК України та глави 22 ГК України.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно вимог статті 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові (стаття 567 ЦК України).

Згідно пункту 12 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 № 639 (у редакції постанови Правління Національного банку України 25.01.2018 № 5) банки, які беруть участь у здійсненні операцій за гарантіями/контргарантіями, утримують комісійну винагороду та відшкодування витрат відповідно до умов гарантії/контргарантії та/або на підставі договору про надання гарантії/контргарантії або іншого відповідного договору, у якому передбачені умови утримання комісійної винагороди та відшкодування витрат.

Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Умовами пункту 2.3.1. договору сторони погодили, що за надання банком послуг за цим договором клієнт зобов`язується щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця протягом строку дії гарантії сплачувати банку комісійну винагороду в розмірі 3,0% (три) відсотки річних із розрахунку суми гарантії, фактичної кількості днів у місяці та у році.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначалося раніше, на виконання умов договору відповідачем на користь позивача сплачено комісійну винагороду у розмірі 93 698,75 грн. за період з 29.10.2021 по 31.01.2022.

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість зі сплати комісійної винагороди за період 01.02.2022 по 21.07.2022 у розмірі 168 657,40 грн.

Відповідач у відзиві зазначав, що нарахування комісійної винагороди повинно здійснюватись по 02.06.2022 в сумі 120 328,77 грн., та є припиненим шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Вимоги щодо стягнення решти комісійної винагороди з 02.06.2022 по 21.07.2022 вважає безпідставними, посилаючись на те, що 02.06.2022 року Національним банком України прийнято рішення про визнання позивача неплатоспроможним, що свідчить про неможливість виконання банком зобов`язань по гарантії з цієї дати.

Судом встановлено, що 02.06.2022 року Правлінням Національного банку України прийнято рішення №261-рш/БТ "Про віднесення Акціонерного товариства включно по "Мегабанк" до категорії неплатоспроможних".

21.07.2022 року Правлінням Національного банку України прийнято рішення №362-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства "Мегабанк".

Надаючи оцінку наведеним обставинам з урахуванням доводів та заперечень сторін щодо періоду нарахування відповідачу плати з комісійної винагороди судом враховано таке.

Частиною другою статті 6 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що особливості правового статусу, порядку створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків визначаються цим Законом та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до приписів статті 76 Закону України "Про банки та банківську діяльність" Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних:

1) повідомляє про це рішення банк, учасників банку та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та особам, які провадять клірингову діяльність;

2) оприлюднює повний текст рішення з обґрунтуванням його прийняття на сторінках офіційного інтернет-представництва Національного банку України з урахуванням вимог Закону України "Про захист персональних даних" та надає для опублікування в газеті "Голос України" або "Урядовий кур`єр" інформацію про оприлюднення повного тексту рішення. З дня оприлюднення повного тексту рішення на сторінках офіційного інтернет-представництва Національного банку України банк, учасники банку, вкладники, інші кредитори та контрагенти банку вважаються повідомленими про прийняте Національним банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Розпочата процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку не може бути зупинена/припинена, у тому числі в разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Національного банку України та/або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що були підставою для її початку.

Згідно частини 3 статті 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Приписами частини 4 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що початок тимчасової адміністрації або будь-які дії, що вживаються Фондом на виконання плану врегулювання, не є підставою для припинення, розірвання або невиконання договорів про надання послуг (виконання робіт), які забезпечують операційну та господарську діяльність банку, зокрема договорів з платіжними організаціями платіжних систем, про надання клірингових, розрахункових послуг, про оренду рухомого та нерухомого майна, про надання комунальних послуг, послуг зв`язку, охорони тощо.

Згідно підпункту 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Положеннями статті 77 Закону України "Про банки та банківську діяльність" визначено, що банк може бути ліквідований, зокрема, у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку:

1) повідомляє про це банк, учасників банку та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та особам, які провадять клірингову діяльність;

2) оприлюднює повний текст рішення з обґрунтуванням його прийняття на сторінках офіційного інтернет-представництва Національного банку України з урахуванням вимог Закону України "Про захист персональних даних" та надає для опублікування в газеті "Голос України" або "Урядовий кур`єр" інформацію про оприлюднення повного тексту рішення. З дня оприлюднення повного тексту рішення на сторінках офіційного інтернет-представництва Національного банку України банк, учасники банку, вкладники, інші кредитори та контрагенти банку вважаються повідомленими про прийняте Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Розпочата процедура ліквідації банку не може бути зупинена/припинена, у тому числі в разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Національного банку України та/або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що були підставою для її початку.

Згідно статті 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" відкликання банківської ліцензії - виключення Національним банком України з Державного реєстру банків запису про право юридичної особи або філії іноземного банку на здійснення банківської діяльності.

Положеннями пункту 6 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Відповідно до пунктів 2-3, пункту 4-1 частини 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку:

- банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

- строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав;

- нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.

Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початок тимчасової адміністрації не є підставою для припинення, розірвання або невиконання договорів про надання послуг (виконання робіт), які забезпечують операційну діяльність банку.

Натомість, саме з дня відкликання Національним банком України банківської ліцензії та початку процедури ліквідації банку, банк не має права здійснювати банківську діяльність з надання фінансових послуг, у тому числі за спірним договором про надання гарантії.

Таким чином, з дня прийняття Правлінням Національного банку України рішення № 362-рш від 21.07.2022 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства "Мегабанк", позивач втратив можливість здійснювати банківську діяльність, зокрема, і в частині виконання зобов`язань за договором від 29.10.2021 №393 між позивачем та відповідачем про надання гарантії.

Відповідно до приписів статті 568 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором припиняється у разі:

1) сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію;

2) закінчення строку дії гарантії;

3) відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов`язків за гарантією. Гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен негайно повідомити про це боржника.

Положеннями пункту 5.2. договору про надання гарантії сторони погодили, що зобов`язання банку перед бенефеціаром припиняється у разі: 1) сплати суми, на яку видано гарантію; або 2) закінчення строку дії гарантії або після настання дати закінчення дії гарантії, або настання обставин (події), за яких строк дії гарантії є закінченим, у тому числі: - відмови бенефеціара від своїх прав за гарантією шляхом повернення її оригіналу до банку або шляхом подання банку письмового повідомлення про звільнення його від обов`язків за гарантією; 3) в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно пунктів 42, 44 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 № 639 (у редакції постанови Правління Національного банку України 25.01.2018 № 5) гарантія припиняється, якщо від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку надійшло повідомлення про згоду бенефіціара на дострокове припинення гарантії.

Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром припиняється в разі:

1) сплати суми, на яку видано гарантію; або

2) закінчення строку дії гарантії або після настання дати закінчення дії гарантії, або настання обставин (події), за яких строк дії гарантії є закінченим, у тому числі:

відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією шляхом повернення її оригіналу до банку-гаранта або шляхом подання банку-гаранту письмового повідомлення про звільнення його від обов`язків за гарантією; або

представлення банку-гаранту повідомлення принципала, що підтверджується відповідною інформацією на сторінці офіційного інтернет-представництва центрального органу виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері публічних закупівель або авторизованих електронних майданчиках під час публічних закупівель, про:

укладення договору про закупівлю з учасником, що став переможцем тендера; або

ненадання або відкликання принципалом тендерної пропозиції до закінчення строку її подання; або

закінчення процедури закупівлі в разі неукладення договору про закупівлю з жодним із учасників, які подали тендерні пропозиції, або, якщо торги не відбулися, або принципал не взяв участі в закупівлі; або

3) в інших випадках, передбачених законодавством.

З урахуванням вищенаведеного доводи відповідача, що строк дії гарантії АТ "Мегабанк" закінчився 02.06.2022 судом відхиляються.

Як відзначалося раніше, матеріали справи містять лист ТОВ "Житомиргаз Збут" від 13.07.2022 за вих. № 10701-Сл-1767-0722, адресований ТОВ "Оператор ГТС України" щодо повернення банківської гарантії від 29.10.2021 № 393 як такої, в якій немає необхідності.

Оригінал банківської гарантії було повернуто Оператором ГТС разом з супровідним листом від 19.07.2022 за вих. № ТОВВИХ-22-7555 (а.с. 159).

Приймаючи до уваги наведені обставини, суд дійшов висновку, що зобов`язання АТ "Мегабанк" перед бенефіціаром ТОВ "Оператор ГТС України" припинилися з дня відмови останнього від своїх прав за гарантією шляхом повернення її оригіналу до банку-гаранта, тобто з 19.07.2022.

Отже, обґрунтованою до нарахування є заборгованість по комісійній винагороді за користування гарантією є період з 01.02.2022 по 19.07.2022 в сумі 165 698,49 грн.

За наведених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 165 698,49 грн. заборгованості за договором № 393 про надання гарантії від 29.10.2021, в стягненні 2 958,91 грн. комісійної винагороди суд відмовляє.

В свою чергу, посилання відповідача про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог спростовано в ході розгляду справи, оскільки підставності таких посилань надано оцінку в рішенні Господарського суду міста Києва у справі № 910/8311/23, залишеним в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024.

Отже, наведені обставини не підлягають доказуванню в силу положень ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 165 698,49 грн. комісійної винагороди за договором № 393 від 29.10.2021 обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (10003, м.Житомир, майдан Перемоги, 10, ід. код 39577504)

- на користь Акціонерного товариства "Мегабанк" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ід. код 09804119) 165 698,49 грн. заборгованості за договором № 393 про надання гарантії від 29.10.2021, а також 2636,91 грн. сплаченого судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 18.07.24

Суддя Кудряшова Ю.В.

Список розсилки:

1 - позивачу в Електронний кабінет

2- представнику позивача - адвокату Зінчуку Я. В. в Електронний кабінет

3 - відповідачу в Електронний кабінет

4 - ТОВ "Оператор ГТС України" в Електронний кабінет