Ухвала

від 10.07.2024 по справі 910/16369/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.07.2024Справа № 910/16369/23

Суддя Господарського суду міста Києва Літвінова М.Є., розглянувши матеріали

заяви Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного Товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про відстрочення виконання рішення суду

у справі №910/16369/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІКАНТ"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного Товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 3 865 001,44 грн.

Представники учасників справи:

від стягувача: не з`явився;

від боржника (заявника): не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІКАНТ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - відповідач) про стягнення 3 865 001, 44 грн, з яких сума основної заборгованості - 3 346 192,87 грн, сума пені - 486 441,91 грн, сума 3% річних - 32 366,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки № 53-122-01-23-13182 від 04.04.2023 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі №910/16369/23 закрито провадження в частині стягнення 53 880, 43 грн основного боргу; позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного Товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІКАНТ" основний борг у розмірі 3 292 312 грн 44 коп, пеню у розмірі 475 246 грн 19 коп, 3% річних у розмірі 31 673 грн 27 коп та витрати по сплаті судового збору у розмірі 56 988 грн 48 коп.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі №910/16369/23 в частині задоволення вимоги про стягнення пені в сумі 475 246, 19 грн. та прийнято нове, якою відмовлено в її задоволенні та викладено резолютивну частину на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі №910/16369/23 в новій редакції.

13.06.2024 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла заява відстрочення виконання рішення суду.

01.07.2024 матеріали справи №910/16369/23 передано сектор судді Літвінової М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 призначено до розгляду заяви Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного Товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відстрочення виконання рішення суду у судовому засіданні на 10.07.2024.

Представники стягувача та боржника у судове засідання 10.07.2024 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Згідно приписів ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного Товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відстрочення виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частинами першою, четвертою, п`ятою і сьомою статті 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Пунктом 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вищезазначені норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду.

Таким чином, ухвала про відстрочення виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 16-рп/2009 від 30.06.2009, виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Суд відзначає, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.12. Конституційного суду України по справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.12. Конституційного суду України по справі № 11-рп/2012). Аналогічну позицію наведено в рішенні від 26.06.13. Конституційного Суду України по справі № 1 7/2013.

Виходячи з того, що згідно із ст. 1 Конституції України, Україна є правовою державою, то обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України судове рішення у справі № 910/16369/23, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Частина 2 ст. 617 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Окрім того, статтею 1 Цивільного кодексу України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади.

В обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення суду, заявник вказав, що

- у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на території України введено воєнний стан, який було неодноразово продовжено Указами Президента України;

- 04.03.2022 м. Енергодар Запорізької області та Підрозділ були захоплені військовими формуваннями Російської Федерації та до теперішнього часу перебувають в тимчасовій окупації;

- Енергодарська міська територіальна громада, в межах якої розташовані виробничі потужності відповідача, включена до Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309;

- з моменту окупації Підрозділ працює в екстремальних умовах, на початку захоплення атомна станція працювала на мінімальних потужностях, а вже з вересня 2022 року відпуск електричної енергії у мережу зі станції не здійснюється; разом з тим, для підтримання життєздатності атомних блоків живлення станції відбувається за рахунок виробленої електричної енергії іншими атомними станціями України;

- в структурі електроенергії, виробленої філіями Компанії, до моменту окупації військовими Російської Федерації найбільшу частку складала електроенергія, вироблена саме Підрозділом;

- Підприємство фактично забезпечує покриття основного фінансового навантаження, необхідного для реалізації загальносуспільного інтересу, та зазнає надзвичайно великих фінансових витрат у межах його виконання, за відсутності джерела та механізму компенсації за виконання таких спеціальних обов`язків;

- завдяки АТ «НАЕК «Енергоатом» зменшуються у країні ризики енергетичних криз, оскільки вона є надійним гарантом постачання енергоресурсів;

- атомна енергія є одним з найефективніших та найпотужніших джерел енергії. Компанія забезпечує значну кількість електроенергії для великих міст, промислових комплексів та інших споживачів енергії;

- збитковий стан АТ «НАЕК «Енергоатом» виконання судового рішення призведе до накладення на відповідача додаткових обтяжень, наявність яких може значно ускладнити його стале функціонування і навпаки призведе до нездатності виконувати фінансові зобов`язання у майбутньому;

- додатковий тягар, який покладений на АТ «НАЕК «Енергоатом» у зв`язку з примусовим списанням з її рахунків коштів, очевидно може призвести до кризової ситуації у її діяльності.

Разом із цим, не є безумовною підставою для надання відстрочки у виконанні судового рішення введення 24.02.2022 на території України воєнного стану, оскільки Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між введенням в Україні воєнного стану та неможливістю своєчасного виконання своїх договірних зобов`язань.

При цьому, відповідач просив суд відстрочити виконання рішення у справі до 04.12.2024, проте заявником не обґрунтовано та не надано жодних доказів на підтвердження того, що після спливу цього строку рішення суду буде виконано.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України" зазначив, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній статті 1 Першого протоколу.

Таким чином, постановлення на користь позивача в даній справі судового рішення про стягнення з відповідача грошових коштів у незалежності від правової природи цих коштів, становить "майно" позивача, на отримання якого позивач має легітимні сподівання.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

Отже, наведені відповідачем підстави для відстрочення виконання судового рішення не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для відстрочення виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена (ч. 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного Товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відстрочення виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 234, 235, ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного Товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відстрочення виконання рішення суду відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складно та підписано: 15.07.2024.

Суддя М.Є. Літвінова