Рішення

від 18.07.2024 по справі 910/2563/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2024Справа № 910/2563/24

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління та житлової експлуатації "Новосервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подол Бізнес Груп"

про стягнення 118 941,03 грн.

без повідомлення учасників справи

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління та житлової експлуатації "Новосервіс" (далі - ТОВ "Компанія "Новосервіс", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подол Бізнес Груп" (далі - ТОВ "Подол Бізнес Груп", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 118 941,03 грн. за надання послуг.

Позов обґрунтований тим, що відповідач неналежно виконав зобов`язання за договорами про надання послуг від 01.02.2021 № 207-129/1 та № 207-130/1 в частині своєчасної сплати вартості наданих послуг з утримання будинку та його прибудинкової території, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

У позові ТОВ "Компанія "Новосервіс" просить cтягнути з ТОВ "Подол Бізнес Груп" заборгованість за надані послуги в сумі 118 941,03 грн, з яких: за квартиру АДРЕСА_1 поле за період з 01.08.2020 по 31.01.2024 - у сумі 46 362,56 грн.; за квартиру АДРЕСА_2 поле за період з 01.08.2020 по 31.01.2024 - у сумі 72 578,47 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк подав відзив на позов, в якому проти заявлених вимог заперечив, зазначив, що послуги за вищевказаними угодами у період з 16.01.2020 по 01.02.2021 позивачем не надавалися, адже згідно з актом приймання-передачі ключів квартири АДРЕСА_3 були передані відповідачу лише 10.03.2021, а до вказаної дати у відповідача був відсутній доступ до них і їх власник не отримував ніяких послуг. Крім того відповідач вказав, що самі угоди були підписані тільки 01.02.2021 і позивач не надав доказів дії цих угод, починаючи з 16.01.2020.

Позивач надав відповідь на відзив, а відповідач - заперечення до відповіді на відзив, в яких сторони наполягали на своїх правових позиціях щодо суті позову.

Суд, розглянувши заяви сторін по суті спору та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Установлено, що 01.02.2021 між ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» (виконавець) та ТОВ «Подол Бізнес Груп» (споживач) були укладені договори № 207-129/1 та № 207-130/1 про надання послуг (далі - договори, угоди).

Договір № 207-129/1 від 01.02.2021 регулює надання послуг у житловому будинку № 5 по вул. Саперне поле в м. Києві, квартира АДРЕСА_4 , загальною площею 133,40 м2.

Договір № 207-130/1 регулює надання послуг у житловому будинку № 5 по вул. Саперне поле в м. Києві, квартира АДРЕСА_5 , загальною площею 208,80 м2.

Відповідно до п. 2.1 вказаних угод предметом договорів є надання виконавцем, а споживачем - здійснення своєчасної оплати, наступних послуг:

2.1.1 послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території, перелік яких визначений в статті 7 договору;

2.1.2 забезпечення утримання служби консьєржів в будинку та/або контрольно-пропускних постів до будинку, контрольно-пропускного пункту в`їзду на територію, патрульної служби в будинку і на території, об`єктів зеленого господарства та інших об`єктів благоустрою на прилеглих територіях житлового комплексу;

2.1.3 тимчасове забезпечення можливості отримання споживачем комунальних послуг з постачання теплової енергії (для цілей опалення (послуг централізовано то опалення) та приготування (підігріву) гарячої води (послуг централізованого постачання гарячої води)), централізованого водопостачання та водовідведення, постачання електричної енергії (далі - комунальні послуги) за умови компенсації споживачем виконавцю витрат з оплати (компенсації) виробникам (постачальникам, виконавцям), іншим суб`єктам господарювання, вартості комунальних послуг шляхом укладання від свого імені договорів з виробниками (постачальниками, виконавцями) комунальник послуг, іншими суб`єктами господарювання, отримання від споживача коштів та перерахування отриманих коштів в рахунок оплати (компенсації) вартості комунальних послуг.

Згідно з п. 2.2 угод ці договори є тимчасовими та зберігають свою чинність з дати укладення і діють до:

- в частині надання послуг з обслуговування та додаткових послуг - до дати набрання чинності договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що має бути укладений уповноваженою особою співвласників будинку з управителем за рішенням зборів співвласників будинку за правилами, визначеними Законами України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та «Про житлово-комунальні послуги»;

- в частині забезпечення можливості отримання споживачем відповідної комунальної послуги - до дати набрання чинності прямого індивідуального договору про надання (постачання) відповідної комунальної послуги, який має бути укладений споживачем безпосередньо з виробником (виконавцем, постачальником) відповідної комунальної послуги не пізніше 6 (шести) місяців з моменту прийняття будинку в експлуатацію.

Пунктом 3.5 договорів визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим, на підставі рахунку, виставленого виконавцем. Рахунок надається споживачу до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 4.1.1 договорів виконавець зобов`язується надавати споживачу послуги згідно з цим договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 4.2.1 договорів споживач зобов`язується оплачувати послуги (компенсувати витрати виконавця з оплати комунальних послуг) в установлені цими угодами та чинним законодавством України строки та порядку.

У п. 9.1, 9.2 угод сторони домовилися, що згідно з ч. 2 статті 631 ЦК України договори набирають чинності з 16.01.2020. Договори діють до моменту, визначеного у п. 2.2 договорів, а в частині грошових зобов`язань сторін - до повного їх виконання сторонами.

Згідно з ч. 2 статті 382 Цивільного кодексу України власникам квартир та нежитлових приміщень у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території.

Як вбачається із витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відповідач (ТОВ "Подол Бізнес Груп") набув права власності 16.01.2020 на квартири (номер запису про право власності: 35105484 та 35105541).

Частиною 4 статті 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить (ст. 322 ЦК України).

За змістом ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 162 Житлового кодексу України плата за користування приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач, зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно зі ст. 179 Житлового кодексу України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержання вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992, встановлено, що наймачі, власники квартир багатоквартирних будинків зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Дослідивши зміст укладених сторонами угод, встановивши фактичні у справі обставини та застосувавши чинні на час спірних правовідносин положення законодавства, суд дійшов висновку, що умови договору про надання послуг № 207-129/1 від 01.02.2021 діяли, за домовленістю сторін, починаючи з 16.01.2020.

Вказані правовідносини врегульовані сторонами та не суперечать вимогам частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, а саме: сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Тобто дана норма передбачає право сторін надати договору зворотну силу та поширити дію його умов на відносини, що виникли до моменту його укладання.

Згідно з позицією Верховного суду України, викладеною в постанові від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13, неукладення договору про надання житлово-комунальних послуг у письмовій формі не звільняє боржника від обов`язку оплачувати отримані ним послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Судом встановлено, що починаючи з 16.01.2020 відповідач не звертався до позивача з оформленим актом-претензією про неякісне надання послуг до ТОВ «Компанія «Новосервіс» відповідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги», докази зворотного в матеріалах справи відсутні.

Отже, враховуючи домовленість сторін про набрання угодами № 207-129/1 та № 207-130/1 від 01.02.2021 чинності з 16.01.2020, що відповідає даті набуття відповідачем у власність квартир, суд приходить до висновку, що у відповідача виник обов`язок зі сплати вартості наданих йому житлово-комунальних послуг.

Посилання відповідача на підписаний сторонами акт приймання-передачі ключів від 10.03.2023, за яким позивач лише в день підписання вказаного акту передав відповідачу ключі до квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим у нього не виникло обов`язку сплачувати надані послуги, суд відхиляє з тих підстав, що у відповідача, як власника квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 з 16.10.2020 існує обов`язок щодо утримання майна, яке йому належить.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На підтвердження своїх доводів про наявність у відповідача заборгованості зі своєчасної сплати вартості наданих послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території за укладеними угодами, що виникла у період з 01.08.2020 по 31.01.2024, позивач надав: 1) договір про надання послуг № 207-129/1 від 01.02.2021;

2) договір про надання послуг № 207-130/1 від 01.02.2021;

3) розрахунки за житлово-комунальні послуги за серпень 2020 - лютий 2024 за адресою: АДРЕСА_6 ;

4) розрахунки за житлово-комунальні послуги за серпень 2020 - лютий 2024 за адресою: АДРЕСА_7 .

5) договори про технічне обслуговування та ремонт ліфтів № 67/08 ТО від 01.08.2018 та № 01-09-2021 від 01.09.2021; договір підряду № ОДС_БФ- 2018 від 01.09.2018; договір про надання послуг № 01/04-21 від 01.04.2021 з обслуговування зелених зон, розташованих на прибудинкових територіях № 01/04-21 від 01.04.2021; договір про надання послуг з охорони майна, підтримання порядку та здійснення контрольно-перепускного і внутрішньо-об`єктового режиму № 1597.А від 30.06.2020; договір про надання послуг з вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ) № 1/1543-Ж-10 від 20.07.2010; договір № 2-2818-2/3 від 21.12.2018 щодо дезинфікування та витравлювання, послуги очищування та інші;

6) акти надання послуг за цими договорами.

Проте, дослідивши надані позивачем докази, суд вважає, що вказані докази не підтверджують тих обставин, що послуги відповідачу були надані на суму 118 941,03 грн.

Зокрема позивачем не було надано належних доказів на підтвердження фактичного виконання послуг та понесення ТОВ "Компанія "Новосервіс" витрат на проведення обслуговування об`єктів за увесь заявлений період - з 01.08.2020 по 31.01.2024 на вказану суму заборгованості; доказів, які підтверджують обґрунтованість цієї суми заборгованості, кількості та обсягу наданих комунальних послуг; відомостей щодо тарифів, за якими здійснювався розрахунок наданих послуг; обґрунтованого розрахунку послуг у пропорційному відношенні до площі квартир. Також позивачем не надано доказів виставляння відповідачу рахунків за спірний період, на підставі яких відповідач повинен був здійснювати оплату наданих послуг, як це передбачено п. 3.5 договорів.

Отже за висновком суду заявлена до стягнення сума не підтверджується первинними документами, що були долучені позивачем до позову, оскільки такі документи були надані не за весь період стягнення, а вибірково.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних, допустимих та вірогідних доказів на підтвердження обставин надання відповідачу послуг у період з 01.08.2020 по 31.01.2024 на суму 118 941,03 грн. та наявності у відповідача заборгованості за вказаний період у визначеному позивачем розмірі.

Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Указані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Оцінивши наявні у справі докази в сукупності зі встановленими обставинами, суд дійшов висновку, що позивач не надав належних, допустимих та вірогідних доказів на підтвердження своїх доводів, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс».

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі відмови у задоволенні позову витрати зі сплати судового збору, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління та житлової експлуатації "Новосервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подол Бізнес Груп" про стягнення 118 941,03 грн.

Повний текст рішення складений 18 липня 2024.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.