Постанова

від 27.11.2024 по справі 910/2563/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2024 р. Справа№ 910/2563/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Скрипки І.М.

Михальської Ю.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2024

у справі № 910/2563/24 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Подол Бізнес Груп»

про стягнення 118 941,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління та житлової експлуатації "Новосервіс" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подол Бізнес Груп" (відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 118 941,03 грн., з них: заборгованості за квартиру № 129 в житловому будинку № 5 по вул. Саперне поле за період з 01.08.2020 по 31.01.2024 - 46 362,56 грн. та заборгованості за квартиру № 130 в житловому будинку № 5 по вул. Саперне поле за період з 01.08.2020 по 31.01.2024 - 72 578,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договорами про надання послуг № 207-129/1 та № 207-130/1 від 01.02.2021, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаними правочинами в сумі 118 941, 03 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 по справі №910/2563/24 у позові відмовлено повністю.

В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що позивачем не підтверджено надання відповідачу послуг у заявленому розмірі та наявності у відповідача обов`язку оплачувати ці послуги.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 по справі № 910/2563/24, 12.08.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням матеріального права, внаслідок неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, що є підставою для його скасування.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2024, матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» по справі № 910/2563/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Вовк І.В., Гончаров С.А.

22.08.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2563/24.

05.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/2563/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/2563/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 у справі №910/2563/24, ухвалено справу розглядати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

16.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Подол Бізнес Груп» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на їх спростування, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.

23.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій проти доводів відповідача заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість.

30.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Подол Бізнес Груп» надійшли заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в яких проти доводів апеляційної скарги заперечує, посилаючись на те, що позивачем послуги не надавались, а факт понесення витрат на утримання будинку не підтверджений належними та допустимими доказами.

Розпорядженнями Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з відставкою судді Вовка І.В. та відпусткою судді Гончарова С.А.

Згідно Витягів з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2024 справу № 910/2563/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Сибіги О.М., суддів Михальської Ю.Б., Скрипки І.М.

11.11.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду новоутвореною колегією суддів прийнято до свого провадження справу № 910/2563/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2024, ухвалено розгляд апеляційної скарги здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» слід задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 у справі № 910/2563/24 скасувати, з наступних підстав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно було встановлено Господарським судом міста Києва та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.01.2020 № 196935986 та № 196936432 Товариство з обмеженою відповідальністю "Подол Бізнес Груп" є власником квартири № 129 загальною площею 133,40 м2 та квартири № 130 загальною площею 208,80 м 2 у житловому будинку № 5 по вул. Саперне поле в м. Києві .

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління та житлової експлуатації "Новосервіс" є управителем багатоквартирного житлового будинку № 5 по вул. Саперне поле в м. Києві.

01.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління та житлової експлуатації "Новосервіс" (надалі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Подол Бізнес Груп" (надалі - відповідач, споживач) було укладено договори про надання послуг № 207-129/1 та № 207-130/1 (надалі - договори).

Договір № 207-129/1 від 01.02.2021 визначає порядок надання послуг у житловому будинку № 5 по вул. Саперне поле в м. Києві, квартира № 129 , загальною площею 133,40 м2, а договір № 207-130/1 - у житловому будинку № 5 по вул. Саперне поле в м. Києві, квартира № 130, загальною площею 208,80 м2.

Предметом договорів є надання виконавцем, а споживачем своєчасна оплата наступних послуг:

(2.1.1.) послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території, перелік яких визначений в статті 7 договору;

(2.1.2.) забезпечення утримання служби консьєржів в будинку та/або контрольно-пропускних постів до будинку, контрольно-пропускного пункту в`їзду на територію, патрульної служби в будинку і на території, об`єктів зеленого господарства та інших об`єктів благоустрою на прилеглих територіях житлового комплексу;

(2.1.3.) тимчасове забезпечення можливості отримання споживачем комунальних послуг з постачання теплової енергії (для цілей опалення (послуг централізовано то опалення) та приготування (підігріву) гарячої води (послуг централізованого постачання гарячої води)), централізованого водопостачання та водовідведення, постачання електричної енергії (далі - комунальні послуги) за умови компенсації споживачем виконавцю витрат з оплати (компенсації) виробникам (постачальникам, виконавцям), іншим суб`єктам господарювання, вартості комунальних послуг шляхом укладання від свого імені договорів з виробниками (постачальниками, виконавцями) комунальник послуг, іншими суб`єктами господарювання, отримання від споживача коштів та перерахування отриманих коштів в рахунок оплати (компенсації) вартості комунальних послуг.

Відповідно до п. 2.2. ці договори є тимчасовими та зберігають свою чинність з дати укладення і діють до:

(2.2.1.) в частині надання послуг з обслуговування та додаткових послуг - до дати набрання чинності договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що має бути укладений уповноваженою особою співвласників будинку з управителем за рішенням зборів співвласників будинку за правилами, визначеними Законами України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та "Про житлово-комунальні послуги";

(2.2.2.) в частині забезпечення можливості отримання споживачем відповідної комунальної послуги - до дати набрання чинності прямого індивідуального договору про надання (постачання) відповідної комунальної послуги, який має бути укладений споживачем безпосередньо з виробником (виконавцем, постачальником) відповідної комунальної послуги не пізніше 6 (шести) місяців з моменту прийняття будинку в експлуатацію.

Згідно з п. 3.5. договорів розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим, на підставі рахунку, виставленого виконавцем. Рахунок надається споживачу до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до ч. 2 ст. 631 Цивільного кодексу України договори набирають чинності з 16.01.2020 та діють до моменту, визначеного у п. 2.2. договорів, а в частині грошових зобов`язань сторін - до повного їх виконання сторонами (п. 9.1., 9.2. договорів).

На виконання умов договорів про надання послуг № 207-129/1 та № 207-130/1 від 01.02.2021 в період з 01.08.2020 по 31.01.2024 відповідачу було надано послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території, на підтвердження чого позивач надав (1) розрахунки за житлово-комунальні послуги за серпень 2020 - лютий 2024 за адресою: м. Київ вул. Саперне поле, 5, кв. 129 ; (2) розрахунки за житлово-комунальні послуги за серпень 2020 - лютий 2024 за адресою: м. Київ вул. Саперне поле, 5, кв. 130 ; (3) договір про технічне обслуговування та ремонт ліфтів № 67/08 ТО від 01.08.2018 та № 01-09-2021 від 01.09.2021; (4) договір підряду № ОДС_БФ-2018 від 01.09.2018; (5) договір про надання послуг № 01/04-21 від 01.04.2021 з обслуговування зелених зон, розташованих на прибудинкових територіях № 01/04-21 від 01.04.2021; (6) договір про надання послуг з охорони майна, підтримання порядку та здійснення контрольно-перепускного і внутрішньо-об`єктового режиму № 1597.А від 30.06.2020; (7) договір про надання послуг з вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ) № 1/1543-Ж-10 від 20.07.2010; (8) договір № 2-2818-2/3 від 21.12.2018 щодо дезинфікування та витравлювання, послуги очищування та інші; (9) акти надання послуг за вказаними правочинами.

Крім того, претензій щодо якості отриманих послуг, відмови від отримання послуг від відповідача не надходило. Укладені договори було підписано сторонами без будь - яких зауважень та застережень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за надані послуги відповідач в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого утворилась заборгованість за вказаними правочинами за період з 01.08.2020 по 31.01.2024 за квартиру № 129 у розмірі 46 362,56 грн. та за квартиру № 130 у розмірі 72 578,47 грн. у житловому будинку № 5 по вул. Саперне поле в м. Києві .

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як було зазначено, Товариство з обмеженою відповідальністю "Подол Бізнес Груп" на підставі актів приймання-передачі нерухомого майна № 45, 46 від 16.01.2020 є власником квартири № 129 загальною площею 133,40 м2 та квартири № 130 загальною площею 208,80 м 2 у житловому будинку № 5 по вул. Саперне поле в м. Києві , що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.01.2020 № 196935986 та № 196936432.

Частиною 4 статті 319 Цивільного кодексу України визначено, що власність зобов`язує.

Згідно зі статтею 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи набрання договорами № 207-129/1 та № 207-130/1 від 01.02.2021 чинності з 16.01.2020, що відповідає даті набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Подол Бізнес Груп" у власність квартир, у відповідача виник обов`язок зі сплати вартості наданих йому житлово-комунальних послуг за укладеними договорами.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги", який відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень введено в дію з 1 травня 2019 року.

За змістом статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;

житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач;

індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги;

послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору;

управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

За змістом частини першої статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем встановилися зобов`язальні правовідносини з приводу надання житлово-комунальних послуг.

В пункті 3.1. договорів сторони погодили, що вартість послуг з обслуговування та додаткових послуг із розрахунку за 1 квадратний метр загальної площі відповідної квартири становить:

- за послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території - 14,43 грн. за квадратний метр при оплаті до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим; 15,25 грн. за квадратний метр при оплаті після 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим;

- за додаткові послуги - 10, 34 грн. за квадратний метр при оплаті до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим; 10,86 грн. за квадратний метр при оплаті після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Вартість вищезазначених послуг встановлено наказом № 23 від 18.12.2019 «Про встановлення вартості послуг з обслуговування будинку, прибудинкової території та додаткових послуг, послуг з утримання підземного паркінгу та машиномісць за адресою вул. Саперне поле, буд. №5 в Печерському районі м. Києва » ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс».

Як вбачається із зібраних в матеріалах справи доказів, загальна площа квартири № 129 по вул. Саперне поле, буд. 5 у місті Києві складає 133,40 м2, отже щомісячна вартість наданих послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території відповідно до умов договору № 207-129/1 від 01.02.2021 складає 2034,35 грн. з розрахунку 133,40 м2 х 15,25 грн. за 1 кв.м, а щомісячна вартість додаткових послуг складає 1448,72 грн. з розрахунку 133,40 м2 х 10,86 грн. за 1 кв.м.

Загальна площа квартири № 130 по вул. Саперне поле, буд. 5 у місті Києві складає 208,8 м2, отже щомісячна вартість наданих послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території відповідно до умов договору № 207-130/1 від 01.02.2021 складає 3184,20 грн. з розрахунку 208,8 м2 х 15,25 грн. за 1 кв.м, а щомісячна вартість додаткових послуг складає 2267,57 грн. з розрахунку 208,8 м2 х 10,86 грн.

Наказом № 44 від 28.11.2023 року «Про зміну вартості додаткових послуг для мешканців житлових будинків ЖК «Бульвар фонтанів» ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» з 01.01.2024 за адресою: вул. Саперне поле, 5 встановлено наступну вартість додаткових послуг: 13,68 грн. за квадратний метр при їх оплаті до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим та 13,96 грн. за квадратний метр при оплаті після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Отже, по квартирі № 129 щомісячна вартість додаткових послуг з 01.01.2024 становить 1862,26 грн. з розрахунку 133,40 м2 х 13,96 грн. за 1 кв.м, а по квартирі № 130 щомісячна вартість додаткових послуг з 01.01.2024 року становить 2914,85 грн. з розрахунку 208,80 м2 х 13,96 грн. за 1 кв.м.

Судом встановлено, що у період з 01.08.2020 по 31.01.2024 позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договорами про надання послуг № 207-129/1 та № 207-130/1 від 01.02.2021 та надав відповідачу обумовлені послуги з управління багатоквартирним будинком. Для виконання своїх зобов`язань за вказаними правочинами ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» було укладено договір про технічне обслуговування та ремонт ліфтів № 67/08 ТО від 01.08.2018 та № 01-09-2021 від 01.09.2021, договір підряду № ОДС_БФ-2018 від 01.09.2018, договір про надання послуг № 01/04-21 від 01.04.2021 з обслуговування зелених зон, розташованих на прибудинкових територіях № 01/04-21 від 01.04.2021, договір про надання послуг з охорони майна, підтримання порядку та здійснення контрольно-перепускного і внутрішньо-об`єктового режиму № 1597.А від 30.06.2020, договір про надання послуг з вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ) № 1/1543-Ж-10 від 20.07.2010, договір № 2-2818-2/3 від 21.12.2018 щодо дезинфікування та витравлювання, послуги очищування та інші.

Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи актами надання послуг, складеними на виконання вищезазначених договорів, які охоплюють спірний період заборгованості.

Заперечень з боку відповідача стосовно наданих послуг до позивача не надходило, акти-претензії, складені відповідно до норм чинного законодавства, відсутні.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

Вищезазначені обставини свідчать про прийняття відповідачем наданих послуг, а відтак і обов`язок відповідача сплатити кошти за надані послуги.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п. 3.5. договорів про надання послуг № 207-129/1 та № 207-130/1 від 01.02.2021 сторони погодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим, на підставі рахунку, виставленого виконавцем. Рахунок надається споживачу до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

З огляду на положення пункту 3.5. договорів про надання послуг № 207-129/1 та № 207-130/1 від 01.02.2021 строк оплати спірних послуг є таким, що настав.

Що стосується виставлення позивачем рахунків на оплату, то колегія суддів зазначає, що рахунок є документом, який містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти та неотримання (не виставлення) рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а отже, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку сплатити за надані позивачем послуги.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 910/13527/17.

Зважаючи на встановлені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку, що у відповідача існує обов`язок оплатити вартість наданих йому послуг у загальній сумі 118 941,03 грн.

Оскільки доказів повної або часткової сплати вказаної суми боргу до суду не представлено, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 118 941,03 грн. є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 підлягає скасуванню, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та без врахування фактичних обставин справи.

З приводу прийняття та долучення до матеріалів справи додаткових доказів, доданих до апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - відповідача).

Суд апеляційної інстанції дослідивши наявні матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття судом додаткових доказів, доданих до апеляційної скарги, з підстав не наведення позивачем виняткових випадків неможливості їх подання з причин, що об`єктивно не залежали від нього в аспекті ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

При винесенні даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи скаржника, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України).

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення зокрема є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 277 ГПК України).

При прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи, невірно встановив обставини справи, що призвело до прийняття незаконного рішення, тож колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду у даній справі - скасуванню з прийняттям нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Колегією суддів встановлено, що позивач повідомив суд апеляційної інстанції про те, що поніс витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи № 910/2563/24 у суді апеляційної інстанції у розмірі 15 000,00 грн.

Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи; підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав наступні докази: (1) договір про надання правової допомоги від 01.01.2023; (2) додаткову угоду про внесення змін до договору про надання правової допомоги від 01.01.2023; (3) акт приймання-передачі надання правничої допомоги від 07.08.2024.

Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» в суді апеляційної інстанції здійснювалося адвокатом Бабур Олесею Петрівною на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги № 1669526 від 07.08.2024.

Відповідно до частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач своїм правом, визначеним частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, не скористався клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу суду не надав.

Згідно із частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи приписи частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи № 910/2563/24 в суді апеляційної інстанції у розмірі 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень).

Судові витрати

Згідно з ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

З урахуванням викладеного, судові витрати, понесені ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» у суді першої інстанції, покладаються на відповідача.

Крім того, витрати, понесені ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» у суді апеляційної інстанції у зв`язку з розглядом апеляційної скарги позивача на рішення місцевого господарського суду, з огляду на задоволення цієї апеляційної скарги, також покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 у справі № 910/2563/24 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 у справі № 910/2563/24 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Подол Бізнес Груп» (ідентифікаційний код 42777859, адреса: 21032, м. Вінниця, вул. Чорновола Вячеслава, 29, корп. 5, приміщення 79) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» (ідентифікаційний код 33303255, адреса: 01103, м. Київ, вул. Андрія Верхогляда, 16, приміщення 270) заборгованість за надані послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 118 941,03 грн. (сто вісімнадцять тисяч дев`ятсот сорок одна гривня 03 копійки) та судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Подол Бізнес Груп» (ідентифікаційний код 42777859, адреса: 21032, м. Вінниця, вул. Чорновола Вячеслава, 29, корп. 5, приміщення 79) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» (ідентифікаційний код 33303255, адреса: 01103, м. Київ, вул. Андрія Верхогляда, 16, приміщення 270) 4542,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок дві гривні) судового збору за подання апеляційної скарги та 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

6. Матеріали справи № 910/2563/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді І.М. Скрипка

Ю.Б. Михальська