Ухвала

від 19.07.2024 по справі 916/1402/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"19" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1402/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАНИ УКРАЇНИ" про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАНИ УКРАЇНИ" (код ЄДРПОУ 40489427, 67806, Одеська обл., Овідіопольський р-н, селище міського типу Авангард, вул. Теплична, буд.1)

до відповідача: Малого приватного підприємства "ДАЛЕТ" (код ЄДРПОУ 31976542, 65059, м. Одеса, вул. Люстдорфська Дорога, буд. 29 "Б", кв. 33)

про стягнення 297386,16 грн.

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "КРАНИ УКРАЇНИ" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Малого приватного підприємства "ДАЛЕТ" про стягнення 297386,16 грн.

Ухвалою від 26.04.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАНИ УКРАЇНИ" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАНИ УКРАЇНИ" задоволено в повному обсязі.

Між цим, враховуючи заявлене у позовній заяві представником позивача клопотання про подання доказів понесення витрат на правничу допомогу в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, питання щодо розподілу судових витрат в цій частині судом у судовому рішенні не вирішувалось.

Позивачем 18.07.2024 в порядку ч.8 ст.129 ГПК України подано докази про склад понесених витрат на надання правничої допомоги у зв`язку із розглядом даної справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

За приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч.3 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Враховуючи, що судове рішення у даній справі постановлено без повідомлення сторін, суд дійшов висновку, що заява про розподіл судових витрат має розглядатися у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи.

Разом з цим, положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

За приписами ст.2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, враховуючи період перебування головуючого у справі судді у щорічній основній відпустці, з метою дотримання приписів Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалює про розгляд заяви впродовж розумного строку поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку.

Керуючись ст.ст.126, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАНИ УКРАЇНИ" про ухвалення додаткового рішення прийняти до розгляду.

2. Розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАНИ УКРАЇНИ" про ухвалення додаткового рішення впродовж розумного строку.

3. Розгляд заяви здійснювати без повідомлення (виклику) сторін.

4. Повідомити сторін, що подання ними пояснень з приводу заяви може бути здійснене до суду у строк до 15.08.2024.

5. Роз`яснити, що відповідно до ч. 6 статті 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Ухвалу направити учасникам провадження.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала суду набрала законної сили 19.07.2024, оскарженню не підлягає.