Рішення

від 19.07.2024 по справі 917/777/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2024 р. Справа № 917/777/20(917/752/24)

Суддя Господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали

за позовною заявою Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 36039, м. Полтава, вул. Чорновола, 22а, ідент. код 32017261

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком", 20382, Черкаська область, Уманський район, село Ладижинка, провулок Козацький, будинок 17, код ЄДРПОУ 32794511

про стягнення грошових коштів

в межах справи про банкрутство № 917/777/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобуд Україна", вул. Данила Щербаківського, 58, м. Київ, ідент. код 34014304

до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Чорновола, 22а, м. Полтава, 36039, ідент. код 32017261

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Полтавської області перебуває справа № 917/777/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2023 року справу № 917/777/20 розподілено судді Білоусову С.М.

Ухвалою суду від 26.06.2023 року прийнято справу № 917/777/20 до свого провадження.

Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою № 01-10/73-1 від 01.05.2024 року (вх. № 807/24 від 03.05.2024 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" про стягнення 1 009 264,94 грн.

Вказана позовна заява відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.05.2024 року приєднана судді Білоусову С.М. до справи.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона подана з додержанням вимог ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України; підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження відсутні.

Згідно п. 2 статті 7 Кодексу України з питань банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи зазначене, суд ухвалою від 03.05.2024 року прийняв справу № 917/777/20(917/752/24) до свого провадження та постановив здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивач, обгрунтовує позовні вимоги тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" не виконало умови визначені в Договорі оренди нерухомого майна № 53 від 16.04.2020 року, а тому має заборгованість у розмірі 842 509,00 грн. основного боргу, 125 351,48 грн. інфляційних витрат та 41 404,46 3% річних.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Пунктом 3 ухвали суду про відкриття провадження у даній справі було встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали.

Відповідач був належним чином та завчасно повідомлений про покладені на нього обов`язки, про що свідчать довідка про доставку електронного листа (ухвали суду від 03.05.2024 року) одержувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" (а.с. 74).

Проте, відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, відзив на позовну заяву чи то будь-які інші заяви чи клопотання суду не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у ній докази, суд встановив наступне.

Між Дочірнім підприємством "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (надалі - Орендодавець, Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"(надалі - Орендар. Відповідач) 16.04.2020 року було укладено Договір оренди нерухомого майна № 53 (надалі - Договір).

Пунктом 1.1. визначено предмет договору, а саме: Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування частину майданчика (покриття асфальтобетонне) для зберігання матеріалів, загальною площею забудови 10000 м2, що знаходяться за адресою: Полтавської обл., Лубенський район, с. Засулля, вул. Молодіжна. 153 та обліковується на балансі філії "Лубенська ДЕД" (у подальшому Балансоутримувач) ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку і становить станом на 20.12.2019 року 1639320 грн (без ПДВ).

Згідно пункту 2.1 Договору Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору, згідно з Актом приймання-передачі вказаного майна за вартістю, визначеною незалежною оцінкою.

Актом приймання-передачі частини майданчика (покриття асфальтобетонне), що знаходиться за адресом: Полтавська обл., Лубенський район, с. Засулля. вул. Молодіжна, 153 складеного 16 квітня 2020 року встановлено, що Орендодавець передав Орендарю в строкове платне користування частину майданчика (покриття асфальтобетонне) для зберігання матеріалів, загальною площею забудови 10000 м2.

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що у разі припинення цього Договору, майно повертається Орендарем Орендодавцю за Актом приймання-передачі в день закінчення дії Договору. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі.

Відповідно до пункту 2.4 Договору обов`язок зі складання Акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що орендна плата визначена на підставі звіту про незалежну оцінку із застосуванням річної орендної ставки, що погоджено обома сторонами, в розмірі 25,0 %, і становить за базовий місяць розрахунку (грудень 2019р.) 34084,20 грн. (з урахуванням індексу інфляції за грудень місяць та без ГІДВ). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до першого місяця оренди та на індекс інфляції за перший місяць оренди.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточній місяць, відповідно до наданих Балансоутримувачем рахунків.

Відповідно до п. 3.2 Договору Орендна плата перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Балансоутримувача в розмірі 100 % щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, відповідно до наданих Балансоутримувачем рахунків.

Пунктом 3.5. Договору встановлено, у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції.

Згідно п. 4.2. Орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі вносити на розрахунковий рахунок Балансоутримувача орендну плату, суму податку на додану вартість, суму відшкодування плати за комунальні та інші послуги (якщо такі надаються), плату за послуги, які надає Балансоутримувач ( якщо такі надаються) та компенсацію податку на землю шляхом щомісячних перерахувань до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до наданих Балансоутримувачем рахунків та надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати.

Позивач взяті на себе обов`язки виконав у повному обсязі, що підтверджується Актами завдання-приймання робіт на загальну суму 842 509.00 грн які підписані та скріплені печатками між Орендодавцем та Орендарем.

Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом свої прав з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" 1 009 264,94 грн., що складається з: 842 509,00 грн. основного боргу, 125 351,48 грн. інфляційних витрат і 41 404,46 3% річних.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч. 1 ст. 286 ГК України).

Частинами 1 та 4 ст. 285 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що орендна плата визначена на підставі звіту про незалежну оцінку із застосуванням річної орендної ставки, що погоджено обома сторонами, в розмірі 25,0 %, і становить за базовий місяць розрахунку (грудень 2019 р.) 34084,20 грн. (з урахуванням індексу інфляції за грудень місяць та без ПДВ). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до першого місяця оренди та на індекс інфляції за перший місяць оренди.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточній місяць, відповідно до наданих Балансоутримувачем рахунків.

Відповідно до п. 3.2 Договору Орендна плата перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Балансоутримувача в розмірі 100 % щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, відповідно до наданих Балансоутримувачем рахунків.

Згідно п. 4.2. Орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі вносити на розрахунковий рахунок Балансоутримувача орендну плату, суму податку на додану вартість, суму відшкодування плати за комунальні та інші послуги (якщо такі надаються), плату за послуги, які надає Балансоутримувач ( якщо такі надаються) та компенсацію податку на землю шляхом щомісячних перерахувань до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до наданих Балансоутримувачем рахунків та надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати.

Судом встановлено, що позивач передав, а відповідач прийняв в оренду частину майданчика для зберігання матеріалів, що підтверджуються наступними Актами здавання-приймання робіт (найменування робіт - за користування частиною майданчика для зберігання матеріалів):

- № 8201164 від 31.12.2021 р. на суму 46 960,13 грн;

- № 8201203 від 31.01.2022 р. на суму 47 241,89 грн;

- № 8201233 від 28.02.2022 р. на суму 47 856,04 грн;

- № 8201261 від 31.03.2022 р. на суму 48 621,73 грн;

- № 8201282 від 30.04.2022 р. на суму 48 621,73 грн;

- № 8201321 від 31.05.2022 р. на суму 49 934,52 грн;

- № 8201356 від 30.06.2022 р. на суму 51 282.79 грн;

- № 8201377 від 31.07.2022 р. на суму 52 872,52 грн;

- № 8201395 від 31.08.2022 р. на суму 53 242,62 грн;

- № 8201451 від 30.09.2022 р. на суму 53 828,89 грн;

- № 8201527 від 31.10.2022 р. на суму 55 174,62 грн;

- № 8201539 від 30.11.2022 р. на суму 56 553,97 грн;

- № 8201579 від 30.12.2022 р. на суму 56 949,85 грн;

- № 8201623 від 31.01.2023 р. на суму 57 348,50 грн;

- № 8201654 від 28.02.2023 р. на суму 57 807.29 грн;

- № 8201672 від 31.03.2023 р. на суму 58 211,94 грн.

Згідно з Актом приймання-передачі частини майданчика (покриття асфальтобетонне), що знаходиться за адресом: Полтавська обл., Лубенський район, с. Засулля. вул. Молодіжна. 153 складеного 31 березня 2023 року, Орендодавець прийняв від Орендаря повернуту зі строкового платного користування частину майданчика (покриття асфальтобетонне) для зберігання матеріалів, загальною площею забудови 10000 м2.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком", порушуючи умови Договору, свої обов`язки щодо оплати за строкове платне користування майном не виконало.

Відповідно до вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Станом на дату розгляду справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів повного та належного виконання зобов`язання за договором оренди.

За викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 842 509,00 грн. боргу за оренду.

Пунктом 8.1. Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За порушення строків оплати оренди, позивач просить суд стягнути з відповідача 125 351,48 грн. інфляційних витрат і 41 404,46 3% річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 4.2. Орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі вносити на розрахунковий рахунок Балансоутримувача орендну плату, суму податку на додану вартість, суму відшкодування плати за комунальні та інші послуги (якщо такі надаються), плату за послуги, які надає Балансоутримувач ( якщо такі надаються) та компенсацію податку на землю шляхом щомісячних перерахувань до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до наданих Балансоутримувачем рахунків та надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати.

Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події з якою пов`язано його початок.

Відповідальність застосовується з наступного дня після настання строку виконання зобов`язання, якщо такий строк припадає на святковий, вихідний, неробочий день, то строк виконання переноситься на перший робочий день. При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з правилами української мови про вживання прийменника до для числових позначень, наприклад, до 19.08.2020, то 19.08.2020 є останнім днем виконання зобов`язання (прислівник включно писати не треба), тобто прийменник до виражає кінцеву календарну дату та за сферою використання закріплений за офіційним діловим стилем, тоді як прийменник по - за розмовним (вказані прийменники в українській мові є тотожними та відрізняються лише за сферою використання) (вказане знайшло своє застосування у судовій практиці, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15, від 08.10.2018 у справі № 927/490/18).

При перевірці здійсненого позивачем розрахунку 3 % річних та інфляційних нарахувань судом було виявлено, що позивач рахує 10 число місяця як день прострочки та нараховує річні та інфляційні за цей день. Будь-якого обґрунтування того, що строк оплати сплив у день, і відповідно, обґрунтування того, що 10 число місяця, починаючи за звітним є днем прострочки оплати позивач не навів.

Таким чином, виходячи з умов п. 4.2. Договору та норм чинного законодавства, з 11 числа місяця, наступного за звітним у відповідача виникла прострочка з оплати оренди, а у позивача виникло право на нарахування 3 % річних та інфляційних витрат.

Здійснивши перевірку, наданого розрахунку, враховуючи зміну періоду нарахування, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 41 299,04 грн.

Щодо нарахування інфляційних втрат, то в перерахунку судом встановлена більша сума ніж заявлена позивачем. При цьому, суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог, тому задоволенню підлягає сума інфляційних втрат в розмірі 125 351,48 грн.

Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Щодо судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволені частково, суд приходить до висновку, що на відповідача слід покласти судовий збір у розмірі 15 137,39 грн.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" (20382, Черкаська область, Уманський район, село Ладижинка, провулок Козацький, будинок 17, код ЄДРПОУ 32794511) на користь Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (36039, м. Полтава, вул. В.Чорновола, 22А, ідент. код 32017261) 842 509,00 грн. основного боргу, 125 351,48 грн. інфляційних витрат, 41 299,04 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 15 137,39 грн.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено та підписано 19.07.2024 року.

Суддя Білоусов С. М.