Ухвала

від 15.07.2024 по справі 160/18390/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 липня 2024 року Справа 160/18390/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)», в якій просить:

- визнати неправомірними дії Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» (ЄДРПОУ 14316899), щодо не нарахування та невиплати, в повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- зобов`язати відповідача виплатити її позивачу за наступні періоди у відповідних розмірах: - 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року в розмірі - 82 122,84грн; - з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року відповідно до абзацу 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 в розмірі - 10126,15грн.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч.8 ст.171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

За правилами частини 6 статті 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

П`ятим днем для вирішення питання в даній адміністративній справі є 14.07.2024 року, що припадає на вихідний день (неділя), у зв`язку з чим, дана ухвала прийнята першим робочим днем 15.07.2024р.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України також передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

В позовній заяві позивачем зазначено, що він проходив службу в державній установі «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)». 31.08.2023 року наказом начальника державній установі «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» від 28№256/ОС-23 від 28.08.2023 року позивача було звільнено, однак в порушення статей вимог статті 116 КЗпП України не проведено виплату всіх належних сум, а саме виплату індексацію грошового забезпечення в повному обсязі.

Разом із позовною заявою, представником позивача подана заява про поновлення строку звернення до суду із даним позов, в якій містяться цитування норм статей законодавства України та посилання на рішення Конституційного Суду та практику Верховного Суду, у зв`язку з чим, вважає, що строки звернення до суду під час бездіяльності не застосовуються.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частина 5 статті 122 КАС України, передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Приписами частини 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.

Таким законом в даному випадку є Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Відповідно до частини 2 статті 233 (у редакції, яка діяла до 19.07.2022), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Разом з цим, Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

З аналізу наведених норм права випливає, що позивач мав право на звернення до суду з даним позовом без обмеження будь-яким строком щодо судового захисту до 19.07.2022, після внесення змін до статті 233 КЗпП України внаслідок оптимізації трудових відносин, такий строк обмежився трьома місяцями, отже, строк звернення до суду з даним позовом сплинув 19.10.2022.

Проте, позовна заява подана до суду 09.07.2024р.

Водночас, суд враховує, що відповідно до пункту першого глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

При цьому суд зазначає, що вищеназвана норма не зупиняє дію строків, визначених статтею 233 КЗпП України в редакції Закону № 2352-IX, а лише продовжує їх на строк дії карантину. Вказана норма обумовлена можливістю виникнення об`єктивних причин, пов`язаних з карантином, які унеможливлюють подання позову в установлений законом строк.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651, відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Статтею 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Аналіз наведених норм права в контексті з обставинами даної справи, дає можливість дійти висновку, що позивач мав право звернутися до суду з даним позовом до закінчення дії карантину або наступного дня після його скасування.

Оскільки перебіг строку, закінчення якого пов`язане з відміною карантину, як подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події, тобто 01.07.2023 (субота), позов мав бути поданий не пізніше 03.07.2023 (понеділок) включно відповідно до приписів ч. 6 ст. 120 КАС України.

Більш того, поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).

Суд зауважує, що правовий порядок в державі будується, зокрема, на принципі законності, який забезпечує юридичну визначеність в державі. Це означає, що кожна особа має підпорядковуватися закону та забезпечувати неухильне його виконання.

Суд наголошує, що право звернення до суду не є безумовним, а підпорядковується визначеним процесуальним законом строкам, коли особа може реалізувати таке право.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з позовом.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відтак, при вирішенні питання щодо поновлення пропуску строку звернення до суду, має враховуватися добросовісність поведінки особи, яка, як учасник суспільних правовідносин, має відповідально, без зловживання наданим законом правом, ставитися до його реалізації, адже звернення до суду з позовом після спливу визначених законом строків створює ризик розбалансування системи соціального захисту.

Суд зазначає, що виплата грошового забезпечення є періодичним платежем, відтак позивач був достеменно обізнаний про розмір таких виплат, у т.ч. під час звільнення. Разом з цим, ні під час несення служби, ні під час звільнення зі служби, позивач з заявою про отримання інформації щодо розміру та складових виплат не звертався до відповідача, так само як і не звертався в установлений законом строк до суду з позовом про вирішення трудового спору в частині недоотриманих виплат.

Разом з тим, у ч.1 ст.123 КАС України зазначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Частиною 6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З метою забезпечення доступу до правосуддя, суд вважає за необхідне надати позивачу можливість подати обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із цим позовом із зазначенням обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію позивачем права щодо своєчасного звернення до суду із даним позовом, та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому згідно ст.ст.123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

Ухвалив:

У задоволенні заяви про поновлення строку звернення із даним позовом - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме:

- надати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду, а також доказів на підтвердження поважності цих причин.

Роз`яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Турлакова