Рішення

від 05.11.2024 по справі 160/18390/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 рокуСправа №160/18390/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи "Криворізька установа виконання покарань (№3)" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної установи Криворізька установа виконання покарань (№ 3), в якій просить:

- визнати неправомірними дії Державної установи Криворізька установа виконання покарань (№ 3) (ЄДРПОУ 14316899), щодо не нарахування та невиплати, в повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- зобов`язати відповідача виплатити її позивачу за наступні періоди у відповідних розмірах: - 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року в розмірі - 82 122,84грн; - з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року відповідно до абзацу 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 в розмірі - 10126,15грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що період проходження військової служби, нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме у період з 01.01.2016 по 28.02.2018, з 01.03.2018 по 31.12.20252 не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв`язку зі зростанням споживчих цін, є обов`язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Вказує, що звертався до відповідача з письмовим зверненням з приводу врегулювання питання виплати індексації грошового забезпечення після вибуття, але відповідач посилався на відсутність підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 року у задоволенні заяви про поновлення строку звернення із даним позовом відмовлено, позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме: надати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду, а також доказів на підтвердження поважності цих причин.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи Криворізька установа виконання покарань (№ 3) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання виправленого позову у відповідній кількості сторін, а саме: заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду, а також доказів на підтвердження поважності цих причин (у т.ч. докази зарахування до військової служби ЗСУ та проходження її по теперішній час).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

22.10.2024 року від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на наступне. ОСОБА_1 , дійсно проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України з 21.01.1999 року, на різних посадах. 31.08.2023 року був звільнений зі служби відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (за власним бажанням), (Витяг із наказу від 28.08.2023 року №256/ОС-23 наявний в матеріалах справи). Під час проходження служби, а саме за період з 01.01.2016 року по 01.12.2022 року, тричі відбулося підвищення посадового окладу Позивача, на підставі: Наказу Державної пенітенціарної служби України від 05.08.2014 року №427/ОД-14 «Про організаційно-штатні питання» та Наказу від 28.09.2012 № 1438/5 «Про затвердження Схем посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України», посадовий оклад був встановлений у розмірі 975 грн. Внесених змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. №1036, яка набрала чинності з 01 січня 2017 року та наказу Мін`юсту №372/5 від 14.02.2017 року "Про затвердження схем посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України" та посадовий оклад був встановлений у розмірі 1725 грн. Постанови від 30.08.2017 №704 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01 березня 2018 року та посадовий оклад був встановлений у розмірі 5360 грн. З наведених вище норм, вбачається, що розмір посадового окладу Позивача змінювався (збільшувався) і відповідно до норм абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078, в частині визначення базового місяця для проведення індексації, є місяць підвищення доходів (базовим місяцем). Отже, враховуючи зазначене вище, для визначені базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення Позивачу за період з 01.01.2016 року по 31.12.2022 року є місяць, з якого підвищені розміри посадових окладів за посадою, яку займав ОСОБА_1 , а обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займав ОСОБА_1 . На момент виникнення оскаржуваних правовідносин, а саме за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, наказом Державної пенітенціарної служби України від 05.08.2014 року №427/ОД-14 «Про організаційно-штатні питання» були затверджені зміни у штатах установи виконання покарань та слідчих ізоляторів територіальних органів ДПтС України. З 28.12.2015 року згідно наказу державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» від 28.12.2015 №106 о/с на підставі наказу Міністерства юстиції України від 28.09.2012 № 1438/5, ОСОБА_1 було встановлено посадовий оклад у розмірі 975 грн. (Завірена копія витягу із наказу додається). Тому, базовий місяць для обчислення щомісячного індексу інфляції, за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року буде грудень 2015 року. З січня по травень 2016 року нарахування індексації не проводилось в зв`язку із відсутністю права на її виникнення. З червня 2016 року по грудень 2016 року Позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення з урахуванням базового місяця грудень 2015 року. (Довідка про суми грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 додається). Отже на момент виникнення оскаржуваних правовідносин за період з 01.01.2017 року по 28.02.2018 року визначення розміру посадових окладів особам рядового та начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, здійснювалося відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 (далі-Постанова №1294) зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. №1036 (далі-Постанова №1036).

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до витягу із наказу начальника Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» №256/ОС-23 від 28.08.2023 позивача з 31.08.2023 звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Не погоджуючись з сумою виплати індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон № 1282-XII), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з ст. 2 Закону №1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону № 1282-XII передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII), грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок №1078).

Згідно з абз. 4-5 п. 1-1 Порядку №1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. N 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, зокрема, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Відповідно до абз. 1-2 п. 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Враховуючи вищенаведене вбачається, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

Тобто, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Крім того, на момент виникнення оскаржуваних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 07.11.2007 №1294, якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців.

Відповідно до п.13 постанови №1294 вона набрала чинності з 01 січня 2008 року, тобто датою, з якою позивач пов`язує встановлення базового місяця індексації.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01 березня 2018 року.

Проаналізувавши постанову Кабміну України №1294 в період її дії з 01.01.2008 по 01.03.2018, суд вбачає незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців.

Тобто, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визначення базового місяця для проведення індексації січень 2008 року підлягають задоволенню.

Пунктом 6 Порядку № 1078 встановлено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 КЗпП України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 23.10.2019 у справі №825/1832/17.

Суд також зазначає, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №825/874/17.

Щодо позовних вимог за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, суд зазначає наступне.

Згідно з ст.4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Отже, за період з 01.03.2018 індексація грошового забезпечення нараховується виходячи з місяця підвищення доходів березня 2018 року, відповідно до Постанови № 704.

Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Відтак, оскільки підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 відбулось у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 Постанови №704, якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців, саме березень 2018 в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078, є місяцем підвищення доходів (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.

Згідно з абзацом 2 пункту 5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1 %, в квітні 2018 року становив 100,8 %, в травні 2018 року 100,0%, в червні 2018 року 100,0%, в липні 2018 року 99,3%, в серпні 2018 року 100,0%, в вересні 2018 року 101,9%, в жовтні 2018 року 101,7%. Таким чином, лише у жовтні 2018 поріг індексації 103% (100,8% х 100,0% х 100,0% х 99,3% х 100,0% х 101,9% х 101,7% х 100) було перевищено.

Разом з тим, необхідно також звернути увагу на те, що питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), врегульовано абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 визначено, що якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, відтак встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення. Якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується. Якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078. Тобто, у даному випадку суб`єкту владних повноважень необхідно вираховувати розмір підвищення доходу і визначати різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідної особи.

Крім цього, потрібно враховувати, що відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку № 1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця, що узгоджується з позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 10.09.2020 у справі №200/9297-а.

Питання врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, досліджувалось Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постановах від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.07.2023 у справі №240/23550/21.

У вказаних постановах Верховний Суд зауважив, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці. Також дійшов висновку, що системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають суду підстави зробити висновок, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі.

Розмір грошового забезпечення, який припадав на місяць підвищення посадових окладів військовослужбовців (березень 2018 року) неодноразово досліджувався судами, зокрема, постановою Верховного Суду від 21.01.2022 у справі №440/9802/21 встановлено, що відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року становить 4463,15 гривень (1762 гривень (прожитковий мінімум 2018 року) х 253,3% (величина приросту індексу споживчих цін) /100%). Відтак, відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року становить - 4463,15 гривень.

Відповідач надав суду Інформацію про суму нарахованої індексації позивачу за період з березня 2018 року по грудень 2022 року, якою не підтверджується дотримання відповідачем вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), що видно з її змісту.

Оскільки в березні 2018 року відбулося підвищення посадових окладів, то відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації з березня 2018 року повинна розраховуватись, як різниця між сумою індексації та розміром підвищеного доходу. Тобто, з березня 2018 року підлягає до виплати сума індексації грошового забезпечення, визначена на підставі вищевказаних положень Порядку №1078, а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг у розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить таку суму індексації.

Щодо визначення розмірів індексації грошового забезпечення у спірний період, про які зазначає позивач, то суд вважає, що такі розрахунки віднесені до компетенції відповідача.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Відтак, повноваження щодо нарахування індексації належить відповідачу. Окрім того, враховуючи те, що відповідачем відповідне нарахування індексації ще не здійснено, відповідно позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача виплатити індексацію у відповідному розмірі є передчасними.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, з урахуванням вищевказаних позицій Верховного Суду та встановлених обставин у цій справі, суд робить висновок, що позивач частково довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень порушив права позивача та законодавство, адже вчинив протиправні дії щодо позивача та не довів, що діяв у межах закону при не виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця січень 2008 року. Також, відповідач не дотримався вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, виходячи із розрахунку різниці між сумою індексації та розміром підвищення доходу позивача у березні 2018 року, що підтверджено доказами перевіреними судом, тому позов задовольняється частково.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Отже, відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн., суд зазначає таке.

Згідно із ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст.132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст.134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 9 ст.139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Матеріалами справи підтверджується, що з метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з адвокатом Ільїн О,М. договір про надання правової допомоги №2903/1 від 29.03.2024р.

Згідно акту приймання-передачі виконаних робіт від 03.07.2024, адвокатом виконана робота у виді вивчення матеріалів наданих стороною 2 з метою визначення судової перспективи спору 4 год. 2500 грн., аналіз законодавства та консультації 4 год. 2500 грн., складання позовної заяви 5 год. 5000 грн. Всього 10000 грн.

Зазначену суму сплачено позивачем згідно квитанції №0.0.3563676280.1 від 02.04.2024р.

Судом встановлено, що відповідь на відзив та інші клопотання після відкриття провадження представником позивача до суду не надавались.

Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч. 2 ст.3, ст.59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони України, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26 вересня 2018 року у справі №826/14072/17.

Таким чином, усі витрати повинні перебувати у безпосередньому причинному зв`язку із наданням правової допомоги у конкретній справі, а їх розмір повинен бути розумним.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).

Оцінюючи зміст вказаного позову обсягу фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількості витраченого часу, розміру гонорару, співмірності послуг категорії складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та значенню справи, суд вважає, що дана справа не викликає складності у правовому розумінні, є справою незначної складності, є типовою справою (Верховним Судом розглядалась зразкова справа), у зв`язку з чим витрати на професійну правничу допомогу не відповідають принципу співрозмірності та як наслідок відсутні підстави для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» (код ЄДРПОУ 14316899, 50066, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛ., М. КРИВИЙ РІГ, ВУЛ. СВІТЛА, БУД. 2) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» щодо не нарахування та невиплати, в повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року; з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року відповідно до абзацу 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Зобов`язати Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№3)» здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року згідно з Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням базового місяця січень 2008 року.

Зобов`язати Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№3)» здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» (код ЄДРПОУ 14316899) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова