Рішення

від 19.07.2024 по справі 160/9307/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2024 рокуСправа №160/9307/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сидоренко Д.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОСТАЛЬ-ЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 37731681, 49081, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, місто ДНІПРО, вулиця СТОЛЄТОВА, будинок 21) до Енергетичної митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44029610, 04215, місто КИЇВ, вулиця СВІТЛИЦЬКОГО, будинок 28-А) про визнання протиправним та скасування рішення,-

Обставини справи: 10.04.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОСТАЛЬ-ЕНЕРГО» до Енергетичної митниці Державної митної служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA903020/2024/000005/1 від 16.01.2024 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA903020/2024/000034.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання умов укладеного договору було розпочато процедуру митного оформлення товару (електричної енергії). Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмову в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Вказаним рішенням митний орган скоригував митну вартість за другорядним (резервним) методом у відповідності до ст.64 МК України. Джерелом інформації для даного рішення стала наявна в митному органів інформація за фактом митних оформлень іншою особою.

Ухвалою суду від 24.04.2024 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

08.05.2024 року від відповідача надійшов відзив на позов. В порядку здійснення митного контролю на підставі та відповідно до частини 5 статті 54, частин 1 і 4 статті 337, статті 320 МК України встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності та документально не підтверджено заявлену митну вартість товару визначену Загальною угодою про доставку та приймання електроенергії від 01.11.2023 та Індивідуального договору (Щомісячна угода про постачання №2) від 30.11.2023 №01/11-2023-CAS (далі- Індивідуальний договір №2). У зв`язку з цим, на підставі частини третьої статті 53 МК України декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару та документи на усунення виявлених обставин. Проте, на вимогу митного органу декларантом не надано інформацію біржових організацій про вартість електроенергії за грудень 2023 року. Зазначене, в свою чергу, унеможливлює перевірку достовірності задекларованих відомостей щодо митної вартості заявленого товару. Декларантом документально не надано достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, у зв`язку з чим порушено вимоги пункту 2 частини другої статті 52 МК України. Також повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару у тому числі й на усунення виявлених обставин. 16.01.2024 декларантом надано додаткові документи та повідомлено, що надати інші додаткові документи немає можливості. З урахуванням норм частини 6 статті 255 МКУ, термін для надання додаткових документів припиняється 16.01.2024, та відповідно митницею приймається рішення з врахуванням документів, наданих до митного оформлення станом на 16.01.2024 (15 год. 52 хв.), час отримання повідомлення від декларанта). Отже, митницею здійснено контроль правильності визначення митної вартості товару з урахуванням документів, наданих до митного оформлення до 16.01.2024 (15 год. 52 хв.) ,та за результатом їх розгляду встановлено, що на даний момент декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість товару визначену за ціною угоди, не надано усіх відомостей щодо складових митної вартості. Отже, в результаті проведеної консультації, шляхом послідовного використання можливості застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено за другорядним методом, відповідно до положень статті 60 МК України з врахуванням норм статті 61 МК України. При коригуванні за основу взято митну вартість 97,7863 Євро/тис. кВт/год. подібного товару оформленого у митному відношенні за МД від 15.01.2024 №24UA903020000559U2.

Ухвалою суду від 10.05.2024 року у задоволенні клопотання Енергетичної митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Станом на 19.07.2024 року від позивача відповідь на відзив не надходила.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

УСТАНОВИВ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОСТАЛЬ-ЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 37731681, 49081, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, місто ДНІПРО, вулиця СТОЛЄТОВА, будинок 21) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 16.06.2011 року, про що внесено запис №12241020000052621.

Основний вид діяльності: 35.14 Торгівля електроенергією

Інші види діяльності: 35.12 Передача електроенергії, 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування, 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.

01.11.2024 року між CASORI S.R.L. (Румунія)(продавець) та ТОВ "ДНІПРОСТАЛЬ-ЕНЕРГО"(покупець) було укладено Щомісячну угоду про постачання №2 на грудень 2023 до Індивідуального договору №01/11-2023-САS до Генеральної Угоди про поставку та прийом електроенергії, якою погоджено зокрема:

1. орієнтовна вартість електроенергії, що постачається продавцем покупцю по контракту приймається сторонами та становить 3628800 євро.

2. фактична ціна за 1 Мвт/год електроенергії, що постачається продавцем покупцю у період з 01.12.2023 по 31.12.2023 відповідно до цього Індивідуального договору становить 180 євро.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОСТАЛЬ-ЕНЕРГО» було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» договір доручення № 21/0052 від 15.12.2020 року. Відповідно до умов якого ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» виступає у якості Повіреного, а ТОВ « ДНІПРОСТАЛЬ- ЕНЕРГО» у якості Довірителя.

Відповідно до п. 1.1 укладеного Договору, Довіритель доручає, а Повірений зобов`язується за винагороду, від імені та за рахунок Довірителя виконувати ряд юридично значимих дій, зокрема: оформляти вантажні митні декларації в митних органах України та інші документи необхідні для митного оформлення вантажу (товару).

ТОВ «ДНІПРОСТАЛЬ-ЕНЕРГО», у рамках Європейської федерації енерготрейдерів, підписало Загальну угоду про доставку та приймання електроенергії з румунською Компанією «CASORI S.R.L.,» згідно умов котрої ТОВ «ДНІПРОСТАЛЬ-ЕНЕРГО» є Покупцем, а «CASORI S.R.L.,» - Продавцем.

Ціна електроенергії, що постачається за вказаною угодою вказується у відповідних угодах. Щомісячною угодою про постачання № 2 від 30.11.2023 року Сторони погодили орієнтовну вартість електроенергії та період поставки.

Загальна вартість електричної енергії котра була поставлена у період з 01.12.2023 по 31.12.2023 рік становить 274 663,30 євро.

На виконання умов укладеного Договору доручення № 21/0052 від 15.12.2020 року ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» розпочало процедуру митного оформлення товару (електричної енергії), а саме: було заповнено та подано в електронному вигляді декларацію 24UA903020000585U0. У вказаній декларації, серед іншого, ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» зазначило наступне:

1. Кількість декларуємої електроенергії складає 3 077 тисяч кіловат;

2. Загальна сума в іноземній валюті ( євро) складає 274 663,30;

Вартість однієї тисячі кіловат складає 89,26 євро за одну тисячу кіловат. Розраховується шляхом ділення загальної суми 274 663,30 на загальну кількість З 077 = 0,08 за кіловат або 89,26 за тисячу кіловат.

Разом із митною декларацією МД 0540 декларантом ТОВ «ДНІПРОСТАЛЬ-ЕНЕРГО» подані наступні документи, що зазначаються у графі 44:

0380 Рахунок-фактура (інвойс) від 01.01.2024 № CAS-1-01/24;

0862 Декларація про походження товару від 01.01.2024 № CAS-1-01/24;

1300 Митна декларація за якою було відмовлено у випуску товарів 24UA903020000514U9.001 від 15.01.2024;

1703 Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA903020/2024/000031 від 15.01.2024;

3001 Банківський платіжний документ, що стосується товару від 31.12.2023;

4100 Загальна угода про доставку та приймання електроенергії від 01.11.2023

4103 Індивідуальний договір №01/11-2023-CAS (Щомісячна угода 2) від 30.11.2023;

4203 Доповнення до внутрішнього договору (контракту) (додаткова угода № 3) від 11.12.2023;

4207 Договір про надання послуг митного брокера № 21/0052 від 15.12.2020;

9000 Інші некласифіковані документи Довідка 01/2432 від 12.01.2024;

9102 Акт приймання-передачі електроенергії № 2 від 31.12.2023;

9610 Копія митної декларації країни відправлення 24ROBU1400E0005465 від 12.01.2024.

В порядку здійснення митного контролю на підставі та відповідно до частини 5 статті 54, частин 1 і 4 статті 337, статті 320 Митного кодексу України встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності та документально не підтверджено заявлену митну вартість товару визначену Загальною угодою про доставку та приймання електроенергії від 01.11.2023 та Індивідуального договору (Щомісячна угода про постачання №2) від 30.11.2023 №01/11-2023-CAS, а саме:

-декларантом заявлено митну вартість товару визначену за першим методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до норм статті 58 Митного кодексу України. Частиною 2 пункту 2 статті 52 МКУ передбачено, що декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Однак, декларантом не надано до митного оформлення документально підтверджених даних щодо числового значення заявленої митної вартості товару та не надано документально підтверджених відомостей щодо котирування, що не дає змоги митниці перевірити відповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Відповідно до частини 2.2 статті 52 Митного кодексу України зазначено, що декларант зобов`язаний подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних що піддаються обчисленню.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі частини 3 статті 53 Митного кодексу України, декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару:

-рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) в наданому до митного оформлення рахунку - фактурі від 01.01.2024 № CAS-1-01/24 містяться числові розбіжності);

-інформацію біржових організацій про вартість товару.

Також, повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості.

16.01.2024 декларантом надано додаткові документи та повідомлено, що надати інші додаткові документи немає можливості.

З урахуванням норм частини 6 статті 255 МКУ, термін для надання додаткових документів припиняється 16.01.2024, та відповідно митницею приймається рішення з врахуванням документів, наданих до митного оформлення станом на 16.01.2024 (15 год. 52 хв.), час отримання повідомлення від декларанта).

Отже, митницею здійснено контроль правильності визначення митної вартості товару з урахуванням документів, наданих до митного оформлення до 16.01.2024 (15 год. 52 хв.), та за результатом їх розгляду встановлено, що на даний момент декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість товару визначену за ціною угоди, не надано усіх відомостей щодо складових митної вартості та надані до митного оформлення документи містять розбіжності, а саме:

-згідно зі статтею 49 МКУ митна вартість товару базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті. Умовами Індивідуального договору (Щомісячна угода про постачання №2) від 30.11.2023 №01/11-2023-CAS (пункт 5) передбачена оплата товару у відповідності до інвойсу. В наданому до митного оформлення рахунку-фактурі (invoice/cjstoms invoice) від 01.01.2024 № CAS-1-01/24 зазначена ціна EUR/MWh, яка не відповідає загальній вартості оцінюваного товару у рахунку-фактурі (invoice/customs invoice), а також не зазначено умови оплати за оцінюваний товар та посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт) згідно якого здійснюється постачання оцінюваного товару.

У наданому до митного оформлення банківському платіжному документі від 31.12.2023 №б/н (виписка по особовому рахунку за період з 01.12.2023 по 31.12.2023) сума про сплату оцінюваного товару складає 264 082,65 EUR (згідно inv.CAS 0075 від 30.11.2023; CAS 0078 від 08.11.2023; CAS 0081 від 11.12.2023; CAS 0088 від 14.12.2023; CAS 0091 від 18.12.2023; CAS 0094 від 21.12.2023; CAS 0099 від 26.12.2023; CAS 0101 від 27,12.2023 на обсяг 2827 MWh-до митного оформлення не надавались), але відповідно до рахунку-фактури (invoice/customs invoice) від 01.01.2024 № CAS-1-01/24 сума до сплати складає 274 663,30 EUR та обсяг 3077 MWh.

Також на вимогу митного органу декларантом не надано інформацію біржових організацій про вартість електроенергії за грудень 2023 року.

Отже, з урахуванням зазначеного, на даний момент декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість, що базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті, та не надано усіх документів відповідно до частини 2 статті 53 МКУ.

Отже, в результаті проведеної консультації, шляхом послідовного використання можливості застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено за другорядним методом, відповідно до положень статті 60 МК України з врахуванням норм статті 61 МК України. При коригуванні за основу взято митну вартість 97,7863 Євро/тис. кВт/год. подібного товару оформленого у митному відношенні за МД від 15.01.2024 №24UA903020000559U2.

Незгода позивача зі вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів стала підставою для звернення до суду з цим позовом про їх скасування.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини врегульовані: Конституцією України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР, Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI, Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631 (далі - Порядок №631), Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року №3018-VI (далі - Конвенція).

Згідно зі ст. 49 Митного кодексу України (надалі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митим органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу ч. 1, ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний, перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митним органом мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

За змістом ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

За змістом ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного орану документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митний орган у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно зі ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Частина 2 ст. 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

У свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладені у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 року по справі №826/10733/15 та від 19.02.2019 року по справі №826/2312/16 від 05 грудня 2019 року по справі №826/3102/16 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Відтак, надаючи правову оцінку застосуванню контролюючим органу резервного методу коригування митної вартості, суд повинен дослідити те, чи було дотримано умов, за яких митний орган повинен застосовувати методи визначення митної вартості під час коригування вартості, оскільки саме дотримання таких умов в поєднанні з належним обґрунтуванням необхідності їх застосування і є підтвердженням правомірності рішенням. Поряд з цим, порушення будь-якої умови, під час прийняття рішення, є підставою для визнання такого рішення протиправним та скасування.

Як встановлено судом, митним органом встановлено, що відповідно до умов Індивідуального договору №2 (пункт 2) передбачена фактична ціна за 1 МВт/год електроенергії, що постачається Продавцем Покупцю у період з 01.12.2023 по 31.12.2023 року становить 180 євро (тобто за 1 МЕГА Вт/годину ціна 180 євро), а у наданих до митного оформлення інвойсів від 01.01.2024 № CAS-1-01/24 (далі-інвойс № CAS-1-01/24) який було надано 15.01.2024 ціна становить 121,460677 євро за 1 МВт/ год, а у додатково наданому на вимогу митного органу 16.01.2024 інвойс CAS-1-01/24 ціна вже становить 89,26334 євро за 1 МВт/ год.

Відтак, у відповідача були обґрунтовані підстави для витребування у позивача додаткових документів.

Проте, в результаті проведеної консультації, шляхом послідовного використання можливості застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено за другорядним методом, відповідно до положень статті 60 МК України з врахуванням норм статті 61 МК України. При коригуванні за основу взято митну вартість 97,7863 Євро/тис. кВт/год. подібного товару оформленого у митному відношенні за МД від 15.01.2024 №24UA903020000559U2.

З приводу обраного методу коригування суд зазначає наступне.

Суд з`ясував, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган застосував другий другорядний метод коригування митної вартості товарів (« 2б») за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно ст. 60 МК України.

Суть методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів зводиться до того, що за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (частина друга-четверта статті 60 МК України).

Положення статті 55 МК України визначають загальні вимоги до змісту рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, згідно з якими, таке рішення повинно містити також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункт 4 частини другої статті 55 МК України).

На виконання вимог статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598 затверджено Правила заповнення рішень про коригування митної вартості товарів (далі також Правила №598). Так щодо графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів у пункті 2.1 Правил №598 вказано, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст. ст. 59, 60 та 64 МК України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Виходячи з системного аналізу приписів пункту 4 частини другої статті 55 МК України, статті 60 МК України, пункту 2.1 Правил №598 митний орган, застосовуючи метод коригування за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, у графі 33 відповідного рішення повинен зазначати не тільки номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, а й наводити пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, а також, що товар у митний декларації-джерелі коригування був справді подібний (аналогічний), зокрема що здійснювалась поставка товару цього ж виробника, або такої ж торговельної марки тощо.

Обов`язковість чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов`язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів підтримується і наявною сталою судовою практикою, зокрема відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі №821/1617/17; від 21 серпня 2018 року у справі №804/1755/17; від 25 травня 2021 року у справі № 520/10386/2020; від 31 жовтня 2019 року у справі № №820/9301/15.

Суд з`ясував, що позивач здійснював доставку та приймання електроенергії з румунською компанією CASORI S.R.L., однак в гр. 33 усіх оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів щодо джерела коригування зазначено лише номер та дату прийняття митної декларації джерела-коригування із вказівкою на вартість кВт*г. ввезеного товару. Натомість, оскаржуване рішення не містять пояснень про умови поставки товару, комерційні умови поставки та придбання товару за митною декларацією-джерелом коригування, а також не містять пояснень про те, що поставлений товар за митною декларацією-джерелом коригування справді був подібний (аналогічний) товару, який постачав позивач.

Відтак Енергетична митниця, приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, порушила вимоги п. 4 ч. 2 ст. 55 МК України та п. 2.1 Правил №598 в частині заповнення гр. 33 рішень, позаяк не вказала на яких умовах здійснювалась поставка товару за митною декларацією-джерелом коригування, які комерційні умови мали місце, та справді постачався подібний (аналогічний) товар, що і в цій ситуації.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Натомість, відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.

За таких обставин, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA903020/2024/000005/1 від 16.01.2024 року. та картка відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA903020/2024/000034 є протиправними та підлягають скасуванню.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, відповідно до положень статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 19342,00 грн.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Енергетичної митниці (код ЄДРПОУ 44029610) про коригування митної вартості товару №UA903020/2024/000005/1 від 16.01.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA903020/2024/000034, винесену Енергетичною митницею (код ЄДРПОУ 44029610).

Стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОСТАЛЬ-ЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 37731681, 49081, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, місто ДНІПРО, вулиця СТОЛЄТОВА, будинок 21) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 19342,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44029610, 04215, місто КИЇВ, вулиця СВІТЛИЦЬКОГО, будинок 28-А).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко