Рішення

від 19.07.2024 по справі 420/9087/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9087/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ДП Ворлд Тіс Південний до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Позивач звернувся з позовною заявою до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №109/34-00-04-02-02/37468475 від 08.03.2024 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем застосовані штрафні фінансові санкції за порушення граничних термінів реєстрації ПН/РК до податкових накладних у ЄРПН. З такими висновками незгодні, оскільки відповідач невірно провів розрахунки граничних строків реєстрації РК до податкових накладних. З метою розрахунку граничних строків відповідач взяв за основу первинну дату реєстрації податкової накладної та кінцеву дату реєстрації РК до податкових накладних без урахування фактичної дати подання РК постачальниками позивача. Відповідач при підготовці Акта, відповіді Південного МУ ДПС та підрахунку граничних строків реєстрації ПН/РК до податкових накладних свідомо ігнорував інформацію про дати отримання РК від постачальників, оскільки відповідні розрахунки надавались Позивачем на адресу Відповідача при адміністративному (досудовому) оскарженні зазначених офіційних рішень, що в кінцевому випадку призвело до некоректного розрахунку кількості днів порушення термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Просять задовольнити позовні вимоги.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що камеральною перевіркою встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН на загальну суму 1 668 935,11 гри. у т.ч. ІІДВ 71 744,57 грн. в порушення пункту 201.10 статті 201 ПКУ, з порушенням терміну реєстрації від 2 до 228 календарних днів, які припадають на період до дати набрання чинності Законом № 2876-ІХ, що тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених пунктом 120-1.1 етапі 120-1 Кодексу. Зазначають, що діли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, як наслідок податкове повідомлення-рішення від 08.03.2024 року №109/34-00-04-02-02/37468475 є законним, а позов безпідставним.

Судом встановлені такі обставини по справі.

Південним МУ ДІІС по роботі з великими платниками податків на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І пункту 75.1 статті 75 розділу II ПК України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу II ПКУ, проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку, звіту) дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН ТОВ «ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ».

На підставі проведеної перевірки Відповідачем складено акт камеральної перевірки від 09.02.2024 року № 60/34-00- 04-02-02/37468475, відповідно до якого встановлено порушення граничних термінів реєстрації РК в ЄРПН на загальну суму 1 668 935,11 гри. у т.ч. ІІДВ 71 744,57 грн. в порушення пункту 201.10 статті 201 розділу V ПКУ, з порушенням терміну реєстрації від 2 до 228 календарних днів, а саме:

1. ПН/РК № 620 складена 30.11.2019, зареєстрована 30.07.2020, затримка 228 днів;

2. ПН/РК № 677 складена 31.12.2019, зареєстрована 30.07.2020, затримка 197 днів;

3. ПН/РК №559 складена 31.01.2020, зареєстрована 30.07.2020, затримка 166 днів;

4. ПН/РК № 1 складена 31.03.2022, зареєстрована 12.10.2022, затримка 90 днів;

5. ПН/РК № 3 складена 07.06.2022, зареєстрована 04.07.2022, затримка 4 дні;

6. ПН/РК № 2 складена 07.06.2022, зареєстрована 04.07.2022, затримка 4 дні;

7. ПН/РК № 2 складена 04.08.2022, зареєстрована 06.09.2022, затримка 6 днів;

8. ПН/РК № 3 складена 09.08.2022, зареєстрована 07.09.2022, затримка 7 днів;

9. ПН/РК № 1 складена 30.09.2022, зареєстрована 18.07.2022, затримка 4 дні;

10. ПН/РК №504 складена 30.09.2022, зареєстрована 31.10.2022, затримка 16 днів;

11. ПН/РК №99 складена 15.08.2022, зареєстрована 14.09.2022, затримка 14 днів;

12. ПН/РК № 5 складена 30.06.2022, зареєстрована 05.08.2022, затримка 21 день;

13. ПН/РК №41 складена 03.03.2023, зареєстрована 07.04.2023, затримка 2 дні;

14. ПН/РК №45 складена 08.03.2023,, зареєстрована07.04.2023, затримка 2 дні;

15. ПН/РК №285 складена 22.02.2023, зареєстрована 20.03.2023, затримка 2 дні;

16. ПН/РК №169 складена 11.03.2023, зареєстрована 07.04.2023, затримка 2 дні;

17. ПН/РК № 40 складена 02.03.2023, зареєстрована 07.04.2023, затримка 2 дні;

18. ПН/РК №186 складена 01.03.2023, зареєстрована 07.04.2023, затримка2 дні;

19. ПН/РК № 2 складена 02.03.2023, зареєстрована 13.04.2023, затримка 8 днів;

20. ПН/РК №7105716 склад. 31.03.2023, зареєстр. 24.04.2023, затримка 6 днів.

Обсяг постачання без ПДВ по ПН/РК склав 1597190,54 грн (без ПДВ), сума ПДВ за ПН/РК 71744,57 грн.

27 лютого 2024 року не погоджуючись з висновками Акта позивач надав свої заперечення та письмові пояснення щодо обставин, які передували реєстрації ПН та РК до таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

13 березня 2024 року позивач отримав відповідь №659/6/34-00-04- 02-01 від 07 березня 2024 року на заперечення на Акт відповідно до якої висновки вказаного акту залишені без змін.

Південним МУ ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №109/34-00-04-02-02/37468475 від 08 березня 2024 року про накладення штрафних санкцій у розмірі 14 075,70 гривень за порушення граничних строків реєстрації ПН/РК до податкових накладних, визначених статтею 201, пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України згідно з пунктом 1201.1 статті 1201 ПК України, пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення.

Розраховуючи штрафні санкції по ПН/РК №№ 620, 677, 559, 1, 3, 2, 2, 3, 1, 504, 99, 5, відповідач застосував штрафні санкції у розмірі передбаченому п. 120-1.1 та 120-1.2 ст. 120-1 ПКУ, а по ПН/РК №№ 41, 45, 285, 169, 40, 186, 2, 7105716 з моменту набрання чинності Закону 2876-ІХ штрафні санкції розраховано згідно з пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ за порушення граничних термінів реєстрації ПН/РК у ЄРПН, передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Позивач не погоджується з такими висновками податкового органу і зазначає, що по ПН/РК №№ 620, 677, 559, 1, 3, 2, 2, 3, 1, 504, 99, 5, 186, 2, 7105716 (№ п/п 1-12, 19, 20) розрахунки кількості календарних днів порушення граничного терміну реєстрації РК, визначені Актом та оскаржуваним ППР є помилковими, оскільки відповідачем взято до уваги проміжок часу між первинною датою складання ПН та остаточною датою реєстрації РК у ЄРПН. При цьому не взято до уваги факт надання РК постачальниками Позивача (колонка «Дата отримання РК від постачальника Позивача» позовної заяви), як на підставу подальшої та остаточної реєстрації таких РК позивачем. З огляду на положення ПКУ, граничні строки реєстрації РК підлягають розрахунку та реєстрації саме від дати отримання РК позивачем від постачальника.

На підтвердження зазначеного позивач надав податковому органу та суду документальні підтвердження дати отримання РК до ПН від постачальників, а саме звіти та інформацію про РК кількісних і вартісних показників до ПН відображені в елекронному кабінеті платника податків.

Щодо ПН/РК №№ 41, 45, 285, 169, 40, 186 позивач зазначив, що їх реєстрацію у визначені ПКУ строки було унеможливлено на підставі ухвали ВАКС у справі №991/1600/23 у зв`язку з арештом майна та рахунків з 23.02.2023 по 05.04.2023 року.

Відповідач по цим РК зазначив, що дійсно існувала Ухвала ВАКС у справі №991/1600/23 якою накладено було арешт на майно та рахунки позивача з 23.02.2023 по 05.04.2023 року, але позивач не вчиняв заходів щодо реєстрації цих РК, тоді як це було вчинено по іншим ПН/РК у цей період та розглянуто Одеським ОАС у справі №420/20853/23 рішенням якого позовні вимоги були задоволені.

Проаналізувавши позиції сторін викладені у їх заявах по суті та пояснення надані у судовому засіданні, суд зазначає, що основним питанням яке підлягає з`ясуванню у цій справі є встановлення саме з якого моменту необхідно відраховувати строк реєстрації РК отриманого покупцем від постачальника - з дня складання ПН, чи з дня отримання РК покупцем/отримувачем послуг від постачальника/продавця.

Суд зазначає, що саме від цього залежить наявність чи відсутність порушення строків реєстрації розрахунків коригування.

Відповідачі вважають, що оскільки ПКУ не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем РК, то розрахунки кількості календарних днів порушення граничного терміну реєстрації РК необхідно здійснювати від дати складання ПН продавцем до дати реєстрації розрахунку коригування.

Суд не погоджується з такою позицією відповідачів виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПКУ платник податку зобов`язаний скласти ПН/РК в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в ЄРПН.

Терміни реєстрації ПН/РК встановлені пунктом 201.10 ст. 201 ІІКУ, згідно з яким така реєстрація повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для ПН/РК до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для ПН/РК до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених ПІН та/або РК до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 етапі 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Законом України від 12 січня 2023 року № 2876/ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» ПКУ щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі-Закон №2876) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» 1ІКУ доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного етапу збільшено строки реєстрації в Єдиному реєстрі податкових иакладних/розрахунків коригування, встановлені пунктом 201.10 етапі 201 ПКУ, та зменшено розміри штрафів за їх порушення.

Нові строки реєстрації в ЄРПН ПН/РК становлять: для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 05 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для ПІІ/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача платника з податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/нослуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого РК до ГІН отримувачем (покупцем).

За порушення строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, які припадають па період до набрання чинності Законом №2876-ІХ, передбачено накладення штрафу у розмірах, встановлених пунктами 1201. 1 та 1201.2 статті 1201 1ІКУ.

Відповідно до 192.1 ст. 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Пунктом 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. № 1307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за № 137/28267, визначено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Відповідно до п.25 Порядку № 1307 розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю). З цією метою постачальник (продавець) складає у загальному порядку розрахунок коригування, у верхній лівій частині якого робить відповідну помітку "X", та надсилає його отримувачу (покупцю). Накладання кваліфікованих електронних підписів посадових осіб постачальника (продавця) та отримувача (покупця) на такий розрахунок коригування здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

З аналізу даних правових норм слідує, що у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної. При цьому, порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних. Таким чином, розрахунок коригування до податкової накладної має бути складеним на дату проведення перерахунку.

Водночас ПК України та Порядком заповнення податкової накладної не передбачено механізму фіксації дати отримання покупцем такого розрахунку коригування, але на думку суду, зазначене не може бути підставою для застосування податковим органом тих приписів закону які стосуються строків реєстрації податкових накладних.

Такі висновки суд робить виходячи з того, що відповідно до вищенаведених приписів законодавства розрахунок корегування складається безпосередньо продавцем/постачальником. після чого направляється покупцю/отримувачу послуг, який здійснює його реєстрацію. Тобто, покупець, (у цій справі позивач), повністю залежний від дати складання РК продавцем, а тому є справедливим та логічним здійснювати розрахунок строку реєстрації РК з дати його отримання від постачальника, оскільки Позивач (покупець) не має впливу на строки видання РК продавцем, а тому притягнення його до відповідальності за порушення строків реєстрації РК виданого іншим суб`єктом є протиправним в силу відсутності його вини у несвоєчасному виданні РК.

Суд зазначає, що положеннями п.201.10 ст. 201 ПКУ, що реєстрація повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків для РК, складених постачальником в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Податковим органом не враховані приписи вказаної статті та не наведено в акті підстави складання РК.

При цьому суд повністю відхиляє позицію відповідачів, що оскільки ПКУ не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем РК, то розрахунки кількості календарних днів порушення граничного терміну реєстрації РК необхідно здійснювати від дати складання ПН продавцем до дати реєстрації розрахунку коригування, оскільки такі твердження не ґрунтуються на нормах податкового законодавства та не відповідають принципу юридичної визначеності, який вимагає щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними.

Одним із ключових положень юридичної визначеності є «якість закону», яка охоплює собою такі характеристики відповідного акта законодавства, як, зокрема, чіткість, точність, недвозначність, зрозумілість, узгодженість, доступність, виконуваність, передбачуваність та послідовність. Ці характеристики стосуються як положень будь-якого акта (норм права, які в ньому містяться), так і взаємозв`язку такого акта з іншими актами законодавства такої ж юридичної сили.

Будь-які обмеження, які накладаються, мають ґрунтуватися на положеннях законодавства. Воно має бути сформульоване з достатньою чіткістю, щоб надати особі можливість визначити, чи буде її поведінка суперечити закону та якими можуть бути вірогідні наслідки порушень. Передбачення у національному законодавстві чітких визначень є істотною умовою для того, щоб закон залишався нескладним для розуміння та застосування, а також для запобігання спробам регулювати діяльність, яка не підлягає регулюванню (див. рішення ЄСПЛ у справі «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року).

Оскільки діючим законодавством не врегульований механізм фіксації дати отримання покупцем РК, то застосування податковим органом інших норм щодо реєстрації ПН є протиправним.

Крім того, положеннями п. 56.21 ст. 56 ПК України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 по справі № 380/671/20 вказано, що сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Вищенаведеною нормою охоплюються не лише очікування платника почуватися захищеним, а й відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Таким чином, оскільки вищенаведені положення ПК України дають підстави стверджувати про існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків, а тому слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію розрахунків корегування в умовах правової невизначеності покладає на позивача додатковий надмірний тягар та суперечить принципу правової визначеності та стабільності.

Як встановлено судом та підтверджено наданими суду письмовими доказами інформаційними звітами про отримання РК позивачем від постачальника позивач здійснював реєстрацію РК в день його надходження або на наступний день. Лише розрахунок коригування по ПН 7105716 зареєстрований на 18 день з дня отримання, що відповідає строкам реєстрації передбаченим п.89 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, оскільки РК отриманий позивачем 07.04.2024 р а зареєстрований 24.04.2023.

Щодо ПН/РК №№ 41, 45, 285, 169, 40, 186 позивач зазначив, що їх реєстрацію у визначені ПКУ строки було унеможливлено у зв`язку з Ухвалою ВАКС у справі №991/1600/23 про арешт майна та рахунків з 23.02.2023 по 05.04.2023 року.

Суд погоджується з таким обґрунтуванням і зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі №420/20853/23 встановлено, що у позивача в період з 23.02.2023 року до 05.04.2023 року включно була відсутня можливість дотримуватися правил та норм щодо своєчасності реєстрації податкових накладних зазначених в Акті від 13.06.2023 року, за порушення термінів реєстрації яких Податковим кодексом України передбачена відповідальність.

При цьому, суд відхиляє посилання відповідача на ту обставину, що позивач у справі №420/20853/23 вживав заходи щодо реєстрації ПН, а у цій справі таких заходів щодо реєстрації вказаних РК він взагалі не вживав, оскільки такі посилання спростовуються висновками суду як у наведеній так і у цій справі.

Суд зазначає, що арешт застосований судом унеможливлював реєстрацію РК, а тому вжиття чи невжиття позивачем заходів для здійснення реєстрації жодним чином не вплинуло на результат, оскільки така реєстрація не могла бути здійснена в силу заборони суду.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що контролюючим органом розрахунок штрафних санкцій здійснений протиправно, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а податкове повідомлення рішення скасуванню.

Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, ст. 2 КАС України та ч. 4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судові витрати підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.241-246 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ТОВ «ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №109/34-00-04-02-02/37468475 від 08.03.2024 року.

Стягнути з Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ЄДРПОУ 44104032) на користь ТОВ «ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ» (ЄДРПОУ 27468475, 67543, Одеська область, Одеський р-н, с. Визирка, вул. Ставніцера Олексія,60) за рахунок бюджетних асигнувать судовий збір в сумі 3 028,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.