Рішення

від 19.07.2024 по справі 420/7835/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7835/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

при секретарі: Драник О.О.

сторін:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: Дишко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в режимі відеоконференції справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МХП-АГРО-С» до Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 02534000701, № 02634000701 від 08.01.2024 р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «МХП-АГРО-С» (далі ТОВ «МХП-АГРО-С») до Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 02534000701 від 08.01.2024 р., яким застосовано штраф у сумі 3400,00 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 02634000701 від 08.01.2024 р., яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість 335 012,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки відповідачем зроблені безпідставні висновки про порушення ТОВ «МХП-АГРО-С» п. 198.3 ст. 198, п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України та на підставі таких висновків протиправно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу безпідставно зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість 335 012,00 грн. та застосовано штраф у сумі 3400,00 грн. Так, позивачем списано дебіторську заборгованість на загальну суму 2010073,14 грн., в т.ч. ПДВ 335012,19 грн., яка виникла з господарських операцій з ПАТ «ЛЕМЕШІВСЬКЕ». Наявні передавальні акти, підписані уповноваженими особами (головою та членами комісії), що підтверджується протоколами. Вказана заборгованість не пов`язана із постачанням товарів/послуг, а є переведенням боргу. З врахуванням приписів пп. 196.1.5 ст. 196 ПК України переведення боргу не є об`єктом оподаткування ПДВ. При цьому зазначено про не врахування податковим органом приписів ст. 107 ЦК України, якою, зокрема, визначено, що передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. За змістом вказаної норми на законодавчому рівні право підпису пов`язано з учасниками товариства та/або органом, який приймав рішення щодо припинення юридичної особи. Норми ст. 107 ЦК України жодним чином не пов`язують підписання необхідних документів, що стосуються проведення припинення товариства з перебуванням у трудових відносинах підписантів (членів комісії з припинення товариства). Строк зберігання первинних документів та договорів у СТОВ «Лемешівське» та СТОВ «Урожай» сплинули. Позивач забезпечив належне зберігання передавальних актів від 07.02.2017р. з протоколами, та у позивача не виникало обов`язку зі зберігання документів вищевказаних підприємств, оскільки такі документи на зберігання йому не передавалися, тому позивачем порушення норм законодавства не допущено.

Ухвалою від 01.04.2024 р. відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі ст. 262 КАС України у межах строків, визначених ст. 258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

Від Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків надійшов відзив на позовну заяву (вх. № ЕС/15700/24 від 18.04.2024 р.), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки встановлено порушення ТОВ «МХП-АГРО-С» п.1 ст. 9, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 198.5 ст. 198, п.201.10 ст. 201 ПК України, зокрема заниження товариством податкових зобов`язань з податку на додану вартість за січень 2023 р. на загальну суму 335012 грн., та, як наслідок, завищено показники по рядку 16.1 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» Декларації з ПДВ за лютий 2023 року на суму 335012 грн., не складено та не зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних за січень 2023 р. В ході перевірки встановлено списання дебіторської заборгованості по постачальнику ПАТ «Лемешівське» (код ЄДРПОУ 00488836) на загальну суму 2 010 073,14 грн. ТОВ «МХП-АГРО-С» не визначено податкові зобов`язання з ПДВ за фактом списання заборгованості. У ході дослідження наданого до перевірки передавального акта, затвердженого протоколом від 07.02.2017р. встановлено, що особи, які його підписали, у лютому 2017 р. не були працівниками СТОВ «Лемешівське» та не мали права підпису зі сторони вказаного підприємства. Крім того, зазначено, що ТОВ «МХП-АГРО-С» до складу податкового кредиту минулих податкових періодів враховано суму ПДВ 75 246,17 грн. по взаємовідносинах з ПАТ «Лемешівське» (код ЄДРПОУ 00488836) з вартості товарів (послуги), за які була здійснена передплата, та які не були отримані, як наслідок їх неможливо було використати у господарській діяльності підприємства.

24.04.2024 р. (вх. № ЕС/16506/24) від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою від 31.05.2024 року вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.06.2024 року.

Ухвалою від 07.06.2024 року задоволено клопотання про призначення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 13.03.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву, наступне судове засідання призначено на 24.06.2024 року.

Від відповідача 21.06.2024 року надійшла заява про приєднання до матеріалів справи копій документів.

24.06.2024 року від позивача надійшли письмові пояснення (вх.№ЕС/25778/24) та клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Судове засідання призначене на 24.06.2024 року було перенесено у зв`язку з відсутністю електроенергії в будівлі суду на 03.07.2024 року.

Ухвалою від 03.07.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 17.07.2024 року.

У судовому засіданні 17.07.2024 року представник позивача просив позовні вимоги задовольнити

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволенні позов заперечував, просив відмовити у задоволенні позовної заяви.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

Південним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків згідно наказу №253 від 02.11.2023р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «МХП-АГРО-С» (код ЄДРПОУ 31522243), виданого на підставі п.19-11.6 п.19-1.1 ст.19-1, п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, пп.69.2.1 п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, наказу Державної податкової служби України №893 від 30.10.2023 р. «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «МХП-АГРО-С» у період 07.11.2023р. по 27.11.2023р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МХП-АГРО-С» з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, зокрема з питань, визначених у рішенні ДПС про результати розгляду скарги від 13.09.2023 р. № 26950/6/99-00-06-01-04-06, у порядку контролю за правильністю висновків акта документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «МХП-АГРО-С» (код ЄДРПОУ 31522243) №235/34-00-07-01-31522243 від 17.05.2023 р.

За результатами проведення вказаної перевірки складено акт №657/34-000701/31522243 від 04.12.2023 р. (а.с. 19-24), відповідно до висновків якого встановлено порушення п.1 ст. 9, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, ТОВ «МХП-АГРО-С» занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за січень 2023 року на загальну суму 335 012 грн., та як наслідок завищено показники по рядку 16.1 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» Декларації з ПДВ за лютий 2023 року на суму 335012грн., не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за період складання за січень 2023 р.

21.12.2023 р. (вих. №572) ТОВ «МХП-АГРО-С» відповідачу подано заперечення до акта перевірки №657/34-000701/31522243 від 04.12.2023 р., за результатами розгляду яких складено висновок, яким висновки акта залишено без змін.

На підставі акта перевірки №657/34-000701/31522243 від 04.12.2023 р. відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 02534000701 від 08.01.2024 р., яким до ТОВ «МХП-АГРО-С» застосовано штраф у сумі 3400,00 грн. (а.с. 25);

№ 02634000701 від 08.01.2024 р., яким ТОВ «МХП-АГРО-С» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість 335 012,00 грн. (а.с. 26).

Рішенням Державної податкової служби України від 14.02.2024р. залишено без розгляду скаргу позивача на податкові повідомлення-рішення № 02534000701, № 02634000701 від 08.01.2024 р. (а.с. 54-55).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

За правилами ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно вимог ч. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі ПК України).

За змістом положень п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

За приписами п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно п. 19-1.1.6 п. 19-1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу здійснюють контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб`єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За змістом пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, у разі якщо контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов`язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з`ясування під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато дисциплінарне провадження або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

На підставі такого наказу контролюючим органом, якому доручено здійснення перевірки, додатково видається наказ у порядку, передбаченому пунктом 81.1 статті 81 цього Кодексу.

Приписами пп.69.2.1 п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України установлено, що тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до 1 грудня 2023 року, документальні позапланові перевірки проводяться виключно на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (у частині документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги), 78.1.2 (у частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Згідно матеріалів справи, копію наказу Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків №253 від 02.11.2023р., письмове повідомлення №160/34-00-07-01 від 12.11.2023р. направлено за податковою адресою ТОВ «МХП-АГРО-С» через АТ «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Перевірку проведено в приміщенні Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків з відома генерального директора ТОВ «МХП-АГРО-С» ОСОБА_2 та головного бухгалтера ТОВ «МХП-АГРО-С» ОСОБА_3 .

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «»Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За змістом п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

За приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «МХП-АГРО-С» подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2023 року, у рядку 16.1 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» якої зазначено 4251789 грн. (сума ПДВ).

Відповідач за наслідками перевірки зробив висновок про завищення показника по рядку 16.1 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» Декларації з ПДВ за лютий 2023 року на суму 335012 грн., а також зробив висновок про безпідставне не складення та не зареєстрування в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за період складання за січень 2023 р.

Такий висновок обґрунтовано встановленням заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за січень 2023 року на загальну суму 335 012 грн.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що за наданими до перевірки даними обороту рахунку 63.1, станом на 01.01.2023р. значиться дебіторська заборгованість у розмірі 2010073,14 грн. по контрагенту ПАТ «Лемешівське», в т.ч. 1653321,33 грн. (договір від 01.05.2012р.); 203781,60 грн. (договір № 01/415 від 01.04.2015р.), 152970,21 грн. (договір №7 від 01.12.2016 р.), яка у січні підприємством віднесена до складу операційних витрат. Станом на 31.01.2023 р. заборгованість по зазначеному контрагенту відсутня. У бухгалтерському обліку ця операція проведена Дт 94/Кт 63 - 2010073,14 грн.

ТОВ «МХП-АГРО-С» надавалась до перевірки копія бухгалтерської довідки від 12.01.2023р., яка містить відомості, що за результатами інвентаризації розрахунків з дебітором ПАТ «Лемешівське» у зв`язку зі сплином термінів позовної давності керівництвом прийняте рішення про списання дебіторської заборгованості, яка виникла, починаючи з 2012 р. в сумі 2010073,14 грн.

Згідно матеріалів справи, позивачем списано заборгованість на загальну суму 2010073,14 грн., в т.ч. ПДВ, яка виникла з господарських операцій:

з ПАТ «Лемешівське» (код ЄДРПОУ 00488836) по договору №01/415 від 01.04.2015р. на суму 203781,60 грн., яка передана по передавальному акту на ТОВ «АГРО-С», затвердженому учасниками СТОВ «Лемешівське»;

з ПАТ «Лемешівське» (код ЄДРПОУ 00488836) по договору від 01.05.2012 р. на суму 1653321,33 грн., яка передана по передавальному акту на ТОВ «АГРО-С», затвердженому учасниками СТОВ «Урожай».

Позивачем акцентовано увагу на тому, що ТОВ «МХП-АГРО-С» не визначено податкові зобов`язання з ПДВ за фактом списання заборгованості, оскільки податковим кредитом у минулих періодах по ПАТ «Лемешівське» позивач не скористався.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем податкового законодавства, зокрема, враховуючи, що передавальні акти підписані особами, які не мали права їх підписувати, а саме в ході перевірки встановлено, що:

1) ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у лютому 2017 року не були працівниками підприємства та не мали права підпису передавального акта з боку СТОВ «Урожай» (код ЄДРПОУ 31805815);

2) ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 у лютому 2017 року не були працівниками підприємства та не мали права підпису передавального акту зі сторони СТОВ «Лемешівське» (код ЄДРПОУ 35652357).

Позивачем акцентовано увагу, що заборгованість не пов`язана із постачанням товарів/послуг, а є переведенням боргу, що відповідно до приписів ст. 185 ПК України не є об`єктом оподаткування.

Так, відповідно до пп. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 ПК України не є об`єктом оподаткування операції, зокрема, з переведення боргу.

За приписами ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно ч. 3 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Відповідно до ч. 4 ст. 105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

За змістом ч. 1 ст. 50 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» приєднанням є припинення одного або декількох товариств з переданням ним (ними) згідно з передавальним актом усього свого майна, всіх прав та обов`язків іншому господарському товариству - правонаступнику.

За приписами ч. 1 ст. 107 ЦК України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 2 ст. 107 ЦК України визначено, що після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 107 ЦК України).

Приписами п. 12 ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що передавальний акт (у разі злиття, приєднання, перетворення) та розподільчий баланс (у разі поділу або виділу) юридичної особи повинні відповідати вимогам, встановленим законом.

Так, підписані головою і членами комісії з припинення юридичної особи та затверджені учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи, примірники передавального акта та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, за місцем її державної реєстрації, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи - правонаступника, за місцем її державної реєстрації.

В той же час, аналіз ст. 107 ЦК України свідчить, що правом затвердження та відповідно підписання передавального акта та розподільчого балансу наділено учасників юридичної особи або орган, який прийняв рішення про її припинення. При цьому норми цієї статі жодним чином не пов`язують наявність права підписання передавального акта та розподільчого балансу юридичної особи із перебуванням у трудових відносинах підписантів (членів комісії з припинення юридичної особи).

Суд враховує, що на законодавчому рівні не визначено деталізації щодо вимог та форми передавального акта, так само й не встановлено вимог щодо перебування голови та членів комісії з припинення юридичної особи у трудових відносинах.

Разом з тим, відповідачем не обґрунтовано та не зазначено якими нормами чинного законодавства він керувався, роблячи відповідні висновки про підписання передавальних актів особами, що не мають права на їх підписання, оскільки підписанти (члени комісії з припинення юридичної особи) не працевлаштовані в цій юридичній особі.

Щодо зафіксованих в акті перевірки доводів податкового органу про ненадання інших первинних документів бухгалтерського обліку щодо підтвердження операцій, пов`язаних з виконанням договору № 7 від 01.12.2016р., на суму 129358,3 грн. та 23611,82 грн., суд зазначає, що відповідач не встановив та не зазначив коли саме відбулись такі операції.

При цьому, варто враховувати, що згідно п. 44.3.ст. 44 ПК України, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Таким чином, з урахуванням приписів п. 44.3.ст. 44 ПК України станом на час проведення перевірки сплинув строк зберігання документів щодо операцій, пов`язаних з виконанням договору № 7 від 01.12.2016р., на суму 129358,3 грн. та 23611,82 грн.

З огляду на зазначене, враховуючи встановлені судом обставини у їх сукупності, суд вважає, що відповідач за наслідками перевірки зробив безпідставний висновок про завищення показника по рядку 16.1 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» Декларації з ПДВ за лютий 2023 року на суму 335012 грн., в зв`язку з чим, зокрема, не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за період складання за січень 2023 р.

З огляду на зазначене, враховуючи встановлені судом обставини у їх сукупності, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків № 02534000701, № 02634000701 від 08.01.2024 р. Головного управління ДПС в Одеській області №31018/15-32-09-01 від 28.11.2023 р. є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, тому підлягають скасуванню.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 8053,18 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «МХП-АГРО-С» (07700, Київська область, Яготинський район, місто Яготин, вул. Пирятинська, буд. 27; код ЄДРПОУ 31522242) до Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (65015, м. Одеса, проспект Шевченка, 15/1; код ЄДРПОУ 44104032) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 02534000701, № 02634000701 від 08.01.2024 р., - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків № 02534000701 від 08.01.2024 р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків № 02634000701 від 08.01.2024 р.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МХП-АГРО-С» (07700, Київська область, Яготинський район, місто Яготин, вул. Пирятинська, буд. 27; код ЄДРПОУ 31522242) за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (65015, м. Одеса, проспект Шевченка, 15/1; код ЄДРПОУ 44104032) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 8053, 18 грн. (вісім тисяч п`ятдесят три гривні, вісімнадцять копійок).

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.07.2024 року.

Суддя: Самойлюк Г.П.