Постанова

від 18.07.2024 по справі 320/13952/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/13952/23 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Перепелиця А.М., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Приватного акціонерного товариства «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна боржника, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - позивач, ГУ ДПС у м. Києві) звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу» (далі по тексту - відповідач, ПАТ «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу», ПраТ «ТОДАК») в якому просило надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу ПрАТ «ТОДАК» (код ЄДРПОУ 14307340), за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційних скарг, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати, виходячи з наступного.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПАТ «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу», ПраТ «ТОДАК» є юридичною особою, зареєстровано Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.11.2004 за №10691050001001301, (код ЄДРПОУ 14307340), зареєстроване за юридичною адресою: Україна, 04073, м. Київ, Оболонський р-н, вул. Куренівська, буд. №5/7.

ПрАТ «ТОДАК» перебуває на податковому обліку у ГУ ДПС у м. Києві, ДПІ в Оболонському районі, як платник податків за основним місцем обліку, починаючи з 19.08.1994.

Як зазначено податковим органом, з чим погодився суд першої інстанції, станом на момент подачі позовної заяви (24.04.2023) щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі, у ПАТ «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу», ПраТ «ТОДАК» обліковується податковий борг на загальну сумі 5 531 163,31 грн. Сума податкового боргу перед бюджетом є узгодженою та складається з:

- податку на доходи фізичних осіб (11010100) у розмірі 512 146,00 грн;

- військовий збір (11011000) у розмірі 2,92 грн;

- рентна плата за спец використання води (13020100) у розмірі 769,88 грн;

- податок на додану вартість (14060100) у розмірі 2 213 095,70 грн;

- земельний податок з юридичних осіб (18010500) у розмірі 2 772 195,10 грн;

- екологічний податок (19010100) у розмірі 7 470,86 грн.;

- надходження від розміщення відходів (19010300) у розмірі 25 482,85 грн.

Проте, як вбачається із картки особового рахунку відповідача сплата зобов`язань не відбувалась.

На підставі викладених вище обставин, уповноваженими особами податкового органу було сформовано та направлено платнику податків податкову вимогу від 04.05.2012 №1259, яка отримана представником платника податків наручно 10.05.2012 року.

З метою опису майна у податкову заставу, начальником ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС прийнято рішення від 10.05.2012 №4886/10/19-107 про опис майна у податкову заставу, яке отримане представником платника податків наручно та складено акт опису майна у податкову заставу від 30.08.2018 №2/26-15-17-06-35, від 01.12.2017 №1 та від 18.02.2014 №2, які отримано керівником підприємства та яким у податкову заставу описано нерухоме майно платника податків.

Податкова застава зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна 13.10.2020 за №74919207, №8147018, №58447314.

Контролюючим органом вживались заходи з погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів з розрахункових рахунків платника податків, відкритих у банківських установах, на підставі рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу від 23.11.2022 №6/26-15-13-05-27.

До банківських установ спрямовані інкасові доручення на всі відкриті у банківських установах рахунки, які повернуті без виконання, а саме:

- АТ «Укрексімбанк» - інкасове доручення від 05.01.2023 №8243/26-15-13-05-39, (на рахунку платника відсутні кошти);

- АТ «ОТП БАНК» - інкасове доручення від 24.01.2023 №576/26-15-13-05-39, (на рахунку платника відсутні кошти);

- АТ «ОТП БАНК» - інкасове доручення від 24.01.2023 №574/26-15-13-05-39, (на рахунку платника відсутні кошти);

- АТ «ОТП БАНК» - інкасове доручення від 24.01.2023 №578/26-15-13-05-39, (на рахунку платника відсутні кошти);

- АТ «ОТП БАНК» - інкасове доручення від 05.01.2023 №8252/26-15-13-05-39, (на рахунку платника відсутні кошти);

- АТ «Піреус Банк МКБ» - інкасове доручення від 05.01.2023 №8256/26-15-13-05-39, (на рахунку платника відсутні кошти);

- АТ «Піреус Банк МКБ» - інкасове доручення від 05.01.2023 №8240/26-15-13-05-39, (на рахунку платника відсутні кошти);

- АТ «Піреус Банк МКБ» - інкасове доручення від 05.01.2023 №8239/26-15-13-05-39, (на рахунку платника відсутні кошти);

- АТ «Укрексімбанк» - інкасове доручення від 24.01.2023 №573/26-15-13-05-39, (на рахунку платника відсутні кошти);

- АТ «Укрексімбанк» - інкасове доручення від 24.01.2023 №575/26-15-13-05-39, (на рахунку платника відсутні кошти);

- АТ «ОТП БАНК» - інкасове доручення від 24.01.2023 Nє577/26-15-13-05-39, (на рахунку платника відсутні кошти).

Враховуючи, що вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу, контролюючий орган дійшов висновку, що у останнього виникло право для звернення з позовом до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом були вчинені необхідні дії, спрямовані на погашення боргу за рахунок грошових коштів боржника, зокрема, встановлено відсутність грошових коштів на банківських рахунків, за рахунок яких контролюючим органом здійснювалось би стягнення за вказаним рішенням.

Зважаючи на те, що заходи, спрямовані позивачем на погашення податкового боргу шляхом списання коштів, які знаходяться у розпорядженні боржника, в даному випадку є неможливими, у зв`язку з відсутністю у відповідача грошових коштів на таких рахунках, суд першої інстанції погодився з обґрунтованістю вимог податкового органу щодо необхідності вирішення питання за рахунок майна, яке перебуває у зареєстрованій офіційно податковій заставі.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Норми підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлюють, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у пункті 88.1 статті 88 ПК України.

Згідно пункту 88.2 вказаної статті, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

При цьому, відповідно до пункту 89.1 статті 89 ПК України, встановлено, що право податкової застави виникає:

89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Пунктом 89.2 статті 89 ПК України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 ПК України.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Нормами пункту 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 95.9 статті 95 ПК України, у разі якщо продажу підлягає майно якого перебуває у державній або комунальній власності, чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються.

Дослідження вказаних норм дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Тобто, обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є:

- наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів);

- сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку;

- відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків;

- наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.03.2023 у справі №440/11471/21.

Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи сторін зазначає, що в даному випадку судом першої інстанції помилково зазначено в оскаржуваному рішенні, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Так, в матеріалах справи міститься відзив ПАТ «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу» (ПраТ «ТОДАК») подано до суду відзив на позовну заяву, який зареєстровано судом першої інстанції 01.05.2023 року (а.с.127-158). До вказаного відзиву, відповідачем додано докази по справі, яким судом першої інстанції не надано оцінки під час розгляду справи.

Надаючи доводам апелянта правову оцінку, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, на розгляді в Окружному адміністративному суді м. Києва перебувала справа №640/965/19 за адміністративним позовом ГУ ДФС у м. Києві до ПрАТ «ТОДАК» про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 5 499 258,11 грн.

Станом на момент звернення до суду з даним позовом (24.04.2023 року) справа №640/965/19 не розглянута, будь - які рішення відсутні.

Під час розгляду справи №640/965/19, ПАТ «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу» (ПраТ «ТОДАК») було подано адміністративні позови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень щодо нарахування штрафів, з зобов`язань зі сплати платежів з земельного податку та податку на додану вартість. 15.08.2019 р.

За наслідками розгляду вказаних адміністративних позовів, Окружним адміністративним судом м. Києва у справі №640/3253/19 прийнято рішення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 15.01.2015 року №0000301504 та №0000291504, від 15.05.2015 р. №0005521503, від 17.06.2015 р. №0006401503, від 15.11.2016 №0011181203, від 27.12.2016 р. №0012951203, від 16.01.2017 №0000291203, від 13.02.2017 №0001461203. Рішення набрало чинності 31.03.2021 р.

Також, 03.06.2021 Окружним адміністративним судом м. Києва у справі №640/5562/19 прийнято рішення, яким визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 11.02.2016 року № 0002011101, від 20.04.2016 року № 0015841201, від 25.04.2016 року № 0017521201, від 12.05.2016 року № 0020161201, від 06.06.2016 року № 0027151201, від 04.07.2016 року № 0038681201, від 22.07.2016 року № 0047961201, від 31.10.2016 року № 0069911201, від 30.01.2017 року № 0001381201, від 22.11.2017 року № 0044711207. Рішення набрало чинності 21.09.2021.

Вказані вище податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві, які були скасовані Окружним адміністративним судом м. Києва у справах №640/3253/19 та №640/5562/19, частково формували податковий борг ПАТ «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу» (ПраТ «ТОДАК») у розмірі 5 531 163,31 грн.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що станом на момент звернення з даним позовом до суду, податковий борг не був узгоджений, а за рахунок скасування судовими рішеннями податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві значно зменшився.

Зазначене підтверджується заявою ГУ ДПС у м. Києві про зменшення позовних вимог, яку було подано контролюючим органом до Окружного адміністративного суду м. Києва в межах розгляду справи №640/965/19, та зазначено, що стягненню з ПАТ «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу» (ПраТ «ТОДАК») підлягає сума до 3 757 674, 13 грн., а саме: екологічний податок у розмірі 2 177, 07 грн. земельний податок з юридичних осіб у розмірі 2 239 494, 64 грн. надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах у розмірі 7259, 46 грн. податок на додану вартість у розмірі 1 508 742, 96 грн. (а.с.152-153).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вказані доводи відповідача помилково не були взяті до уваги судом першої інстанції, оскільки мають вирішальне значення для даної категорії справ та є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу ПрАТ «ТОДАК», за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що ПК України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів для погашення податкового боргу: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Тобто, звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку. І лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутись до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №520/15977/2020.

Натомість, в даному випадку відсутнє судове рішення, яким визначено узгоджений розмір стягнення коштів, які перебувають у власності ПАТ «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу» (ПраТ «ТОДАК»), зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих останнього.

Тобто, в даному випадку, ГУ ДПС у м. Києві не дотримано встановленого ПК України порядку звернення до суду з вимогою про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває в податковій заставі.

Так, контролюючим органом не здійснено всі заходи, що передують процедурі продажу майна платника податків, а саме: позивач звернувшись до суду з позовом (справа №640/965/19) про стягнення з розрахункових рахунків відповідача коштів на погашення податкового боргу не отримав судового рішення про стягнення податкового боргу з відповідача, та передчасно звернувся з даним позовом до суду.

Окрім того, направлення до банків інкасових доручень (розпоряджень) на відповідні суми, для погашення податкового боргу ПАТ «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу» (ПраТ «ТОДАК»), мало б законні підстави тільки на виконання рішення суду, яке обов`язково мало набрати законної сили.

Аналіз наведених правових положень та обставин справи, дає підстави колегії суддів дійти висновку, що враховуючи невжиття податковим органом всіх заходи, що передують процедурі продажу майна платника податків, наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та відмови в задоволенні позовних вимог.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує, що відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача задовольнити в повному обсязі, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись ст.ст. 242, 257, 260, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу» - задовольнити повністю.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Приватного акціонерного товариства «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна боржника відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено 18.07.2024 року