Ухвала

від 18.07.2024 по справі 320/7431/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

18 липня 2024 року Київ№ 320/7431/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Командитного товариства «Забєліна-Фільковська Тетяна Сергіївна і Компанія Київська нотна фабрика» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Командитне товариство «Забєліна-Фільковська Тетяна Сергіївна і Компанія Київська нотна фабрика» в особі представника адвоката Головкова Євгена Ігоровича звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві.

Просили суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 349390417 від 11.05.2021, № 626860417 від 19.08.2021, № 780250417 від 27.10.2021, № 955470417 від 28.12.2021.

Відповідно до ухвали від 19.02.2024 судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Разом із позовною заявою подано заяву про поновлення строку звернення до суду, причини поважності пропуску якого обґрунтовані тим, що оскаржувані ППР позивач не отримував, а про їх наявність дізнався лише після отримання відповіді на адвокатський запит представника.

У зв`язку з тим, що в матеріалах справи були відсутні належні та допустимі докази надсилання (отримання) позивачу спірних ППР, а представник позивача заперечував факт їх вручення включно до отримання відповіді на адвокатський запит, тож питання про дотримання строку звернення до суду суд вирішив з`ясувати після отримання додаткових доказів.

Від відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду з доказами надсилання позивачу, а також відзив на позовну заяву.

Клопотання мотивоване тим, що спірні податкові повідомлення-рішення були отримані особисто платником 19.05.2021, 25.08.2021, 08.11.2021 та 05.01.2022, на підтвердження чого надано копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, у той час як позивач звернувся до суду лише 10.02.2024, тобто з порушенням встановленого Кодексом строку.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до змісту якої встановлено, що позивач про спірні податкові повідомлення-рішення належним чином не повідомлявся, а надані відповідачем рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень не підтверджують отримання позивачем оскаржуваних рішень, оскільки не містять опису документів, що відправлялись позивачу, не надано й фіскальних чеків на підтвердження оплати поштових відправлень. У зв`язку із цим, просили суд залишити клопотання без задоволення.

Керуючись частиною тринадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою суду від 16.04.2024 позов залишено без руху з наданням позивачеві десятиденного строку для усунення його недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали.

Від позивача 30.04.2024 надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, за результатами вивчення змісту якої судом не встановлено поважних причин пропуску вказаного строку.

Від відповідача 17.05.2024 до суду надійшли заперечення на заяву про поновлення строку звернення до суду.

Так, предметом цього спору є податкові повідомлення-рішення № 349390417 від 11.05.2021, № 626860417 від 19.08.2021, № 780250417 від 27.10.2021, № 955470417 від 28.12.2021.

За правилами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною четвертою цієї статті передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Судом установлено, що спірні податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку позивачем не оскаржувалось, тож строк звернення до суду у позивача становить шість місяців.

Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, із урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

За норами пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Разом із тим, у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

У цій постанові Верховний Суд визначив помилковим твердження про те, що як за загальним правилом, так і у разі попереднього адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду становить 1095 днів відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, оскільки ця норма права не встановлює процесуальних строків, а лише закріплює право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення в суді в будь-який момент після його отримання із застереженням про те, що реалізація такого права за загальним правилом стає неможливою поза строками давності, які закріплені в статті 102 Податкового кодексу України.

Також Верховий Суд зазначив, що для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у цій постанові, під час вирішення тотожних спорів повинні враховуватись наведені висновки щодо застосування норм права незалежно від того, чи перераховані всі постанови Верховного Суду, в яких викладена правова позиція, від якої відступила судова палата.

За таких обставин, суд уважає, що податкові повідомлення-рішення можуть бути оскаржені до суду у строки, передбачені частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як установлено судом та не спростовано позивачем, податкові повідомлення-рішення № 349390417 від 11.05.2021, № 626860417 від 19.08.2021, № 780250417 від 27.10.2021, № 955470417 від 28.12.2021 надсилались за адресою місцезнаходження позивача: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 51-А, яка відповідає даним ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом в ЄДРПОУ: 02475492.

На підтвердження доводів контролюючого органу, до відзиву були додані копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень.

Щодо ППР № 349390417 від 11.05.2021, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штриховий кодовий ідентифікатор 0410717626358), вказане ППР вручено 19.05.2021, тож шестимісячний строк на оскарження сплинув 22.11.2021.

Щодо ППР № 626860417 від 19.08.2021, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штриховий кодовий ідентифікатор 0410717926980), вказане ППР вручено 28.05.2021, тож шестимісячний строк на оскарження сплинув 29.11.2021.

Щодо ППР № 780250417 від 27.10.2021, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штриховий кодовий ідентифікатор 0410717612241), вказане ППР вручено 08.11.2021, тож шестимісячний строк на оскарження сплинув 09.05.2022.

Щодо ППР № 955470417 від 28.12.2021, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штриховий кодовий ідентифікатор 0410718500315), вказане ППР вручено 05.01.2022, тож шестимісячний строк на оскарження сплинув 06.07.2022.

За змістом статті 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Ураховуючи положення статті 42 Податкового кодексу України, оскаржувані ППР надсилалась рекомендованими листами з повідомленням про вручення, які не передбачають формування опису вкладення згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку (у редакції, чинній на момент винесення спірних ППР), тож доводи позивача у цій частині суд відхиляє, як безпідставні, оскільки опис вкладення передбачається лише в листах з оголошеною цінністю.

Згідно з положеннями Правил надання послуг поштового зв`язку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

Рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист (рекомендований лист), поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок «M», які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення.

Оскільки рекомендовані листи не є листами з оголошеною цінністю, тож і опис документів до цих листів не передбачено.

Щодо квитанцій про прийняття цих поштових відправлень, суд зазначає, що оскільки рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень містять відбитки календарних штемпелів відділень поштового зв`язку, то у суду відсутні підстави вважати, що ці листи не були прийняті відповідними відділеннями поштового зв`язку.

Щодо доводів позивача про неотримання спірних ППР засобами електронного зв`язку, то у відповідності до положень статті 42 Податкового кодексу України, таке листування можливе після проходження позивачем електронної ідентифікації онлайн в електронному кабінеті, за умови подання заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет.

У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

Щодо відсутності інформації про поштові відправлення на сайті АТ «Укрпошта», суд зазначає, що в автоматизованій системі Укрпошти така інформація зберігається протягом шести місяців та протягом шести місяців Укрпошта здійснює перевірку та надає інформацію щодо пересилання та вручення поштових відправлень за наявності штриховими кодовими ідентифікаторами поштового відправлення.

За вказаних обставин доводи позивача у цій частині щодо спростування факту вручення спірних ППР, не знайшли свого підтвердження та спростовані наявними у матеріалах справи копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, які у суду сумніві не викликають.

Наведене свідчить, що звернувшись 10.02.2024 до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень № 349390417 від 11.05.2021, № 626860417 від 19.08.2021, № 780250417 від 27.10.2021, № 955470417 від 28.12.2021, позивач пропустив шестимісячний строк на оскарження, а із повідомлених у заяві про поновлення строку звернення до суду обставин, судом не встановлено поважних причин пропуску вказаного строку, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Згідно з резолютивною частиною ухвали про залишення позову без руху позивача було попереджено судом, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до пункту 7 частини першої статті 240 з урахуванням частини п`ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною п`ятнадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

За правилами пунктів 7 та 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом, а також із підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

У силу вимог частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Оскільки вказані позивачем у заяві підстави про поновлення строку звернення до суду не визнані судом поважними, а факт його пропуску встановлений та підтверджений наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

За вказаних обставин, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі пунктів 7 та 8 частини першої статті 240 у взаємозв`язку із частиною п`ятнадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 122, 123, 171, 240, 243, 246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позов Командитного товариства «Забєліна-Фільковська Тетяна Сергіївна і Компанія Київська нотна фабрика» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 349390417 від 11.05.2021, № 626860417 від 19.08.2021, № 780250417 від 27.10.2021, № 955470417 від 28.12.2021 - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що в силу вимог частини четвертої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Скрипка І.М.