Постанова

від 24.06.2024 по справі 501/884/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1027/24

Справа № 501/884/20

Головуючий у першій інстанції Пушкарський Д. В.

Доповідач Стахова Н. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Стахової Н.В.,

суддів: Кострицького В.В., Назарової М.В.,

за участю секретаря

судового засідання Булацевської Я.В.,

учасники справи:

позивач- Чорноморська міська рада Одеської області,

відповідачі - ОСОБА_1 , Міністерство юстиції України,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за апеляційною скаргою Чорноморської міської ради Одеської області

на рішенняІллічівського міськогосуду Одеськоїобласті від13жовтня 2022року, ухваленого у складі судді Пушкарського Д.В. в приміщенні того ж суду,

за позовом Чорноморської міської ради Одеської області до ОСОБА_1 , Міністерства юстиції України, третя особа ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року Чорноморська міська рада Одеської області (далі позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі відповідач 1), Міністерства юстиції України (далі відповідач 2), в якому просила:

- скасувати запис про право власності від 23.02.2018 року №25099349 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1499235051108 державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Хоменко Юлії Анатоліївни про реєстрацію права власності ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на об`єкт нерухомого майна: житловий будинок загальною площею 31,2 кв.м, житлова площа 17,3 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 02.03.2018 року №39961054 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1499235051108 державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Хоменко Юлії Анатоліївни про реєстрацію права власності ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на об`єкт нерухомого майна: житловий будинок загальною площею 31,2 кв.м, житлова площа 17,3 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- припинити право власності ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на житловий будинок загальною площею 31,2 кв.м, житлова площа 17,3 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який має реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1499235051108;

- знести за рахунок ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 самочинно збудований житловий будинок загальною площею 31,2 кв.м, житлова площа 17,3 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

-стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на користь Чорноморської міської ради Одеської областікод ЄДРПОУ 25932851судові витрати у справі (а.с.2-10).

В обґрунтування позовних вимог Чорноморська міська рада Одеської області зазначає, що державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Хоменко Юлією Анатоліївною вчинено запис від 23.02.2018, № 25099349 про право власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1499235051108 та прийнято рішення від 02.03.2018, № 39961054 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1499235051108, якими визнано та зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на житловий будинок, загальною площею 31,2 кв.м, житлова площа 17,3 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач вважає, що вищезазначені запис та рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Хоменко Ю.А. прийнято з порушенням діючого законодавства, оскільки державний реєстратор зареєструвала права власності на самочинно збудоване майно, яке не завершено будівництвом і по цей час.

Рішенням Чорноморської міської ради Одеської області від 23.09.2016 № 152/7-VII було надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_2 у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 . Однією з підстав надання дозволу на розробку проекту відведення став технічний паспорт на наявне нерухоме майно у АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , у якому на сторінці схематичний план земельної ділянки окрема будівля літ. «А» 1991 року побудови загальною площею 31 кв.м., відсутня. Якщо б на земельній ділянці, яку бажала безоплатно отримати ОСОБА_2 знаходилися будівлі належні іншій особі, то це стало б підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту відведення.

Рішенням Чорноморської міської ради Одеської області від 22.12.2017 № 282/55- VII було затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 та передано у власність із земель житлової та громадської забудови Чорноморської міської ради Одеської області земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер 5110800000:02:022:0174, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 . З проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 вбачається, що на земельній ділянці відсутня окрема будівля літ. «А» 1991 року побудови загальною площею 31,2 кв.м, що також вбачається із сторінок проекту відведення. У подальшому ОСОБА_2 на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, розробленої ТОВ «Проект ТДК», було здійснено поділ земельної ділянки, площею 0,1000 га на земельні ділянки, площею 0,0928 га, кадастровий номер 5110800000:02:022:0178 та земельну ділянку, площею 0,0072 га, кадастровий номер 5110800000:02:023:0034 із цільовим призначенням 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за категорією земель: землі житлової та громадської забудови. Право власності на окрему земельну ділянку, площею 0,0072, кадастровий номер 5110800000:02:023:0034, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1479632451108 зареєстровано приватним нотаріусом Прутяновою Л.В. 02.02.2018, номер запису 24721359. Окрему земельну ділянку, площею 0,0072 га, кадастровий номер 5110800000:02:023:0034, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1479632451108, ОСОБА_2 продала ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10.02.2018, посвідченого приватним нотаріусом Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Прутяновою Л.В., зареєстрованого в реєстрі за № 252. В п. 3 зазначеного договору було зазначено, що на земельний ділянці, що відчужується за даним договором, відсутні капітальні та тимчасові будівлі, що підтверджується висновком КП «БТІ» Чорноморської міської ради Одеської області від 09.02.2018 за № 152. Представник продавця стверджує, що на земельній ділянці, що відчужується, відсутні капітальні та/або тимчасові будівлі, самовільного будівництва на земельній ділянці немає. В п.4 договору вказано, що земельна ділянка вільна від забудов. Також, перед укладенням договору ОСОБА_2 отримала висновок КП «БТІ» Чорноморської міської ради про відсутність на земельній ділянці капітальних та тимчасових будівель від 09.02.2018 № 152. Той факт, що ОСОБА_1 почала будівництво спірного будинку у лютому 2018 року підтверджується колективним листом мешканців сусідньої багатоповерхівки, вхідний № 1-Ко-646 від 22.02.2018, які висловили свої обурення. Однак, ОСОБА_1 23.02.2018 надала державному реєстратору КП «Реєстраційна служба Одеської області» ОСОБА_4 для державної реєстрації права власності технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений ТОВ «ПРОФПРОЕКТ» від 23.02.2018, у якому зазначено, що житловий будинок під літерою «А» побудовано у 1991 році. Вказаний спірний будинок станом на 10.03.2020 не добудовано. Позивач вважає, що данні відображені у технічному паспорті ТОВ «ПРОФПРОЕКТ» від 23.02.2018 не відповідають дійсності. Зважаючи, що будинок ОСОБА_1 розпочато будівництвом пізніше 10.02.2018, а документи, що надають право на його будівництво не видавалися, будинок є самочинно збудованим об`єктом.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 13.10.2022 у задоволенні позову Чорноморської міської ради Одеської області до ОСОБА_3 , Мініст ерства юстиції України, третя особа ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності відмовлено.

В апеляційній скарзі Чорноморська міська рада Одеської області, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову.

Доводами апеляційної скарги є те, що у договорі купівлі- продажу від 10.02.2018 зазначено, що на земельній ділянці, що відчужується, повністю відсутні капітальні/або тимчасові споруди. Отже, запис та рішення державного реєстратора винесено всупереч приписам ч.ч.1,2 ст. 376 ЦК України, ч.3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з неправильним застосуванням п.п. 42,43 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою від КМУ 25.12.2015 № 1127. Розгляд справи відбувся за відсутності позивача, представником позивача ОСОБА_5 була подана заява до суду від 05.07.2021, в якій він просив суд закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи до розгляду по суті. У заяві немає клопотання про розгляд справи без участі представника.

У відзиві на апеляційну скаргу Міністерство юстиції України зазначає, що рішення є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає. Звертає увагу на те, що Міністерство юстиції України не наділено повноваженнями стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державний реєстратор самостійно приймає рішення стосовно тих реєстраційних дій, які здійснює. Прийняття рішення про державну реєстрацію є дискреційним. Функції у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на разі здійснюється на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями та не відноситься до компетенції Міністерства юстиції України.

Правом на надання відзиву на апеляційну скаргу відповідачка ОСОБА_1 не скористалася.

У судове засідання представник позивача Чорноморської міської ради Одеської області не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи шляхом направлення до електронного кабінету судової повістки повідомлення.

Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, просив відмовити у її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник Міністерства юстиції України в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, просив відмовити у її задоволенні, надав пояснення, аналогічні викладений у відзиві на апеляційну скаргу.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, будучи повідомленою про дату, час та місце судового розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що згідно технічного паспорту, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , побудовано до 1991 року, що давало підстави державному реєстратору провести відповідну реєстрацію права власності на вказаний житловий будинок. Сама лише кваліфікація нерухомого майна, як об`єкта самочинного будівництва, не призводить до виникнення абсолютного наслідку у вигляді безумовного знесення такого об`єкта. Позивачем не надано доказів неможливості перебудови об`єкта або відмови особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови. Рішення суду щодо проведення перебудови відсутнє. Доказів порушення вказаним будинком суспільних інтересів або прав інших осіб, Державі або суспільству матеріали справи не містять.

Колегія суддів погоджується з висновком суду з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Чорноморської міської ради Одеської області від 22.12.2017 № 282/55-VII затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 . Передано у власність ОСОБА_2 із земель житлової та громадської забудови Чорноморської міської ради Одеської області земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 5110800000:02:022:0174, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .

З технічного паспорту, виданого КП «БТІ» від 17.06.2016 на квартиру АДРЕСА_2 , замовником якого є ОСОБА_6 , вбачається, що на земельній ділянці знаходиться житловий будинок літ. «А», літня кухня літ. «Б», (збудована самочинно) та комора літ. «В» (тимчасова будівля). Квартира АДРЕСА_3 побудована у 1959 році, літня кухня у 2010 році.

10 лютого 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 5110800000:02:023:0034 за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Чорноморського міського нотаріального округу Прутяновою Л.В.

Відповідно до п.3 Договору на земельній ділянці, що відчужується за даним договором, відсутні капітальні та тимчасові будівлі, що підтверджується висновком КП «БТІ» від 09.02.2018.

З технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , від 23.02.2018, замовником якого є ОСОБА_1 , вбачається, що на земельній ділянці у АДРЕСА_4 знаходиться житловий будинок, літера «А», який було побудовано до 05.08.1992 та не є самочинним. Загальна площа житлової 17,3 кв.м., кухні їдальні 8,9, санвузлу- 5,0, разом 31,2 кв.м., житлова 17,3 кв.м.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого 02.03.2018, ОСОБА_1 є власником житлового будинку загальною площею 31,2 кв.м., житловою 17,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою виникнення права власності є відомості з ДЗК, серія та номер:1219016, виданий 23.02.2018, видавник: Державний земельний кадастр, технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 23.02.2018, видавник ТОВ «ПРОФПРОЕКТ».

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень здійснено (з відкриттям розділу) державним реєстратором Хоменко Ю.А. Комунального підприємства «реєстраційна служба Одеської області» 23.02.2018.

Згідно Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження: 12019160160000473, 20.06.2019 СВ Чорноморським ВП Овідіопольського ВП ГУНП зареєстрована заява заступника міського голови Чорноморської міської ради Одеської області за фактом виявлення можливої підробки документів, які були надані фізичною особою, з метою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Зазначені правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17-ц (провадження № 14-144цс18).

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частино 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що Державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

виконання вимог, визначених статтею 27-2 цього Закону, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості (крім випадків автоматичної реєстрації такого права згідно із законом);

наявність факту застосування санкцій відповідно доЗакону України "Про санкції", які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав;

наявність дозволу органу опіки та піклування на відмову від права власності на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, власником якого є малолітня дитина або неповнолітня особа, або на внесення такого майна до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу;

перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (ч. 1ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Державна реєстрація відбувається за заявницьким принципом, а державний реєстратор, отримавши від заявника відповідні заяву та документи, проводить реєстраційні дії (у випадку встановлення підстав для їх здійснення з урахуванням вимогЗакону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Таким чином, слушними є доводи відповідача 2 про те, що Міністерство юстиції є неналежним відповідачем у справі, оскільки відповідачем у даній справі повинна бути особа, якої стосуються вчинення державним реєстратором дії та які оскаржуються позивачем, а не сам державний реєстратор.

Звертаючись до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , Чорноморська міська рада Одеської області зазначає, що запис та рішення державного реєстратора винесено всупереч приписам ч.1 ч.2 ст. 376 ЦК України, ч.3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень».

Проте, як вбачається з матеріалів справи для прийняття рішення державним реєстратором Хоменко Ю.А. стали відомості з ДЗК та технічний паспорт, виготовлений ТОВ «ПРОФПРОЕКТ» 23.02.2018.

Відповідно до п. 42 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції чинній станом на 01.03.2018),для державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:

технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Спірна житлова будівля згідно технічного паспорту була побудована до 05.08.1992 року.

З врахуванням викладеного, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо порушення державним реєстратором приписів ч.3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень», оскільки з технічного паспорту, виготовленого ТОВ «ПРОФПРОЕКТ» 23.02.2018 вбачається, що житловий будинок під літерою «А» побудовано до 05.08.1992, що давало підстави державному реєстратору провести відповідну державну реєстрацію права власності на вказаний житловий будинок на підставі технічного паспорту на об`єкт нерухомого майна.

Твердження скаржника про те, що вказаний технічний паспорт має ознаки підробленого документа, колегія суддів відхиляє, оскільки з матеріалів справи вбачається, що правоохоронними органами будь-яких рішень за заявою заступника міського голови Чорноморської міської ради Одеської області за фактом виявлення можливої підробки документів, які були надані фізичною особою, з метою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не прийнято.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин позивачем не надано.

Відповідно до ч.1ст.376 ЦК Українижитловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у ч.1ст.376 ЦК Україниознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 520/17520/14-ц (провадження № 61-12893св18).

У відповідності до вимог ч.4ст.263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч.2ст.386 ЦК Українивласник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до положень ч.1ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

З урахуванням змістуст.376 ЦК Українив поєднанні з положеннями ст.ст.16,386,391цьогоКодексувимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою.

Отже, законодавцем визначено, що вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за наявності двох умов: 1) доведеності факту порушення прав; 2) це будівництво є самочинною забудовою.

У постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-1721цс16 зроблено висновок, що «право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування і інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю. У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду мають такі особи за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (ст.391 ЦК України), а також власник (користувач) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті376та стаття391цьогоКодексу)».

У постановіВерховного СудуУкраїни від17грудня 2014року усправі №6-137цс14зроблено висновок,що «правомзвернення досуду зазахистом наділенаособа вразі порушення,невизнання абооспорювання самеїї прав,свобод чиінтересів,а такожу разізвернення досуду органіві осіб,яким наданоправо захищатиправа,свободи таінтереси іншихосіб абодержавні тасуспільні інтереси.Відтак,суд повиненустановити,чи булипорушені,невизнані абооспорювані права,свободи чиінтереси цихосіб,і,залежно відвстановленого,вирішити питанняпро задоволенняпозовних вимогабо відмовув їхзадоволенні.У справі,яка переглядається,судами встановлено,що об`єктнерухомості збудованийна земельнійділянці,що небула відведенау встановленомупорядку дляцієї мети.

Як вбачається з матеріалів справи попереднім власником земельної ділянки, площею 0,0072 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110800000:02:0230034, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1479632451108 була ОСОБА_7 , яка на підставі договору купівлі продажу земельної ділянки від 10.02.2018, посвідченого приватним нотаріусом Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Прутяновою Л.В. та зареєстрованого в реєстрі № 252 продала вказану земельну ділянку ОСОБА_1 .

Враховуючи, що позивачем не доведено протиправність дій державного реєстратора ОСОБА_4 щодо реєстрації права власності за відповідачкою 1 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 не є власником вищевказаної земельної ділянки, на якій зведено об`єкт нерухомості, колегія суддів вважає, що позивачем не доведений і факт порушення його прав будівництвом вказаного нерухомого майна.

Суд не приймає до уваги доводи скаржника щодо порушення норм процесуального права, а саме розгляд справи судом першої інстанції без участі позивача, оскільки в матеріалах справи міститься письмова заява (Т.1, а.с.136) Чорноморської міської ради Одеської області, в якій представник позивача ОСОБА_8 просить розглянути справу за відсутності позивача та задовольнити позов.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги його не спростовують, ухвала постановлена у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Чорноморської міської ради Одеської області залишити без задоволення.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 13 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови - 28 червня 2024 року.

Головуючий Н.В. Стахова

Судді В.В. Кострицький

М.В.Назарова