Постанова

від 18.07.2024 по справі 495/7122/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3643/24

Справа № 495/7122/23

Головуючий у першій інстанції Мишко В.В.

Доповідач Стахова Н. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Стахової Н.В.,

суддів колегії: Карташова О.Ю., Кострицького В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Васильєв Павло Олегович, на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 грудня 2023 року, за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,

в с т а н о в и в :

У липні 2023 року позивачка ОСОБА_2 (далі позивачка) звернулась до суду з вказаним вище позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_1 (далі відповідач) аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 5000,00 грн. щомісячно з дня подання позовної заяви і до досягнення сином 23 років, за умови продовження навчання.

Позов обґрунтованотим,що шлюб звідповідачем розірваний 19.02.2002року.Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який єстудентом 1курсу денної форминавчання навчальнонаукового інститутукомп`ютерних системНаціонального університету«Одеська політехніка».Форма навчанняконтрактна. Згідноп.9Договору «Про наданняплатної освітньої услуги»№ 03-20062к від 15.09.2022року загальнавартість освітньої послугиза весьстрок навчаннястановить 128000грн.Позивачка посилаєтьсяна те,що єособою,яка має інвалідністьтретьої групи зазагальним захворюванням, самостійноне маєможливості надавати сину необхідне тадостатнє утримання, авідповідач добровільнодопомоги наутримання сина ненадає,хоча має такуможливість,оскільки є фізичноюособою -підприємцем,має увласності нерухоме майно,в томучислі і комерційнунерухомість,яку здаєв оренду,тому надумку позивачки,спроможний сплачуватиаліменти на сина,який продовжуєнавчання урозмірі 5000грн.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 грудня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період навчання у твердій грошовій сумі в розмірі 3000,00 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви, а саме з 10 липня 2023 року до закінчення навчання, тобто до 31 липня 2026 року або досягнення дитиною 23-х років, тобто до 10 липня 2028 року. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

На користь держави з відповідача стягнуто судовий збір у розмірі 1073 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Васильєв П.О., посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову ОСОБА_2 відмовити.

Доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції безпідставно визначено розмір аліментів в 3000 грн, при цьому не враховано, що відповідач не має можливості сплачувати аліменти, оскільки на його утриманні знаходиться дружина, яка не отримує будь-якого доходу, та двоє малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, скаржник є особою, яка має інвалідність 2 групи, тому у зв`язку зі станом здоров`я не може сплачувати аліменти. Також посилається на те, що недоречним є прийняття судом першої інстанції в якості доказу відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела (суми) нарахованого доходу, надані Головним управлінням ДПС в Одеській області, оскільки позивачем було порушено процесуальний порядок та строк подання клопотання про витребування доказів. Позивачкою взагалі не доведений дохід скаржника.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, тому підлягає залишенню без змін.

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (їх виклик). У такому випадку судове засідання не проводиться.

Пунктом 1 ч. 4, п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.

Малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно п. 1 ч. 1, ч. ч. 2, 4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднанні з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 15 цієї частини.

Дана справа, що стосується розгляду спору про стягнення аліментів, є малозначною, тому вона підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно зі ст. 369 ЦПК України справу розглянуто апеляційним судом без виклику її учасників.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.263ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог щодо стягнення аліментів, та визначаючи їх розмір з доказів платоспроможності відповідача, оцінюючи відомості з даних Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела (суми) нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору з 01.01.2023 року по 30.06.2023 року відносно ОСОБА_1 .

Колегія суддів погоджується з висновком суду, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

19.02.2002 року шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 .

Постановою апеляційного суду Одеської області від 29.05.2018 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти у твердій грошовій сумі 2100 гривень щомісячно, починаючи з 11 липня 2017 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

ОСОБА_3 є студентом 1 курсу денної форми навчально наукового інституту комп`ютерних систем Національного університету «Одеська політехніка». Навчається на контрактній формі. Закінчення навчання планується 01.08.2026 року, що підтверджується копією довідки №999 від 07.06.2023 року.

Згідно із п.9. Договору «Про надання платної освітньої послуги» №03-20062к від 15.09.2022 року, загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить: 128000 гривень (сто двадцять вісім тисяч). Вартість освітньої послуги за кожний навчальний рік (курс навчання) становить: 1 курс: 32000 грн. тридцять дві тисячі (за семестр 16000 грн); 2 курс: 32000 грн. тридцять дві тисячі (за семестр 16000 грн); 3 курс: 32000 грн. тридцять дві тисячі (за семестр 16000 грн); 4 курс: 32000 грн. тридцять дві тисячі (за семестр 16000 грн).

Син проживає разом з матір`ю, що підтверджується копією довідки №16 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні /будинку осіб від 09.06.2023 року.

На праві власності у відповідача є наступне нерухоме майно: земельна ділянка, площею 0.25 га, кадастровий номер: 5120881200:02:001:0255, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, площею 0.0616 га, кадастровий номер: 5110300000:02:019:0050, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться: АДРЕСА_2 , про що свідчить інформація надана з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

На ім`я відповідача зареєстровані транспортні засоби: HONDA RIDGELINE, 2021 р. в.; BMW R18, 2020 р. в.; HONDA GL 1800, 2014 р. в.; ГАЗ 20, 1951 р.в; WOLKSWAGEN BEETLE, 1969 р. в.; WOLKSWAGEN KAFER, 1961 р. в.; BMW R 1200 G S, 2011 р. в.; KHOTT 93H-5215, 2011 р. в.; FENDT XAVER 530, 1984 р. в.; ПГМФ 8902К, 2007 р. в.; ПРИЧІП САМОРОБНИЙ, 2000 р.в.; ОДАЗ 8144 ОДИССЕЙ, 1993 р.в.; ИЖ 49 NSU 250 1938 р.в.; МОТОЦИКЛ YAMAHA, що підтверджується підтверджується копією відповіді територіальним сервісним центром № НОМЕР_3 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області від 29.06.2023 року №31/15/5143-0-6/АЗ.

Згідно даних з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела (суми) нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору з 01.01.2023 року по 30.06.2023 року, представлений Головним управлінням ДПС в Одеській області, відповідач щомісячно має дохід як самозайнята особа.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає, за необхідне зазначити наступне.

Відповідно дост. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Стягнення аліментів на утримання повнолітніх сина, дочку, які продовжують навчання, є одним із способів захисту їхніх інтересів, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їх життєдіяльності, оскільки на період навчання вони не мають самостійного заробітку та потребують матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Наведеному відповідають і роз`яснення, викладені в пункті 20постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року.

Згідно зістаттею 200 СК Українисуд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених устатті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно достатті 182 СК Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3)наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних правна результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Звертаючись до суду позивач просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на повнолітього сина ОСОБА_3 , який є студентом першого курсу, денної форми навчання навчально наукового інституту комп`ютерних систем Національного університету «Одеська політехніка». Форма навчання контрактна.

Отже предметом позову у цій справі є стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюютьсяглавою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті199,200,201цьогоКодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що потреба повнолітнього ОСОБА_3 у матеріальній допомозі батька витікає з його навчання на денній формі, у зв`язку з чим він не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи.

За таких обставин, апеляційний суд вважає висновок суду першої інстанції щодо необхідності стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 обґрунтованим.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У справі, яка переглядається, вбачається, що ОСОБА_3 , який є сином ОСОБА_1 на день звернення до суду не досяг 23 років, продовжує навчання, не працювє, не є одруженим. Навчання на денній формі позбавляє його можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, у зв`язку з чим він потребує матеріальної допомоги.

Колегія суддів враховує той факт, що відповідач є особою, яка має інвалідність 2 групи, та має на утриманні двох малолітніх дітей, проте, як вбачається з матеріалів справи, останній має дохід з 01.01.2023 по 30.06.2023 як самозайнята особа, є власником нерухомості: земельних ділянок та транспортних засобів, тому колегія суддів вважає, що останній спроможний сплачувати аліменти на повнолітнього сина, який продовжує навчання у розмірі 3000 грн.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки визначений розмір аліментів в контексті встановлених у справі обставин і досліджених у встановленому порядку доказів, відповідає принципам розумності та справедливості, у зв`язку з чим відхиляє відповідні доводи апелянта.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог частини першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, колегія суддів звертає увагу на те, що законодавство України дає право батькам згодом змінити встановлений розмір аліментів в сторону його збільшення або зменшення у зв`язку зі зміною матеріального становища, сімейного стану, стану здоров`я платника або одержувача аліментів чи за наявності інших життєвих ситуацій.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача, що відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела нарахованого доходу відповідача є недопустимим доказом, оскільки позивачка відповідно до ст. 43 ЦПК України заявила клопотання про витребування таких відомостей разом з поданням позовної заяви, і крім того, встановлення майнового доходу відповідача при вирішенні спорів про стягнення аліментів є визначальним.

Інші доводи скаржника правильних висновків суду не спростовують.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанціїбез змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 268, 274, 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, Одеський апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Васильєв Павло Олеговичзалишити без задоволення.

Рішення Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 грудня 2023 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, передбачених частиною 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий: Н.В. Стахова

Судді: О.Ю. Карташов

В.В. Кострицький