Ухвала

від 22.07.2024 по справі 646/7590/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/7590/24

№ провадження 2/646/2860/2024

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 липня 2024 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова в особі судді Клімової С.В., перевіривши відповідність позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представник: ОСОБА_5 до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , представник: ОСОБА_5 звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовом до відповідача Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання права власності на нерухоме майно.

Згідно з ч. 1статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним уст. 175 ЦПК України, а також вимогамст. 177 цього Кодексу.

Однак, подана заява не відповідає вимогам вказаних вище статей, з огляду на наступне.

Відповідно до положення ч. 4ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно до ч. 1 ст. 4 Закону України « Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 1ст. 4 Закону України « Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, на підтвердження чого надано копію посвідчення учасника бойових дій, і тому, на його думку, на підставі п. 13 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», він звільнений від сплати судового збору.

Однак посилання представника позивача щодо звільнення від сплати судового збору у справі за позовом про визнання права власності є помилковим.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Статтею 5Закону України«Про судовийзбір» передбачено пільги щодо сплати судового збору. Відповідно до п. 13 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

При цьому, правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їхнього життєзабезпечення та членів їхніх сімей встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».Статтею 22цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їхнім соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг, наданихучасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у ст. 12 цього Закону.

Однак спори щодо права власності не стосуються порядку, обсягу соціальних гарантій чи соціального і правового захисту ветеранів війни. Отже, вирішуючи питання про сплату судового збору особою, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст.5ЗУ «Про судовийзбір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав такої особи з урахуванням положень статей 12, 22 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст.5ЗУ «Про судовийзбір» викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 та в постанові Верховного Суду від 19.10.2020 у справі № 240/934/20.

Беручи до уваги, що вимоги позивача непов`язані з порушенням його прав на соціальний захист саме як учасника бойових дій, судовий збір має бути сплачено на загальних підставах.

Крім того представником позивача надано клопотання про відстрочення позивачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 сплати судового збору до ухвалення рішення по справі.

Як вбачається з наданих документів позивачі є внтрішньо переміщеними особами, довідки з пенсійного фонду України не містять відомостей про дохід за 2023 рік .

За такихобставин судвважає,що оскількипозивачі є внутрішньопереміщеними особами,до судуне наданоінформації проте,чи отримуютьпозивачі грошовудопомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Також позивачами не надано довідки з пенсійного фонду України щодо сукупного доходу за 2023 рік.

Таким чином суд позбавлений можливості визначити наявність чи відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення від сплати судового збору.

На врахування даних доводів слід зазначити наступне.

Згідно до ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 3 ст. 136 ЦПК України регламентовано, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній участині першійцієї статті.

Саме наявність цих умов підлягає доведенню при зверненні до суду з відповідним клопотанням.

При цьому положення статей ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого )переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п.44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Враховуючи неведене, суд приходить до висновку, що позивачами не доведено наявність передбаченихч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» підстав для відстрочення від сплати судового збору.

Частини 1, 2 ,3 ст.185ЦПК України регламентують, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином позивачу ОСОБА_1 необхідно надати квитанцію про сплату судового збору на суму 1211,20 грн.

Судовий збір сплачується на такі реквізити р/р UA 968999980313141206000020661, отримувач коштів : ГУК Харків обл/мХар Основ`ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ККДБ : 22030101, код банку отримувача 899998.

А позивачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 необхідні докази для підтвердження клопотання про відстрочення від сплати судового збору.

Без виправлення вказаних недоліків позовна заява не може бути прийнята до провадження і підлягає залишенню без руху.

Запропонувати позивачам виправити вказані недоліки в строк не пізніше п`яти днів з дня отримання ним копії даної ухвали, в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Керуючись ст. ст.175,177,185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представник: ОСОБА_5 до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання права власності на нерухоме майно залишити без руху.

Повідомити позивачів про необхідність виправити зазначені в ухвалі недолікипозовноїзаяви у 5-ти денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом усунення вищевказаних недоліків.

Роз`яснити, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://cz.hr.court.gov.ua

Суддя: С.В. Клімова