Ухвала

від 19.07.2024 по справі 712/2627/24

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Провадження № 2/712/1546/24

Справа № 712/2627/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі ДУБИНА В.В.

з участю адвокатів БІЛОГЛАЗЕНКО Г.П., БАГІНСЬКОГО А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ.

Крім того, ОСОБА_3 подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль КІА CARNIVAL, НОМЕР_1 , 2009 року випуску, сірого кольору та заборонити суб`єктам державної реєстрації речових прав на рухоме майно (державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкта рухомого майна: автомобіля КІА CARNIVAL, НОМЕР_1 , 2009 року.

В обґрунтування заяви вказала, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 виданого 28.09.2022 відповідачу ОСОБА_4 на праві приватної власності належить автомобіль КІА CARNIVAL, НОМЕР_1 , 2009 року випуску. Відповідно до консультаційного висновку № 1145-1/23 від 29.12.2023 року вартість вказаного автомобіля складає 342 600 грн., що в еквіваленті при курсу НБУ станом на дату оцінки 37,9824 грн. становить 9020,00 доларів США.

Зазначає, що на даний час існують прямі ризики щодо продажу даного автомобіля. Так, відповідач ОСОБА_4 ігнорує прохання позивачки ОСОБА_3 про спільне користування автомобіля, ховає ключі від автомобіля та залишає даний автомобіль, який є спільною власністю подружжя в невідомих місцях та має намір його відчуження.

Таким чином, існують ризики відчуження або переоформлення на інших осіб майна, з приводу якого подано позов та, яке входить до спадкової маси. Тому, якщо не вжити заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на автомобіль КІА CARNIVAL, НОМЕР_1 , 2009 року випуску, сірого кольору, який є у спірному рухомому майні існують ризики продажу даного майна до закінчення розгляду справи та реальна неможливість виконання рішення суду.

В судовому засіданні позивач та її адвокат Білоглазенко Г.П. заяву про забезпечення позову підтримали та просили її задовольнити.

Адвокат відповідача Багінський А.М. в судовому засіданні проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечував.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали поданої заяви та матеріалів справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову, зокрема, повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Метою забезпечення позову є збереження матеріального об`єкта спору до вирішення справи в суді.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових Інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Так, позивач просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на на автомобіль КІА CARNIVAL, НОМЕР_1 , 2009 року випуску, сірого кольору та заборонити суб`єктам державної реєстрації речових прав на рухоме майно (державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкта рухомого майна: автомобіля КІА CARNIVAL, НОМЕР_1 , 2009 року.

В обгрнутування забезпечення позову позивач вказує, що на даний час існують ризики відчуження або переоформлення спірного майна на інших осіб. Тому, якщо не вжити заходів забезпечення позову, продажу даного майна до закінчення розгляду справи та реальна неможливість виконання рішення суду.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заяви позивача про забезпечення позовних вимог, суд також бере до уваги наступні правові висновки.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статі 1 Протоколу №1, має забезпечити «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються і поставленою метою. (Рішення ЄСПЛ у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» від 28.07.1999 року, заява № 22774\93).

Необхідність забезпечення позову має відповідати вимозі пропорційності втручання у право особи цілям, яких потрібно досягти. З одного боку перед судом стоїть завдання гарантувати конституційний та міжнародно-правовий принцип обов`язковості судового рішення в тому, що стосується його виконання, а з іншого повага до права особи мирно володіти своїм майном. Таким чином, метою тесту пропорційності є встановлення способу та ступеню обмеження особи у реалізації його права; до яких саме негативних наслідків призведе таке обмеження, покладене на цю особу.

Не існує вичерпного переліку факторів, які мають бути враховані під час оцінювання судом необхідності вжиття заходів забезпечення позову. Ці фактори можуть змінюватись, залежно від фактичних обставин справи та характеру відповідного втручання.

Зокрема, при дослідженні питання про відповідність забезпечення позову вимозі пропорційності суд має здійснити оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання судового рішення в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Також необхідно звернути увагу на положення ч. 2 ст.80та ст.89 ЦПК України, відповідно до яких цивільному судочинству загалом, та питанню забезпечення позову зокрема, притаманний стандарт доведення «внутрішнє переконання судді».

Таким чином, вимоги цивільного процесуального законодавства щодо доведення певних фактів як підстав для вжиття заходів забезпечення позову вказують на необхідність їх вжиття у тому випадку, коли наявні в матеріалах справи докази скоріше вказують на ймовірність настання певних обставин, ніж на протилежний висновок.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року справа № 320/3560/18 (провадження № 61-5051св19).

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових Інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши подану заяву про забезпечення позову, оцінивши доводи позивача, давши оцінку всім дослідженим в судовому засіданні доказам, виходячи із пов`язаності заходу забезпечення позову з предметом спору, співмірності такого заходу заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.150-153, 258-260, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву задоволити.

На час розгляду справи в суді встановити забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, наступним шляхом:

-накласти арешт на автомобіль КІА CARNIVAL, НОМЕР_1 , 2009 року випуску, сірого кольору та заборонити суб`єктам державної реєстрації речових прав на рухоме майно (державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкта рухомого майна: автомобіля КІА CARNIVAL, НОМЕР_1 , 2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала про забезпечення позову підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Повний текстсудового рішенняскладено 22 липня 2024 року.