Рішення

від 18.07.2024 по справі 759/7974/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/7974/24

пр. № 2-а/759/109/24

18 липня 2024 року Святошинський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Ключника А. С., за участю секретаря судового засідання Марченко В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Святошинського районного відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

17.04.2024 року позивач звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із вказаним позовом, просить суд визначити поважними причини пропуску та поновити строки на звернення до суду із позовом; скасувати винесену ІНФОРМАЦІЯ_2 постанову №1226 за справою про адміністративне правопорушення від 19.12.2023 і закрити справу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП; покласти судові витрати на відповідача.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 19.12.2023 відносно ОСОБА_1 винесено постанову №1226 за справою про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, про яку позивачу стало відомо лише 08.04.2024 в день блокування його банківської карти для отримання заробітної плати у зв`язку із відкриттям відносно нього виконавчого провадження. Позивач із вказаною постановою не погоджується, вважає її такою, що підлягає скасуванню з огляду на відсутність належних даних, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Притягнення до адміністративної відповідальності відбулося з порушенням складання процесуальних документів і як наслідок усі постанови третьої особи також підлягають скасуванню, було допущено процесуальні порушення, не виконано вимоги ст. 277-2 КУпАП щодо повідомлення про розгляд справи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також вимоги ст. 268 КУпАП щодо обов`язкової участі особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім цього в оскаржуваній постанові №1226 відсутнє посилання на будь-яку статтю Закону України, яку позивач порушив, а сама історія вигадана, в тому числі вигадані і свідки.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18 квітня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу протягом 15 днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження, подати до суду відзив на позовну заяву та всі докази, які наявні у нього (а.с. 28).

14.05.2024 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Представник просить відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що позивач є військовозобов?язаним, придатним до військової служби відповідно до висновку лікарської комісії згідно наказу МОУ №402-2008 р. був неодноразово викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_3 , для призову на військову службу, але за викликом в зазначений день не з?явився, чим зірвав виконання мобілізаційного плану по поставці військовозобов?язаних визначеного розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 . Твердження позивача щодо можливого бронювання його відповідно до наказу Мінекономіки, то ІНФОРМАЦІЯ_5 встановлено що бронювання позивача не оформлено взагалі. Крім того, військово-обліковий документ на час начебто бронювання позивача був прострочений і оформлений не належним чином, що говорить про те що позивач не міг бути заброньований не маючи військово-облікового документу, з відмітками відповідно до Правил військового обліку, тому у бронюванні Позивачу було відмовлено. Також представник відповідача зазначив, що позивач свідомо ухиляється від призову на військову службу, що підтверджується його відмовою в отриманні повістки, станом на день подачі відзиву, відомості щодо отримання в законному порядку відстрочки від мобілізації у позивача відсутні (а.с. 35-40)

22.05.2024 року до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач зазначає, що відповідачем не приєднано до відзиву жодного доказу про обставини на які він посилається, також твердження відповідача про те, що позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи 19.12.2024 є хибними, оскільки адреса, яка була зазначена у постанові не відповідає дійсності, позивач не має жодного відношення до неї, він не знає хто там проживає, також щодо посилання відповідача у відзиві на його бронювання, то позивач зазначив, що він нічого не зазначав щодо свого бронювання у своїй позовній заяві, а тому таке посилання є безпідставним, зазначивши що він не має наміру ухилятися від мобілізації. Щодо військового квитка позивач пояснив, що з метою бронювання на прохання керівництва ТОВ «Національні Інформаційні системи» відповідачем було вилучено його старий військовий квиток на підставі заяви позивача з метою надання тимчасового військового квитка (а.с. 59-62).

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що згідно постанови №1226 від 19.12.2023 винесеної т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 підполковником ОСОБА_2 , 11 грудня 2023 р. у АДРЕСА_1 , встановлено, що громадянин ОСОБА_1 1994 р.н., під час відвідування ІНФОРМАЦІЯ_6 особисто в голос, при свідках заявив про відмову від отримання повістки з вимогою явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 15.12.2023 р. та від підписання розписки про її вручення. В подальшому під час складання даного Протоколу громадянин ОСОБА_1 особисто і вголос, при свідках заявив про відмову підписувати Протокол та надавати будь-які пояснення, після чого терміново покинув приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 і хутко зник у невідомому напрямку. Своїми діями громадянин ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Правопорушення вчинене під час дії правового режиму особливого періоду (а.с. 14, 45, 46).

ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 5 100,00 грн.

Згідно з актом складеного офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_6 молодшим лейтенантом ОСОБА_3 11.12.2023 об 12:00 год. у АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку відмовився від підпису при складанні протоколу та від отримання повістки в голос при свідках за викликом його до ЦТК та СП на 15.12.2023, оскільки з його роботи мають прислати документи на його бронь. Після того, як йому були надані роз`яснення, що своїми діями він вчиняє адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, про що має бути складений відповідний протокол, проте ОСОБА_1 від відпису якого він відмовився та надавати будь-які пояснення, терміново покинув приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 та хутко зник у не відомому напрямку. Також у акті зазначено, що інформація про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення призначенйи на 09-00 19.12.2023 в кабінеті №110 зачитаний військовослужбовцю ОСОБА_1 вголос при свідках (а.с. 47).

26.03.2024 року страшим ДВ Святошинського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Вітюком І.Д. відкрито виконавче провадження №74555062 на підставі постанови №1226 виданої 19.12.2023 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 10 200,00 грн (а.с. 17, 18).

В той же день 26.03.2024 року постановою старшого ДВ Святошинського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Вітюка І.Д. рамках ВП №74555062 накладено арешт коштів боржника, 26.03.2024 винесено постанову про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у розмірі 1 020,00 грн, а також 26.03.2024 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с. 20-23).

Як вбачається зі звернення директора ТОВ «Національні Інформаційні Системи» до керівника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 27.03.2024, відносно ОСОБА_1 було прохання про сприяння у оформленні належним чином військово-облікових документів з метою його бронювання за ТОВ «Національні Інформаційні Системи», оскільки останній є одним з ключових працівників, який виконує завдання для інформаційного марафону «Єдині новини #UAразом» та працює з 20.08.2012 року по теперішній час на посаді інженер відділу забезпечення відеомонтажу (а.с. 16).

Згідно розписки від 11.12.2023 року ОСОБА_1 було виписано повістку на 15.12.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_8 де зазначено адресу проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 41).

Згідно картки обстеження та медичного огляду від 08.12.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , а також довідки військово-лікарської комісії №13/17891 від 08.12.2023 є здоровим (а.с. 42, 43, 51, 52).

Як вбачається із матеріалів справи, 18.03.2024 ІНФОРМАЦІЯ_10 на адресу: АДРЕСА_3 надіслано ОСОБА_1 повідомлення №03/2384 про оплату штрафу у розмірі 5 100,00 грн (а.с. 49).

Окрім цього, ОСОБА_1 притягнено до кримінальної відповідальності, за ознаками кримінального правопорушення за ст. 33 КК України, відомості про що внесено до ЄРДР №42024102080000012 від 02.02.2024 у СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві (а.с. 54).

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) - ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Загальні правила військового обліку визначені статтею 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», відповідно до якої військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний (ч.3 ст.33 Закону).

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.5 ст.33 Закону).

Відповідно до п.79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема,: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.

Підпунктом 2 пункту 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Порядку № 1487 визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 3 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Порядку № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.1ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.2 ст.210-1 КУпАП в редакції на момент винесення оспорюваної постанови, повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Позивачем надано до суду Витяги з електронного реєстру листків непрацездатності, де міститься інформація, що у ОСОБА_1 з 01.12.2023 по 31.12.2023 був період тимчасової непрацездатності, згідно яких 19.12.2023 позивач перебував на лікарняному (а.с. 63-65).

Однак, незважаючи на період непрацездатності позивач відвідав ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Києві 11.12.2023, внаслідок чого суд відноситься критично до наданого позивачем доказу, оскільки такий період розпочався 01.12.2023.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року №673 затверджено перелік поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного до військового комісаріату для призову на збори, якою визначено виключний перелік поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста для призову на збори в пункт і в строк, установлені керівником відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а саме: смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини (чоловіка), яка сталася пізніше ніж за сім діб до дати початку зборів; хвороба або необхідність догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які проживають разом із військовозобов`язаним чи резервістом, у разі неможливості догляду за хворим іншим близьким родичем; здійснення стосовно військовозобов`язаного чи резервіста кримінального провадження, а також застосування до нього адміністративного стягнення або кримінального покарання, яке робить неможливим його прибуття; потрапляння під вплив надзвичайної ситуації, яка виникла під час призову на збори і стала перешкодою своєчасному прибуттю; складання державних іспитів у вищих навчальних закладах.

Оскільки позивачем в обґрунтування поважності причини неявки не надано відповідачу та суду будь-яких доказів, відтак, судом не встановлено наявності поважних причин неявки за викликом до ТЦК.

Стосовно питання недотримання відповідачем процедури притягнення до адміністративної відповідальності суд зазначає таке.

Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

У позовній заяві позивач як на підставу позову посилається на відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення імені та по батькові адрес свідків та пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Так, судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення не містить особистих адрес свідків. Проте, на переконання суду, зазначена обставина не є підставою вважати його недопустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення, при цьому у протоколі наявні прізвища та імена свідків, їх посаду та адреса ТЦК.

Крім того, протокол містить всі інші необхідні реквізити та відомості, передбачені статтею 256 КУпАП.

Посилання позивача на відсутність пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності суд відхиляє, оскільки надання пояснень є правом, а не обов`язком такої особи, а тому такі пояснення не є обов`язковим реквізитом протоколу.

Крім того, суд зазначає, що будь-які дефекти протоколу не спростовують суті вчиненого позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, зокрема, що стосується адреси: АДРЕСА_3 , оскільки, як вбачається із повістки від 15.12.2023 та протоколу від 11.12.2023 там зазначено також адресу: АДРЕСА_2 , в день коли позивач був у приміщенні ТЦК 11.12.2023, про що він сам засвідчив у позові.

У протоколі від 11.12.2023 засвідчено факт, що позивач в голос відмовлявся від підписання розписки та її вручення, проте наявні дані щодо повідомлення його про розгляд справи на 19.12.2023 о 09:00 год., а також роз`яснення йому прав та обов`язків за ст. 268 КУпАП.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 травня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 5 липня 2022 року у справі № 522/3740/20, від 27 вересня 2022 року у справі № 320/1510/20, від 3 жовтня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 1 листопада 2022 року у справі № 640/6452/19 та від 18 січня 2023 року у справі №500/26/22.

Крім того Верховний Суд у постанові від 16 березня 2023 року по справі №400/4409/21 зазначив, що визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, яке спрямоване на захист суспільних інтересів, внаслідок застосування судами надмірного формалізму може призвести до таких наслідків, як, зокрема нанесення суттєвої шкоди суспільним інтересам або уникнення правопорушником обов`язку виконувати або дотримуватися законодавства.

Аргументи позивача про порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення (неповідомлення про дату та час розгляду справи, не отримання в день винесення копії постанови) є також необґрунтованими.

Положення КУпАП передбачають обов`язок особи, яка здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення, повідомити особу про розгляд такої справи відносно неї. Метою такого повідомлення є поінформованість особи, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи для надання їй можливості реалізувати передбачені законом процесуальні права.

Статтею 277 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Вказаною статтею встановлено строк, протягом якого повинен бути здійснений розгляд справи про адміністративне правопорушення, однак КУпАП не встановлює строку, який повинен сплинути після складення протоколу по справі про адміністративне правопорушення до моменту, коли уповноважена особа може здійснити розгляд справи про адміністративне правопорушення. Тобто КУпАП не забороняє можливість здійснення розгляду справи про адміністративне правопорушення у день складення протоколу про адміністративне правопорушення, за умови, що особа знає про розгляд такої справи. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення, задля можливості реалізації наданих їй процесуальних прав.

Позивачу забезпечено право бути присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення та вирішенні питання щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що постанову було винесено 19.12.2023, а не вдень складення протоколу, тобто у позивача був час з`явитися до ТЦК. Обставин позбавлення позивача можливості реалізації ним визначених ст. 268 КУпАП прав судом не встановлено та доказів цього позивачем до суду не надано.

Про присутність ОСОБА_1 під час складання протоколу та під час розгляду справи свідчать, персональні дані, зокрема місце роботи, паспортні дані, дата та місце народження.

За змістом статті 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення або день виявлення триваючого правопорушення.

Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення».

Разом із тим, у теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності.

При цьому характер триваючого правопорушення оцінюється у кожному конкретному випадку індивідуально.

Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Суд вважає, що правопорушення, вчинене позивачем, яке виразилось у нез`явленні його під час мобілізації до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, є триваючим порушенням, початком якого є наступний день після дати, зазначеної у повістці, а припиняється таке порушення в день фактичного з`явлення особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова №1226 від 19.12.2023 про накладення адміністративне стягнення на позивача за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП є обґрунтованою та такою, що відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про залишення оскаржуваної постанови без змін, а позову без задоволення.

Розподіляючи судові витрати, суд керується статтею 139 КАС України та враховуючи відмову у позові, покладає судові витрати у виді судового збору, понесені позивачем, на останнього.

Відповідно до ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до ст. 286 ч. 2 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Суд вважає, що позивач пропустив встановлений строк для оскарження постанови з поважних причин, оскільки про складення у відношенні нього матеріалів про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення дізнався лише 30.03.2024 року, після вручення йому поштарем листа, у якому містилася оскаржувана постанова.

Суд вбачає підстави для поновлення строку звернення до суду з позовом про оскарження вищевказаної постанови.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст. 77, 120, 132,134, 139, 229, 241-246, 250, 268-271, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови № 1226 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Святошинського районного відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ключник А.С.