Постанова

від 22.07.2024 по справі 914/613/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2024 р. Справа №914/613/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяПанова І.Ю.,

СуддіМалех І.Б.,

Зварич О.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Самбірського комунального підприємства Об`єднане №241-24 та від 20.05.2024 (вх. №01-05/1483/24 від 23.05.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 30.04.2024 (повний текст рішення складено 01.05.2024)

у справі № 914/613/24 (суддя Мороз Н.В.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Дорсервіс, м. Київ

до відповідача: Самбірського комунального підприємства Об`єднане, м. Самбір, Львівська область

про стягнення 14 608,12 грн

В порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції.

05.03.2024 до Господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Дорсервіс подано позовну заяву до Самбірського комунального підприємства Об`єднане про стягнення 14 608,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтуванні тим несвоєчасною сплатою відповідачем заборгованості, стягнутої на підставі рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/505/23. Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача, нараховані за період з 28.01.2023 по 27.02.2024 8 711,73 грн інфляційних втрат та 5 896,39 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.04.2024 у справі №914/613/24 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Самбірського комунального підприємства Об`єднане на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Дорсервіс 5 860, 92 грн 3% річних, 8711,73 грн інфляційних нарахувань та 3 020,73 грн судового збору.

Рішення мотивовано тим, що перевіривши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних з врахуванням дати стягнення коштів з рахунку відповідача, суми часткової оплати заборгованості, а також дати зарахування коштів на рахунок позивача, Господарського суду Львівської області встановив, що сума 3% річних становить 5 860, 92 грн, а розмір інфляційних нарахувань складає 8 711,73 грн

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Самбірське комунальне підприємство Об`єднане оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 23.05.2024. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 30.04.2024 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково, а саме 3 171,14 грн інфляційних та 2 004,23 грн, а в решті позовних вимог - відмовити.

Зазначає, що станом на 27.02.2024 сума основного боргу оплачена повністю, що підтверджено позивачем з наданням виписки з реєстру банківських документів про суми та дати надходжень конкретних сум погашення. Проте, виконавчою службою стягувались кошти із рахунків відповідача в інші дні раніше, однак безпосередньо стягувачу (позивачу) зазначені кошти виконавцем перераховувались не одразу, внаслідок чого збільшилася кількість днів прострочення.

03.07.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Дорсервіс подано відзив на апеляційну скаргу в якому заявник просить визнати поважними причини пропуску позивачем процесуального строку для подання відзиву та поновити строк для подання відзиву, оскільки ним не було отримано копії ухвали суду від 03.06.2024 про відкриття апеляційного провадження.

Щодо поновлення строку на подання відзиву, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Частиною 1 статті 263 встановлено, що учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою від 03.06.2024 суд встановив позивачу десятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Зазначену ухвалу позивачу доставлено до електронного кабінету 03.06.2024 о 16:46, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції від 03.06.2024 та довідкою про доставку електронного листа від 03.06.2024.

Таким чином, строк на подання відзиву у цій справі сплинув 14.06.2024. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу 03.07.2024, а отже із спливом встановленого строку.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів не вбачає підстав для поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу та залишає такий без розгляду у зв`язку із пропущення строку на його подання.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2024 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Малех І.Б. та Зварич О.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Самбірського комунального підприємства Об`єднане №241-24 та від 20.05.2024 (вх. №01-05/1483/24 від 23.05.2024) на рішення Господарського суду Львівської області від 30.04.2024 у справі №914/613/24, апеляційну скаргу вирішено розглядати без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відводів суддям в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України на адресу суду не надходило.

Фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, і визначеними відповідно до них правовідносинами, вбачається, що:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.06.2023 у справі № 914/505/23 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Самбірського комунального підприємства Об`єднане на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Дорсервіс 68 052,94 грн основного боргу, 44 902,75 грн інфляційних втрат, 5 465,00 грн 3 % річних та 2 345,82 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору. У задоволенні вимоги про стягнення 192,43 грн 3 % річних і 16 873,91 грн інфляційних втрат відмовлено.

Зазначене рішення набрало законної сили 06.07.2023.

12.07.2023 на виконання рішення від 14.06.2023 у справі № 914/505/23 Господарським судом Львівської області видано наказ.

18.10.2023 Самбірським відділом ДВС відкрито виконавче провадження ВП № 73093637 про примусове виконання наказу № 914/505/23, виданого 12.07.2023 Господарським судом Львівської області, про стягнення заборгованості з Самбірського комунального підприємства Об`єднане на користь ТзОВ Торгова компанія Дорсервіс.

Станом на 27.02.2024 Самбірським комунальним підприємством Об`єднане сума основного боргу оплачена повністю, що підтверджується наявним в матеріалах справи Реєстром банківських документів про суми та дати надходжень конкретних сум погашення боргу на розрахунковий рахунок позивача, а саме- 06.12.2023 поступило 5238,44 грн; 19.12 - 2023 - 23330,40 грн; 12.02.2024 - 10192,13 грн; 15.02.2024 - 20000 грн; 27.02.2024 - 13209,50 грн.

За період прострочення платежу з 28.01.2023 по 27.02.2024 ТзОВ Торгова компанія Дорсервіс понесено інфляційні втрати в сумі 8 711, 73 грн, крім того, з 28.01.2023 по 27.02.2024 позивачем нараховано відповідачу 3% річних в сумі 5 896,39 грн, у відповідності до розрахунку, доданого до позовної заяви (з врахуванням часткових оплат заборгованості, здійснених відповідачем за вказані періоди).

При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 ЦК України.

Так за ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Колегія суддів вважає, що інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимогою.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що здійснене нарахування підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 5 860, 92 грн - 3% річних та 8 711,73 грн інфляційних нарахувань.

Щодо поданого відповідачем контррозрахунку та твердження, що виконавчою службою стягувались кошти із рахунків відповідача не одразу, внаслідок чого збільшилася кількість днів прострочення, не беруться судом до уваги, оскільки такі стягувались з його розрахункового рахунку згідно іншого виконавчого провадження встановленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 30.04.2024 у справі №914/613/24 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Самбірського комунального підприємства Об`єднане №241-24 та від 20.05.2024 (вх. №01-05/1483/24 від 23.05.2024) - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 30.04.2024 у справі №914/613/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Головуючий суддяПанова І.Ю.,

СуддяМалех І.Б.

Зварич О.В.