Постанова

від 22.07.2024 по справі 447/534/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 447/534/22 Головуючий у 1 інстанції: Бачун О. І.

Провадження № 22-ц/811/1533/23 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 року м.Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 10 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївське АТП-14627», товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», третя особа ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, уточненим заявою від 01.11.2022 року, в якому просила стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (далі ТДВ СК «Гардіан») майнову шкоду в розмірі 67563 грн. 50 коп., з яких: 11223 грн. 50 коп. витрати на медичні огляди, препарати; 36340 грн. вартість відновлення зубних протезів; 20000 грн. вартість вбитої корови, та моральну шкоду в розмірі 3378 грн. 18 коп., а з товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Миколаївське АТП-14627» моральну шкоду в розмірі 46621 грн. 82 коп., завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), яка сталась 29.09.2021 року, близько 07 год. 40 хв., по вул. Миколаївській в м. Новий Розділ Львівської області, з вини ОСОБА_2 , який на момент ДТП працював водієм ТОВ «Миколаївське АТП-14627», цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ТДВ СК «Гардіан».

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 29.09.2021 року, близько 07 год. 40 хв., по вул. Миколаївській у м. Новий Розділ Львівської області ОСОБА_2 , керуючи автобусом БАЗ А079.19, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Миколаївське АТП-14627», був неуважний, не вибрав безпечної швидкості, внаслідок чого здійснив наїзд на свійську тварину (корову), порушивши своїми діями п.п.2.3(б), 12.1, 12.3 ПДР. Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 22.12.2021 року, яку залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 25.01.2022 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Зазначає, що внаслідок даної ДТП вона отримала ушкодження здоров`я: рвану рану тім`яної ділянки голови, верхньої губи, садна обличчя, лівого колінного суглобу; тріщину 7-го ребра, порушення фіксації зубних протезів, ЧМТ, за рекомендацією лікарів їй проведено КТ обстеження голови, КПКТ ділянки обох щелеп, 04.10.2021 року нею отримано консультацію щелепно-лицевого хірурга. У зв`язку з погіршенням стану здоров`я, 20.10.2021 року її госпіталізовано у стаціонар КНП «Новороздільська міська лікарня», в якій вона перебувала до 10.11.2021 року.Витрати на медичні огляди та препарати склали 11223 грн. 50 коп., а відновлення пошкоджених зубних протезів становитиме 36340 грн. Згідно з інформацією, розміщеною на сайті OLX.UA, вартість корови на території Львівської області становить від 20000 грн. до 25000 грн.

Позивач зазначає, що її заяви, звернені до ТДВ СК «Гардіан» та ТОВ «Миколаївське АТП-14627», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, залишені без належного реагування.

Заподіяння моральної шкоди позивач обґрунтовує, зокрема, перенесенням фізичного болю внаслідок отриманих тілесних ушкоджень та під час проходження лікування, емоційного стресу під час ДТП, тривожних відчуттів від пережитого, моральних страждань від негативних наслідків та вимушених змін у повсякденному житті.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 10 травня 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ТДВ СК «Гардіан» в користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 20000 грн.

У стягненні з ТДВ СК «Гардіан» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «МиколаївськеАТП-14627» в користь ОСОБА_1 10000 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з ТДВ СК «Гардіан» в користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу в сумі 3000 грн.

Стягнуто з ТОВ «МиколаївськеАТП-14627» в користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу в сумі 3000 грн.

Стягнуто солідарно з ТДВ СК «Гардіан», ТОВ «Миколаївське АТП-14627» в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп.

Рішення суду оскаржили позивач ОСОБА_1 , відповідач ТДВ СК «Гардіан» і третя особа ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмовлених позовних вимог з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Позивачка не погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог у частині стягнення майнової шкоди в розмірі 11223 грн. 50 коп. (придбання медикаментів та огляд в лікаря) та в розмірі 36340 грн. (вартість відновлення зубних протезів) і вважає, що суд не дав належної правової оцінки доказам, поданим нею на підтвердження заявлених позовних вимог, зокрема: поясненням ОСОБА_2 , як винної в ДТП особи, довідці приймального покою Новороздільської міської лікарні від 08.11.2021 року, огляду рентгенолога та консультації щелепно-лицевого хірурга.

При цьому, звертає увагу на норми ЦК України про презумпцію вини заподіювача шкоди.

Також позивачка вважає необґрунтованим оскаржуване рішення в частині зменшення розміру моральної шкоди.

Відповідач ТДВ СК «Гардіан» оскаржує рішення суду першої інстанції в частині стягнення з товариства майнової шкоди в розмірі 20000 грн. (вартості корови) та судових витрат, просить рішення в цій частині скасувати з підстав недоведеності обставин, які суд вважав встановленими, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог до ТДВ СК «Гардіан».

Відповідач вважає недоведеним факт загибелі корови внаслідок ДТП, оскільки загибель корови не підтверджена жодним доказом.

Звертає увагу, що позивачкою надано паспорт великої рогатої худоби серії LA783228, однак, він не містить жодної відмітки про загибель (забій, утилізацію) свійської тварини, позаяк, відповідно до Порядку оформлення і видачі паспорта великої рогатої худоби, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 04.12.2017 року №642, на зворотний бік паспорта вносяться дані про переміщення, загибель (падіж), забій або утилізацію тварини.

Наголошує, що наданий позивачкою паспорт підтверджує лише її право власності на корову, але аж ніяк не збиття (смерть) корови.

Вважає, що суд не надав належної правової оцінки цій обставині.

Окрім того, відповідач зазначає, що вказані позивачкою оголошення з мережі інтернет не можуть слугувати належним і допустимим доказом на підтвердження вартості збитої корови при настанні страхового випадку, відповідно до вимог п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», і вважає, що вартість корови має бути підтверджена висновком експертизи.

Третя особа ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вказаного позову.

Вважає рішення незаконним і необґрунтованим, ухваленим без додержання норм матеріального та процесуального права.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що в матеріалах справи відсутні докази про збиття позивачки внаслідок ДТП, а йдеться виключно про «наїзд на свійську тварину (корову)».

За позицією апелянта, правові поняття «наїзд на свійську тварину (корову)», «загибель тварини», «збиття (смерть) корови», «вбитої корови», «утилізація корови», «забій корови» не є тотожними за своєю юридичною сутністю.

Вважає, що позивачкою не доведено факт загибелі корови внаслідок даної ДТП і її вартість, а висновки суду про заподіяння позивачці моральної шкоди загибеллю тварини є необґрунтованими.

Зазначає, що отримання позивачкою тілесних ушкоджень є припущенням, оскільки жодними доказами це не підтверджено.

Також зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази, зокрема, акти виконаних робіт, платіжні доручення, які б підтверджували понесення позивачкою витрат на правничу допомогу.

Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже,враховуючи наведенівище вимогипроцесуального закону,датою ухваленняапеляційним судомсудового рішенняв данійсправі,призначеній дорозгляду на17.07.2024року,є датаскладення повногосудового рішення 22.07.2024 року.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача ТДВ СК «Гардіан» та залишення без задоволення апеляційних скарг позивачки ОСОБА_1 і третьої особи ОСОБА_2 з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.09.2021 року, об 07 год. 40 хв., по вул. Миколаївській в м. Новий Розділ Львівської області, водій транспортного засобу марки БАЗ А079.19, з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , порушивши вимоги п.п.2.3(б), 12.1, 12.3 ПДР України, вчинив ДТП, внаслідок чого здійснив наїзд на свійську тварину (корову).

Вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаної ДТП підтверджена постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 22.12.2021 року у справі №447/3695/21 про адміністративне правопорушення, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного суду від 25.01.2022 року (а.с.12-15).

Потерпілою особою в цій ДТП визнано ОСОБА_1 , про що зазначено в постанові Львівського апеляційного суду від 25.01.2022 року.

Залишаючи без змін постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 22.12.2021 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП, апеляційний суд виходив із того, що: «Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення БД №376145 від 07.11.2021 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП (а.с.1); схемою ДТП від 29.09.2021 року, де зафіксовані місце зіткнення транспортного засобу із домашньою твариною (а.с.2); первинним поясненнями учасників ДТП від 29.09.2021 року, зокрема ОСОБА_2 , у яких останній вказує, що був неуважним та його засліпило сонце (а.с.1, 3) та потерпілої ОСОБА_1 , яка пояснила, як автобус під керуванням ОСОБА_2 збив на узбіччі дороги її корову, яку вони з чоловіком вели на шнурку на пасовище.».

Згідно з паспортом великої рогатої худоби LA783228 від 02.10.2012 року (а.с.51), власником великої рогатої худоби, код породи 14, порода українська червоно-ряба молочна, кличка «Мілка», є ОСОБА_1 .

З урахуванням наведених вище обставин та вимог ч.4 ст.82 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що з вини водія транспортного засобу марки БАЗ А079.19, з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , ОСОБА_2 завдано шкоди позивачці ОСОБА_1 внаслідок наїзду на її корову.

Доводи апелянтів ТДВ СК «Гардіан» та ОСОБА_2 про те, що позивачкою не доведено факту загибелі корови, є безпідставними, оскільки названими вище судовими рішеннями підтверджено факт наїзду на корову. Протилежного не встановлено.

Окрім того, в письмових поясненнях, які були враховані судом при вирішенні справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 зазначав, що «збив корову» (а.с.16).

У зв`язку з цим, безпідставними є посилання апелянтів на те, що в наданому позивачкою паспорті на велику рогату худобу не зафіксовано факту загибелі корови.

Власником транспортного засобу марки БАЗ А079.19, з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , є ТОВ «Миколаївське АТП-14627», з яким водій ОСОБА_2 на момент ДТП перебував у трудових відносинах (а.с.31).

Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №204093212, який був чинний на момент ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки БАЗ А079.19, з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , була застрахована в ТДВ СК «Гардіан» (а.с.30).

Згідно із вказаним полісом, ліміт відповідальності страховика забезпеченого транспортного засобу за шкоду, завдану майну третіх осіб, становить 130000 грн., за шкоду, завдану життю та здоров`ю, 260000 грн., франшиза 1300 грн.

У відповідності до ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ст.ст.22, 1192 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, зокрема, витрат, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), має право на їх повне відшкодування, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, чинній на момент вчинення ДТП (далі Закон), у разі настання страхового випадку страховик в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 28 цього Закону, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

У відповідності до статті 12 цього Закону, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Франшиза не застосовується при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих.

У відповідності до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи наведені вище норми матеріального права й те, що цивільно-правова відповідальність відповідача ТОВ «Миколаївське АТП-14627», як власника транспортного засобу марки БАЗ А079.19, з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , на момент вчинення його працівником ДТП була застрахована в ТДВ СК «Гардіан», що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому названий страховик забезпеченого транспортного засобу несе відповідальність за шкоду, завдану майну потерпілого, за вирахуванням суми франшизи (1300 грн.).

Судом встановлено, що вартість корови, збитої внаслідок ДТП, становить 20000 грн., тому із страховика забезпеченого транспортного засобу підлягає до стягнення майнова шкода в розмірі 18700 грн.

У зв`язку з тим, що вимога про відшкодування вартості збитої корови (відшкодування майнової шкоди) була пред`явлена позивачкою лише до ТДВ СК «Гардіан», та враховуючи вимоги статті 13 ЦПК України про диспозитивність цивільного судочинства, підстав для стягнення з ТОВ «Миколаївське АТП-14627» решти суми майнового відшкодування 1300 грн., що становить суму франшизи, у даній справі немає.

Доводи апелянтів про недоведеність позивачкою розміру завданої їй майнової шкоди загибеллю корови є безпідставними, оскільки позивачка визначила вартість своєї корови за найнижчою ціною подібної корови, згідно з інформацією, розміщеною на сайті OLX.UA, про вартість корови на території Львівської області, яка становила від 20000 грн. до 25000 грн., тому підстав для визначення іншого розміру завданих позивачці, як потерпілій особі, матеріальних збитків, немає.

При цьому, безпідставними є вимоги позивачки про відшкодування шкоди, завданої їй ушкодженням здоров`я, оскільки, як правильно вказав суд першої інстанції, ні судовими рішеннями в справі про адміністративне правопорушення, ні будь-якими іншими процесуальними документами не встановлено, що в результаті даної ДТП позивачці було заподіяно тілесних ушкоджень.

В матеріалах справи відсутні докази про медичне освідування позивачки, зокрема, в межах кримінального провадження, яке б було заведене за її заявою.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність позовних вимог позивачки в частині стягнення майнової шкоди в розмірі 11223 грн. 50 коп. (придбання медикаментів та огляд в лікаря) та в розмірі 36340 грн. (вартість відновлення зубних протезів).

Правильними є й висновки суду в частині визначення розміру морального відшкодування.

За встановлених і наведених вище обставин справи, присуджений позивачці розмір морального відшкодування, у зв`язку із знищенням належного їй майна (домашньої худоби), 10000 грн. відповідає вимогам розумності та справедливості, як це передбачено статтею 23 ЦК України, а тому підстав для зміни чи скасування рішення в цій частині немає.

Оскільки Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов`язку страховика забезпеченого транспортного засобу відшкодовувати заподіяну пошкодженням майна потерпілого внаслідок ДТП моральну шкоду, тому підстав для стягнення моральної шкоди з ТДВ СК «Гардіан», як правильно визначив суд першої інстанції, немає.

Отже, суд правильно вирішив спір по суті, проте, припустився помилки при визначенні розміру майнової шкоди, що підлягає стягненню з ТДВ СК «Гардіан», не врахувавши вимоги статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» про зменшення страхового відшкодування на суму франшизи, яка підлягає стягненню з винної в ДТП особи, тому оскаржуване рішення в цій частині необхідно змінити, зменшивши розмір присудженого позивачці майнового відшкодування до 18700 грн.

В решті, визначених процесуальним законом підстав для зміни чи скасування рішення суду по суті вирішення даного спору немає.

Що ж стосується оскарження рішення суду в частині розподілу судових витрат, то колегія суддів виходить з наступного.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК).

Судом встановлено, що на підтвердження витрат на правничу допомогу стороною позивача було подано договір про надання правової допомоги від 22.02.2022 року, згідно з яким (п.1.1), суть правової допомоги у даній справі полягає у складанні адвокатом позовної заяви та участі у судових засіданнях.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару, вартість послуг для визначення розміру якого, згідно з п.2.3 договору, становить 28000 грн.

Урахувавши вимоги статті 137 ЦПК України та наявність клопотання про зменшення розміру вказаного виду судових витрат, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідачів на користь позивачки по 3000 грн. таких витрат, що сумарно становить 6000 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, що такий розмір буде відповідати критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та результатів її розгляду.

Доводи про те, що понесення позивачкою таких витрат не підтверджено відповідними доказами, колегія суддів відхиляє, оскільки згідно з п.2.4 договору, вартість послуг, визначену в п.2.3 договору, клієнт сплачує адвокату протягом 30 днів з моменту набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі.

При цьому, висновок суду про солідарний обов`язок відповідачів по відшкодуванню понесених позивачкою витрат по сплаті судового збору у розмірі 992 грн. 40 коп. не грунтується на нормах закону, а тому оскаржуване рішення в частині розподілу судового збору необхідно змінити, стягнувши такий у рівних частинах по 496 грн. 20 коп. з кожного відповідача.

В решті, підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення немає.

Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.4, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» задовольнити частково.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 10 травня 2023 року в частині визначення розміру майнової шкоди, яка підлягає стягненню з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» у користь ОСОБА_1 , змінити, зменшивши його до 18700 гривень.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 10 травня 2023 року в частині розподілу судового збору в розмірі 992 гривень 40 копійок, який підлягає стягненню у користь ОСОБА_1 , змінити, стягнувши такий у рівних частинах по 496 гривень 20 копійок з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» та товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївське АТП-14627».

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 22 липня 2024 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич