Ухвала

від 22.07.2024 по справі 922/264/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

22 липня 2024 року м. Харків Справа № 922/264/24

Східний апеляційний господарський суд у складі: суддя Лакіза В.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Харківської обласної прокуратури (вх.№1761Х/2)

на рішення Господарського суду Харківської області від 20.06.2024 (повний текст складено 01.07.2024, суддя Шарко Л.В.)

у справі №922/264/24

за позовом Харківської окружної прокуратури, м. Харків, в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації, м. Харків,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департаменту культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації, м.Харків,

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт плюс", м. Харків,

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський кінний завод", м. Люботин, Харківська область,

3.Харківської районної військової адміністрації Харківської області, м. Харків,

4.Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Люботинської міської ради Харківської області, м. Харків,

про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні землями історико-культурного призначення,

ВСТАНОВИВ:

Харківська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації звернулась до суду з позовом до ТОВ "Контакт плюс", ТОВ "Харківський кінний завод", Харківської районної військової адміністрації Харківської області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Люботинської міської ради Харківської області про усунення перешкод Харківській обласній військовій (державній) адміністрації у користуванні і розпорядженні землями державної власності історико-культурного призначення, а саме просив суд:

1) визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 15.12.2020 №32-Г в частині передання у комунальну власність Люботинської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ: 04058717) земельної ділянки з кадастровим номером 6311200000:34:001:0001 площею 34,5883 га;

2) зобов`язати Люботинську міську раду Харківської області (код ЄДРПОУ 04058717), ТОВ "Контакт плюс" (код ЄДРПОУ 24476776) та ТОВ "Харківський кінний завод" (код ЄДРПОУ 31935878) повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6311200000:34:001:0001 площею 34,5883 га державі в особі Харківської обласної військової (державної) адміністрації (код ЄДРПОУ 23912956);

3) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 09.04.2004 укладений між Харківською районною державною адміністрацією (код ЄДРПОУ: 04058775) та ТОВ "Контакт плюс" (код ЄДРПОУ 24476776) яким передано в оренду ТОВ "Контакт плюс" земельну ділянку з кадастровим номером 6311200000:34:001:0001 площею 34,5883 га, який зареєстровано в Харківському районному відділі реєстрації ХРФ ДП "Центр державного земельного кадастру" 09.04.2004 за номером 204;

4) визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки від 26.11.2004 укладений між ТОВ "Контакт плюс" (код ЄДРПОУ 24476776) та ТОВ "Харківський кінний завод" (код ЄДРПОУ 31935878) яким передано в суборенду ТОВ "Харківський кінний завод" (код ЄДРПОУ 31935878) земельну ділянку з кадастровим номером 6311200000:34:001:0001 площею 34,5883 га, який зареєстровано в Харківському районному відділі реєстрації ХРФ ДП "Центр державного земельного кадастру" 26.11.2004 за номером 208;

5) визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації від 20.01.2004 №14 "Про надання земельної ділянки ТОВ "Контакт плюс";

6) скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності комунальної власності Люботинської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 04058717) на земельну ділянку з кадастровим номером 6311200000:34:001:0001 площею 34,5883 га;

7) скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6311200000:34:001:0001 площею 34,5883 га в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень.

Судові витрати прокурор просив покласти на відповідачів.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.06.2024 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.07.2024 задоволено заяву Харківської окружної прокуратури від "26" червня 2024 р. про повернення судового збору з Державного бюджету. Визначено Головному управлінню державної казначейської служби України у Харківській області повернути Харківській окружній прокуратурі (61001, м. Харків, вул. Б.Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок отримувача: UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800) з Державного бюджету 4239,20 грн судового збору, сплаченого до Господарського суду Харківської області згідно платіжною інструкцією № 49 від "16" січня 2024 р., відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Визначено, що стягувачем за даною ухвалою є: Харківська окружна прокуратура 61001, м. Харків, вул. Б.Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок отримувача: UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800).

Визначено, що боржником за даною ухвалою є: Державний бюджет України.

Харківська обласна прокуратура не погодилась з рішенням Господарського суду Харківської області та 17.07.2024 через підсистему "Електронний суд" звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить: прийняти апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 20.06.2024 у справі № 922/264/24 до розгляду та відкрити провадження; скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 20.06.2024 у справі № 922/264/24 та ухвалити нове рішення про задоволення позову керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області; судові витрати за подання позову та апеляційної скарги відшкодувати на користь Харківської обласної прокуратури за рахунок відповідачів; справу розглянути за участі представника Харківської обласної прокуратури; про дату, час та результати розгляду апеляційної скарги повідомити сторони та Харківську обласну прокуратуру.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначена апеляційна скарга не відповідає вимогам глави 1 розділу IV ГПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Порядок та форма звернення з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду визначені главою 1 розділу ГПК України.

Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Підписання та/або подання скарг, заяв чи клопотань є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

За змістом ч. 1 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до пунктів 1 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.

До апеляційної скарги додано сформовані у системі "Електронний суд" витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Харківської обласної прокуратури, в якому зазначено керівника юридичної особи Фільчаков Олександр; довіреність від 25.10.2021 у порядку передоручення щодо права ОСОБА_1 представляти інтереси Прокуратури Харківської області в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 зазначила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника).Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Проте у матеріалах апеляційної скарги немає жодного документа (як-от трудового договору (контракту), посвідчення, посадової інструкції), який би засвідчував можливість підписантом Кравченко Андрієм Григоровичем діяти від імені скаржника за правилами самопредставництва.

Підписант апеляційної скарги має бути уповноваженим діяти від імені юридичної особи або за законом, або за статутом чи положенням, або за трудовим договором (контрактом).

Матеріали справи № 922/264/24 в суді апеляційної інстанції відсутні, а тому суд позбавлений можливості перевірити наявність у матеріалах справи документів на підтвердження повноважень зазначеної особи на представництво інтересів скаржника. А підписант не надав суду ніяких підтверджень того, що коло трудових (посадових) обов`язків ОСОБА_1 охоплює можливість діяти від імені скаржника у суді за правилами самопредставництва.

Аналогічного правового висновку щодо порядку засвідчення повноважень представника суб`єкта вланих правовідносин дійшов Верховний Суд в ухвалі від 03.06.2024 у справі № 23/448-б.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовій збір".

За приписами п.п.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.7 Закону "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи становив 3028,00 грн.

Приписами ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у справі № 922/264/24 є сім вимог немайнового характеру; апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 20.06.2024 у справі №922/264/24 повністю.

Судом також встановлено, що апеляційну скаргу подано через підсистему «Електронний суд», тобто підлягає застосуванню понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8.

Отже, звертаючись до суду апеляційної інстанції, сплаті підлягає судовий збір у розмірі: (3028,00*7)*150%*0,8=25435,20 грн.

Однак, при поданні апеляційної скарги скаржником в порушення п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. В переліку доданих до апеляційної скарги додатків також не зазначено про додавання доказів сплати судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням п. 1, 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, а саме: без документу, що підтверджує повноваження представника заявника апеляційної скарги, а також доказів сплати судового збору.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури слід залишити без руху на підставі частини 2 статті 260 ГПК України та встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 20.06.2024 у справі №922/264/24 залишити без руху.

Встановити Харківській обласній прокуратурі десятиденний строк з дня вручення ухвали для виправлення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду належним чином оформлені документи на підтвердження представництва ОСОБА_1 інтересів Харківської обласної прокуратури у Східному апеляційному господарському суді; доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 25 435,20 грн.

Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя В.В. Лакіза