ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.07.2024 року м. Дніпро Справа № 904/4302/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Чус О.В. (доповідач),
судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
при секретарі судового засідання Солодова І.М.
за участю представників сторін:
від ТОВ "ЕНЕРГО ЗБУТ ТРАНС": Слободяник І.П. (поза межами суду) адвокат;
від Нікопольського УЗМДВ: Кучерук А.В. (в залі суду) адвокат;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Нікопольського управління захисних масивів дніпровських водосховищ на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023 (повний текст рішення складено 27.11.2023, суддя Манько Г.В.) у справі № 904/4302/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ЗБУТ ТРАНС"
до Нікопольського управління захисних масивів дніпровських водосховищ
про стягнення 3 301 580 грн. 34 коп.
за зустрічним позовом Нікопольське управління захисних масивів дніпровських водосховищ
до Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ЗБУТ ТРАНС"
про визнання недійсними додаткових угод №1, 2, 4-11 до договору № 1789 від 19.01.2021 та стягнення 4 296 034,81 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ЗБУТ ТРАНС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Нікопольського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ 2 277 456 грн. 82 коп. суми основного боргу, 208 387 грн. 30 коп. пені, 710 771 грн. 89 коп. інфляційних втрат, 104 964 грн. 33 коп. проценти за користування коштами та судових витрат у справі.
Нікопольське управління захисних масивів Дніпровських водосховищ звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з зустрічною позовною заявою та просить: визнати недійсною додаткову угоду №1 від 11.02.2021р. до Договору №1789 від 19.01.21р., укладену між Нікопольським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс"; визнати недійсною додаткову угоду №2 від 11.02.2021р. до Договору №1789 від 19.01.21р., укладену між Нікопольським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс"; визнати недійсною додаткову угоду №4 від 31.05.2021 року до Договору №1789 від 19.01.2021, укладену між Нікопольським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс"; визнати недійсною додаткову угоду №5 від 02.07.2021 року до Договору №1789 від 19.01.2021, укладену між Нікопольським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс"; визнати недійсною додаткову угоду №6 від 14.09.2021 року до Договору №1789 від 19.01.2021, укладену між Нікопольським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс"; визнати недійсною додаткову угоду №7 від 25.10.2021 року до Договору №1789 від 19.01.2021, укладену між Нікопольським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс"; визнати недійсною додаткову угоду №8 від 19.11.2021 року до Договору №1789 від 19.01.2021, укладену між Нікопольським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс"; визнати недійсною додаткову угоду №9 від 10.12.2021 року до Договору №1789 від 19.01.2021, укладену між Нікопольським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс"; визнати недійсною додаткову угоду №10 від 13.12.2021 року до Договору №1789 від 19.01.2021, укладену між Нікопольським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс"; визнати недійсною додаткову угоду №11 від 17.12.2021 року до Договору №1789 від 19 01 2021 укладену між Нікопольським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс". Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" на користь Нікопольського управління захисних масивів дніпровських водосховищ грошові кошти у розмірі 4 296 034 грн. 81 коп. на судові витрати у справі.
Первісний позивач надав відповідь на відзив та відзив на зустрічну позовну заяву. Зазначив, що надав свою тендерну пропозицію 19.11.2020, у період, що передував прийняттю нового тарифу на послуги з передачі електричної енергії. При укладенні додаткових угод кожен наступний розрахунок відсотку підняття ціни, що був погоджений первісним відповідачем здійснювався з урахуванням обмеження - до 10%. Спірні додаткові угоди укладено з дотриманням приписів ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі"; наполягав на задоволенні первісного позову, в задоволенні зустрічного просив відмовити.
Зустрічний позивач надав відзив на первісну позовну заяву. Вважає, що додаткові угоди до договору про закупівлю № 1789 укладені всупереч Закону України "Про публічні закупівлі, Закону України "Про ринок електричної енергії" та є нікчемними. Вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної у договорі незалежно від кількості підписаних додаткових угод. Постачальник ініціював внесення змін до договору про закупівлю, коли зміни тарифу на передачу електричної енергії не відбувалося. Просив суд відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов у повному обсязі. Заявив клопотання про зменшення розміру пені.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023, у даній справі, первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Нікопольського управління захисних масивів дніпровських водосховищ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ЗБУТ ТРАНС" 2 277 456 грн. 82 коп. заборгованості, 137778 грн. 51 коп. інфляційних втрат, 47358 грн. 62 коп. 3% річних, судовий збір 36938 грн. 91 коп. В решті первісного позову відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Місцевий господарський суд, задовольняючи частково первісний позов, виходив із обставин обґрунтованості та доведеності первісних позовних вимог щодо стягнення заборгованості, інфляційних втрат, 3% річних, при цьому, зазначивши, що заявлена позивачем пеня стягненню не підлягає, оскільки її період нарахування (31.12.2021-28.07.2022) передує даті отримання розрахункових документів зустрічним позивачем.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, дійшов висновку, що спірні додаткові угоди укладено з дотриманням приписів ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, що є підставою для відмови у його задоволенні.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги.
Не погодившись із зазначеним рішенням, Нікопольське управління захисних масивів дніпровських водосховищ, звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023 та ухвали нове, яким в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічну позовну заяву задовольнити в повному обсязі. Судові витрати покласти на ТОВ Енерго Збут Транс.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
-Нікопольське управління захисних масивів дніпровських водосховищ не погоджується з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023 року по справі №904/4302/23, в повній мірі (щодо задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову);
-відповідно до пп. 14 п. 7.2 Договору, Постачальник зобов`язується у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, письмово звернутися до Споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом із письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньо ринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару. Документ повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/інформації (або в іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органом державної статистики. Таким чином, сторони Договору чітко встановили алгоритм дій, який необхідний для розгляду пропозиції Постачальника для зміни ціни;
-апелянт не погоджується із твердженням суду першої інстанції, що первісний позивач після подачі тендерної пропозиції та визнання його переможцем був позбавлений можливості ініціювати будь-які зміни запропонованих ним умов та зазначає, що відповідно до п. 4 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/ або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Додатковою угодою № 1 від 11.02.2021 до Договору, керуючись пп.7 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв`язку із зміною тарифу на послуги з передачі електричної енергії з 01.01.2021 року, було викладено Додаток №3 до Договору в новій редакції, а саме: «Ціна за одиницю спожитої електричної енергії становить 1,4895 грн. /кВт*год. без ПДВ». Даною додатковою угодою підвищено ціну на електричну енергію до 1,4895 грн. за 1 кВт*год., а обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 11 567 371,6 кВт*год, загальною вартістю 20 675 520 грн. з ПДВ. Тобто, даною додатковою угодою було внесено зміни до істотних умов Договору від 19.01.2021 року, а саме ціни, яка була запропонована Позивачем у тендерній пропозиції, що є прямим порушенням чинного законодавства;
-судом першої інстанції не було взято до уваги, що Позивачем всупереч вимог пп. 14 п. 7.2 Договору, не було надіслано на адресу Позивача пропозицію щодо внесення змін до договору разом із документами, що підтверджують збільшення середньо ринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару;
-постанова НКРЕКП від 09.12.2020 року №2353 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ «НЕК «Укренерго» на 2021 рік» була розміщена на сайті 21.12.2020 року, а тариф вступив в силу з 01.01.2021 року. Нікопольський УЗМДВ вказував в суді першої інстанції, що Договір №1789 про постачання електричної енергії споживачу був підписаний 19.01.2021 року, тобто, коли Постачальнику вже було відомо про такі зміни. При цьому, Постачальник в ціну електричної енергії на момент підписання Договору №1789 вклав ціну поставки Товару у розмірі, що діяли станом на дату оприлюднення процедури закупівлі. Поза увагою суду першої інстанції залишилися пояснення представника Нікопольського УЗМДВ, в яких останнім зазначалося, що Додаткову угоду №1 було підписано 11.02.2021 року, тобто фактично через 1,5 місяці, після того як тариф вже діяв, та через місяць після підписання Договору №1789 із ціною, яка первісно була запропонована Постачальником;
-Постачальник, розуміючи та усвідомлюючи, що ціну на поставку змінено з початку року, мав повне право при підписання проекту Договору №1789 внести відповідні зміни до ціни, або відмовитися від підписання Договору, як того передбачає ЗУ «Про публічні закупівлі»;
-скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладені додаткові угоди відповідають умовам ЗУ «Про публічні закупівлі». Зазначений закон встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 цього Закону, зокрема за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - збільшення ціни за одиницю товару пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору. Вказана норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про публічні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. При цьому, кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Судом першої інстанції не взято до уваги установлену судову практику Верховного Суду за аналогічними спорами, у зв`язку із чим, фактично, винесено необґрунтоване рішення про відповідність укладених додаткових угод приписам ЗУ «Про публічні закупівлі»;
-обґрунтовуючи підстави для підписання додаткових угод та збільшення ціни товару Позивач частково посилався на експертні висновки та цінові довідки торгово-промислової палати. Однак, на думку апелянта, вказані документи не підтверджують коливання ціни електроенергії на ринку, оскільки не містять інформації за весь період між датами укладання додаткових угод, а також Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» не містить положень щодо наявності у торгово-промислової палати повноважень з видачі експертних висновків та цінових довідок на підтвердження істотної зміни обставин, якими сторони керувались під час укладення договорів;
-запропонована у Додатковій угоді №11 від 17.12.2021 року ціна та електричну енергію у розмірі 2,61045 грн./кВт*год. без ПДВ у порівняні із ціною, визначеною сторонами при укладанні Договору збільшилася на 81,81 %, що є грубим порушенням п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі»;
-у результаті укладення оспорюваних додаткових угод Нікопольському управлінню захисних масивів дніпровських водосховищ заподіяна шкода у виді надмірно сплачених грошових коштів, а саме: обсяг спожитої електричної енергії за цінами згідно оспорюваних додаткових угод склав 9 177 223 кВт*год., первісна ціна за договором № 1789 складала 1,72296 грн./кВт*год. з ПДВ, тобто Нікопольське управління захисних масивів дніпровських водосховищ повинно було за відповідний обсяг спожитої електричної енергії сплатити 15 811 988,14 грн. з ПДВ. Натомість Споживачем фактично перераховано 20 108 022,95 грн. з ПДВ. Таким чином, сума надмірно сплачених коштів, які підлягають стягненню з ТОВ «Енерго Збут Транс», складає 20 108 022,95 грн. 15 784 820,12 грн. = 4 296 034,81 грн. Оскільки правові підстави для зміни ціни одиниці товарів за Договором від 19.01.2021 року у відповідності до укладених додаткових угод відсутні, додаткові угоди № 1, 2, 4- 11 є такими, що суперечать наведеним вище приписам законодавства, а тому мали бути визнані судом першої інстанції недійсними на підставі положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України, а надміру сплачені кошти підлягали поверненню.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
ТОВ Енерго Збут Транс не скористалося своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що, відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.02.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/4302/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/4302/23.
26.02.2024 матеріали справи надійшли до ЦАГС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2024 поновлено строк на апеляційне оскарження Нікопольському управлінню захисних масивів Дніпровських водосховищ на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023 у справі № 904/4302/23; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Нікопольського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023 у справі № 904/4302/23; зупинено дію оскаржуваного рішення на час розгляду апеляційної скарги; розгляд апеляційної скарги Нікопольського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023 у справі № 904/4302/23 призначено в судовому засіданні на17.04.2024 року о 10:40 год.
11.04.2024 від представника ТОВ Енерго Збут Транс до ЦАГС надійшла заява про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.
У судове засідання 17.04.2024 з`явилися представники позивача та відповідача, які підтримали свої правові позиції, відповіли на питання головуючого судді. Колегія суддів, порадившись на місці, вирішила по справі оголосити перерву до 10.07.2024 року о 10:40 год.
У судове засідання 10.07.2024 з`явилися повноважні представники сторін, колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.
Нікопольським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" укладено договір №1789 про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021р. (далі - Договір).
Цей договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу постачальником електричної енергії (п. 1.1 Договору).
За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу (код за ДК 021:2015 - 09310000-5 (Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії (далі - Товар) включно з тарифом на передачу електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1 Договору).
Обсяг товару за цим договором становить 12 000 000 кВт*год. (п. 2.2 Договору).
Джерело фінансування: кошти загального фонду державного бюджету (п. 2.4 Договору).
Ціна цього договору встановлюється у національній валюті України та становить 17 229 600 грн. 00 коп., крім того ПДВ 20% - 3 445 920 грн. 00 коп., всього з ПДВ - 20 675 520 грн. 00 коп. (п. 5.1 Договору).
Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звертань, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки, містити підпис та мокру печатку. У випадку несвоєчасного виставлення Постачальником рахунка на оплату, або наявності в ньому розбіжностей між підписаним Сторонами Актом приймання-передачі електричної енергії, Споживач має право повернути такий рахунок без оплати, при у цьому штрафні санкції за прострочення платежу Споживача не застосовується. В такому випадку Споживач зобов`язаний здійснити оплату за спожиту електричну енергію протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання виправленого рахунку на оплату (п. 5.5 Договору).
Якщо Споживач не здійснив оплату за спожиту електричну енергію у передбачені цим Договором строки Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується у розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу (п. 5.6 Договору).
Цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та скріплення підписів печатками Сторін (за наявності) і укладається на термін до 31 грудня 2021р., а в частині виконання зобов`язань (надання акту про спожиту електроенергію, виставлення рахунків, проведення розрахунків) до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором. Термін дії договору, а також його певні умови, можуть бути переглянуті за узгодженням сторін, на підставах та у відповідності до законодавства у сфері публічних закупівель (п. 13.1 Договору).
Усі повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто за зазначеними в цьому Договорі адресами Сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача (п. 13.5 Договору).
Усі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються у вигляді додаткових угод, підписуються уповноваженими особами і скріплюються печатками обох сторін (п. 13.9 Договору).
Нікопольським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" підписано Заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, що є Додатком 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021р. №1789.
Додатком №2 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021р. №1789 визначено перелік об`єктів споживача.
Сторонами підписано Додаток №3 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021р. №1789, якою визначено договірну ціну, а саме вартість за одиницю без ПДВ (грн.) - 1,4358.
Нікопольським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" підписано додаткову угоду №1 від 11.02.2021р. до Договору №1789 про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021р.
Сторонами підписано Додаток №3 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021р. №1789 в редакції додаткової угоди №1 від 11.02.2021р., якою визначено договірну ціну, а саме вартість за одиницю без ПДВ 1,4895 (грн).
Нікопольським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" підписано додаткову угоду №2 від 26.02.2021р. до Договору №1789 про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021р.
Сторонами підписано Додаток №3 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021р. №1789 в редакції додаткової угоди №2 від 26.02.2021р., якою визначено договірну ціну, а саме вартість за одиницю без ПДВ (грн) 1,6383 (грн).
Нікопольським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" підписано додаткову угоду №3 від 11.05.2021р. до Договору №1789 про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021р.
У зв`язку зі зміною банківських реквізитів Постачальника, Сторони домовилися внести відповідні зміни до Договору та викласти реквізити Постачальника, що міститься в розділі 14 Договору "Місцезнаходження та банківські реквізити сторін" (п. 1 Додаткової угоди №3).
Нікопольським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" підписано додаткову угоду №4 від 31.05.2021р. до Договору №1789 про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021р.
Сторонами підписано Додаток №3 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021р. №1789 в редакції додаткової угоди №4 від 31.05.2021р., якою визначено договірну ціну, а саме вартість за одиницю без ПДВ 1,6383; 1,57393 (грн).
Нікопольським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" підписано додаткову угоду №5 від 02.07.2021р. до Договору №1789 про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021р.
Сторонами підписано Додаток №3 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021р. №1789 в редакції додаткової угоди №5 від 02.07.2021р., якою визначено договірну ціну, а саме вартість за одиницю без ПДВ 1,6383; 1,57393; 1,73116 (грн).
Нікопольським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" підписано додаткову угоду №6 від 14.09.2021р. до Договору №1789 про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021р.
Сторонами підписано Додаток №3 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021р. №1789 в редакції додаткової угоди №6 від 14.09.2021р., якою визначено договірну ціну, а саме вартість за одиницю без ПДВ 1,6383; 1,57393; 1,73116; 1,87474 (грн).
Нікопольським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" підписано додаткову угоду №7 від 25.10.2021р. до Договору №1789 про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021р.
Позивачем та відповідачем підписано Додаток №3 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021р. №1789 в редакції додаткової угоди №7 від 25.10.2021р., якою визначено договірну ціну, а саме вартість за одиницю без ПДВ 1,6383; 1,57393; 1,73116; 1,87474; 1,99188 (грн).
Нікопольським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" підписано додаткову угоду №8 від 19.11.2021р. до Договору №1789 про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021р.
Сторонами підписано Додаток №3 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021р. №1789 в редакції додаткової угоди №8 від 19.11.2021р., якою визначено договірну ціну, а саме вартість за одиницю без ПДВ 1,6383; 1,57393; 1,73116; 1,87474; 1,99188; 2,16151 (грн).
Нікопольським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" підписано додаткову угоду №9 від 10.12.2021р. до Договору №1789 про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021р.
Позивачем та відповідачем підписано Додаток №3 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021р. №1789 в редакції додаткової угоди №9 від 10.12.2021р., якою визначено договірну ціну, а саме вартість за одиницю без ПДВ 1,6383; 1,57393; 1,73116; 1,87474; 1,99188; 2,16151; 2,34808 (грн).
Нікопольським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" підписано додаткову угоду №10 від 13.12.2021р. до Договору №1789 про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021р.
Сторонами підписано Додаток №3 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021р. №1789 в редакції додаткової угоди №10 від 13.12.2021р., якою визначено договірну ціну, а саме вартість за одиницю без ПДВ 1,6383; 1,57393; 1,73116; 1,87474; 1,99188; 2,16151; 2,34808; 2,40005 (грн).
Нікопольським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" підписано додаткову угоду №11 від 17.12.2021р. до Договору №1789 про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021р.
Сторонами підписано Додаток №3 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021р. №1789 в редакції додаткової угоди №11 від 17.12.2021р., якою визначено договірну ціну, а саме вартість за одиницю без ПДВ 1,6383; 1,57393; 1,73116; 1,87474; 1,99188; 2,16151; 2,34808; 2,40005; 2,61045 (грн).
Первісний позивач звернувся до зустрічного позивача з претензією №1369 від 30.09.2022, у якій зазначив, що споживач здійснив оплату вартості електричної енергії на суму 1 654 366,43 грн., що була визначена актом приймання-передачі товарної продукції №4365/1. Станом на 29.09.2022 заборгованість по Договору за фактично поставлену електричну енергію у листопаді та грудні 2021р. складає 2 277 456 грн. 82 коп. Претензію разом з актом звірки, рахунками на оплату за листопад та грудень 2021р., актами приймання - передачі направлено на адресу зустрічного позивача, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 30.09.2022р. та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Претензію з додатками зустрічним позивачем отримано 06.10.2022р. (т. 1 а.с. 66).
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечень проти її задоволення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Законом України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII (тут і в подальшому в редакції, чинній станом на момент укладання оспорюваних додаткових угод) встановлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно зі ст. 5 Закону, закупівлі здійснюються, у тому числі, за принципами максимальної економії, ефективності та пропорційності.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).
У відповідності до ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 22 Закону "Про публічні закупівлі", тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
Частиною 1 ст. 525 ЦК встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 632 ЦК України, зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Абзацом 2 частини 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Так, частиною 5 ст. 41 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
Отже, Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 цього Закону. Зокрема, у випадку коливання цін на ринку товару у сторону збільшення чи у сторону зменшення. Що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, разом з тим, не більше ніж на 10 % та не збільшуючи загальну суму договору.
В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Чинне законодавство не передбачає переліку документів, які можуть підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина п`ята статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним і збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за ціною, запропонованою замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 11 жовтня 2023 року у cправі № 903/742/22).
У постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 червня 2021 року у справі № 927/491/19, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 липня 2021 року у справі № 922/2030/20 викладено правову позицію, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі», уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.
Положенням про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, визначено, що вказане Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державних та публічних закупівель.
У листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» роз`яснено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі») істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 907/788/18, від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18.
В рамках розгляду господарської справи № 922/2321/22 Великою Палатою Верховного Суду вирішувалось питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю. Відповідаючи на це питання, Велика Палата Верховного Суду в п. 56 постанови від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22 виклала наступний правовий висновок: «у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для визнання оспорюваних додаткових угод недійсними знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, адже ціна за одиницю товару загалом збільшилася на 81,81 % від вартості, що була визначена в договорі за результатами процедури закупівлі.
Так, Додатковою угодою №1 від 11.02.2021 підвищено ціну на електричну енергію до 1,4895 грн. за кВТ*год., а обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 11 567 371,6 кВт*год., загальною вартістю 20 675 520 грн. з ПДВ. При цьому, всупереч вимог пп. 14 п. 7.2 Договору, Постачальником не було надіслано на адресу позивача пропозицію щодо внесення змін до договору разом із документами, що підтверджують збільшення середньо ринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару.
Посилання Постачальника на постанову НКРЕКП від 09.12.2020 №2353 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ «НЕК «Укренерго» на 2021 рік» як на підставу збільшення ціни договору, колегія суддів вважає необґрунтованим, адже тариф згідно з вказаної постанови вступив в силу з 01.01.2021, а договір №1789 про постачання електричної енергії споживачу був підписаний 19.01.2021, тобто, Постачальнику на момент підписання договору вже було відомо про дію нового тарифу з 01.01.2021.
Місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про неможливість зміни ціни договору Постачальником після подачі тендерної пропозиції 19.11.2020, адже станом на момент підписання Договору №1789 від 19.01.2021, Постачальник мав право внести зміни до ціни договору з належним документальним підтвердженням такого підвищення або відмовитися від підписання договору.
Введення з 01.01.2021 в дію нового тарифу згідно з постановою НКРЕКП від 09.12.2020 №2353 не може вважатися обґрунтованим та документально підтвердженим збільшенням середньо ринкової ціни, оскільки договір, укладений за результатами процедури закупівлі вже під час дії нового тарифу, який був оприлюднений на офіційному веб-сайті Регулятора 10.12.2020, тобто, до дати укладення Договору про постачання електричної енергії споживачу №1789 від 19.01.2021.
У Додатковій угоді №2 від 26.02.2021 року ціна на електричну енергію у розмірі 1,6383 грн. /кВт*год. без ПДВ у порівняні із ціною, визначеною сторонами при укладанні Договору збільшилася на 14,10 %.
У Додатковій угоді №4 від 31.05.2021 року ціна на електричну енергію у розмірі 1,6383 грн. /кВт*год. без ПДВ у порівняні із ціною, визначеною сторонами при укладанні Договору збільшилася на 14,10 %.
У Додатковій угоді №5 від 02.07.2021 року ціна на електричну енергію у розмірі 1,73116 грн. /кВт*год. без ПДВ у порівняні із ціною, визначеною сторонами при укладанні Договору збільшилася на 20,57 %.
У Додатковій угоді №6 від 14.09.2021 року ціна на електричну енергію у розмірі 1,87474 грн./кВт*год. без ПДВ у порівняні із ціною, визначеною сторонами при укладанні Договору збільшилася на 30,57 %.
У Додатковій угоді №7 від 25.10.2021 року ціна на електричну енергію у розмірі 1,99188 грн./кВт*год. без ПДВ у порівняні із ціною, визначеною сторонами при укладанні Договору збільшилася на 38,73 %.
У Додатковій угоді №8 від 19.11.2021 року ціна на електричну енергію у розмірі 2,16151 грн./кВт*год. без ПДВ у порівняні із ціною, визначеною сторонами при укладанні Договору збільшилася на 50,54 %.
У Додатковій угоді №9 від 10.12.2021 року ціна на електричну енергію у розмірі 2,34808 грн./кВт*год. без ПДВ у порівняні із ціною, визначеною сторонами при укладанні Договору збільшилася на 63,54 %.
У Додатковій угоді №10 від 13.12.2021 року ціна на електричну енергію у розмірі 2,40005 грн./кВт*год. без ПДВ у порівняні із ціною, визначеною сторонами при укладанні Договору збільшилася на 67,16 %.
У Додатковій угоді №11 від 17.12.2021 року ціна на електричну енергію у розмірі 2,61045 грн./кВт*год. без ПДВ у порівняні із ціною, визначеною сторонами при укладанні Договору збільшилася на 81,81 %.
Судова колегія зауважує, що, окрім, поступового підвищення ціни договору з порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», надані Постачальником експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати в обґрунтування необхідності підвищення ціни за одиницю товару не можуть бути належними та допустимими доказами, з огляду на таке.
При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Виключно коливання цін на ринку пального не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.
Аналогічна правова позиці викладена в постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року по cправі № 917/1009/22.
Надані постачальником висновки Черкаської торгово - промислової палати за своїм змістом є лише документами довідково-інформаційного характеру та не містять точної інформації про коливання цін на електричну енергію у порівнянні з датою укладення договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до нього у частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" обов`язковими для застосування на всій території України є методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень.
Водночас вказаний Закон не містить положень щодо наявності у торгово-промислової палати повноважень з видачі висновків на підтвердження істотної зміни обставин, якими сторони керувались під час укладення договорів.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 910/15637/19, від 10.09.2020 у справі № 910/13459/18, від 08.12.2020 у справі №910/11888/19.
Статтею 42 ГК України, яка кореспондується положеннями з ч. 1 ст. 1 ЗУ Про підприємництво, визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З урахуванням наведеного, колегія суддів доходить до висновку, що ТОВ "ЕНЕРГО ЗБУТ ТРАНС" не доведено належними та допустимими доказами як факту наявності обумовлених законом підстав для збільшення ціни товару, передбаченої у договорі № 1789 від 19.01.2021, так і того, що невнесення змін до договору у частині збільшення ціни на електричну енергію у спірному періоді було б очевидно невигідним та збитковим.
За таких обставин, апеляційний господарський суд висновує, що додаткові угоди №1 від 11.02.2021, №2 від 26.02.2021, №4 від 31.05.2021, №5 від 02.07.2021, №6 від 14.09.2021, №7 від 25.10.2021, №8 від 19.11.2021, №9 від 10.12.2021, №10 від 13.12.2021, №11 від 17.12.2021 до Договору №1789 від 19.01.2021, укладені з порушенням вимог ч. 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки цими додатковими угодами були змінені істотні умови договору після його підписання без достатніх правових підстав.
Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Як було встановлено вище, загальне збільшення ціни за одиницю електричної енергії склало з 1,4358 грн. за кВт*год. без ПДВ до 2,61045 грн. за кВт*год., що становить 81,81 % від початкової ціни товару, визначеної сторонами при укладенні договору №1789 від 19.01.2021.
Таким чином, додаткові угоди №1 від 11.02.2021, №2 від 26.02.2021, №4 від 31.05.2021, №5 від 02.07.2021, №6 від 14.09.2021, №7 від 25.10.2021, №8 від 19.11.2021, №9 від 10.12.2021, №10 від 13.12.2021, №11 від 17.12.2021 до Договору №1789 про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 суперечать наведеним вище нормам ЦК України та Закону №922-VIII, тому, підлягають визнанню недійсними.
Оскільки зазначені додаткові угоди №1, 2, 4-11 є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між ТОВ "ЕНЕРГО ЗБУТ ТРАНС" та Нікопольським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором №1789 від 19.01.2021, мали регулюватися додатком №3 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 №1789 «Договірна ціна», підписаним сторонами при укладенні зазначеного договору, згідно з яким ціна за одиницю електричної енергії складає 1,4358 за кВт*год. без ПДВ (т. 2, а.с. 55).
Відповідно до наданих до матеріалів справи актів приймання-передачі товарної продукції (т. 1, а.с. 211-223) постачальником передано, а споживачем прийнято:
1 034 352 кВт*год. на суму 2 033 494,66 грн. з ПДВ (Акт №676 від 17.03.2021);
1 137 287 кВт*год. на суму 2 235 860,75 грн. з ПДВ (Акт №1051 від 16.04.2021);
998 388 кВт*год. на суму 1 962 790,87 грн. з ПДВ (Акт №1367 від 11.05.2021);
1 004 220 кВт*год. на суму 1 896 686,38 грн. з ПДВ (Акт №1752 від 16.06.2021);
806 599 кВт*год. на суму 1 675 622,30 грн. з ПДВ (Акт №1810 від 12.07.2021);
916 927 кВт*год. на суму 1 904 816,82 грн. з ПДВ (Акт №2492 від 16.08.2021);
885 538 кВт*год. на суму 1 992 184,21 грн. з ПДВ (Акт №2903 від 20.09.2021);
1 082 901 кВт*год. на суму 2 588 410,61 грн. з ПДВ (Акт №3120 від 25.10.2021);
260 962 кВт*год. на суму 676 886,36 грн. з ПДВ (Акт №4002 від 19.11.2021);
260 962 кВт*год. на суму 735 311,58 грн. з ПДВ (Акт №4003 від 13.12.2021);
260 964 кВт*год. на суму 751 591,98 грн. з ПДВ (Акт №4004 від 14.12.2021);
528 123 кВт*год. на суму 1 654 366,43 грн. з ПДВ (Акт №4365/1 від 17.12.2021).
Загалом, постачальник поставив споживачу 9 177 223 кВт*год.
Первісна ціна, визначена у Додатку №3 до договору № 1789 від 19.01.2021 складала 1,72296 грн./кВт*год. з ПДВ, тобто, Нікопольське управління захисних масивів дніпровських водосховищ повинно було за відповідний обсяг спожитої електричної енергії сплатити 15 811 988,14 грн. з ПДВ.
Натомість, Споживачем фактично перераховано 20 108 022,95 грн. з ПДВ, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (т. 1, а.с. 224-229).
Таким чином, грошові кошти в сумі 4 296 034,81 грн. (20 108 022,95 грн. - 15 811 988,14 грн.) є такими, що були безпідставно одержані ТОВ "ЕНЕРГО ЗБУТ ТРАНС", підстава їх набуття відпала, а тому, зобов`язаний їх повернути Нікопольському управлінню захисних масивів дніпровських водосховищ, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, колегія суддів вважає, що наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального права судом першої інстанцій під час прийняття оскаржуваного рішення знайшли своє підтвердження.
Частина 1 статті 277 ГПК України визначає, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, апеляційний господарський суд, ураховуючи доводи апеляційної скарги, межі розгляду справи судом апеляційної інстанції, імперативно визначені статтею 269 ГПК України, дійшов висновку, що рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні первісного позову слід відмовити, а зустрічний позов задовольнити.
Судові витрати.
Відповідно до пп. б), в) пункту 4 частини 1 статті 282 ГПК України, у резолютивній частині постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275-277, 282-284 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Нікопольського управління захисних масивів дніпровських водосховищ на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023 у справі № 904/4302/23 задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023 у справі № 904/4302/23 скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити. Зустрічний позов задовольнити.
Визнати недійсними додаткові угоди №1 від 11.02.2021, №2 від 26.02.2021, №4 від 31.05.2021, №5 від 02.07.2021, №6 від 14.09.2021, №7 від 25.10.2021, №8 від 19.11.2021, №9 від 10.12.2021, №10 від 13.12.2021, №11 від 17.12.2021 до Договору №1789 від 19.01.2021, укладеного між Нікопольським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" на користь Нікопольського управління захисних масивів дніпровських водосховищ грошові кошти у розмірі 4 296 034 грн. 81 коп., про що видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" на користь Нікопольського управління захисних масивів дніпровських водосховищ витрати зі сплати судового збору за подання зустрічного позову в розмірі 91 280,52 грн., витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 168 965,08 грн, про що видати наказ.
Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 22.07.2024.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.07.2024 |
Оприлюднено | 24.07.2024 |
Номер документу | 120509240 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Манько Геннадій Валерійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Манько Геннадій Валерійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Чус Оксана Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Манько Геннадій Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні