Ухвала

від 22.07.2024 по справі 904/2686/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

22.07.2024м. ДніпроСправа № 904/2686/24

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаріс ЛТД" про забезпечення позову

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаріс ЛТД", 61153, Харківська область, місто Харків, проспект Ювійлейний, будинок 54-а, офіс 118, код ЄДРПОУ 41668794

до Приватного підприємства "Альфапроммет", 49101, м.Дніпро, вул.Григорія Граб`янки, будинок 1, кв.1, код ЄДРПОУ 41436345

про стягнення штрафу, збитків

Без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтаріс ЛТД" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Альфапроммет", в якій просить суд стягнути штраф за відмову від перевезення в розмірі 500,00 євро, штраф за простій транспортного засобу в місці завантаження в загальному розмірі 400,00 євро, матеріальні збитки, пов`язані із втраченим доходом в розмірі 555,90 євро, судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 15 000,00грн. та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою суду від 02.07.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

09.07.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаріс ЛТД" надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ПП «Альфапроммет», які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на все майно, яке належить ПП «Альфапроммет» у розмірі 1 455,90 Євро, що станом на дату подачі позову з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України, становить 63 256,82 грн. (ціна позову), 15 000,00грн. (судових витрат) та 2422,40 грн. (судовий збір), що в загальній сумі складає 80 678,82 грн., а також не застосовувати зустрічне забезпечення при розгляді даної заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти.

Заява позивача про забезпечення позову обґрунтована тим, що згідно відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ПП «Альфапроммет», розмір статутного капіталу відповідача складає лише 10 000,00 грн., в реєстрі відсутні дані щодо кінцевого бенефіціарного власника; всі відповідні записи містяться у відповідних державних реєстрах; посадові особи, в т.ч. керівництво відповідача постійно уникає будь-яких переговорів з представниками позивача, ніяким чином не реагує на телефонні дзвінки, на звернення позивача з вимогами про сплату штрафу та відшкодування збитків не реагують.

Позивач вважає, що всі перелічені вище обставини з великою вірогідністю можуть призвести до негативних наслідків для ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» у вигляді неможливості стягнення відшкодування понесених збитків, що буде зумовлено зменшенням/зникненням грошових коштів відповідача на момент виконання рішення, а також у позивача є всі підстави вважати, що у разі задоволення судом позовних вимог позивача, відповідач буде умисно продовжувати затягувати виконання рішення чи, взагалі, зробить його виконання неможливим (ліквідація підприємства з переведенням бізнесу на іншого суб`єкта, виведення коштів з рахунків, продаж майна підприємства або ін.).

Суддя Панна С.П. в період з 08.07.2024р. по 19.07.2024р. перебувала на лікарняному.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Відповідно до вимог частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суд у кожному конкретному випадку повинен оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18).

У даному випадку позивачем не наведено фактичних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про вчинення відповідачем дій спрямованих на ухилення від виконання судового рішення або дій, які можуть призвести до зменшення його активів на момент виконання рішення.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Встановлення фактичних обставин у справі, в тому числі виконання чи невиконання стороною договірних зобов`язань, встановлюється судом на підставі доказів під час розгляду справи по суті.

Жодна з викладених позивачем обставин у заяві про забезпечення позову не підтверджена належними доказами та має характер необґрунтованого припущення.

Дослідивши надані суду документи та обставини, викладені у заяві про забезпечення позову, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки позивач не надав доказів на підтвердження того факту, що невжиття запобіжних заходів порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, що є підставою для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Суд звертає увагу заявника на те, що у разі виникнення реальної, підтвердженої загрози неможливості чи утруднення виконання судового рішення заявник не позбавлений в будь-який час повторно заявити про необхідність забезпечення позову з поданням суду відповідних доказів.

З огляду на викладене, враховуючи, що заявник не надав суду належних та допустимих доказів існування обставин, які в розумінні ст.ст. 136, 137 ГПК України можуть бути підставами для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, заява позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаріс ЛТД" від 09.07.2024р. про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 22.07.2024р. та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.П. Панна