Рішення

від 22.07.2024 по справі 905/1605/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2024р. Справа №905/1605/23

за заявою від 20.03.2024р. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум", м.Київ

про ухвалення додаткового судового рішення у справі №905/1605/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум", м.Київ

до відповідача Виконавчого комітету Сартанської селищної ради, м.Маріуполь

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Сартанської селищної військово-цивільної адміністрації Маріупольського району Донецької області, смт.Сартана

про стягнення заборгованості в сумі 52989,62 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 39178,27 грн., 3% річних в сумі 2147,82 грн. та інфляційне збільшення в сумі 11663,53 грн.

Суддя Левшина Г.В.

за участю секретаря судового засідання Ревенко Д.С.

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.03.2024р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум", м.Київ до Виконавчого комітету Сартанської селищної ради, м.Маріуполь за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Сартанської селищної військово-цивільної адміністрації Маріупольського району Донецької області, смт.Сартана задоволено повністю: стягнуто з Виконавчого комітету Сартанської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум" основну заборгованість в сумі 39178,27 грн., 3% річних в сумі 2147,82 грн., інфляційне збільшення в сумі 11663,53 грн., всього заборгованість в сумі 52989,62 грн., судовий збір в сумі 2684,00 грн.

20.03.2024р. через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн.

Ухвалою суду від 20.03.2024р. прийнято заяву від 20.03.2024р. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум", м.Київ про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн. до розгляду; розгляд заяви призначено на 22.04.2024 року о 12:30 год.; запропоновано відповідачу та третій особі у разі наявності заперечень по суті заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн., подати їх суду у строк до 15.04.2024р.

05.04.2024р. на електронну адресу суду надійшла ухвала Східного апеляційного господарського суду від 04.04.2024р. про витребування матеріалів справи №905/1605/23 у зв`язку з надходженням апеляційної скарги Сартанської селищної військово-цивільної адміністрації Маріупольського району Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 18.03.2024р.

15.04.2024р. на виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 04.04.2024р. матеріали справи №905/1605/23 були направлені на адресу Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 22.04.2024р. зупинено провадження з розгляду заяви від 20.03.2024р. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум", м.Київ про ухвалення додатково судового рішення у справі №905/1605/23 до закінчення перегляду Східним апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 18.03.2024р. та повернення матеріалів справи №905/1605/23 до господарського суду Донецької області.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024р. апеляційну скаргу Сартанської селищної військово-цивільної адміністрації Маріупольського району Донецької області залишено без задоволення; рішення господарського суду Донецької області від 18.03.2024 у справі №905/1605/23 залишено без змін; стягнуто з Виконавчого комітету Сартанської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум" витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 5000,00 грн.

13.06.2024р. через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум", м.Київ надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

19.06.2024р. матеріали справи №905/1605/23 повернуто до господарського суду Донецької області.

Ухвалою суду від 24.06.2024р. задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум", м.Київ про поновлення провадження у справі; поновлено провадження з розгляду заяви від 20.03.2024р. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум", м.Київ про ухвалення додатково судового рішення у справі №905/1605/23; розгляд заяви призначено на 22.07.2024 року о 10:00 год.

26.06.2024р. через підсистему Електронний суд від Сартанської селищної військово-цивільної адміністрації Маріупольського району Донецької області надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвокату, які підлягають розподілу між сторонами.

У судове засідання 22.07.2024р. учасники справи не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум", м.Київ про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн., суд встановив наступне:

За приписами статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з частинами першою та третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч.2 ст.161 Господарського процесуального кодексу України).

У позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум" викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно з яким позивач поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 цього Кодексу).

Як вбачається, позивачем подано заяву щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу (надіслано через підсистему «Електронний суд» 20.03.2024р.) протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому до закінчення судових дебатів відповідачем було подано відповідну заяву про наявність витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Отже, у суду є підстави для винесення додаткового рішення у цій справі на підставі ст.244 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування витрат на професійну правничу допомогу здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано копії наступних документів: Договір №АП-10.22-34-01 від 05.10.2022р. про надання правничої (правової) допомоги, Додаток до даного договору №9 від 27.09.2023р., акт прийому-передачі наданих послуг №АП-12.23-34-02 від 07.12.2023р., рахунок на оплату №53 від 27.09.2023р., рахунок на оплату №71 від 06.12.2023р., платіжні інструкції №27/09/2023 від 27.09.2023р. та №8655 від 07.12.2023р., ордер на надання правничої допомоги №1380111 від 19.10.20203р.

Судом встановлено, що 05.10.2022р. між ТОВ "ЛТК Електрум" (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "АСТЕЕЛЕКС" (Адвокатське об`єднання) укладений договір про надання правничої (правової) допомоги №АП-10.22-34-01 (далі - Договір про надання правової допомоги), відповідно до п.1.1 якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором та додатками до нього.

Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до 31 грудня 2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань Сторонами за Договором. У випадку, якщо жодна зі Сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за 1 (один) місяць до його закінчення, Договір вважається пролонгованим на наступний рік, і так автоматично щороку. Зміни у Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю Сторін, що оформлюється додатковою угодою до Договору (п.3.1-3.2 Договору про надання правової допомоги).

Відповідно до п.5.1-5.4 Договору про надання правової допомоги, гонорар Адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформлюється додатком до цього Договору. На визначення розміру гонорару впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару. Клієнт погоджуючись з оплатою інших витрат, платних послуг Адвокатського Об`єднання (проведення досліджень тощо), компенсує їх Адвокатському Об`єднанню, а у разі відсутності коштів на їх оплату своєчасно повідомляє про це Адвокатське Об`єднання і погоджується з тим, що відмова в проведені запропонованих Адвокатським Об`єднанням заходів може вплинути на результативність виконання функцій надання правової допомоги (захисту). За дорученням Клієнта виплата гонорару та витрат може бути здійснена третіми особами.

Відповідно до Додатку №9 до договору надання правничої (правової) допомоги №АП-10.22-34-01 від 05 жовтня 2022 року від 27.09.2023р. розмір гонорару (вартість послуг) складає 12000,00 грн., який сплачується в 2 етапи:

1. Протягом 3 календарних днів з моменту підписання цього додатку у розмірі 8000,00 грн.

2. Решта суми сплачується до моменту винесення рішення по справі.

У разі виникнення необхідності виїзду адвоката безпосередньо до Господарського суду Донецької області, Клієнт додатково оплачує 3000,00 грн. за кожне таке засідання в суді.

Договір та додаток до договору підписані сторонами та скріплені печатками.

Як вбачається з акту прийому-передачі наданих послуг №АП-12.23-34-02 від 07.12.2023р. року, адвокатом були надані позивачу наступні юридичні послуги:

1. Складання та подання претензії - фактична кількість робочих годин адвоката: 2; вартість робочої години адвоката, грн.: 1600,00; загальна вартість, грн.: 3200,00;

2. Складання та подання претензії - фактична кількість робочих годин адвоката: 3; вартість робочої години адвоката, грн.: 1600,00; загальна вартість, грн.: 4800,00;

Всього: 8000,00 грн.

Поряд із цим, Адвокатським об`єднанням було виставлено позивачу наступні рахунки на оплату наданих послуг:

- рахунок на оплату №53 від 27.09.2023р. на суму 8000,00 грн. за надані послуги зі складання претензії, позову та інших правн. документів;

- рахунок на оплату №71 від 06.12.2023р. на суму 4000,00 грн. за надані послуги представництва в суді та складання правн. документів.

ТОВ "ЛТК Електрум" сплатило адвокатському об`єднанню "АСТЕЕЛЕКС" 12000,00 грн. за адвокатські послуги, що підтверджується платіжними інструкціями №27/09/2023 від 27.09.2023р. та №8655 від 07.12.2023р.

З огляду на викладене, позивач просить суд покласти на відповідача зазначену суму 12000,00 грн. в якості витрат на правову допомогу.

Сартанська селищна військово-цивільна адміністрація Маріупольського району Донецької області, в свою чергу, заперечує проти стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі.

Так, третя особа вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а відтак, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку має бути зменшений.

Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частина 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до приписів ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, за змістом ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч.5-7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

Так, зі змісту наданих представником позивача документів, останній наполягає на понесенні витрат на правничу допомогу у сумі 12000,00 грн., які відображені в акті прийому-передачі наданих послуг та виставлених рахунках на оплату та складаються з наступного: складання претензії, позовної заяви, інших правничих документів та представництво в суді.

Дослідивши подані позивачем документи, суд звертає увагу, що частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України хоча і містить положення про те, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, проте ця норма не передбачає (не конкретизує), що такий детальний опис робіт (наданих послуг) має бути оформлений окремим документом.

Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин другої та третьої статті 126 та частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких сторони мають подати суду докази в підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру.

Наведене підтверджується численною усталеною практикою Верховного Суду, згідно з якою детальний опис робіт (наданих послуг) як окремий документ до суду не подавався, а Верховний Суд брав до уваги те, що такий детальний опис робіт (наданих послуг) міститься в інших наданих стороною доказах та визнавав достатніми надані стороною докази в їх сукупності (серед яких був відсутній детальний опис робіт (наданих послуг) як окремий документ) на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу (постанови та додаткові постанови Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 910/18954/17, від 16 червня 2021 року у справі 3 904/1672/19, від 18 червня 2020 року у справі № 873/91/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 911/1006/19, від 07 липня 2020 року у справі № 914/1002/19, від 07 грудня 2020 року у справі № 910/11361/19 та інші) (постанова Верховного Суду у складі Касаційного Господарського суду від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21).

Поряд із цим, здійснивши аналіз обсягу наданих адвокатом послуг, суд не може залишити поза увагою той факт, що дії зі складання та подання претензії до відповідача не є співрозмірними із вказаною у акті вартістю - 3200,00 грн. з огляду на те, що така претензія не є складною, обширною, а відтак не потребує від адвоката значних зусиль та часу на її підготовку.

Також господарський суд зауважує, що дана справа є справою незначної складності, стосується стягнення грошових коштів за договором постачання електричної енергії. Судова практика з цього питання є сталою та послідовною. Обсяг доказів складається виключно з актів здачі-прийняття електричної енергії, за якими позивачем поставлено відповідачу електричну енергію.

Окрім цього, суд враховує, що позивачем в позові заявлено про стягнення з Виконавчого комітету Сартанської селищної ради заборгованості в загальній сумі 52989,62 грн., а витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн., що свідчить про непропорційність ціни позову у співвідношенні до суми заявлених витрат на правничу допомогу.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу з урахуванням ціни позову, категорії спору, рівня його складності, тривалості розгляду справи, підлягають задоволенню частково у розмірі 6000,00 грн., що може вважатись розумним і співмірним у заявленому спорі. У стягненні 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу суд відмовляє.

Керуючись ст.ст.123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум", м.Київ про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Виконавчого комітету Сартанської селищної ради (87592, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Челюскінців, буд.67-А, код ЄДРПОУ 35560827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум" (03067, м.Київ, вул. Гарматна, буд. 8; код ЄДРПОУ 37780084) витрати на професійну правничу у розмірі 6000,00 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

В іншій частині заяви відмовити.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 22.07.2024 року.

Додаткове рішення Господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Г.В. Левшина