Рішення

від 03.07.2024 по справі 908/3890/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/10/22-5/67/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2024 Справа № 908/3890/21

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1; вул. Московська, буд.32/2, м. Київ, 01010; код ЄДРПОУ 38863790)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОВ ІНТРЕЙД" (електронна пошта: azov.intraid@gmail.com; ІНФОРМАЦІЯ_2; вул. Приазовська, буд. 114 В, м. Бердянськ, Запорізька область, 71101; код ЄДРПОУ 36963501)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" (електронна пошта: el.court@zp.naftogaz.com; ІНФОРМАЦІЯ_3; вул. Заводська, буд. 7, м.Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 03345716)

про стягнення 554 073,45 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Заєзжай А.Ю., довіреність №322/24 від 26.12.2023;

Від відповідача: Пругло М.С., ордер серії АР № 1081655 від 31.01.2022; посвідчення 001191 від 29.11.2016, адвокат;

Від третьої особи: Бурдак О.В., довіреність №01Др-33-1123 від 27.11.2023; посвідчення ЗП001560 від 09.02.2018; адвокат;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.03.2022 (суддя КолодійН.А.) розгляд справи відкладено та вирішено дату і час засідання суду визначити окремою ухвалою після припинення воєнного стану.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2023, на підставі наказу голови Господарського суду Запорізької області про відрахування судді Колодій Н.А. зі складу суду у зв`язку з виходом у відставку на підставі Рішення ВРП від 21.02.2023 № 103/0/15-23, справу № 908/3890/21 для розгляду розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 14.03.2023 прийнято справу № 908/3890/21 до свого провадження у порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 32/10/22-5/67/23. Вирішено перейти до повторного проведення підготовчого провадження та призначити підготовче засідання на 22.05.2023 об 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою.

У судовому засіданні 22.05.2023 судом відкладено підготовче засідання на 14.06.2023 об 12 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 14.06.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 04.07.2023 на 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 04.07.2023 зупинено провадження у справі № 908/3890/21 до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку господарського судочинства - №908/1493/23 та набрання законної сили судовим рішенням в цій справі.

06.05.2024 від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" через підсистему "Електронний суд" ЕСІКС до суду надійшло клопотання № б/н від 03.05.2024 (вх. № 9766/08-08/24 від 06.05.2024) про поновлення провадження у справі № 908/3890/21 у зв`язку з усунення обставин, які раніше зумовили його зупинення.

Також, 06.05.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОВ ІНТРЕЙД" до суду надійшла заява № 2024/18 від 02.05.2024 (вх. № 9837/08-08/24 від 06.05.2024) про поновлення провадження у справі № 908/3890/21, в якій відповідач зазначив про набрання рішенням Господарського суду Запорізької області по справі № 908/1493/23 законної сили 10.04.2024 після перегляду зазначеного рішення в апеляційному порядку.

Ухвалою суду від 13.05.2024 провадження у справі № 908/3890/21 поновлено з 29.05.2024 та підготовче засідання призначено на 29.05.2024 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка у судове засідання представників сторін визнана обов`язковою.

Ухвалою суду від 29.05.2024 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті та перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 12.06.2024 о 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні 12.06.2024 судом оголошено перерву до 03.07.2024 об 12 год. 30 хв.

В судовому засіданні 03.07.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу на комплексі «Акорд».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 13.02.2020 між ТОВ «РГК ТРЕЙДІНГ» (змінено назву на ТОВ «ЕЙ Енергія) та ТОВ "АЗОВ ІНТРЕЙД" укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР167-314-20. На виконання умов вказаного договору позивач передав у власність відповідача за серпень 2021 - вересень 2021 природний газ на загальну суму 814 142,34 грн. Враховуючи часткову оплату здійснену відповідачем, у останнього існує борг перед позивачем за отриманий природний газ в сумі 523 488,88 грн. та вартість послуг за відключення від газопостачання в розмірі 667,58 грн. У зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати позивачем на підставі п. 6.2.1. договору нараховано пеню в сумі 21 726,33 грн. Також у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних в сумі 3 834,00 грн. та інфляційні втрати в сумі 4 356,66 грн.

На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 525, 526, 610, 625, 693 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені у письмовому відзиві на позовну заяву від 15.02.2022 за вих. №2022/12, письмових поясненнях від 24.06.2023 за вих. №202389 пояснивши, що дійсно: між позивачем та відповідачем було укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41 АР 167-314-20 від 13.02.2020 року, позивачем постачався природний газ протягом 2020-2021 року на один з об`єктів торгівлі відповідача, відповідачем було підписано акти приймання-передачі природного газу № РГК 81014458 від 31.08.2021 року та № РГК81016309 від 30.09.2021 року. Однак, прилад обліку природного газу є досить складною обчислювальною технікою, що враховує спожитий товар за фізичними властивостями останнього та на підставі певних формул (а у разі якщо останні не спрацьовують - створюється можливість для спотворення результатів обчислень). 31.08.2021 року відповідач не погодившись із визначеними показниками лічильника підписав акт приймання-передачі природного газу № ЗП00040968 (між ним та АТ «Запоріжгаз») не підтвердив показники і підписав акт із зауваженнями: погоджено тільки обсяг 32 132,42 м3. На підставі переданих від АТ «Запоріжгаз» даних позивач, не дивлячись на зауваження в акті й всупереч п. 2.3. Договору, направили Відповідачу на підпис власний акт приймання-передачі природного газу № РГК81014458 від 31.08.2021 року, тим самим фактично проігнорувавши спірність спожитого відповідачем обсягу газу. Відповідач же, враховуючи 100 % залежність від постачання природного газу для ведення бізнесу був вимушений підписати акт приймання-передачі № РГК81014458 від 31.08.2021 року, оскільки незгода з підписанням такого акту тягне право позивача припинити постачання природного газу на об`єкт відповідача до моменту все ж таки погодження або до кінця оспорювання такого обсягу газу. Крім того, 02.09.2021 року відповідач звернувся до АТ «Запоріжгаз» із зазначенням підстав для перерахунку і зазначив помилково нарахований обсяг природного газу (за 3 дні т.з. «позаштатні ситуації» донарахували обсяг як за звичайні 10 днів споживання). Звернення залишилось проігнорованим АТ «Запоріжгаз», оскільки листа у відповідь відповідачем отримано не було. Оспорюваність обсягів газу за актом приймання-передачі природного газу № ЗП00040968 від 31.08.2021 року виникла з причин неправильності обрахунку вузлом обліку газу. Неправильність обрахунку вузла обліку була спричинена виключно несправністю або неналежним налаштуванням підмінного й належного АТ «Запоріжгаз» лічильника газу «Курс-01», модель -О100 АЗ, зав. номер - зав. № 14041 (копії актів про встановлення від 27.08.2021 року та про зняття даного лічильника 17.09.2021 року). Відповідно до роздруківок за серпень та вересень 2021 року з вузла обліку вбачається, що в перший день встановлення підмінного лічильника газу АТ «Запоріжгаз», ним було нараховано 6602,73 м3 газу до вже спожитих обліково 828,48 м3 за цей же день. 29 та 30 серпня 2021 при позаштатних ситуаціях було нараховано додатково (ненормативно) 2282,41 м3 та 2355,22 м3 відповідно. До моменту встановлення підмінного лічильника та після його демонтажу облік здійснювався вірно й на роздруківках видно максимальне нарахування за позаштатну ситуацію у розмірі 30,33 м3 (не 600 і не 6000, а 30). За час встановлення підмінного лічильника власний лічильник відповідача було повірено і одразу після встановлення замість підмінного почав показувати вірні та зрозумілі числа у випадку позаштатних ситуацій. Належний Відповідачу лічильник газу «Курс-01», модель 0160 А2 зав. № 9792 пройшов державну повірку ДП «Запоріжстандартметрологія». У АТ «Запоріжгаз» наявне свідоцтво від 26.11.2020 року повірки спірно обліковуючого лічильника «Курс-01», модель - О100 АЗ, зав. номер - зав. № 14041. Керуючись принципом вірогідності доказування, беручи до уваги, що лічильник Відповідача точно й достовірно обліковував обсяги спожитого газу як до спірного періоду обрахунку підмінного лічильника, так і після, тож очевидним є хибність на недостовірність даних, надісланих підмінним лічильником «Курс-01», модель - G100 А3, зав. номер - зав. № 14041 за категоріями «позаштатні ситуації». Отже, оскільки підмінний та знятий АТ «Запоріжгаз» належний йому лічильник газу «Курс-01», модель - G100 А3, зав. номер - зав. № 14041 було знято 17.09.2021 року, й отримавши листа відповідача про невірність розрахунку, був зобов`язаний на підставі Кодексу газорозподільних систем відправити ЗВТ на експертизу для встановлення його відповідності/невідповідності роботи. АТ «Запоріжгаз» не провів таку експертизу/повірку, чим фактично сприяв викривленню кінцевого обсягу спожитого Відповідачем газу у серпні та вересні 2021 року. Представником відповідача було встановлено, що не дивлячись на наявність недоліків у процесі обліку газовим лічильником, АТ «Запоріжгаз» передав постачальнику газу - позивачу, дані про споживання за власним уподобанням, та не поінформував про незгоду відповідача з отриманими розрахунками. Відповідач зазначив, що він окремо звертався до АТ «Запоріжгаз» з приводу приведення нарахувань у належний стан. На даний час відповідач згоден лише із нарахуванням спожитого газу у наступних обсягах: за серпень 2021 року-32 132,42 куб.м * 16,56 грн. = 532 112,88 грн., за вересень 2021 року - 5 509,44 куб. м * 23,18 грн. = 127 069,13 грн. Таким чином, основна заборгованість відповідача є значно меншою від заявленої позивачем і складає з урахуванням часткових сплат 368 528,55 грн. На підставі викладеного, відповідач визнає заявлені позовні вимоги частково в розмірі 368 528,55 грн. основної заборгованості та відповідно до цієї суми нараховані штрафні санкції.

Представник позивача підтримав доводи, викладені у письмовій відповіді на відзив від 30.05.2023 за вих. №05/23 пояснивши, що на виконання умов № 41АР167-314-20 від 13.02.2020 року та норм чинного законодавства сторонами підписано Акт приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу № РГК81014458 за серпень 2021 року від 31.08.2021 р. про споживання у серпні 2021 року 43 372,08 куб. м природного газу на загальну суму з ПДВ 714 073,21 грн. Крім того, підписуючи вищезазначений Акт № РГК81014458 за серпень 2021 року від 31.08.2021 відповідач своїми діями підтвердив споживання природного газу в серпні 2021 р. саме в обсязі - 43 372,08 куб. м., а не 32132,42 куб. м. На підставі викладеного, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача також підтримав позицію, викладену у письмових запереченнях на відповідь на відзив від 12.06.2023 за вих. №2023/81 пояснивши, що відповідач дійсно підписав складений позивачем акт приймання-передачі природного газу за серпень 2021 року, однак зі слів директора ТОВ «АЗОВ ІНТРЕЙД» здійснено це було під тиском, оскільки відмова від підписання такого акту або підпис із зауваженнями давали позивачу право припинити постачання природного газу відповідачу. Діяльність відповідача на 100% складалася із роздрібної торгівлі стисненим природним газом, а отже одразу б призвела до зупинки діяльності усього підприємства відповідача. Разом з тим, позивач не спростував того факту, що підставою для складення акту приймання-передачі природного газу між позивачем та відповідачем № РГК81014458 від 31.08.201 року є акт, складений між АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» та відповідачем № ЗП00040968 від 31.08.2021 року (відповідно розділу XII Кодексу ГТС). Саме на підставі даних з останнього акту відповідно до норм Кодексу ГТС АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» було внесено непогоджені та непідтверджені обсяги природного газу Постачальнику - позивачу, без надання відповідачу будь-яких пояснень, доказів та з`ясувань об`єктивних даних. З огляду на той факт, що акт між відповідачем та третьою особою суперечить акту між позивачем і відповідачем, беручи до уваги той факт, що оспорювані обсяги газу були зазначені АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» у системі обліку та передані позивачу, то й відповідальність за різницю сум для стягнення між зазначеною позивачем та погодженою відповідачем має нести третя особа - АТ «ЗАПОРІЖГАЗ».

Представник третьої особи підтримав позицію викладену у письмових поясненнях від 08.06.2023 зазначивши, що між АТ «Запоріжгаз» та ТОВ «Азов Інтрейд» укладено договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання №42ВРZр6887-18 від 01.04.2018 р. до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498. Внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України в країні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року запроваджено воєнний стан, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Згідно із наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 р. № 309, з 28.02.2022 р. вся територія Бердянського району визнана тимчасово окупованою російською федерацією. Зазначені обставини, унеможливлюють надати підтверджуючі документи, які б свідчили про споживання та підтвердження, викладених у позові обставин, однак, такі обставини підтверджуються, зокрема, наданими позивачем актами приймання-передачі природного газу, зокрема і за серпень-вересень2021 року. На підставі розділу 3 глави IX, п.п. 5, 6 розділу 3 глави IX Кодексу ГРМ та з урахуванням фактичних обставин, що підтверджуються звітом відповідача, Оператором ГРМ було визначено спожитий обсяг природного газу. Згідно п. 7 зазначеного розділу, за наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. До вирішення цього питання об`єм (обсяг) спожитого (розподіленого) природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем обсяги природного газу передані у серпні-вересні 2021 р. не оскаржувались, а акти приймання-передачі природного газу підписані без зауважень. З урахуванням викладеного, представник третьої особи просить суд врахувати вказані пояснення при розгляді справи.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

13.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «РГК ТРЕЙДІНГ» (змінено назву на ТОВ "ЙЕ Енергія") (далі - Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВ ІНТРЕЙД» (далі - Покупець, відповідач) укладено договір постачання природного газу для потребу непобутових споживачів №41АР167-314-20 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 цього договору Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2020 році природний газ (далі - газ), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу в розмірах строки та порядку, що визначені договором.

У п. п. 1.2, 1.3 погоджено річний плановий обсяг постачання газу - до 324 000 куб.м. Планові обсяги постачання газу по місяцях визначено в додатку №1, що є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 1.4 договору передача газу за цим договором здійснюється в межах балансової належності об`єктів Споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення). Перелік точок комерційного обліку споживача вказаний в додатку 2, що є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.5.1 договору встановлено, що за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

Відповідно до п. 2.5.2 договору на підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГТС Постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає Споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Постачальника.

Споживач, у свою чергу, за умовами п. 2.5.3 договору протягом дох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

Сторони погодили в п. 2.5.4 договору, що у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних Постачальника.

Згідно з п. 4.1 договору розрахунковий період за даним договором становить один календарний місяць.

Відповідно до п. 4.2 договору оплата газу за договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку:

- оплата в розмірі 30% (тридцять відсотків) до 20-го числа місяця поставки газу;

- оплата в розмірі 30% (тридцять відсотків) до 30-го числа місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий Постачальником газ здійснюється Споживачем до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Пунктом 9.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 13 від 17.12.2020) встановлено, що Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої Споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ «ЙЕ Енергія» в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2021 року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

За умовами п. 9.2 договору, договір вважається продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії. Кількість пролонгацій не обмежена. При цьому сторони укладають додаткову угоду, в якій визначають плановий обсяг постачання природного газу.

У Додатку №1 до договору сторони погодили планові обсяги постачання газу по місяцях та у Додатку №2 до договору сторони визначили перелік EIC-код точок комерційного обліку Споживача.

Також між сторонами були укладені Додаткові угоди до вказаного договору з №1 по №21.

Так, 28.07.2021 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 20 до договору, відповідно до п. 1 якої сторони погодили, що з 01.08.2021 р. ціна за 1 тис. метрів кубічних природного газу без урахування податку на додану вартість і з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 13,71990933 грн.

01.09.2021 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 21 до договору, відповідно до п.1 якої сторони погодили, що з 01.09.2021 р. ціна за 1 тис. метрів кубічних природного газу без урахування податку на додану вартість і з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 19,21990933 грн.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обв`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є: договори та інші правочини

Як визначено положеннями статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі - продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, встановлений відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вказаного Договору, позивач передав у власність відповідача:

- у серпні 2021 року 43 372,08 куб. м природного газу на загальну суму з ПДВ 714073,21 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу № РГК81014458 за серпень 2021 року від 31.08.2021 р.;

- у вересні 2021 року 5 509,44 куб. м природного газу на загальну суму з ПДВ 127069,13 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу № РГК81016309 за вересень 2021 року від 30.09.2021 р.

Таким чином, за серпень та вересень 2021 р. відповідачу було нараховано до сплати 814 142,34 грн.

Як встановлено п. 4.7 Договору у разі відсутності графіка погашення заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отриманні від Споживача за газ в поточному розрахунковому періоді зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.

Таким чином, станом на 10.10.2021 заборгованість відповідача з урахуванням здійснених часткових оплат за поставлений природний газ складає 523 488,88 грн.

Разом з тим, відповідач не заперечує проти факту підписання вказаних Актів приймання-передачі природного газу за серпень 2021 та за вересень 2021.

Однак, відповідач зазначає, що не погоджується із обсягами спожитого природного газу у серпні 2021 р., оскільки 31.08.2021 року відповідач не погодившись із визначеними показниками лічильника підписав акт приймання-передачі природного газу № ЗП00040968 (між ним та АТ «Запоріжгаз») не підтвердив показники і підписав акт із зауваженнями: погоджено тільки обсяг 32 132,42 м3. На підставі переданих від АТ «Запоріжгаз» даних позивач, не дивлячись на зауваження в акті й всупереч п. 2.3. Договору, направили відповідачу на підпис власний акт приймання-передачі природного газу № РГК81014458 від 31.08.2021 року, тим самим фактично проігнорувавши спірність спожитого відповідачем обсягу газу. Відповідач же, враховуючи 100 % залежність від постачання природного газу для ведення бізнесу був вимушений підписати акт приймання-передачі № РГК81014458 від 31.08.2021 року, оскільки незгода з підписанням такого акту тягне право позивача припинити постачання природного газу на об`єкт відповідача до моменту все ж таки погодження або до кінця оспорювання такого обсягу газу. Оспорюваність обсягів газу за актом приймання-передачі природного газу № ЗП00040968 від 31.08.2021 року виникла з причин неправильності обрахунку вузлом обліку газу. Неправильність обрахунку вузла обліку була спричинена виключно несправністю або неналежним налаштуванням підмінного й належного АТ «Запоріжгаз» лічильника газу «Курс-01», модель - О100 АЗ, зав. номер - зав. № 14041.

З огляду на викладене, відповідач визнав позов частково на суму основного боргу в розмірі 368 528,55 грн. основної заборгованості та відповідно до цієї суми нараховані штрафні санкції.

Судом встановлено, що викладені відповідачем обставини щодо заперечення проти заявлених позовних вимог у цій справі були досліджені під час розгляду справи №908/1493/23, до розгляду якої ухвалою суду від 04.07.2023 було зупинено провадження у справі № 908/3890/21.

Так, рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.09.2023 у справі №908/1493/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОВ ІНТРЕЙД" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ЗАПОРІЖГАЗ", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: 1.Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ", 2.Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ ЕНЕРГІЯ" про зобов`язання здійснити перерахунок спожитого у серпні - вересні 2021 року обсягу природного газу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОВ ІНТРЕЙД" та внести відповідні зміни до акту приймання-передачі природного газу № ЗП 00040968 від 31.08.2021 та акту приймання-передачі природного газу № ЗП00042554 від 30.09.2021 в частині обсягу всього спожитого газу за період серпень 2021 року та за період вересень 2021 року відмовлено повністю.

Вказаним рішенням суду встановлено наступне: Матеріалами справи доведено та сторонами не оспорюється факт, що між позивачем та відповідачем укладений Договір розподілу природного газу шляхом підписання позивачем заяви-приєднання від 01.04.2018 за № 42ВРZp6887-18 до умов Типового договору розподілу природного газу.

З наявного в матеріалах справи Акту № 56ХО00010QRDХ00N від 19.04.2018 розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін між Оператором ГРМ та Споживачем, який підписаний представниками позивача і відповідача та скріплений печатками підприємств, вбачається, що на газоприймальному обладнанні позивача передбачено встановлення ВОГ Курс 01А G100.

Отже, відповідно до проектної документації до Договору розподілу природного газу на газообладнанні позивача дозволено використовувати вузол обліку газу (лічильник з коректором) марки і типорозміру: "Курс-01" А G100.

Проте, судом встановлено та позивачем не заперечується, що протягом 2021 року обсяг спожитого ТОВ "АЗОВ ІНТРЕЙД" природного газу обліковувався його власним лічильником газу "Курс-01" G160 А2 зав. № 9792.

Засоби вимірювальної техніки, які є складовими комерційного ВОГ, підлягають періодичній повірці відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням вимог глав 7 та 8 розділу Х Кодексу ГРС "Особливості приладового обліку природного газу".

27.08.2021 на об`єкті позивача в процесі технічного обслуговування лічильника газу відбувся демонтаж належного позивачу лічильника "Курс-01" G160 А2 (з подальшою його відправкою на держповірку) та заміна його на лічильник газу іншого виду (як підмінний) - "Курс-01" G100 А3 зав. № 14041, який належить відповідачу, про що свідчить Акт обстеження від 27.08.2021.

17.09.2021 здійснено демонтаж належного АТ "ЗАПОРІЖГАЗ" лічильника газу та встановлено належний позивачеві лічильник "Курс-01" G160 А2 зав. № 9792, що підтверджується Актом обстеження від 17.09.2021.

Позивач вважає, що саме під час обліку споживання природного газу на об`єкті позивача за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Приазовська, 114-В вищевказаним лічильником АТ "ЗАПОРІЖГАЗ" "Курс-01" G100 А3 зав. № 14041 позивачу помилково нарахований фактично неспожитий ним обсяг газу в серпні 2021 року в обсязі 11240,36 м.куб. та в вересні 2021 року в обсязі 13474,45 м.куб., що сталося внаслідок програмних збоїв приладу при обчисленні обсягів (виникнення позаштатних ситуацій). …

Відповідно до наданих суду АТ "ЗАПОРІЖГАЗ" пояснень у спірних правовідносинах ситуація із некоректним, на думку позивача, обліком газу у період серпень - вересень 2021 року виникла через пропускну здатність лічильника і коректора, які є різними у лічильників "Курс-01" G160 А2 та "Курс-01" G100 А3.

Зокрема, відповідно до технічних вимог коректор приєднано до лічильника дротом (імпульсний вихід), по якому від лічильника до коректора передаються імпульси при проходженні газу через лічильник. Якщо витрата газу через лічильник перевищує максимальну витрату газу вказану у паспорті на лічильник (тобто кількість імпульсів за проміжок часу при перерахунку у витрату перевищує максимальну витрату лічильника) коректор фіксує позаштатну ситуацію Qmах. І навпаки, якщо витрата газу через лічильник менша за мінімальну витрату лічильника газу - фіксується позаштатна ситуація Qmіn. При цьому, при витраті газу менше Qmіn коректор дораховує до Qmіn якщо в меню коректора включено прапор "О

Таким чином, в даній конкретній ситуації, виходячи із пропускної здатності підмінного лічильника "Курс-01" G100 А3 і коректора облік споживання природного газу у спірний період здійснювалося за позначками донарахованими до Qmах.

З огляду на викладене, відповідач наполягає на тому, що при обчисленні об`ємів природного газу позивачу враховано первісні вихідні дані звіту знятого з коректору за серпень та вересень 2021 року та акти наданих послуг за цей період і позаштатні ситуації в роботі лічильника газу в даному випадку не мають місце.

Мотивуючи вимогу про зобов`язання АТ "ЗАПОРІЖГАЗ" здійснити перерахунок спожитого у серпні - вересні 2021 року обсягу природного газу Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗОВ ІНТРЕЙД" та внести відповідні зміни до актів приймання-передачі природного газу за серпень і вересень 2021 року позивач посилається на пункт 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ.

Згідно з пунктом 3 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як "не з вини споживача"), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, належить:

1) пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно;

2) фіксація коректором чи обчислювачем об`єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об`єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно;

3) виявлення помилок в конфігурації даних обчислювача об`єму газу, що були введені при його первинному програмуванні, чи в протоколі параметризації (діаметр газопроводу звужуючого пристрою, кількість імпульсів, параметрів ФХП тощо), внаслідок чого об`єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно;

4) перевищення діапазону обчислення вузла обліку тощо.

Абзацом першим пункту 1 глави 1 розділу XІ Кодексу ГРС визначено, що норми цього розділу щодо перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування природного газу споживачу, у тому числі побутовому споживачу, який уклав з Оператором ГРМ договір розподілу природного газу, а також несанкціонованому споживачу, який знаходиться на території ліцензованої діяльності Оператора ГРМ, застосовуються за наявності акта про порушення, складеного Оператором ГРМ відповідно до вимог цього розділу. Випадки, які потребують перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу споживачу, що має договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, без наявності акта про порушення, визначені в розділах IX - X цього Кодексу.

З огляду на норми чинного законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, існування тих ситуацій, які дають підстави для здійснення споживачу перерахунку розподіленого (спожитого) об`єму природного газу на підставі пункт 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

На позивача покладено обов`язок обґрунтувати своєї вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що позивачем не доведено у встановлений законом спосіб обґрунтованості заявлених позовних вимог.»

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2024 у справі №908/1493/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОВ ІНТРЕЙД" на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.09.2023 у справі № 908/1493/23 - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 27.09.2023 у справі № 908/1493/23 - залишено без змін.

У постанові Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2024 у справі №908/1493/23 встановлено, що «Позивачем долучено до позову звіти за серпень та вересень 2021 року, які не містять повідомлення про аварійну роботу лічильника газу "Курс-01" G-100 А3 №14041, відтак первісні вихідні дані зазначені у цих звітах є доведеними.

Припущення Позивача про некоректну роботу лічильника газу не підтверджені належними доказами.

Також, необхідно зазначити, що відповідно до п. 6.8. Договору розподілу природного газу надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Згідно з главою 6 розділу VI пункту 10 Кодексу ГРС надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.

Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ.

Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.

До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідна до даних Оператора ГРМ.

ТОВ "Азов Інтрейд" підписав акт наданих послуг, тому до вирішення спірних питань застосовуються дані Оператора ГРМ.»

Отже, рішення Господарського суду Запорізької області від 27.09.2023 у справі №908/1493/23 набрало чинності - 10.04.2024.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, доводи відповідача спростовуються встановленими обставинами у рішенні Господарського суду Запорізької області від 27.09.2023 у справі №908/1493/23 та не підлягають дослідженню і доказуванню при розгляді цієї справи.

Отже, як встановлено судом, позивач виконав умови договору № 41АР167-314-20 від 13.02.2020 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів належним чином та передав відповідачу у власність природний газ в період з серпня 2021 по вересень 2021.

Вказані вище Акти приймання-передачі природного газу за серпень 2021 та за вересень 2021 підписані та скріплені печатками з обох сторін, без жодних зауважень або заперечень зі сторони ТОВ «АЗОВ ІНТРЕЙД».

Крім того, як вже зазначалось, відповідач не заперечує проти підписання вказаних Актів.

Однак, відповідач в порушення умов п. 4.2 договору не здійснив повну оплату за фактично переданий постачальником газ до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним місяцем, внаслідок чого утворилася заборгованість за період з серпня 2021 по вересень 2021 в сумі 523 488,88 грн. (з урахуванням часткових оплат згідно розрахунку позивача).

Відповідачем доводи позивача не спростовані, докази оплати спожитого газу суду не надано, навіть в частині в якій відповідач визнає позов.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ на підставі договору № 41АР167-314-20 від 13.02.2020 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів в період з серпня 2021 по вересень 2021 в сумі 523 488,88 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у пункті 5.5.3 вказаного Договору (з наступними додатковими угодами) передбачено, що Споживач зобов`язується компенсувати Постачальнику вартість послуг за відключення (обмеження/припинення) та підключення газопостачання, якщо такі послуги Оператора ГРМ здійснювались в наслідок винних дій (бездіяльності) Споживача та оплачувались Постачальником.

Позивач зазначив, що Оператором ГРМ - АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» було припинено газопостачання на об`єкт відповідача. Доказів зворотного відповідачем не надано.

ТОВ "ЙЕ Енергія" сплатило АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» вартість послуг за відключення від газопостачання в розмірі 667,58 грн., що підтверджується платіжним доручення №6694 від 22.10.2021.

Отже, враховуючи положення п. 5.5.3 Договору позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості послуг за відключення газопостачання в сумі 667,58 грн. підлягають задоволенню.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати позивачем на підставі п. 6.2.1. договору нараховано пеню за період з 16.09.2021 по 08.12.2021 в сумі 21 726,33 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до статті 551 ЦК України, розмір неустойки встановлюється договором.

Згідно ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 ГК України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» від 17.12.2013 р. № 14, пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 6.2.1 договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строку оплати, передбачених розділом 4 договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Суд перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" зазначає, що розрахунок здійснений вірно з урахуванням умов зазначеного договору, а отже сума пені в розмірі 21 726,33 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Також у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних за період з 16.09.2021 по 08.12.2021 в сумі 3 834,00 грн. та інфляційні втрати за жовтень 2021 в сумі 4 356,66 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, наданих позивачем, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", зазначає, що вони є вірними та відповідають вимогам законодавства України, тому суд вважає за можливе заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3 834,00 грн. та інфляційних втрат в сумі 4 356,66 грн. підлягають задоволенню.

Контррозрахунку щодо розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат відповідачем суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОВ ІНТРЕЙД" (електронна пошта: azov.intraid@gmail.com; ІНФОРМАЦІЯ_2; вул. Приазовська, буд. 114 В, м. Бердянськ, Запорізька область, 71101; код ЄДРПОУ 36963501) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1; вул. Московська, буд.32/2, м. Київ, 01010; код ЄДРПОУ 38863790; р/р IBAN НОМЕР_1 АТ «Кліринговий Дім», м. Київ, МФО 300647) суму основного боргу в розмірі 523 488 (п`ятсот двадцять три тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн. 88 коп., вартість послуг за відключення від газопостачання в розмірі 667 (шістсот шістдесят сім) грн. 58 коп., пеню в сумі 21 726 (двадцять одна тисяча сімсот двадцять шість) грн. 33 коп., 3% річних в сумі 3 834 (три тисячі вісімсот тридцять чотири) грн. 00 коп., інфляційні втрати в сумі 4 356 (чотири тисячі триста п`ятдесят шість) грн. 66 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 8 311 (вісім тисяч триста одинадцять) грн. 10 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повний текст рішення складено та підписано 15.07.2024.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.