Ухвала

від 17.07.2024 по справі 910/6306/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.07.2024Справа № 910/6306/21

За позовомКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на сторонівідповідачаНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послугпростягнення 451 059 147,20 грн.Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Дупляченко Ю.О.

Представники сторін: від позивача:не з`явився;від відповідача:не з`явився;від третьої особи:не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про стягнення 451 059 147,20 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «Євро-Реконструкція» на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість у розмірі 298 712 397,05 грн., пеню у розмірі 22 100 555,19 грн., 3% річних у розмірі 18 306 777,61 грн., інфляційні у розмірі 111 939 417,35 грн. та судовий збір у розмірі 794 500,00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024, зокрема, скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 у справі №910/6306/21 та прийняти нове, закрито провадження у справі №910/6306/21 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 58 485 611,16 грн., позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість у розмірі 240 226 785,89 грн., пеню у розмірі 22 032 854,40 грн., 3% річних у розмірі 15 622 488,82 грн., 91 705 951,32 грн. інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 769 744,36 грн., стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» в дохід Державного бюджету України 144 900,00 грн. судового збору за подання позовної заяви, у решті вимог - відмовлено.

20.06.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція», в якій заявник просить суд відстрочити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про відстрочення виконання постанови до повернення матеріалів справи №910/6306/21 до Господарського суду міста Києва.

01.07.2024 матеріали справи №910/6306/21 повернулись до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.07.2024.

Також, 10.07.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову для виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 шляхом накладення арешту на все нерухоме майно, яке перебуває у власності позивача, а також заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо арештованого нерухомого майна.

В судовому засіданні 10.07.2024 судом відкладено розгляд заяви позивача про забезпечення позову та заяви відповідача про відстрочення виконання постанови на 15.07.2024.

15.07.2024 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшли доповнення до заяви про забезпечення позову, в яких позивач просить суд вжити один з двох заходів забезпечення позову, а саме: накласти арешт на все нерухоме майно відповідача або накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках відповідача в межах стягнутої постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 суми.

В судовому засіданні 15.07.2024 суд заслухав пояснення представників сторін щодо поданих заяв та видалися до нарадчої кімнати до 17.07.2024.

Після виходу з нарадчої кімнати 17.07.2024 суд оголосив, що представники сторін не з`явилися, проте підстави для відкладення справи були відсутні у зв`язку з тим, що їх неявка не перешкоджає вирішенню спору на даній стадії судового процесу.

В судовому засіданні 17.07.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частину даної ухвали.

Щодо заяви Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про вжиття заходів забезпечення позову суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Таким чином, суд відзначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є сума заборгованості за транспортування теплової енергії згідно з договором від 01.06.2017 №5, укладеним між позивачем та відповідачем.

В межах даної справи судами були встановлені обставини наявності у ТОВ «Євро-Реконструкція» заборгованості перед позивачем, у зв`язку з чим постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 стягнуто з ТОВ «Євро-Реконструкція» на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість у розмірі 240 226 785,89 грн., пеню у розмірі 22 032 854,40 грн., 3% річних у розмірі 15 622 488,82 грн., 91 705 951,32 грн. інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 769 744,36 грн.

У поданій заяві про забезпечення позову позивач вказує, що відповідач подав до суду докази, які свідчать про відсутність у нього грошових коштів, за рахунок яких може бути погашений борг, встановлений постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024.

При цьому, накладення арешту на нерухоме майно відповідача є єдиним адекватним заходом для усунення ризиків втрати можливості виконання судового рішення у даній справі.

В той же час, як вже вказувалося судом раніше, 15.07.2024 представником позивача були подані доповнення до заяви про забезпечення позову, в яких позивач просив вжити один з двох заходів забезпечення позову, а саме: або накласти арешт на нерухоме майно відповідача, або накласти арешт на його грошові кошти.

Проаналізувавши подану заяву разом з уточненнями судом встановлено, що доводи позивача фактично зводяться до непідтверджених припущень щодо можливості невиконання відповідачем в майбутньому рішення суду у даній справі, ухваленого на користь позивача, та такі припущення базуються на сумнівних доводах.

При цьому, твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Більш того, на переконання суду, в даному випадку, вжиття заходів забезпечення, які просить застосувати позивач, обмежать боржника у веденні господарської діяльності та призведе до посилення скрутного матеріального становища боржника і навпаки утруднить виконання рішення.

За таких обставин, заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Стосовно заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про відстрочення виконання рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно із ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Обґрунтовуючи необхідність відстрочення виконання рішення ТОВ «Євро-Реконструкція» звертає увагу на те, що господарська діяльність відповідача носить безперебійний характер, відіграє критичне значення для забезпечення життєво важливих потреб міста та населення, окремі з існуючих зобов`язань відповідача не можуть не виконуватися або виконуватися невчасно. Одним з основних джерел доходів є реалізація теплової енергії та послуги з її постачання, а також постачання гарячої води, у зв`язку з чим фінансовий стан відповідача значною мірою залежить від тарифів, які обмежені законодавчими актами та в умовах воєнного стану не змінювались і є економічно невигідними. При цьому, періодом протягом якого відповідач одержує найбільші надходження оплат від власних споживачів є саме опалювальний сезон, а відтак відстрочення виконання рішення до 05.03.2025 дозволить відповідачеві провадити господарську діяльність, одержувати оплату за надані споживачам комунальні послуги та акумулювати суму коштів, достатню для виконання рішення суду.

В розрізі зазначеного, відповідач зазначає про те, що на даний час сформувалась заборгованість державного бюджету перед ТОВ «Євро-Реконструкція» з відшкодування різниці в тарифах, що передбачено нормами Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», підприємство працює в умовах постійного дефіциту грошових коштів і за 12 місяців 2023 року було отримано збиток, незважаючи на що відповідач змушений далі сплачувати критичні платежі для стабільної та безперебійної роботи.

За даними бухгалтерського обліку сума кредиторської заборгованості відповідача на 01.06.2024 перед контрагентами за товари роботи послуги за зобов`язаннями становить 1 686 363 399,75 грн., водночас примусове виконання рішення на користь позивача матиме наслідком неможливість виконати зобов`язання, строк виконання яких настав, перед іншими кредиторами відповідача, що зумовить своїм наслідком неплатоспроможність останнього, а накладення арештів на рахунки відповідача, а також інші процедури примусового виконання спричинять обставини, за яких нормальне провадження відповідачем своєї господарської діяльності буде неможливим.

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» проти заяви про відстрочення виконання судового рішення заперечило з огляду на те, що відстрочення виконання рішення призводить лише до ухилення відповідача від погашення існуючої заборгованості перед позивачем і є лише правомірною можливістю продовжувати не сплачувати за надані відповідачу послуги з транспортування та далі накопичувати заборгованість перед позивачем. Також, позивач звертає увагу на те, що його чистий фінансовий результат у звітному періоді (2023 рік) склав збиток у розмірі 3 167 121 000,00 грн., у позивача не залишається грошових коштів для проведення аварійних ремонтних робіт та підтримки технологічного обладнання в робочому стані, придбання паливно-мастильних матеріалів та інших мінімально необхідних операційних витрат, а також утримання теплових мереж якими позивач транспортує теплову енергію відповідача. Крім того, зазначає про те, що не зобов`язаний і не має фактичної можливості покривати ризики підприємницької діяльності відповідача, оскільки сам знаходиться у скрутному фінансовому становищі.

Оцінивши наведені заявником обґрунтування та обставини, наведені позивачем на заперечення заяви, дослідивши докази, подані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку про задоволення заяви виходячи з наступного.

Згідно із статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частиною 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

За змістом ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінивши наведені заявником посилання на обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, надані заявником в обґрунтування своєї заяви документи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі №910/6306/21 на підставі статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

Так, об`єктивно розглянувши всі обставини в їх сукупності, наведені в обґрунтування заяви, судом враховано специфіку діяльності підприємства боржника. Зокрема, ТОВ «Євро-Реконструкція» здійснює діяльність з виробництва, передачі та розподілення електроенергії, передача електроенергії; постачання гарячої води та кондиційованого повітря. Господарська діяльність відповідача з виробництва електричної енергії, виробництва та постачання теплової енергії та надання комунальних послуг для населення, бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів м. Києва носить безперебійний характер та відіграє критичне значення для забезпечення життєво важливих потреб міста та населення.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією рф проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжено та воєнний стан триває на даний час.

Водночас, ТОВ «Євро-Реконструкція» є підприємством, яке надає послуги з централізованого теплопостачання на території м. Києва, виконання рішення суду без надання відстрочки може спричинити негативні наслідки для товариства боржника та створить перешкоди у безперебійному забезпеченні життєво важливих потреб міста, а також наданні послуг з централізованого теплопостачання на території м. Києва у період опалювального періоду.

При цьому, зважаючи на специфіку господарської діяльності боржника основним джерелом надходження доходів для відповідача є кошти, що надійшли від споживачів за надані комунальні послуги.

Дослідивши надані заявником документи (довідка про залишки коштів на рахунках в установах банків, довідка щодо кредиторської заборгованості, звіти про фінансові результати, довідка про план платежів для забезпечення опалювального сезону), суд зазначає, що при вирішенні питання відстрочення виконання, судом враховано фінансовий стан підприємства, який, у разі примусового виконання рішення у повному обсязі на даний час, може суттєво погіршитися та призвести до невідворотних наслідків у діяльності підприємства, яка, як зазначено судом, спрямована на забезпечення життєво важливих потреб міста.

Суд зазначає, що відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №920/199/16.

Судом враховано, що відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно із ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

У справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Таким чином, з урахуванням принципів розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, з огляду на особливості господарської діяльності ТОВ «Євро-Реконструкція» та з огляду на те, що в даному випадку мають місце обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, але не виключають його виконання в майбутньому, суд вважає, що відстрочення рішення суду не порушить прав стягувача.

Наведені заявником обставини щодо неможливості виконати рішення суду у даній справі суд вважає достатніми для його відстрочення.

У контексті заявленого відповідачем строку відстрочення виконання рішення суду, суд зазначає, що у відповідності до ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 року у справі «Корнілов та інші проти України», заява №36575/02).

Таким чином, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

З огляду на викладене, з урахуванням майнового стану та балансу інтересів обох сторін, враховуючи специфіку діяльності підприємства боржника, а також той факт, що у разі блокування рахунків боржника, останнім не можливо буде здійснити забезпечення життєво важливих потреб міста, суд дійшов висновку, що відстрочення виконання рішення надасть змогу вирішити наявні фінансові проблеми, а також сприятиме нормальному функціонуванню товариства боржника та реальній можливості виконання рішення суду. Враховуючи специфіку діяльності підприємства боржника та тривалість опалювального сезону, суд дійшов висновку про можливість відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі №910/6306/21 до 05.03.2025. На переконання суду, відстрочення виконання рішення не потягне негативних наслідків для фінансового становища стягувача.

При цьому, визначений судом строк відстрочення виконання до 05.03.2025 жодним чином не зумовить порушення гарантованого позивачу пунктом 1 статті 6 Конвенції права на суд.

Суд зазначає, що відстрочення виконання рішення не призведе до порушення інтересів сторін, а натомість забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» та відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі №910/6306/21 до 05.03.2025.

Керуючись статтями 136, 137, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі №910/6306/21 задовольнити.

3. Відстрочити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі №910/6306/21 до 05.03.2025.

4. Дана ухвала набирає законної сили в порядку приписів ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.

Повна ухвала складена: 22.07.2024

Суддя В.П. Босий