Ухвала

від 22.07.2024 по справі 274/5959/24

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 274/5959/24 Провадження № 2-о/0274/168/24

УХВАЛА

про направлення справи на розгляд за підсудністю

22.07.2024 м.Бердичів

Суддя Бердичівськогоміськрайонного судуЖитомирської областіБольшакова Т.Б., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Великокоровинецька селищна рада про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з указаною заявою.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України, cправи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Перевіряючи матеріали заяви ОСОБА_1 на дотримання вимог ч. 1 ст. 316 ЦПК України, суд дійшов висновку, що вона не підсудна Бердичівському міськрайонному суду Житомирської області та про необхідність передачі справи на розгляд до іншого суду, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

За змістом ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Згідно ст. 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні від 11.12.2003 №1382-IV, місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні від 05.11.2021 декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади.

Метою декларування та реєстрації місця проживання (перебування) особи є:

- створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про надання публічних (електронних публічних);

- ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою (п.2 ч.1 ст. 3 Закону України Про надання публічних (електронних публічних).

Відповідно до положень ст. 4 Закону України Про надання публічних (електронних публічних), особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України Про надання публічних (електронних публічних, громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.

Cистемний аналіз наведених норм права свідчить про те, що місцем проживання фізичної особи у розумінні ч. 1 ст. 316 ЦПК України та Закону України Про надання публічних (електронних публічних) є задеклароване, тобто зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання чи перебування особи, про яке така самостійно повідомляє державу з метою реалізації своїх прав, в тому числі, в частині доступу до правосуддя в його широкому аспекті та ведення офіційного листування судом з особою.

З матеріалів поданої до суду заяви, вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: смт. Великі Коровинці, Житомирський район, Житомирська область, що знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області.

Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17.07.2020 №807-IX у Житомирській області утворено Бердичівський район (з адміністративним центром у місті Бердичів) у складі територій Андрушівської міської, Бердичівської міської, Вчорайшенської сільської, Гришковецької селищної, Краснопільської сільської, Райгородоцької сільської, Ружинської селищної, Семенівської сільської, Червоненської селищної, Швайківської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Цією ж постановою у Житомирській області ліквідовано: Андрушівський, Баранівський, Бердичівський, Брусилівський, Ємільчинський, Житомирський, Коростенський, Коростишівський, Лугинський, Любарський, Малинський, Народицький, Новоград-Волинський, Овруцький, Олевський, Попільнянський, Пулинський, Радомишльський, Романівський, Ружинський, Хорошівський, Черняхівський, Чуднівський райони.

Постанова набрала чинності 19.07.2020.

Пунктом 3-1 розділу ХІІ "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону України "Про судоустрій і статус суддів"передбачено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17.07.2020 № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX".

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Положеннями ст. 32 ЦПК України закріплено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи те, що заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документу має пред`являтись в суд за місцем проживання заявника (зареєстрованим у встановленому законом порядку), а також беручи до уваги те, що заявник ОСОБА_1 зареєстрована за адресою, яка належить до територіальної юрисдикції Чуднівського районного суду Житомирської області, цивільну справу № 274/5959/24 слід передати на розгляд до вказаного вище суду.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 187, 258, 261 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ,заінтересована особаВеликокоровинецька селищнарада провстановлення фактуналежності правовстановлюючогодокументу- передати запідсудністю доЧуднівського районногосуду Житомирськоїобласті (вулиця Соборна, 3, м. Чуднів, Житомирська область, 13200).

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА