Постанова

від 18.07.2024 по справі 922/401/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/401/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Губенко Н. М., Мамалуй О. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Новаагро"

на ухвалу Господарського суду Харківської області

у складі судді Погорелової О.В.

від 23.01.2024

та постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Терещенко О.І., Тихого П.В., Плахова О.В.

від 17.04.2024

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Новаагро" на бездіяльність приватного виконавця Близнюкова Юрія Володимировича

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Новаагро"

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст скарги і судових рішень

12.10.2023 до Господарського суду Харківської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Новаагро" надійшла скарга на бездіяльність приватного виконавця, в якій товариство просило суд:

- визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича щодо не закінчення виконавчого провадження №72761175 від 12.09.2023;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича вчинити дії, визначені статтями 39, 60 Закону України "Про виконавче провадження" для закінчення виконавчого провадження №72761175 від 12.09.2023.

В обґрунтування скарги боржник вказував на те, що рішенням Господарського суду Харківської області від 30.05.2023 у справі №922/401/23 задоволено позов ТОВ "Агрома" до ТОВ "АПК "Новаагро" про зобов`язання вчинити певні дії. Вилучено у ТОВ "АПК "Новаагро" та передано ТОВ "Агрома" кукурудзу 3 кл. у кількості 68487 кг. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюковим Ю.В. від 12.09.2023 відкрито виконавче провадження №72761175 щодо виконання вищезазначеного рішення суду.

ТОВ "АПК "Новаагро" листом від 25.09.2023 №2509/1 повідомило виконавця про наявність підстав, передбачених статтями 39, 60 Закону України "Про виконавче провадження", для закінчення виконавчого провадження. Проте, надані боржником відомості були проігноровані приватним виконавцем, станом на день подання даної скарги виконавче провадження №72761175 не закінчено, що порушує права та інтереси ТОВ "АПК "Новаагро", у зв`язку з чим підприємство вимушене звернутися до суду за захистом своїх прав зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця Близнюкова Ю.В.

Господарський суд Харківської області ухвалою від 23.01.2024 у справі № 922/401/23 у задоволенні скарги відмовив повністю.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 17.04.2024 ухвалу господарського суду Харківської області від 23.01.2024 у справі №922/401/23 залишив без змін.

Рішення судів мотивовані тим, що у приватного виконавця Близнюкова Ю.В. були відсутні підстави закінчувати виконавче провадження №72761175, оскільки боржником не було надано доказів на підтвердження знищення кукурудзи 3 кл. у кількості 68487 кг. та не було допущено приватного виконавця в місце зберігання для перевірки та підтвердження факту того, що у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Новаагро" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.01.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 у справі № 922/401/23, у якій просило їх скасувати та прийняти нове рішення, яким його скаргу на бездіяльність приватного виконавця задовольнити в повному обсязі.

Підставою касаційного оскарження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого в абзаці 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень скаржник вказав на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки не застосовано імперативні норми Закону України «Про виконавче провадження»..

Скаржник вважає, що згідно з частиною 2 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Оскільки приватний виконавець отримав лист ТОВ «АПК «НОВААГРО» із доказами знищення зерна 28.09.2023, постанова про закінчення виконавчого провадження № 72761175 мала б бути винесена цього ж дня. Чинне законодавство встановлює чітку підставу для закінчення виконавчого провадження - отримання виконавцем документів, які підтверджують знищення витребуваного майна, при цьому виїзд на місце його минулого зберігання законом не вимагається для складання акту про знищення майна.

Навів попередній орієнтовний розрахунок розміру судових витрат, які має понести у зв`язку з розглядом справи в сумі 30 000,00 грн та зазначив, що докази на його підтвердження будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення.

Приватний виконавець у відзиві на касаційну скаргу просив у її задоволенні відмовити, судові рішення залишити без змін.

Зазначив, що у нього були відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження, оскільки боржником не надано доказів знищення спірного зерна.

Навів попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які планує понести у зв`язку з розглядом справи за касаційною скаргою боржника, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу та становлять 30 000,00 грн, зазначив, що докази на підтвердження цих витрат будуть надані в п`ятиденний строк після ухвалення рішення у цій справі.

ТОВ «Агрома» також подало відзив на касаційну скаргу боржника, у якому просило у її задоволенні відмовити, судові рішення залишити без змін. Зазначив, що у приватного виконавця Близнюкова Юрія Володимировича були відсутні підстави закінчувати виконавче провадження №72761175, оскільки представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Новаагро" не надав жодного підтвердження знищення кукурудзи 3 кл. у кількості 68487 кг, натомість надав документи, які вже було досліджено судами під час розгляду справи №922/401/23, і які вже було відхилено в якості доказів в підтвердження знищення спірного зерна.

Навело попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які стягувач планує понести у зв`язку з розглядом справи за касаційною скаргою боржника, складаються з витрат на професійну правничу допомогу та становлять 30 000,00 грн, зазначив, що докази на підтвердження цих витрат будуть надані в п`ятиденний строк після ухвалення рішення у цій справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні скарги боржника, виходили з встановлених у справі обставин передачі ТОВ "АПК "Новаагро" приватному виконавцю доказів на підтвердження факту знищення зерна, які вже були предметом дослідження та їм вже було надано оцінку Господарським судом Харківської області, Східним апеляційним господарським судом та Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду під час розгляду справи №922/401/23 по суті позовних вимог.

Відтак, суди дійшли висновку, що у приватного виконавця Близнюкова Ю.В. були відсутні підстави закінчувати виконавче провадження №72761175, оскільки боржником не було надано доказів на підтвердження знищення кукурудзи 3 кл. у кількості 68487 кг. та не було допущено приватного виконавця в місце зберігання для перевірки та підтвердження факту того, що у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу.

Верховний Суд вважає рішення судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення скарги боржника на дії приватного виконавця правильними.

Статтями 129, 129-1 Конституції України передбачено, що обов`язковість судового рішення належить до основних засад судочинства.

Вказані конституційні положення знайшли свою реалізацію у ГПК України, а також Законі України «Про судоустрій і статус суддів». Так, частиною першою статті 18 ГПК України та частинами другою, четвертою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зокрема передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Суди, здійснюючи відповідний контроль та застосовуючи інші процесуальні засоби, сприяють реалізації принципу обов`язковості судового рішення.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі, органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Положеннями статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень, серед іншого, є вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні.

В силу частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу.

Частина 1 статті 39 цього Закону передбачає виключний перелік підстав для закінчення виконавчого провадження. Зокрема, виконавче провадження підлягає закінченню у разі письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена (пункт 6 частини 1 цієї статті).

Згідно з частиною 2 цієї статті постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Однак приватним виконавцем під час примусового виконання рішення Господарського суду Харківської області від 30.05.2023 у справі №922/401/23, згідно з яким підлягала вилученню у ТОВ "АПК "Новаагро" та передачі ТОВ "Агрома" кукурудза 3 кл. у кількості 68487 кг., обставин знищення майна, що має бути передано стягувачу в натурі, під час проведення виконавчих дій не встановлено.

Суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що надані боржником докази знищення майна вже були предметом дослідження та їм вже було надано оцінку судом під час прийняття рішення, яке перебуває на виконанні.

Доказів на підтвердження обставин знищення майна, що має бути передано стягувачу в натурі, під час проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 72761175 боржником не надано.

Доводи скаржника, що у зв`язку зі знищенням майна, що мало бути передане стягувачу в натурі, через ворожі обстріли місця його зберігання, виконавче провадження підлягало закінченню на підставі ст. ст. 39, 60 Закону України "Про виконавче провадження", однак, зазначені відомості були проігноровані приватним виконавцем, фактично зводяться до заперечення рішення, постановленого за результатами розгляду справи по суті заявлених позовних вимог та переданого на виконання.

За таких обставин, підстав для скасування ухвали місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції з наведених у касаційній скарзі підстав, не вбачається.

Висновки Верховного Суду

Ураховуючи те, що доводи скаржника про порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження, підстав для їх скасування та задоволення касаційної скарги колегія суддів не вбачає.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 зазначеного Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на скаржника.

Позивач та приватний виконавець у відзивах на касаційну скаргу просили вирішити питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених ним у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи. Вказали, що орієнтовний розмір понесених витрат складає у кожного 30 000,00 грн.

Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції розгляне заяви позивача та приватного виконавця про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу після подання заявниками відповідних доказів, які мають бути подані протягом п`яти днів після ухвалення даного судового рішення.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку ці заяви будуть залишені без розгляду.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Новаагро" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.01.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 у справі № 922/401/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Н. Губенко

О. Мамалуй