Ухвала

від 16.07.2024 по справі 911/1338/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/1338/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. - головуючої, судді - Баранця О.М., Губенко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Омельчук А.В.,

за участю представників учасників справи:

позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг груп» - Криган А.В. (адвокат),

відповідача - Публічного акціонерного товариства «Центренерго» -Гавкалюк В.В. (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго»

на рішення Господарського суду Київської області

(суддя - Подоляк Ю.В.)

від 28.02.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Козир Т.П., судді - Кравчук Г.А., Коробенко Г.П.)

від 27.06.2023

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг груп»

до Публічного акціонерного товариства «Центренерго»

про стягнення 1 600 976,44 грн

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг груп»

про стягнення 269 799,00 грн,

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг груп» (далі - позивач за первісним позовом, ТОВ «Електротрейдінг груп») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (далі - відповідач за первісним позовом, ПАТ «Центренерго», скаржник) про стягнення 1 600 976,44 грн, у тому числі: 1 453 420,80 грн попередньої оплати, 14 335,09 грн 3% річних та 133 220,55 грн інфляційних втрат коштів.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії від 13.10.2021 № 20/21-283-РДД (далі - Договір) щодо повернення сплаченої суми попередньої оплати згідно з переліченими в позовній заяві платіжними дорученнями за електричну енергію, відпуск/відбір якої не відбувся.

3. Відповідач за первісним позовом у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що з боку позивача за первісним позовом мало місце грубе порушення умов договору, оскільки він відмовився від відбору зазначеного у Додатку №1 обсягу електричної енергії.

4. Також відповідач за первісним позовом подав зустрічну позовну заяву, у якій просив суд стягнути з позивача за первісним позовом на користь відповідача за первісним позовом штрафні санкції у сумі 269 799,00 грн, передбачені пунктом 4.4 Договору.

5. В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на те, що відповідач за зустрічним позовом, в порушення умов договору купівлі-продажу електричної енергії від 13.10.2021 № 20/21-283-РДД, відмовився від відбору визначеного договором обсягу електричної енергії в період з 03.03.2022 по 31.03.2022, за що пунктом 4.4 Договору передбачена відповідальність відповідача за зустрічним позовом у вигляді сплати на користь позивача за зустрічним позовом штрафу у розмірі 10% від вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився покупець.

6. Позивач за первісним позовом у відзиві на зустрічну позовну заяву заперечив проти задоволення зустрічних позовних вимог, посилаючись на те, що не настав строк виконання зобов`язання по сплаті штрафу; постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №332 від 25.02.2022 зупинено нарахування штрафу під час дії воєнного стану; згідно з листом ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 військова агресія Російської Федерації проти України визнана форс-мажорною обставиною; відсутнє порушене право позивача, оскільки за умовами договору він має право зарахувати переплату по договору в якості оплати штрафу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

7. 13.10.2021 ПАТ «Центренерго», як продавцем, та ТОВ «Електротрейдінг груп», як покупцем, укладено двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії №20/21-283-РДД (далі - Договір), відповідно до якого продавець зобов`язується відпустити електричну енергію в об`єднану енергосистему України, а покупець зобов`язується відібрати електричну енергію з об`єднаної енергосистеми України згідно графіку відпуску/відбору електричної енергії, визначеного у Додатку № 1. У разі зменшення оплаченого обсягу відпуску/відбору електричної енергії та за відсутності обґрунтованих претензій до покупця по будь-яким договірним зобов`язанням між сторонами, продавець зобов`язується повернути суму передплати покупцю протягом 7-ми банківських днів, з дати отримання обґрунтованої письмової вимоги про таке від покупця (пункт 2.1 Договору).

8. Згідно з пунктом 2.6 Договору не пізніше 3-х робочих днів місяця, наступного за місяцем купівлі-продажу електроенергії, продавець зобов`язується направити покупцю підписані та скріплені печаткою продавця 2 примірники акту купівлі-продажу електроенергії, у яких зазначаються обсяги відпуску/відбору електричної енергії відповідно до зареєстрованих обсягів електричної енергії на електронній платформі Оператора системи передачі (далі - акти). Покупець не пізніше 2-х робочих днів, наступних за днем отримання актів, зобов`язується направити продавцю один примірник оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або направити в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту.

9. У відповідності з пунктом 3.2 Договору оплата за електричну енергію проводиться покупцем після укладення продавцем договорів договірного списання, визначених у пункті 4.2 цього договору, грошовими коштами у національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця шляхом перерахування грошових коштів в строки, розмірах, наведених далі, а саме: протягом 5-ти банківських днів, з дати підписання договору, в сумі платежу, який становить 100% від вартості всього обсягу відпуску/відбору електричної енергії за перші 74 календарних днів періоду постачання електричної енергії, з урахуванням гарантійного внеску; не пізніше 2-х банківських днів до початку березня 2022 року, в сумі вартості обсягу відпуску/відбору електричної енергії за березень 2022 року, з урахуванням першої оплати.

10. Умовами пункту 3.3 Договору встановлено, що період відпуску/відбору електричної енергії складається з таких етапів: 1 етап відпуску/відбору: з 01 січня 2022 року по 31 січня 2022 року; 2 етап відпуску/відбору: з 01 лютого 2022 року по 28 лютого 2022 року; 3 етап відпуску/відбору: з 01 березня 2022 року по 31 березня 2022 року.

11. Пунктом 3.4 Договору передбачено, що у разі надходження від організатора аукціону - ТОВ «Українська енергетична біржа» на розрахунковий рахунок продавця суми гарантійного внеску, внесеної покупцем для участі в аукціоні, вказана сума гарантійного внеску після його фактичного надходження на розрахунковий рахунок продавця зараховується продавцем як оплата електричної енергії, починаючи з першого етапу періоду відпуску/відбору електричної енергії згідно з цим договором. Покупець не пізніше 3х банківських днів, після надходження на розрахунковий рахунок продавця суми гарантійного внеску, додатково перераховує продавцю суму податку на додану вартість у розмірі 20% від сплаченого гарантійного внеску.

12. Відповідно до пункту 3.7 Договору в платіжних дорученнях покупець повинен обов`язково зазначити номер і дату договору та призначення платежу з зазначенням періоду відпуску/відбору, за який здійснюється оплата. Якщо сума здійсненої покупцем попередньої оплати перевищує вартість обсягу електричної енергії, вказану в акті купівлі-продажу, надлишок перерахованих грошових коштів зараховується як попередня оплата електричної енергії на наступний період відпуску/відбору або повертається покупцеві за його обґрунтованою вимогою, впродовж 7-ми банківських днів з дня надходження відповідної вимоги.

13. Згідно з пунктом 4.4 Договору у випадку повної або часткової відмови покупця від відбору зазначеного у Додатку № 1 обсягу електричної енергії (що може проявлятися як в активних діях або бездіяльності покупця) на відповідний період (етап) та (або) у разі порушення пункту 3.2 цього договору (внаслідок чого продавець припиняє відпуск або зменшує його обсяги згідно пункту 3.5 цього Договору), покупець зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 10% вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився покупець та/або відповідно від суми простроченої оплати. Продавець має право зарахувати в оплату вказаного штрафу кошти, що надходять від покупця в оплату за електричну енергію за цим договором та/або кошти гарантійного внеску, надіславши покупцю письмове повідомлення про таке зарахування.

14. У відповідності до пункту 4.5 Договору відмова покупця від договірного обсягу електроенергії або його будь-якої частини та/або порушення покупцем строків оплати продавцю за договірний обсяг електроенергії або будь-якої частини такого обсягу у відповідності до умов договору дає право продавцю розпорядитись таким обсягом електричної енергії на власний розсуд, в тому числі - продати будь-якій (-им) третій (-ім) особі (-ам) та/або дає право продавцю зменшити обсяг відпуску електричної енергії в майбутньому, до обсягів, визначених продавцем.

15. У Додатку № 1 до Договору сторони погодили «Графік відпуску/відбору електричної енергії» на період з 01.01.2022 по 31.03.2022. У Додатку № 2 до Договору сторони визначили «Інформація про частку кожного джерела енергії, використаного для виробництва електричної енергії».

16. На виконання умов Договору позивачем за первісним позовом на розрахунковий рахунок ПАТ «Центренерго» перераховано кошти в загальному розмірі 8 273 318,40 грн за електричну енергію в обсязі 3552 МВт*год, а саме:

- гарантійний внесок у розмірі 1 295 400 грн згідно з платіжним дорученням від 18.10.221 №60281834;

- суму ПДВ від вартості електричної енергії, яка дорівнює 20% від сплаченого гарантійного внеску у розмірі 259 080 грн згідно з платіжним дорученням від 19.10.2021 №4263;

- оплату за електричну енергію в розмірі 6 718 838,40 грн згідно з платіжним дорученням від 21.10.2021 №20685.

17. Між сторонами підписані наступні акти купівлі-продажу електричної енергії на загальну суму 6 819 897,60 грн: від 31.01.2022 за січень 2022 року на суму 3 465 849,60 грн (1 488 МВт*год), від 28.02.2022 за лютий 2022 на суму 3 130 444,80 грн (1 344 МВт*год) та від 31.03.2022 за березень 2022 року на суму 223 603,20 грн (96 МВт*год), які підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін без будь яких застережень і зауважень та скріплені печатками товариств.

Отже, за вказаними трьома актами відповідачем за первісним позовом відпущено позивачу за первісним позовом електричну енергію в загальному обсязі 2928 МВт*год.

18. Разом з тим судами встановлено, що у період з 01.01.2022 по 31.03.2022 відбір оплаченої покупцем електричної енергії в обсязі 624 МВт*год вартістю 1 453 420,80 грн не відбувся та цей факт не заперечується сторонами у справі.

19. Позивач за первісним позовом вказував, що 02.03.2022 ним направлено на адресу електронної пошти відповідача за первісним позовом повідомлення про настання обставин непереборної сили, згідно з пунктом 5.2 Договору та призупинення відпуску електричної енергії, в якому він вказував, що згідно з листом ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 військова агресія Російської Федерації проти України визнана форс-мажорною обставиною, тому ним не буде здійснюватися відбирання електричної енергії за Договором, а про відновлення можливості виконання зобов`язань за Договором буде повідомлено додатково у письмовому порядку.

20. У липні 2022 року позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом з вимогою від 05.07.2022 за вих. №05/07-01, в якій вимагав протягом 7 банківських днів з дня отримання даної вимоги повернути надлишково сплачені грошові кошти у сумі 1 453 420,80 грн.

21. Відповідач за первісним позовом отримав вказану вимогу 07.07.2022, про що свідчить підпис представника відповідача за первісним позовом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №0411637511602.

22. Водночас, відповідач за первісним позовом вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення, грошові кошти в сумі 1 453 420,80 грн позивачу за первісним позовом не повернув, що стало підставою для звернення останнього з позовом до суду про стягнення з ПАТ « Центренерго» 1 453 420,80 грн попередньої оплати, 14 335,09 грн 3% річних та 133 220,55 грн інфляційних втрат за період з квітня по липень 2022 року.

23. Відповідач за первісним позовом, у свою чергу, звернувся із зустрічним позовом, в якому просив стягнути з позивача за первісним позовом штрафні санкції (штраф 10%) у сумі 269 799,00 грн, передбачені пунктом 4.4 Договору, оскільки відповідач за зустрічним позовом, в порушення умов Договору, відмовився від відбору визначеного Договором обсягу електричної енергії в період з 03.03.2022 по 31.03.2022.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

24. Рішенням Господарського суду Київської області від 28.02.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023, первісний позов задоволено частково, стягнуто з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 1 453 420,80 грн попередньої оплати, 1 552, 97 грн 3% річних, 21 824,61 грн витрат по сплаті судового збору. У решті первісних позовних вимог про стягнення 133 220,55 грн інфляційних втрат, 12 782,12 грн 3% річних відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

25. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідачем за первісним позовом було відпущено позивачу електричну енергію в загальному обсязі 2928 МВт*год, проте у період з 01.01.2022 по 31.03.2022 відбір оплаченої покупцем електричної енергії в обсязі 624 МВт*год вартістю 1 453 420,80 грн не відбувся, оскільки позивачем неправильно визначено початок прострочення виконання грошового зобов`язання, тому стягненню з відповідача підлягають 1 453 420,80 грн попередньої оплати та 1 552,97 грн 3% річних.

Щодо зустрічних позовних вимог, то суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вони не підлягають задоволенню, оскільки підпунктом 16 пункту 1 постанови НКРЕКП №332 (доповненим згідно з постановою №413 від 26.04.2022) визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

26. 17.07.2023 ПАТ «Центренерго» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

27. Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

28. В обґрунтування скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій порушили норми статей 86, 210, 236 ГПК України та неправильно застосували норму підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022, оскільки помилково послалися на зазначену постанову, як на підставу звільнення від відповідальності та незастосування штрафу, передбаченого договором, у період з 03.03.2022 по 31.03.2022, і відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах.

Скаржник зазначає, що підпункт 16 пункту 1 до постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022, було внесено лише постановою НКРЕКП №413 від 26.04.2022, до цього часу такий пункт був відсутній, тобто, на момент його внесення, ТОВ «Електротрейдінг Груп» вже порушив умови Договору (період застосування штрафу з 03.03.2022 по 31.03.2022). Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Також скаржник вважає, що постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 взагалі має рекомендаційний характер, тому помилковим є твердження щодо введення згідно з цією постановою Регулятором заборони на нарахування штрафних санкцій. Акти НКРЕКП не є законом, а отже в силу статті 651 Цивільного кодексу України не можуть змінювати умови Договору.

Позиція інших учасників справи

29. 23.08.2023 ТОВ «Електротрейдінг груп» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Відзив на касаційну скаргу обґрунтовано таким:

- на даний час існує висновок Верховного Суду щодо застосування Постанови № 332, зокрема, у справах № 922/1948/22, № 911/2375/21 та № 910/8451/21;

- 25.02.2022 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП, Регулятор) в межах своїх повноважень прийнято постанову «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» № 332 (далі - Постанова №332). У підпункті 16 пункту 1 постанови №332 (доповненим згідно з постановою №413 від 26.04.2022) визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування. Оскільки позивач за первісним позовом та відповідач за первісним позовом є учасниками ринку електричної енергії, рішення Регулятора, оформлене Постановою № 332 є обов`язковим для виконання такими учасниками під час дії воєнного стану;

- відповідна Постанова № 332 у вказаній частині не визнана недійсною в установленому порядку, введений воєнний стан в Україні не припинено та не скасовано; відповідно, доводи скаржника про те, що зазначена постанова носить рекомендаційний характер є безпідставними;

- суди попередніх судових інстанцій дійшли правомірного висновку, що підпункт 16 пункту 1 Постанови №332 розповсюджує свою дію на спірні правовідносини, тому правомірно відмовили у задоволенні зустрічного позову.

Крім того, у відзиві позивач за первісним позовом просить Суд стягнути на його користь 25 000 грн (орієнтовний розрахунок) витрат на правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції незалежно від кількості та обсягу складених процесуальних документів та незалежно від результату розгляду справи у суді касаційної інстанції.

30. 12.06.2024 ТОВ «Електротрейдінг груп» подало до Верховного Суду додаткові пояснення по справі з урахуванням висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених в постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22, до якої було зупинено провадження у справі, яка переглядається.

Так, з урахуванням висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених в постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 позивач за первісним позовом просить Суд відмовити у задоволенні касаційної скарги ПАТ «Центренерго».

Рух касаційної скарги

31. Верховний Суд ухвалою від 27.07.2023 відкрив касаційне провадження у цій справі та призначив її до розгляду.

32. 19.09.2023 Верховний Суд зупинив касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у справі № 911/1359/22.

33. 10.06.2024 Верховний Суд поновив провадження у справі та призначив касаційну скаргу до розгляду.

34. 09.07.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 16.07.2024.

Позиція Верховного Суду

35. Предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою ПАТ «Центренерго» є рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову про стягнення штрафних санкцій у сумі 269 799,00 грн, передбачених пунктом 4.4 Договору.

В іншій частині судові рішення попередніх судових інстанцій (в частині первісного позову) скаржником не оскаржуються, а відтак не переглядаються Верховним Судом під час касаційного розгляду цієї справи.

36. Як вже зазначалось, касаційне провадження у даній справі відкрито відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

37. Верховний Суд неодноразово наголошував, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

Отже, по-перше, необхідно з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

38. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, самі по собі предмети позовів і сторони справ можуть не допомогти встановити подібність правовідносин ні за змістовим, ні за суб`єктним, ні за об`єктним критеріями. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору.

39. Отже, у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

40. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи (постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16, від 25.04.2018 у справі №925/3/17, від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16, від 05.06.2018 у справі №243/10982/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц, від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц і № 522/2110/15-ц, від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц). Таке врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

41. Таким чином, на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

42. Здійснюючи касаційне провадження у даній справі № 911/1338/22 Судом встановлено, що Верховним Судом у касаційному порядку переглядалася справа №922/1948/22, відкрита за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Харківської області від 26.01.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Комунального підприємства «Харківський метрополітен» про стягнення 1 001 624,55 грн основного боргу, 397 016,69 грн інфляційних втрат, 50 315,88 грн 3% річних, 73 477,58 грн пені та 177 603,53 грн штрафу з 26.02.2022 по 25.04.2022, у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії, в частині своєчасної сплати наданих послуг.

За наслідками розгляду відповідної касаційної скарги Верховним Судом у справі № 922/1948/22 прийнято постанову від 26.07.2023, у якій зазначено, що предметом касаційного оскарження є судові рішення в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення пені та штрафу за період з 26.02.2022 по 25.04.2022, з тих підстав, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду», зі змінами від 26.04.2022, передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, на період військового стану та ця постанова розповсюджує свою дію на спірні правовідносини.

Переглядаючи судові рішення у справі № 922/1948/22 у касаційному порядку, Верховний Суд зазначив, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятор) прийняв постанову № 332 (у редакції від 26.04.2022) в межах своїх повноважень. Тому має застосовуватись, у тому числі підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

43. Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 (до закінчення перегляду судом касаційної інстанції якої зупинялось провадження у даній справі № 911/1338/22, та від якої Суд не вбачає підстав відступати, і висновки якої підлягають врахуванню Судом, в силу приписів частини 4 статті 300 ГПК України) дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від вказаного висновку з урахуванням уточнення такого змісту:

- підпункт 16 пункту 1 постанови Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) № 332 має обов`язковий характер як норма щодо правового регулювання договірних відносин учасників ринку електроенергії щодо відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії;

- зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії є обов`язковим з урахуванням імперативного характеру підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП № 332.

У цій постанові Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що ураховує, що Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в преамбулі Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 зазначила мету та підстави її прийняття.

Зокрема, Регулятор заначив, що такою метою є забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду та діє відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Згідно з пунктом 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

Згідно з підпунктом 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Отже, з урахуванням дії на території України воєнного стану, для учасників ринку електричної енергії, якими укладено типові договори відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та постанов НКРЕКП, пункт 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) - це бажана з точки зору держави модель поведінки, яка має обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії.

Підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

У зв`язку з цим, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про те, що:

- рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії;

- такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії;

- норми Постанови № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 27.02.2022 № 333, у редакції від 26.04.2022) прийняті Регулятором в межах своїх повноважень;

- таким чином, хоча постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», що також обумовлено положеннями статті 179 Господарського кодексу України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору;

- Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення.

44. Таким чином, наразі існує висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме, постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» (у редакції від 27.02.2022 № 333, у редакції від 26.04.2022) в частині зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, який викладено у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22.

45. Крім того, Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 23.05.2024 у справі № 921/540/23, з посиланням на існування висновку Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції у відповідних частинах зазначив про те, що відмовляючи у задоволенні позову у справі № 921/540/23 щодо стягнення нарахованих позивачем за період з 24.02.2022 по 21.04.2022 пені в сумі 1 403 971,44 грн та штрафу в сумі 2 923 044,84 грн суди попередніх інстанцій правильно застосували приписи Постанови № 332 як такі, що мають обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії.

46. З аналогічних підстав, з посиланням на існування висновку Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22, Верховний Суд прийняв постанову від 06.06.2024 у справі № 906/1091/23, у якій зазначив, що: «рішення суду апеляційної інстанції про задоволення позову про стягнення з відповідача, нарахованої позивачем за період 16.04.2023 по 01.08.2023, пені у загальному розмірі 3 667 788,65 грн є помилковим, правильним є в цій частині рішення місцевого господарського суду про відмову в позові, однак з мотивів викладених в цій постанові.».

47. Також з аналогічних підстав, з посиланням на існування висновку Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22, Верховний Суд прийняв постанову від 25.06.2024 у справі № 910/5681/22, у якій зазначив, що «постанова суду апеляційної інстанції у даній справі № 910/5681/22 в частині скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову в частині стягнення 1 609 968,00 грн пені, не відповідає позиції, сформованій у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22, постановах Верховного Суду від 23.05.2024 у справі № 921/540/23, від 06.06.2024 у справі № 906/1091/23. З урахуванням викладеного, постанова суду апеляційної інстанції в цій частині (в частині стягнення заявленого розміру пені) підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду у вказаній частині - залишенню в силі.».

48. Суд зазначає, що правовідносини у справах № 921/540/23, № 906/1091/23, № 911/1359/22, №910/5681/22 та у цій справі № 911/1338/22 є подібними (у порівнюваних ситуаціях), оскільки, як у даній справі № 911/1338/22, так і у зазначених справах спірним питанням було застосування підпункту 16 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 27.02.2022 № 333, у редакції від 26.04.2022), до вимог про нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу), передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

49. В свою чергу, рішення судів у справі № 911/1338/22 в частині відмови у задоволенні зустрічної позовної заяви ПАТ «Центренерго» про стягнення штрафних санкцій у сумі 269 799,00 грн відповідають позиції, сформованій у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22, постановах Верховного Суду від 23.05.2024 у справі № 921/540/23, від 06.06.2024 у справі № 906/1091/23, від 25.06.2024 у справі № 910/5681/22.

50. Отже, враховуючи, що наразі існує висновок Верховного Суду щодо застосування положень підпункту 16 пункту 1 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 27.02.2022 № 333, у редакції від 26.04.2022), у подібних правовідносинах і здійснене судами попередніх судових інстанцій у даній справі № 911/1338/22 (в частині що стосується зустрічного позову) правозастосування повністю відповідає такому висновку, Суд не вбачає підстав для подальшого розгляду касаційної скарги та доходить висновку про закриття касаційного провадження, з огляду на приписи пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України, відповідно до якого суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

51. Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом (пункт 4 частини першої статті 296 ГПК України).

52. З огляду на наведене, Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 911/1338/22 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023, відкритого на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Судові витрати

53. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника та не підлягає поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 234, 235, пунктом 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 у справі № 911/1338/22 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуюча І. Кондратова

Судді О. Баранець

Н. Губенко