Ухвала

від 17.07.2024 по справі 916/2671/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/2671/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Баранця О.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Богатиря К.В., Таран С.В., Філінюк І.Г.,

від 06.06.2024 (повний текст складено 11.06.2024)

у справі за позовом Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1",

до ОСОБА_1 ,

про стягнення 561 616,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення з відповідача заборгованість по сплаті членських внесків у розмірі: 386 900 грн, 53 384,70 грн пені, 101 678,42 грн інфляційних втрат, 17 653,78 грн 3% річних та 2 000,00 грн штрафу.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.03.2024: позов Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1" задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1" заборгованість по сплаті членських внесків у сумі 386 900,00 грн, а також 3 320,00 пені, 101 015,45 грн інфляційних втрат, 17 140,75 грн 3% річних, 2 000,00 грн штрафу; в решті вимог відмовлено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2024: рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 по справі №916/2671/23 скасовано; провадження у справі №916/2671/23 закрито.

27.06.2024 Обслуговуючий кооператив "Золоті ключі-1" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 у справі №916/2671/23. Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2024 (головуючий суддя - Баранець О.М., судді Бакуліна С.В., Мамалуй О.О.).

Перевіривши матеріали касаційної скарги Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1", колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що вона подана без дотримання вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування та/або порушення яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну (конкретні) підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

З огляду на зміст наведених вище вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - посилання на норму права, яка, на думку скаржника, була неправильно застосована/порушена судом, та обґрунтування, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права, з обґрунтуванням подібності правовідносин, в яких Верховний Суд сформував такий висновок, з правовідносинами у конкретній справі;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду про її застосування, із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній. Скаржник має чітко вказати, яку саме норму права суди першої та (або) апеляційної інстанцій порушили/застосували неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах першій, третій статті 310 цього Кодексу. Якщо скаржник вважає, що суди порушили норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

За змістом частини сьомої статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Позов у цій справі подано в 2023 році.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2023 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 684 гривень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Як було зазначено вище предметом позову у справі №916/2671/23 є стягнення 561 616,90 грн, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на момент подання позову до суду (1 342 000 грн), тому в розумінні Господарського процесуального кодексу України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Обслуговуючий кооператив "Золоті ключі-1" у касаційній скарзі, як на підставу касаційного оскарження, посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зокрема зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справах №683/351/16-ц, № 695/2665/16-ц, про те, що відносини зі сплати членських внесків між учасниками юридичної особи та юридичною особою, створеною без мети отримання прибутку, є корпоративним.

Крім того у касаційній скарзі скаржник вказує, що закриття провадження у справі порушує права позивача нам звернення до суду та право на те, що його справа буде розглянута і вирішена судом.

Перед зверненням до господарського суду позивач звертався з аналогічними позовами до юрисдикції загальних судів, які ухвалювали судові рішення у подібних справах, а саме:

- ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 27.08.2021, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 21.11.2022, у відкритті провадження у справі №522/13687/21 за позовом ДБК "Золоті-ключі" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті членських внесків відмовлено на підставі пункту 1 частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;

- постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2022, скасовано рішення Приморського районного суду міста Одеси від 16.08.2022, а провадження у цивільній справі за позовом ДБК "Золоті-ключі" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості закрито. Роз`яснено ДБК "Золоті-ключі", що дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Таким чином, відмову у здійсненні розгляду спору в порядку цивільного судочинства, а тепер - в порядку господарського судочинства, скаржник кваліфікує як порушення права на доступ до правосуддя, передбаченого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а непослідовність національних судів створює позивачу перешкоди у реалізації права на судовий захист у цій справі.

У поданій касаційній скарзі Обслуговуючий кооператив "Золоті ключі-1" не наводить обґрунтувань щодо наявності підстав, передбачених пп. "а - г" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України для прийняття та розгляду Верховним Судом касаційної скарги на судові рішення у справах за ціною позову, що не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, зазнаючи у касаційній скарзі, що: "відмову у здійсненні розгляду спору в порядку цивільного судочинства, а тепер - в порядку господарського судочинства, скаржник кваліфікує як порушення права на доступ до правосуддя, передбаченого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а непослідовність національних судів створює позивачу перешкоди у реалізації права на судовий захист у цій справі". Скаржник не надає Верховному Суду докази звернення Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1" з позовом до суду в порядку цивільного судочинства до ОСОБА_1 про стягнення сум членських внесків та процесуальних документів цивільних судів, в яких би було вказано, що така позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене та те, що у касаційній скарзі не обґрунтовано подання касаційної скарги з підстав, передбачених пп. "а - г" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та не надано до Верховного Суду докази звернення Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1" з позовом до суду в порядку цивільного судочинства до ОСОБА_1 про стягнення сум членських внесків та процесуальних документів цивільних судів, в яких би було вказано, що така позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, то така касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України наслідком неусунення названих недоліків протягом установленого строку є повернення касаційної скарги.

Крім того, суд касаційної інстанції зазначає, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження буде розглянуто у разі усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 у справі № 916/2671/23 залишити без руху.

2. Надати Обслуговуючому кооперативу "Золоті ключі-1" строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Обслуговуючому кооперативу "Золоті ключі-1" усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:

- обґрунтувати подання касаційної скарги з підстав, передбачених підпунктами "а - г" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України;

- надати Верховному Суду докази звернення Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1" з позовом до суду в порядку цивільного судочинства до ОСОБА_1 про стягнення сум членських внесків та процесуальних документів цивільних судів, в яких би було вказано, що така позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга буде вважатись неподаною та буде повернута скаржнику.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач О. Баранець