Постанова

від 19.07.2024 по справі 705/1449/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/328/24 Справа № 705/1449/24 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Гудзенко В. Л. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2024 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову Уманського райсуду Черкаської обл. від 2.05.2024 р., якою ОСОБА_1 ,

який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.

Умань, громадянина України, прожи-

ває

АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та нього накладено адмінстягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови суду, 26.02.2024 о 18:00 год. в м. Умань по вул. Шевченка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Focus, р/номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, від проходження огляду на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутності події та складу адмінправопорушення. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що при постановленні рішення судом не враховано того, що протокол не може вважатися належним та допустимим доказом, оскільки до протоколу не внесені записи про відмову від підписання, а надати пояснення працівники поліції йому не запропонували.

Окрім протоколу, жодного доказу скоєння ним адмінправопорушення матеріали не містять. Відсутня фіксація скоєного правопорушення, а тому зупинка автомобіля безпідставна. Відеозапис, який доданий до матеріалів справи, не безперервний, що є порушенням.

Також, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказав, що просить розглянути апеляційну скаргу за його відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адмінправопорушення, передбачені ч. 1 ст. 44, ст. ст. 51, 146, 160, 172-4 172-9, 173, ч. 3 ст. 178, ст. ст. 185, 185-1, 185-7, 187 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адмінвідповідальності, є обов`язковою. Цей перелік є вичерпним та ч. 1 ст. 130 КУпАП до нього не входить.

Зважаючи, що ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просив розглянути апеляційну скарги без його присутності, то апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без участі правопорушника.

Вивчивши матеріали адмінсправи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, при цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або не-обґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 2564-256 КУпАП.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адмінправопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При цьому суд повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адмінправопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об`єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеню підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.

Суд, який розглядав справу, ці вимоги закону виконав в повному обсязі.

Суд першої інстанції правильно встановив, що 26.02.2024 о 18:00 год. водій ОСОБА_1 в м. Умань по вул. Шевченка керував транспортним засобом Ford Focus, р/номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння-запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та від проходження огляду на місці зупинки або в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адмінвідповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення підтверджується даними протоколу про адмінправопорушення серії ААД № 313932 від 26.02.2024 р., в якому викладені обставини правопорушення ( а. пр. 1); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу ( а. пр. 2); направленням на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров`я від 26.02.2024 ( а. пр. 3); відеозаписом з нагрудного відеореєстратора, долученими до матеріалів справи про адмінправопорушення ( а. пр. 4).

На переконання апеляційного суду вказані документи складені у відповідності до діючих нормативно-правових актів, які регулюють правові відносини та які є предметом судового розгляду.

На відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, який був досліджений в судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанцій, зафіксовано зупинку працівниками поліції автомобіля Ford Focus, р/номер НОМЕР_1 26.02.2024 о 18:00 год. в м. Умань Черкаської обл. по вул. Шевченка, під керуванням ОСОБА_1 , який виконав заборонений маневр, а саме на світлофорі здійснив поворот праворуч на дорогу з одностороннім рухом та виїхав на зустрічну смугу руху. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 поліцейський виявив у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонував водію пройти огляд на стан сп`яніння, однак водій в категоричній формі відмовився як від проходження огляду на стан сп`яніння, так і ознайомлюватися з протоколом.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королвства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - відмова від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку як на місці так і в медичному закладі, чим порушив вимоги 2.5 ПДР України та скоїв адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для то-го, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 9.07.1997 р.). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії» від 20.05.2010 р.).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду з приводу того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена сукупністю доказів, вони є логічними, послідовними та узгоджуються з іншими матеріалами провадження.

Будь-які інші доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, сприймаються судом як спроба уникнути відповідальності, оскільки безспірних та переконливих доказів, які б могли об`єктивно спростувати винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, апеляційному суду не надано.

Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги по суті немає, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і скасуванню або зміні не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Уманського міськрайсуду Черкаської обл. від 2.05.2024 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а його апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Белах А.В.