Рішення

від 22.07.2024 по справі 140/4666/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/4666/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Верба-ВВ» до Головного управління ДПС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності, відшкодування шкоди та стягнення пені,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Верба-ВВ» (далі - ТзОВ «Верба-ВВ», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області (далі - ГУ ДКСУ у Волинській області, відповідач-2) про визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Волинській області, яка полягає у невнесенні до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодження суми бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Верба-ВВ» за вересень 2022 року у розмірі 1 945 612 грн внаслідок набрання рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі №140/4603/23 законної сили; зобов`язання Головне управління ДПС у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Верба-ВВ» суми податку на додану вартість за вересень 2022 року у розмірі 1945 612 грн (відомості про рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі №140/4603/23); стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Верба-ВВ» пеню за затримку у відшкодуванні ПДВ у загальному розмірі 333 053,82 грн; стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Верба-ВВ» відшкодування шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю Головного управління ДПС у Волинській області у розмірі 6700 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено вимоги податкового законодавства України щодо строків повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які позивач повинен був отримати після того як податкові повідомлення-рішення, якими зменшено суму бюджетного відшкодування, були скасовані. Також позивач зазначив, що у зв`язку із тривалим порушенням строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивачу має бути сплачена пеня та відшкодована шкода, заподіяна такою протиправною бездіяльністю відповідача .

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У відзиві на позовну заяву від 20.05.2024 представник відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області щодо відшкодування шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю ГУ ДПС у Волинській області вказав, що відповідно до норм статті 114 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) особа, чиї права та/або законні інтереси порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб. Зазначає, що необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього органу чи його посадових чи службових осіб. При цьому факт неправомірності (незаконності) прийняття неправомірного рішення, вчинення дії чи бездіяльності органу державної влади, що призвели до завдання шкоди, повинен бути встановлений у передбаченому законом порядку, тобто повинен підтверджуватись відповідним рішенням, ухвалою, постановою, вироком суду, яке має преюдиційне значення для справи про відшкодування шкоди, проте таке відсутнє.

Окрім того, зауважує, що органи Казначейства здійснюють виключно контроль за бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов`язань, проведені платежів та веденні обліку всіх надходжень, що належать державному та місцевим бюджетам..

У задоволенні позову просить відмовити.

У відзиві на позовну заяву від 24.05.2024 представник відповідача ГУ ДПС у Волинській області вважає дану позовну заяву безпідставною, оскільки пунктом 200.15 статті 200 ПК України встановлено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пункту 200.23. статті 200 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Звертає увагу, що 22.12.2023 представником ГУ ДПС у Волинській області подано клопотання про роз`яснення рішення суду від 15.05.2023 у справі №140/4603/23 в частині визначення порядку виконання судового рішення щодо надання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 945 612 грн ТзОВ «ВЕРБА-ВВ». Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 у справі №140/4603/23 було відмовлено в задоволенні заяви відповідача про роз`яснення рішення суду в адміністративній справі за позовом ТзОВ «Верба-ВВ» до ГУ ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2024 у справі №140/4603/23 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 у справі №140/4603/23 повернуто скаржнику. При цьому, відповідач-1 відмічає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторно звернутися з апеляційною скаргою.

Вказує, що ТзОВ «Верба-ВВ» подано Уточнюючі розрахунки податкового зобов`язання з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2022 року та вересень 2022 року, якими збільшено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1 945 612 грн (вересень 2022). В квитанції №2 до уточнюючих розрахунків, в розділі Виявлено помилки, платнику надано попередження: задекларована сума вказана у заяві 4497242 (Додаток 4 до декларації з ПДВ) не відповідає сумі задекларованій до бюджетного відшкодування ПДВ у декларації/ уточнюючому розрахунку (рядки 20.2.1 та/або 20.2.2) 1945612 грн. ГУ ДПС у Волинській області запропонувало надати уточнюючу інформацію та подати нову звітну декларацію (уточнюючий розрахунок) для усунення даної невідповідності. Таким чином, відповідач-1 зауважує, що поданий Уточнюючий розрахунок ТзОВ «Верба-ВВ» з допущеними помилками при декларуванні сум ПДВ у розмірі 1945612 грн не дає можливості належного відображення в Реєстрі заяв про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивача.

Також відповідач-1 заперечує щодо стягнення пені, оскільки у відповідності до пп.200.23 ст. 200 ПК України, нарахування пені згідно з абзацом першим цього пункту не здійснюється у разі, якщо така заборгованість зумовлена: виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку із введенням воєнного, надзвичайного стану.

Щодо позовної вимоги про відшкодування шкоди відповідач-1 зазначає, що необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього органу чи його посадових чи службових осіб. При цьому факт неправомірності (незаконності) прийняття неправомірного рішення, вчинення дії чи бездіяльності органу державної влади, що призвели до завдання шкоди, повинен бути встановлений у передбаченому законом порядку, тобто повинен підтверджуватись відповідним рішенням, ухвалою, постановою, вироком суду, яке має преюдиційне значення для справи про відшкодування шкоди. Оскільки рішення про визнання протиправною бездіяльності щодо невнесення або несвоєчасного внесення контролюючим органом даних до Реєстру заяв про по повернення суми бюджетного відшкодування відсутнє, тому відсутні підстави для відшкодування шкоди.

З наведених підстав просить у задоволенні позову відмовити та розгляд справи здійснювати в судовому засіданні з викликом сторін.

За змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Отже, заявлене у відзиві представником ГУ ДПС у Волинській області клопотання про розгляд справи за участі сторін не підлягало судом вирішенню по суті.

У відповіді на відзив від 29.05.2024 позивач підтримав власну правову позицію, викладену в позові, просить задовольнити його позовні вимоги.

Додатково пояснив, що жодною нормою податкового законодавства не передбачено відтермінувань для контролюючого органу у внесенні даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у зв`язку із роз`ясненням судового рішення.

Водночас внаслідок набрання законної сили рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі №140/4603/23, яким скасовані податкові-повідомлення рішення відповідача, позивач мав правомірні очікування, що відомості про це судове рішення автоматично будуть внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження відповідно до пп. 200.7.2. п. 200.7. ст. 200 ПК України, однак вказаних дій відповідач не виконав, чим порушив право позивача на своєчасне отримання бюджетного відшкодування та допустив податкове правопорушення, передбачене пп. 128.2.2 п. 128.2 ст. 128 ПК України (невнесення або несвоєчасне внесення контролюючим органом даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування).

Зокрема, відповідно до абзацу 2 п. 200.15 ст. 200 ПК України після набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. Датою визнання податкових повідомлень-рішень незаконними є 30.08.2023, тобто дата набрання законної сили судовим рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі №140/4603/23.

Перерахування узгоджених сум бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється органом Казначейства на підставі даних Реєстру, який формується шляхом автоматичного внесення до нього контролюючим органом заяв платників податків про повернення сум бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження, або даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника за результатами адміністративного або судового оскарження. При цьому узгодження за результатами судового оскарження відбувається з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення (вказаний висновок узгоджується із практикою апеляційної інстанції, зокрема із постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022 по справі №140/1062/22). Відтак, з дати набрання законної сили рішенням Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/4603/23 у Позивача виникло право на бюджетне відшкодування ПДВ по податковій декларації за вересень 2022 року внаслідок узгодження у судовому порядку відповідної суми податку і не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного судового рішення ГУ ДПС було зобов`язане внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ТзОВ «Верба-ВВ» за вересень 2022 року. Відтак подання Уточнюючого розрахунку жодним чином не впливає на обов`язок відповідача по внесенню відомостей про судові рішення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування; уточнюючий розрахунок було заповнено і подано згідно усіх вимог чинного законодавства, жодних помилок позивачем допущено не було, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Вказує на те, що нарахування пені не застосовується лише у випадку, якщо бюджетна заборгованість зумовлена (спричинена, викликана) виникненням форс- мажорних обставин у зв`язку із введенням воєнного, надзвичайного стану, тобто, якщо причиною утворення такої заборгованості стали форс-мажорні обставини або іншими словами утворення/виникнення такої заборгованості було викликано настанням форс-мажорних обставин, а тому така заборона нарахування пені не поширюється на ту бюджетну заборгованість, яка утворилась внаслідок настання інших обставин, зокрема внаслідок невиконання податковим органом вимог законодавства та рішення суду.

Між обставинами непереборної сили (введенням воєнного стану) та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок, тобто неможливість повернення бюджетного відшкодування з ПДВ у встановлений ПК України строк, має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не іншими обставинами, як у спірному випадку зволіканням контролюючого органу щодо відображення даних про узгодження сум бюджетного відшкодування товариству у відповідному Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Форс-мажорні обставини не мають преюдинійного (заздалегідь встановленого) характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для нього конкретного випадку виконання зобов`язання по поверненню бюджетного відшкодування ПДВ.

Відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами того, що заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ товариству, зумовлена саме виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку із введенням воєнного стану.

Також, враховує, що законодавець на час введення воєнного стану не зупинив дію відповідної норми про стягнення пені у разі несвоєчасного повернення бюджетного відшкодування з ПДВ, а вказав на незастосування таких наслідків v випадку, якщо така заборгованість зумовлена виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку із введенням воєнного, надзвичайного стану, що свідчить на користь висновку про необхідність підтвердження причинно-наслідкового зв`язку.

Також вказує, що для відшкодування шкоди достатньо лише самого факту несвоєчасного внесення контролюючим органом даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

З наведених підстав просить позов задовольнити.

У заяві від 03.06.2024 представник відповідача-1 підтримав доводи своїх заперечень, які зазначені у відзиві та просив у задоволенні позову відмовити.

У додаткових поясненнях від 06.06.2024 представник позивач не погоджується з доводами відповідача-1 у заяві від 03.06.2024 та підтримує свої позовні вимоги.

13.06.2024 до суду ГУ ДПС у Волинській області надійшли додаткові пояснення у справі, в яких представник відповідача-1 зазначає про пропуск строку звернення до суду з цим позовом, та зазначає, що платник податку може звернутися до адміністративного суду з вимогою про стягнення з бюджету на його користь пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Так, ДПС України керується правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2023 року по справі №140/1770/19, який стверджує про строкові обмеження для звернення платника податків до суду з позовами про стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування та пені, нарахованої на таку заборгованість, які становлять шість місяців з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав та інтересів. При цьому, Великою Палатою Верховного Суду було зроблено наступний висновок: «Загальні норми процедури судового оскарження в межах розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними». При цьому, Великою Палатою Верховного Суду було чітко зазначено, що процесуальні строки, встановлені статтею 102 Податкового кодексу України, не можуть застосовуватися у спорах, пов`язаних з стягненням заборгованості з бюджетного відшкодування і пені. У справі, що розглядається, відсутні підстави для врахування й положень норми пункту 56.18 статті 56 ПК України, оскільки остання, встановлюючи спеціальні строки звернення до суду, є відсильною до статті 102 цього Кодексу та регулює виключно правовідносини щодо оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Таким чином, представник відповідача -1 вважає, що з боку позивача має місце явний факт пропуску, встановленого статтею 122 КАС України, строку на звернення до суду з адміністративним позовом, що згідно частини 3 статті 123 КАС України є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

У зв`язку з наведеними обставинами просить в задоволенні позову відмовити.

У письмових поясненнях від 17.06.2024 представник позивача щодо посилань представника відповідача-1 на пропущення позивачем строків звернення до суду зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №140/1770/19 висновки колегії суддів стосуються того, що «платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.». Однак жодна із позовних вимог у розглядуваній справі не стосується визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість.

Представник позивача звертає увагу на те, що позивачем було використано досудову процедуру вирішення спору у спосіб подання скарги до ДПС України. У відповідь на вказану скаргу ДПС України листом №2848/6/99-00-07-02-04-06 від 05.02.2024 повідомила, що «подані Уточнюючі розрахунки ТОВ з допущеними помилками при декларуванні сум ПДВ до бюджетного відшкодування у розмірі 1179 675 грн та 1 945 612 гри не знайшли відображення в Реєстрі заяв та, відповідно, наразі у ДПС відсутні технічні можливості виконання судових рішень щодо повернення сум бюджетного відшкодування та внесення заяв про суми бюджетного відшкодування за поданими Уточнюючими розрахунками до Реєстру заяв».

Зазначений лист Позивачем отримано 29.02.2024, а до суду звернувся 29.04.2024, тобто з дотриманням тримісячного строку звернення до адміністративного суду, визначеного частиною четвертою статті 122 КАС України.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

У період з 02.12.2022 по 15.12.2022 посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТзОВ «Верба-ВВ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2022 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 19.12.2022 №10160/07-09/39231747, яким встановлено порушення ТзОВ «Верба-ВВ»: п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198, абз. «б», «в» п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 45 653,00 грн; п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст.198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 39 660,00 грн; абз. б) та в) п. 200.4 ст. 200 ПК України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ 28.01.2016 №21, із врахуванням норм. абз. «в» п. 200.14 ст.200 ПК України, встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 1 948 491,00 грн.

03.01.2022 на підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкові повідомлення-рішення №0000900709 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларованої на рахунок платника в банку у розмірі 45 653,00 грн та застосування 4 565,30 грн штрафних (фінансових) санкцій; №0000920709 про відмову у наданні бюджетного відшкодування у розмірі 1 948 491,00 грн; №0000930709 про зменшення від`ємного значення суми ПДВ в розмірі 39 660,00 грн.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, звернувся з позовом до суду.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/4603/23 від 15.05.2023, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2023 (набрало законної сили 30.08.2023), визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській від 03.01.2023 №0000900709 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларованої на рахунок платника в банку у розмірі 45653,00 грн та застосування 4 565,30 грн штрафних (фінансових) санкцій; №0000920709 про відмову у наданні бюджетного відшкодування у розмірі 1 948 491,00 грн; №0000930709 про зменшення від`ємного значення суми ПДВ в розмірі 39 660,00 грн.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 у справі №140/4603/23 відмовлено в задоволенні заяви відповідача про роз`яснення рішення суду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Верба-ВВ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2024 повернуто апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 30.01.2024.

Таким чином, процедура судового оскарження була завершена.

Після закінчення процедури судового оскарження, контролюючим органом самостійно не внесено до Реєстру заяви про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування за звітний період вересень 2022 року.

03.01.2024 позивачем за №2365 до ДПС України було подано скаргу з вимогою вжити заходів щодо бездіяльності ГУ ДПС у Волинській області стосовно невнесення судового рішення: постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2023 по справі №140/3832/23 до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування Позивачу суму ПДВ; вжити заходів щодо бездіяльності ГУ ДПС у Волинській області стосовно невнесення сум ПДВ до Реєстру в повній мірі (тобто із врахуванням Уточнюючого розрахунку податкового зобов`язання з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виправлених помилок за серпень 2022 року); вжити заходів щодо бездіяльності ГУ ДПС у Волинській області стосовно невнесення судового рішення: постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2023 по справі №140/4603/23 до Реєстру; (4) вжити заходів щодо бездіяльності Відповідача стосовно невнесення сум ПДВ до Реєстру в повній мірі (тобто із врахуванням Уточнюючого розрахунку податкового зобов`язання з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виправлених помилок за вересень 2022 року

У відповідь на вказану скаргу ДПС України листом №2848/6/99-00-07-02-04-06 від 05.02.2024 повідомила позивача про те, що «подані Уточнюючі розрахунки ТОВ з допущеними помилками при декларуванні сум ПДВ до бюджетного відшкодування у розмірі 1 179 675 грн та 1 945 612 гри не знайшли відображення в Реєстрі заяв та, відповідно, наразі у ДПС відсутні технічні можливості виконання судових рішень щодо повернення сум бюджетного відшкодування та внесення заяв про суми бюджетного відшкодування за поданими Уточнюючими розрахунками до Реєстру заяв.

Не погодившись з бездіяльністю ГУ ДПС у Волинській області, яка полягає у невнесенні до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодження суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2022 року,ТзОВ «Верба-ВВ» звернулось з вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначено Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з підпунктом 200.7.1, пункту 200.7 статті 200 ПК України, формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до підпункту 200.7.2, пункту 200.7 статті 200 ПК України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 ПК України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.15 статті 200 ПК України визначено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 ПК України.

Пунктом 200.12. статті 200 ПК України визначено, що зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами «б» і «в» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України).

Вказані норми статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 (далі - Порядок №26), який набрав чинності 01.04.2017.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру (пункт 6 Порядку №26).

Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку (пункт 7 Порядку №26).

Відповідно до пункту 12 Порядку №26, узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Казначейство здійснює бюджетне відшкодування на підставі даних Реєстру, що містяться в інформаційному ресурсі Мінфіну, а також з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та пункту 55 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (пункт 14 Порядку №26).

Таким чином, перерахування узгоджених сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється органом Казначейства на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, який формується шляхом автоматичного внесення до нього контролюючим органом заяв платників податків про повернення сум бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження, або даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника за результатами адміністративного або судового оскарження. Узгодження за результатами судового оскарження відбувається з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням наведеного та відповідно до встановлених обставин справи, з моменту набрання законної сили рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі №140/4603/23, яке набрало законної сили 30.08.2023 у позивача виникло право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації за вересень 2022 року, оскільки вказана сума набула статусу узгодженої. Не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного рішення відповідач-1 був зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ТзОВ «Верба-ВВ» за вересень 2022 року, однак вказаних дій не вчинив.

Таким чином, судом встановлено протиправну бездіяльність відповідача-1 щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість узгодженої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість, поданій ТзОВ «Верба-ВВ» за вересень 2022 року, у зв`язку з чим взаємопов`язані позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання ГУ ДПС у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Верба-ВВ» суми податку на додану вартість за вересень 2022 року в розмірі 1945612,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області на користь ТзОВ «Верба-ВВ» пені за затримку у відшкодуванні ПДВ, у розмірі 333053,82 грн, суд зазначає наступне.

У відповідності до статті 200 пункту 200.23 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Зі змісту наведених судом норм можна дійти висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень статті 200 пункту 200.23 ПК України нараховується пеня.

Передумовою початку нарахування пені є невиконання контролюючим органом обов`язку з виплати заборгованості з відшкодування податку на додану вартість протягом строку, визначеного статтею 200 ПК України.

Нарахування пені пов`язується саме із недотриманням суб`єктами владних повноважень положень статті 200 ПК України, яка визначає, зокрема, комплекс дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.

Статтею 17 пунктом 17.1 підпунктом 17.1.7 ПК України передбачено право платника податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Таким чином, законодавцем надано платнику податків можливість захистити своє право шляхом оскарження не тільки рішення контролюючого органу, а й шляхом оскарження дії чи бездіяльності контролюючого органу.

Аналогічне право закріплено й у статті 5 частині 1 КАС України, згідно з якою кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Статтею 102 ПК України передбачено строк давності у 1095 днів, зокрема на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування (пункт 102.5).

Крім того, положеннями статті 43 пункту 43.3 ПК України встановлено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Системний аналіз положень зазначених норм ПК України, дає підстави для висновку про те, що пеня нараховується на суму бюджетної заборгованості в силу Закону та не залежить від волевиявлення платника податку на додану вартість.

Таку ж позицію висловлено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (постанова від 14.03.2019 у справі № 822/553/17|К/9901/35351/18).

Разом з тим, суд зауважує, що законодавцем визначено, що на суму заборгованості (сума невідшкодованого податку) нараховується пеня, розмір якої пов`язується із моментом виникнення такої заборгованості та нарахування пені закінчується днем погашення такої заборгованості. Таким чином судом резюмується, що днем, коли позивачем буде отримана сума заборгованості, то й цим днем закінчується нарахування пені.

Тобто виконуючи рішення суду щодо стягнення та виплати з Державного бюджету України на користь товариства-позивача заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість на суму такого відшкодування в розмірі 1945612,00 грн, в розумінні статті 200 пункту 200.23 ПК України, в обов`язковому порядку, в силу Закону, повинна бути нарахована пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення (виплати позивачеві - виконання рішення суду) заборгованості.

А відтак, вимоги в частині стягнення на користь ТзОВ «Верба-ВВ» 333053,82 грн пені є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.

Також судом зауважується, що у випадку незгоди позивача із сумую виплаченої пені у відповідності до статті 200 пункту 200.23 ПК України, такий не є позбавлений можливості звернення до суду із відповідним позовом.

Згідно з пунктом 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку

Щодо позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у Волинській області на користь ТзОВ «Верба-ВВ» відшкодування шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю ГУ ДПС у Волинській області у розмірі 6 700 грн, суд виходить з такого.

За змістом частини 5 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Питання, пов`язані із відшкодуванням шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, врегульовані статтею 114 ПК України.

Відповідно до пункту 114.1 статті 114 ПК України особа, чиї права та/або законні інтереси порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб.

Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб.

Пунктом 114.2 статті 114 ПК України визначено, що шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, що визнаються податковими правопорушеннями відповідно до цього Кодексу, відшкодовується в повному обсязі в порядку, передбаченому законодавством про відшкодування шкоди.

Особа, чиї права порушені, за наявності обставин, передбачених пунктом 128.2 статті 128 цього Кодексу, має право заявити вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату визнання таких рішень, дій чи бездіяльності незаконними, у порядку, передбаченому законодавством. У такому разі доведенню підлягає лише протиправність рішень, дій чи бездіяльності стосовно особи.

У передбачених абзацом другим цього пункту випадках шкода понад встановлений розмір відшкодуванню не підлягає.

Згідно з пунктом 128.1 статті 128 ПК України податковими правопорушеннями контролюючих органів є протиправні рішення, дії або бездіяльність контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, вчинення яких є підставою для відшкодування шкоди особі, чиї права порушені, відповідно до закону.

У відповідності до пункту 128.2 статті 128 ПК України податковими порушеннями, відшкодування шкоди за вчинення яких згідно з пунктом 114.2 статті 114 цього Кодексу допускається внаслідок доведення лише факту його вчинення, є:

128.2.1. прийняття незаконного рішення, а так само вчинення незаконних діянь (дій або бездіяльності) контролюючим органом та/або його посадовими (службовими) особами, що призвели до безпідставної відмови в набутті, а так само до безпідставної втрати особою статусу платника податку або платника одного з податків, набуття та/або анулювання (втрата) якого відбувається за рішенням контролюючого органу;

128.2.2. невнесення або несвоєчасне внесення контролюючим органом даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та/або порушення строків початку проведення камеральної перевірки, передбаченої пунктом 200.10 статті 200 цього Кодексу, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 цього Кодексу, - перевірки, зазначеної у такому пункті, якщо за результатами таких протиправних діянь було порушено строки повернення сум бюджетного відшкодування;

128.2.3. прийняття посадовими (службовими) особами контролюючого органу рішення про використання майна, визначеного пунктом 87.3 статті 87 цього Кодексу, як джерела погашення грошового зобов`язання або податкового боргу платника податків;

128.2.4. перешкоджання посадовими (службовими) особами контролюючого органу звільненню майна особи з-під режиму тимчасового затримання;

128.2.5. незаконне застосування посадовими (службовими) особами контролюючого органу арешту майна або коштів на рахунках;

128.2.6. безпідставне внесення посадовими (службовими) особами контролюючого органу даних про наявність податкового боргу платника податків або несвоєчасне внесення чи невнесення даних про відсутність податкового боргу платника податків.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що усі протиправні рішення, дії або бездіяльність контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, вважаються податковими правопорушеннями контролюючого органу, вчинення яких є підставою для відшкодування шкоди незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб. За наявності обставин, передбачених пунктом 128.2 статті 128 ПК України, платник податків має право заявити вимоги про відшкодування шкоди виключно з підстав протиправності відповідного рішення, дії чи бездіяльності контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, у фіксованому розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату визнання таких рішень, дій чи бездіяльності незаконними, та не зобов`язаний доводити наявність (розмір) шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між податковим правопорушенням контролюючого органу та заподіяною платнику шкодою.

У спірних правовідносинах судом встановлено, що відповідач-1 допустив протиправну бездіяльність щодо не включення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість узгодженої суми бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість, поданій ТзОВ «Верба-ВВ» за вересень 2022 року, яка мала наслідком порушення строку повернення позивачу суми бюджетного відшкодування.

Зазначене відповідає податковому правопорушенню, передбаченому підпунктом 128.2.2 пункту 128.2 статті 128 ПК України, у зв`язку з чим внаслідок допущення протиправної бездіяльності відповідачем 1, позивач має право на відшкодування шкоди, заподіяної такою протиправною бездіяльністю контролюючого органу, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату визнання такої бездіяльності протиправною.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX установлено у 2023 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня 6 700 гривень.

Таким чином, позивач має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю контролюючого органу, у розмірі 6 700,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Щодо посилань представника відповідача-1 у відзиві на позовну заяву про пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду, суд вказує на те, що позивач скористався своїм правом адміністративного оскарження бездіяльності відповідача-1 щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

За результатом розгляду скарги від 01.01.2024 №2365, відповідь на яку, ДПС України оформила листом №2848/6/99-00-07-02-04-06 від 05.02.2024, позивач отримав 29.02.2024, а з цим позовом звернувся 29.04.2024, отже без порушення встановленого статтею 122 КАС України строку звернення до суду.

Крім того, за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, у зв`язку з частковим задоволенням позову, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 7267,20 грн, який сплачений платіжною інструкцією №2656 від 26.04.2024. При цьому суд вважає, що судові витрати необхідно стягнути з ГУ ДПС у Волинській області, оскільки саме внаслідок протиправної бездіяльності останнього були порушені права позивача.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Верба-ВВ» (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, 17, код ЄДРПОУ 39231747) до Головного управління ДПС у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679), Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області (43006, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Стрілецька, 4А, код ЄДРПОУ 38009371) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Волинській області, яка полягає у невнесенні до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодження суми бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Верба-ВВ» за вересень 2022 року у розмірі 1 945 612 грн у зв`язку з набрання рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі №140/4603/23 законної сили.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Верба-ВВ» суми податку на додану вартість за вересень 2022 року у розмірі 1945 612 грн, згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі №140/4603/23.

Стягнути з Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Верба-ВВ» шкоду, заподіяну протиправною бездіяльністю контролюючого органу, у розмірі 6 700 (шість тисяч сімсот) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Верба-ВВ за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір у сумі 7267 (сім тисяч двісті шістдесят сім) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський